Спосіб хірургічного збільшення довжини статевого члена

Реферат: Спосіб хірургічного збільшенні довжини статевого члена включає розріз шкіри на ділянці основи статевого члена, розсічення пращеподібної і підтримуючої зв'язок, мобілізацію кавернозних тіл статевого члена від симфізу, додаткове розсічення латеральних пучків фасції Скарпа, пошарове ушивання рани. На ділянці лобкового симфізу нерозсмоктуючою ниткою підшивають силіконову пластинку розміром 230,5 см для запобігання повторному зростанню кавернозних тіл з лобковим симфізом, проводять фіксацію кавернозних тіл нерозмоктуючою ниткою, зашиту рану дренують активним дренажем, що встановлюють через шкіру мошонки і накладають асептичну пов'язку, далі протягом трьох днів здійснюють антибіотикопрофілактику, вводячи внутрішньовенно цефтріаксон у дозі 1 г/д при стаціонарному лікуванні, а потім - цефіксим у дозі 400 мг/д протягом семи днів амбулаторного спостереження, причому рекомендовано носіння апарата "Екстендер" за три тижні після операції протягом трьох місяців. UA 118697 U (12) UA 118697 U UA 118697 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до андрології та реконструктивноестетичної хірургії, і може бути використана для збільшення довжини статевого члена за медичним, функціональним або естетичним показниками. Останніми роками значно зросла кількість операцій з генітальної естетичної хірургії, зокрема по збільшенню розмірів статевого члена. Аналіз існуючих методів корекції довжини статевого члена вказує на недостатній косметичний ефект оперативних методик, про що свідчать результати опитування пацієнтів після подібних втручань. Відомо спосіб збільшення статевого члена при мікрофалії, що включає часткову резекцію тканин власного статевого члена зі збереженням кавернозних тіл, уретри і спинного судиннонервового пучка статевого члена. Формують мікрохірургічний шкірно-м'язовий аутотрансплантат на судинно-нервової ніжці, з якого формують тіло і голівку статевого члена. Фіксують його до окістя лобкових кісток з подальшою інтеграцією в нього збережених власних тканин статевого члена. Реваскуляризують аутоторансплантат через судини і реінервують через нерви реципієнтну зони. Для відновлення співвідношення довжини уретри і збільшеного статевого члена забирають мікрохірургічний шкірно-фасціальний аутотрансплантат з долонній поверхні передпліччя. Формують з нього трубку на катетері, інтегрують її в тіло збільшеного статевого члена і накладають анастомоз з власної уретри пацієнта. Реваскуляризують аутоторансплантат через судини реципієнтної зони [RU № 2510243 С1, А61В 17/00, 2014]. Відомо також спосіб хірургічного збільшення довжини статевого члена, згідно з яким виконують розріз шкіри на ділянці основи статевого члена циркулярно по пеноабдомінальній і пеномошоночній складках з переходом на мошонку. Шкіру пеноабдомінальної складки після мобілізації кавернозних тіл фіксують до лонного зчленування. Розсікають пращевидну і підтримуючу зв'язки. Мобілізують кавернозні тіла від симфізу і фіксують за залишки підтримуючої зв'язки. Вшивають рану. В окремому випадку дефект шкіри на пенопубікальній ділянці вкривають шматком шкіри мошонки. Клаптик мошонки викроюють у вигляді прямокутного шматка. Переміщують клапоть на дорзальну поверхню основи статевого члена через отвір в основі клаптя. Спосіб дозволяє збільшити довжину статевого члена з гарним естетичним результатом [RU 2 257 167 С1, А61В 17/00, 2005]. Обидва аналоги не дають надійного клінічного ефекту. Найближчим до корисної моделі, що заявляється, є спосіб по видовженню статевого члена, який розробив китайський хірург Long Daochao в 1990 р. - розсічення підтримуючої зв'язки статевого члена - лігаментотомія (операція Long) [П.А. Щеплев і Д.Г. Курбатов. Малий статевий член. Методи корекції. //Μ.: ΤΟΒ Видавництво "РОСМЕН-ПРЕСС", 2003, - с. 107-114]. Даний спосіб для забезпечення доступу передбачає розріз шкіри біля основи статевого члена із застосуванням: W-пластики; інвертної V-Y-пластики; простої і подвійної Z-пластики. Виділяють і перетинають пращеподібну, а потім і підтримуючу зв'язки статевого члена. Мобілізують кавернозні тіла від симфізу до рівня входження в них глибоких артерій. Після відділення кореня статевого члена від симфізу виконують додаткове розсічення збережених латеральних пучків фасції Скарпа, які при закінченні операції фіксують по латеральним поверхнях статевого члена і вшивають поздовжньо по середній лінії, а потім проводять пошарове ушивання рани та ушивання шкіри за відповідною методикою. Зазначений спосіб теж не дає надійного клінічного ефекту, має високу ймовірність рубцевої деформації і можливість виникнення ретракції статевого члена. В основу корисної моделі поставлено задачу створення способу хірургічного збільшення довжини статевого члена, що дозволяє отримати надійніший клінічний ефект, зменшити число післяопераційних ускладнень та запобігти ретракції статевого члена. Поставлену задачу вирішують тим, що в способі хірургічного збільшенні довжини статевого члена, який включає розріз шкіри на ділянці основи статевого члена, розсічення пращеподібної і підтримуючої зв'язок, мобілізацію кавернозних тіл статевого члена від симфізу, додаткове розсічення латеральних пучків фасції Скарпа, пошарове ушивання рани, згідно з корисною моделлю, на ділянці лобкового симфізу нерозсмоктуючою ниткою підшивають силіконову пластинку розміром 2 × 3х0,5 см для запобігання повторному зростанню кавернозних тіл з лобковим симфізом, проводять фіксацію кавернозних тіл нерозмоктуючою ниткою, зашиту рану дренують активним дренажем, що встановлюють через шкіру мошонки і накладають асептичну пов'язку, далі протягом трьох днів здійснюють антибіотикопрофілактику, вводячи внутрішньовенно цефтріаксон у дозі 1 г/д при стаціонарному лікуванні, а потім - цефіксим у дозі 400 мг/д протягом семи днів амбулаторного спостереження, причому рекомендовано носіння апарата "Екстендер" за три тижні після операції протягом трьох місяців. Клінічні спостереження показали, що спосіб збільшення довжини статевого члена, що заявляється, дозволяє отримати хороші функціональні і косметичні результати і зменшити 1 UA 118697 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 число післяопераційних ускладнень. Зокрема, значно знизити ймовірність рубцевої деформації і виникнення ретракції статевого члена. Також усувається фізіологічне викривлення статевого члена і відбувається подовження його на 2-3 см. Корисна модель пояснюється схематичними рисунками, на яких представлені окремі етапи операції: на Фіг. 1 - розмітка шкіри майбутнього розрізу; на Фіг. 2 - розсічення пращеподібної і підтримуючої зв'язки; на Фіг. 3 - підшиття силіконової пластинки на ділянці лобкового симфізу; на Фіг. 4 - вшивання шкіри рани. Спосіб здійснюють наступним чином. Проводять розріз шкіри на ділянці основи статевого члена поперечно по пеноабдомінальній складці. Виділяють і розсікають поверхневу пращеподібну зв'язку, а потім нижче - підтримуючу зв'язку. Після завершення лігаментотомії виконують мобілізацію кавернозних тіл статевого члена від симфізу до рівня входження в них глибоких артерій. При натягу статевого члена вниз здійснюють додаткове розсічення латеральних пучків фасції Скарпа. При завершенні даних етапів усувається фізіологічне викривлення статевого члена і відбувається подовження статевого члена на 2-3 см. На ділянці лобкового симфізу нерозсмоктуючою ниткою підшивають силіконову пластинку розміром 230,5 см (ширина/довжина/товщина), що запобігає повторному зростанню кавернозних тіл з лобковим симфізом. Проводять фіксацію кавернозних тіл нерозмоктуючою ниткою. Рану зашивають пошарово та дренують активним дренажем, що встановлюють через шкіру мошонки. Накладають асептичну пов'язку. Антибіотикопрофілактика - в/в введення цефтріаксону 1 г/д протягом трьох днів стаціонарного лікування, потім - цефіксиму 400 мг/д протягом семи днів амбулаторного спостереження. Рекомендовано носіння апарату "Екстендер" за три тижні після операції протягом 3 місяців. Корисна модель ілюструється прикладом застосування способу. Приклад Хворий І., 34 роки, перебував у клініці малоінвазивної хірургії ДНУ "НПЦПКМ" ДУС з діагнозом "Пенільна дисморфофобія" з 12.06 по 16.06.2016 року. Історія хвороби № 00227. 23.01.2016 р. виконана операція за запропонованим способом під в/в наркозом з ШВЛ, у положенні хворого на спині. Виконано розріз шкіри на ділянці основи статевого члена циркулярно по пеноабдомінальній і пеноскротальній складкам. Виділено і пересічено поверхневу пращеподібну зв'язку, а потім нижче - підтримуючу зв'язку. Після завершення лігаментотомії виконано мобілізацію кавернозних тіл статевого члена. При натягу статевого члена здійснено додаткове розсічення латеральних пучків фасції Скарпа. На ділянці лобкового симфізу нерозсмоктуючою ниткою підшита силіконова пластинка розміром 230,5 см (ширина/довжина/товщина). Проведено рефіксацію кавернозних тіл. Рану зашито пошарово та дреновано активним дренажем. Накладено асептичну пов'язку. Антибіотикопрофілактика - в/в введення цефтріаксону 1 г/д протягом 3-х днів стаціонарного лікування, потім - цефіксиму 400 мг/д протягом 7-й днів амбулаторного спостереження. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Дренаж видалено на другий день. Шви знято на дев'ятий день. Збільшення довжини статевого члена становило 3 см. Пацієнту дано рекомендації, зокрема носіння апарата "Екстендер". При контрольному огляді через три і шість місяців грубих рубців в зоні операції немає. Досягнуто клінічного і естетичного ефекту лікування. В цілому вдалося досягти подовження статевого члену на 5 см. Пацієнт цілком задоволений результатом лікування. За період з 2013 по 2016 роки у клініці малоінвазивної хірургії ДНУ "НПЦПКМ" ДУС способом, що заявляється, було проліковано 12 хворих з діагнозом пенільна дисморфофобія. 50 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 60 Спосіб хірургічного збільшенні довжини статевого члена, що включає розріз шкіри на ділянці основи статевого члена, розсічення пращеподібної і підтримуючої зв'язок, мобілізацію кавернозних тіл статевого члена від симфізу, додаткове розсічення латеральних пучків фасції Скарпа, пошарове ушивання рани, який відрізняється тим, що на ділянці лобкового симфізу нерозсмоктуючою ниткою підшивають силіконову пластинку розміром 230,5 см для запобігання повторному зростанню кавернозних тіл з лобковим симфізом, проводять фіксацію кавернозних тіл нерозмоктуючою ниткою, зашиту рану дренують активним дренажем, що встановлюють через шкіру мошонки і накладають асептичну пов'язку, далі протягом трьох днів 2 UA 118697 U здійснюють антибіотикопрофілактику, вводячи внутрішньовенно цефтріаксон у дозі 1 г/д при стаціонарному лікуванні, а потім - цефіксим у дозі 400 мг/д протягом семи днів амбулаторного спостереження, причому рекомендовано носіння апарата "Екстендер" за три тижні після операції протягом трьох місяців. 3 UA 118697 U Комп’ютерна верстка В. Мацело Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4