Спосіб стабілізації хоріонічного гормону людини у рідкій формі препарату

Реферат: Спосіб стабілізації хоріонічного гормону людини у рідкій формі препарату здійснюють додаванням до розчину сахарози для стабілізації гонадотропіну. При цьому додатково додають лізин. UA 119565 U (54) СПОСІБ СТАБІЛІЗАЦІЇ ХОРІОНІЧНОГО ГОРМОНУ ЛЮДИНИ У РІДКІЙ ФОРМІ ПРЕПАРАТУ UA 119565 U UA 119565 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі ветеринарної медицини, зокрема до ветеринарної фармакології, а саме - до стабілізації активності гонадотропіну в розчиненому стані. Спосіб також може використовуватися при виробництві гонадотропних препаратів. Відомий сухий гонадотропін WO 93/11788, Applied Research Systems ARS Holding NV, який складається з фармацевтичної композиції, що містить як стабілізатор лише сахарозу. Недоліком способу є застосування дороговартісного ліофільного сушіння гонадотропіну і необхідність перед застосуванням використання розчинників для ін'єкцій. Відомий також ліофілізований гонадотропін 448146 (Akzo NV), стабілізований тільки лимонною кислотою, недоліком якого є те, що зберігання такої композиції впродовж тривалого часу не забезпечує достатньої стабілізації активності гонадотропіну і вимагає розчинення перед застосуванням. Відомим є спосіб стабілізації рідких композицій рекомбінантного гонадотропіну-ХГЛ цукрами, зокрема манітом у фосфатному буфері при рН 7, описаний в WO 96/29095, Applied Research Systems ARS Holding NV. Недоліком способу є застосування як стабілізатора лише одного з цукрів - маніту. Спосіб не включає використання інших цукрів та амінокислот, що не забезпечує збереження активності гонадотропіну. Відомий спосіб стабілізації у рідкому стабілізованому стані рекомбінантного людського хоріонічного гонадотропіну трегалозою та метіоніном WO2008150080, Dong A Pharm Co Ltd. Недоліком способу є те, що не використовуються як стабілізатори інші цукри та амінокислоти, які мають кращу стабілізаційну здатність та збереженням активності ХГЛ в розчиненому стані. Найближчим аналогом до заявленого способу є спосіб стабілізації розчиненого рекомбінантного фолікулостимулюючого гонадотропіну ЕР 1285665 А1 сахарозою, цитратом натрію, DL-метіоніном при рН 7. Недоліком цього способу в порівнянні з заявленим є застосування стабілізуючої композиції сахарози та метіоніну і невикористання інших композицій, і зокрема, такої композиції як сахарози та лізину. Заявлений спосіб усуває недоліки прототипу і завдяки використанню як стабілізатора композиції сахарози та лізину, розчинених у фосфатному буфері при рН 7,34, забезпечує збереження активності розчиненого хоріонічного гормону людини за умов довготривалого зберігання. В основу корисної моделі поставлено задачу визначити оптимальні співвідношення стабілізуючих речовин, що дасть можливість зберегти активність хоріонічного гормону людини в рідкій формі та значно здешевити виробництво гормонів шляхом усунення процесу ліофільного сушіння препарату. Технічний результат досягається додаванням до розчиненого у фосфатному буфері при рН 7,34 хоріонічного гомону людини відповідних концентрацій вуглеводів та амінокислот, і зокрема композиції сахарози та лізину, що забезпечує тривале збереження активності гонадотропіну у рідкій формі препарату. При проведенні патентно-інформаційного пошуку виявлене технічне рішення, в якому є ряд суттєвих ознак, спільних із заявленим способом стабілізації розчиненого рекомбінантного фолікулостимулюючого гонадотропіну ЕР 1285665 А1 сахарозою, цитратом натрію, DLметіоніном при рН 7. Проте зберігання хоріонічного гормону людини в такій композиції не забезпечує достатньої стабілізації активності гонадотропінів впродовж тривалого зберігання. Однак, даних суттєвих ознак недостатньо для одержання технічного результату заявленого рішення. Технічних рішень, які б за сукупністю ознак співпадали із заявленим способом у достатній патентній і науково-технічній інформації не виявлено. Це дозволяє зробити висновок про відповідність заявленого технічного рішення критерію корисної моделі "Новизна". У джерелах патентної і науково-технічної інформації не знайдено технічних рішень, в яких би були описані відомості про ознаки, що відрізняють заявлений спосіб від прототипу і забезпечують досягнення технічного результату: стабілізація рідких форм гонадотропіну з метою збереження його активності в препаратах рідких форм впродовж тривалого зберігання. Корисна модель може бути використана у біотехнологічних центрах та тваринницьких господарствах різних організаційних і правових форм власності для корекції репродуктивної функції у корів. Спосіб відповідає критерію "промислова придатність". Отже, заявлене технічне рішення є новим та промислово придатним, тобто відповідає всім умовам патентної спроможності корисної моделі відповідно до статті 7 розділу П Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі" (№ 1771 - ІІІ, 2000 p.). Для реалізації заявленої корисної моделі: 1. Отримують сирець хоріонічного гормону людини. 2. Визначають активність отриманого гонадотропіну. 3. Розчиняють гонадотропін фосфатносольовим буфером. 1 UA 119565 U 5 10 15 20 4. Розділяють отриманий базовий розчин гонадотропіну на окремі зразки з однаковою активністю в ньому гонадотропіну. 5. До кожного із зразків, як стабілізатор добавляють у відповідних концентраціях на одиницю об'єму цукри та амінокислоти окремо і в сукупності. Доводять до однакового рівня об'єм кожного зразка фосфатносольовим розчином. 6. Зразки зберігають в термостаті за температури 40 °C. 7. Визначають впродовж двомісячного зберігання зразків кожних 2 тижні концентрацію загального (ХГл+β-ХГл) і вільного (β-ХГл) електро- та імуно- хемолюмінісцентними методами за різницею (ХГл+β-ХГл)-(β-ХГл). Описаний вище алгоритм дозволяє з високим рівнем інформативності та достовірності проводити дослідження з визначення впливу стабілізуючих компонентів (цукрів та амінокислот) на збереження активності гонадотропіну впродовж тривалого зберігання у рідкому виді. Приклад конкретного виконання Для оцінки впливу складників композицій на стабільність активності гонадотропіну, готують 3 різні зразки хоріонічного гормону людини (ХГл), які містять 250 мМО/см з різними наповнювачами: сахароза, маніт, гліцин, метіонін, лізин, сахароза з лізином, маніт з лізином. Усі зразки готують розчиненням складників композиції у фосфатносольовому буфері при рН 734. Зразки хоріонічного гормону людини зберігають за 40 °C і визначають їх активність на електро- та імуно- хемолюмінісцентному аналізаторі з фіксованим проміжком у часі. У Таблиці 1, 2 і 3 представлені результати активності ХГл у присутності різних композицій за умов зберігання впродовж двох, чотирьох, шести і восьми тижнів. Ефективність заявленого способу і його переваги в порівнянні з прототипом підтверджено науковими дослідженнями, результати яких наведені нижче. Таблиця 1 Динаміка активності гонадотропіну в розчиненому вигляді за дії цукрів, як стабілізатора впродовж 2 місяців зберігання за температури 40 °C Контроль Сахароза Сахароза Сахароза Маніт Маніт Маніт Титр стабілізатора (мг/мл) Теоретична активність 2 тижні 4 тижні 6 тижнів 8 тижнів 25 50 75 25 50 75 Стабілізатор Активність гонадотропіну, % 2500 2500 2500 2500 2500 2500 2500 52,84 47,32 56,16 67,85 50,78 76,42 82,46 50,88 40,44 50,68 57,88 26,32 71,28 62,98 34,98 36,26 43,12 51,36 20,36 35,75 43,67 34,02 28,94 20,36 37,52 17,2727,94 30,68 25 30 Встановлено, що сахароза є ефективним стабілізуючим агентом проти денатурації гонадотропіну. Результати показують, що найстабільнішими серед тестованих зразків є зразки, які містять сахарозу, тобто композиції з вмістом 50-75 мг/мл сахарози. Інші стабілізуючі речовини, які використовуються у складниках цієї корисної моделі, включають амінокислоти L-лізин, L-гліцин або L-метіонін в різних концентраціях. Таблиця 2 Динаміка активності гонадотропіну в розчиненому вигляді за дії амінокислот, як стабілізатора впродовж 2 місяців зберігання за температури 40 °C Стабілізатор Контроль L-лізин L- лізин L-гліцин L-гліцин L-метіонін L-метіонін Титр стабілізатора (мг/мл) Теоретична активність Активність гонадотропіну, % 2 тижні 4 тижні 6 тижнів 8 тижнів 0,2 10,0 0,2 10,0 0,2 10,0 2500 2500 2500 2500 2500 2500 2500 42,86 36,44 51,72 52,99 37,67 51,49 38,41 39,94 31,16 48,87 37,14 53,00 52,76 38,66 47,27 37,27 51,93 43,96 41,70 48,29 36,92 36,84 37,48 54,21 53,38 38,25 37,46 21,78 2 UA 119565 U 5 При встановленні стабілізуючого впливу амінокислот на активність гонадотропіну виявилося, що ефективним стабілізуючим агентом проти денатурації гонадотропіну є L-лізин. У наступному прикладі як стабілізатора гонадотропіну виступають композиції цукрів та амінокислот в тих концентраціях, які проявили вищий стабілізуючий ефект в попередніх прикладах. Таблиця 3 Динаміка активності гонадотропіну в розчиненому вигляді за дії різних композицій цукрів та амінокислот як стабілізаторів впродовж 2 місяців зберігання за температури 40 °C Стабілізатор Контроль L-гліцин+сахароза L-гліцин+сахароза L-гліцин+маніт L-гліцин+маніт L-лізин+сахароза L-лізин+сахароза L-лізин+маніт L-лізин+маніт 10 Титр Теоретична стабілізатора активність (мг/мл) 2500 0,25+50 2500 0,25+75 2500 0,25+50 2500 0,25+75 2500 10+50 2500 10+75 2500 10+50 2500 10+75 2500 Активність гонадотропіну, % 2 тижні 4 тижні 6 тижнів 8 тижнів 42,86 60,7 69,8 44,7 45,2 71,5 78,7 54,2 55,2 39,94 37,9 48,0 28,3 27,7 45,9 51,2 42,1 54,3 47,27 37,3 38,5 27,6 15,4 362 50,4 39,2 52,4 36,84 22,8 21,4 18,6 15,1 24,2 39,1 27,4 32,7 В цьому випадку найкращий стабілізуючий ефект спостерігається у зразках з вмістом 10 мг L-лізину та 50-75 - мг сахарози. Наступний приклад побудований на порівнянні зміни активності зберігання кращих зразків сахарози та L-лізину, як стабілізатора за різних температурних умов зберігання (табл. 4). Таблиця 4 Динаміка активності гонадотропіну в розчиненому вигляді за дії композиції сахарози та L- лізину як стабілізатора впродовж 2 місяців за різних температур зберігання Термін зберігання 2дні 2тижні 4 тижні 6 тижнів 8 тижнів 15 20 25 Активність гонадотропіну за різних умов зберігання, % зберігання за зберігання за кімнатної зберігання за температури 40 °C температури температури 2-4 °C 86,9 78 78,7 73,8 68,9 51,2 66,64 60,42 50,4 62,48 69,95 39,1 65,68 79,92 З наведеного прикладу видно, що активність гонадотропіну в розчиненому вигляді за дії як стабілізатора композиції сахарози та L-лізину на другий тиждень зберігання є найвищою в зразках, які зберігалися в термостаті. Однак, на четвертий тиждень активність знижується в усіх серіях зразків найвиразніше у зразках, які зберігалися в термостаті. На шостий - восьмий тиждень зберігання розчиненого гонадотропіну в холодильнику за температури (2-4)°С активність його виявилася найвищою і становила майже 80 % у порівнянні до активності яка була до початку досліджень. Ця активність перевищувала відповідну активність у зразках, які зберігалися за кімнатної температури майже на 15 % і на 40 % вона була вищою за активність у зразках, які зберігалися в термостаті. Отже, додавання до розчину у фосфатному буфері при рН 7,34 хоріонічного гормону стабілізаторів композиції сахарози та L-лізину забезпечує 80 % збереження активності гонадотропіну впродовж тривалого зберігання. 3 UA 119565 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб стабілізації хоріонічного гормону людини у рідкій формі препарату, який здійснюють додаванням до розчину сахарози для стабілізації гонадотропіну, який відрізняється тим, що додатково додають лізин. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4