Спосіб первинного місцевого лікування глибоких опіків

Реферат: Спосіб первинного місцевого лікування глибоких опіків, який включає введення в зони паранекрозу шляхом їх інфільтрації композиції лікарських препаратів з озонованого розчину ліпіну та антигіпоксантів прямої специфічної дії, причому додатково в композицію вводять антигіпоксанти непрямої дії, а також препарати з переважно антиоксидантною дією при наступному співвідношенні компонентів: мас.%: фосфадитилхолін (ліпін) 60±10 розчин Діоксизоль-Дарниця 10 амтизол 2,8±1 мельдонію фосфат (Мілдронат) 1,25±0,25 Енергостім 8,76 АМФ (фосфаден) 0,55±0,15 Трентал 15±5. UA 122447 U (12) UA 122447 U UA 122447 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме - до комбустіології і може бути використана для лікування глибоких опіків в перший період після травми. При пограничних і глибоких опіках в зонах судинних порушень (паранекрозу) зі стазом крові в артеріолах, венулах та капілярах, ішемізацією, гіпоксією з посиленням анаеробного гліколізу та ацидозу необхідне невідкладне місцеве застосування комплексу лікарських засобів для корекції гіпоксії. Саме гіпоксія є механізмом, який запускає каскад біохімічних ушкоджень, які призводять спочатку до функціональних, а потім до структурних порушень діяльності різних органів і систем. Гіпоксію вважають невідповідністю енергопотреб клітини її енергопродукції в системі мітохондріального окиснювального фосфорелірування. Локальна гіпоксія, яка спостерігається при глибоких опіках, призводить до пригнічення енергетичного обміну за рахунок порушень крово- та лімфообігу, місцевої вазоконстрикції і вазодилятаці, ендотеліальної дисфункції та підвищеної проникності їх стінок, порушення системи згортання і фібринолізу. Це проявляється зменшенням вмісту в тканинах креатінфосфату та АТФ при одночасному збільшенні аденозинді- та аденозинмонофосфорних кислот, а також неорганічного фосфату. Процес призводить до порушень мембранного транспорту, біосинтезу та інших функцій клітин, а також до внутрішньоклітинного лактоацидозу, збільшенню внутрішньоклітинної концентрації вільного кальцію і активації перекисного окиснення ліпідів. Гіпоксія порушує процеси окиснення субстратів циклу Кребса і пентозного циклу НАДзалежними (Никотинамідоденіндинуклеотид) дегідрогеназами з порушенням структури та функції клітинних і субклітинних, зокрема, мітохондріальних мембран, хроматину і медіаторних систем. Тому комплекс лікарських засобів, що застосовується, повинен запобігати зниженню рівня АТФ і, попереджуючи перекисні процеси, захищати клітини від некротичної загибелі. Відомий спосіб лікування глибоких опіків за патентом РФ № 2223751 (заявл. 08.01.2003, опубл.20.02.2004, "Лекарственное средство для лечения ожогов"). Він включає введення в зони опікового ураження лікарських препаратів: карбонату кальцію та гідрокарбонату кальцію (антибактеріальні речовини), а також фосфату кальцію, фториду кальцію, магнію та марганцю (стимулятори регенеративних процесів) в певному мас-процентному співвідношенні. Введення лікарських препаратів відбувається шляхом присипання зони ушкодження порошкоподібним засобом. Спосіб дозволяє суттєво скоротити час загоєння опікової рани, але сумнівною є можливість впливу зазаначеної суміші крізь зону глибокого коагуляційного некрозу на ділянки паранекротичних змін з максимальним збереженням в них життєздатних тканин. Загальний ефект отримується лише за рахунок поверхневого впливу за відсутності зони сформованого коагуляційного некрозу. Згідно з описом авторів, лікарський засіб для глибоких опіків доцільно використовувати лише після видалення коагульованих тканин. Найбільш близьким до корисної моделі є спосіб за патентом України № 97648 (заявл., опубл., Спосіб місцевого лікування зон паранекрозу при глибоких опіках). Він включає введення в зони паранекрозу шляхом їх інфільтрації композиції лікарських препаратів з озонованого розчину ліпіну та антигіпоксантів прямої специфічної дії. Як ліпосомальні препарати вибирають озоновані ліпін та ліпофлавон, а як антигіпоксанти прямої специфічної дії - поліфеноли та похідні у-аміноолійної кислоти (GABА). Спосіб дозволяє зменшити зону паранекрозу при збереженні життєздатності тканинних структур і перервати процес розповсюдження тканинного апоптозу. Спосіб призначений для лікування хворих, у яких власних жирових тканин хворого недостатньо для рівномірної інфільтрації зони паранекрозу. Але він не враховує часову динаміку патогенетичних змін в тканинах зон паранекрозу, вираженість внутрішньоклітинного пригнічення вільнорадикального окиснення та ступінь порушення енергетичного обміну, що обумовлений тяжкістю ушкодження мембран мітохондрій та лізосом з порушенням їх бар'єрної, рецепторної і каталітичної функцій. В основу корисної моделі поставлена задача створення удосконаленого способу первинного місцевого лікування глибоких опіків, який дозволяє перервати процес розповсюдження тканинного апоптозу на першому етапі розвитку місцевого опікового процесу (в межах 24-48 годин) шляхом узгодження з патогенетичними змінами тканин в зоні опікового паранекрозу, тобто шляхом оптимізації забезпечення мітохондрій киснем та його використання. Поставлена задача вирішується тим, що в способі первинного місцевого лікування глибоких опіків, який включає введення в зони паранекрозу шляхом їх інфільтрації композиції лікарських препаратів з озонованого розчину ліпіну та антигіпоксантів прямої специфічної дії, згідно з корисною моделлю, додатково в композицію вводять озоновані антигіпоксанти непрямої дії з переважно антиоксидантною дією при наступному співвідношенні компоненті, в мас %: фосфадитилхолін (ліпін) 60±10 розчин Діоксизоль-Дарниця 10 1 UA 122447 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 амтизол 2,8±1 мельдонію фосфат 1,25±0,25 (Мілдронат) Енергостім 8,76 АМФ (фосфаден) 0,55±0,15 Трентал 15±5. Вибрання складових композиції лікарських препаратів пов'язане з наступними міркуваннями. При достатньому надходженні кисню в клітину глюкозна та жирнокислотна системи енергозабезпечення перебувають у стані динамічної рівноваги. При недостатньому надходженні кисню в мітохондріях накопичуються недоокислені активовані форми жирних кислот (ацилкарнітин, ацил-КоА), які здатні блокувати аденіннуклеотидтранслоказу, що супроводжується пригніченням транспорту АТФ із мітохондрій в цитозоль, ушкоджуючи мембрани клітин і призводячи до детергентної дії. Все це може бути усунене лише відповідною композицією антигіпоксантів та антиоксидантів. Антигіпоксанти (АГ) - речовини з вираженим антиокиснювальним ефектом. Вони підвищують резистентність організму або окремих органів до кисневої недостатності. Вони бувають специфічної та неспецифічної дії. АГ специфічної дії здатні в умовах гіпоксії зберігати або підвищувати активність енергосинтезуючих процесів, електронотранспортної дихальної системи мітохондрій, активувати ферменти біологічного окиснення, а також речовини, які є субстратами компенсаторних метаболічних шляхів і покращують транспортну функцію крові по доставці кисню тканинам. До АГ неспецифічної дії відносять різні судинорозширюючі речовини. Антиоксиданти - речовини, які усувають або гальмують надто активовані вільнорадикальні реакції і перекисне окиснення ліпідів. Токсичний ефект при взаємодії більшості препаратів, що належать до групи антиоксидантів та антигіпоксантів, не виявлений, тобто ці препарати можуть бути сполучені без обмежень. Фосфадитилхолін (ліпін, лецитин) є основним компонентом композиції (60±10 %), це антиоксидант з антигіпоксантною непрямою дією, він виконує функцію неспецифічного дезінтоксиканту та імунокоректора. Його озонований препарат підвищує швидкість кисневої тканинної дифузії озонідів та пероксидів, що приймають участь у відбудові клітинних мембран, покращенні енергетичного метаболізму клітин, пригнічують перекисне окиснення ліпідів в тканинах та підвищують активність антиоксидантних систем. Препарат також покращує тканинну мікроциркуляцію та реологію крові, ліквідує тканинну гіпоксію та ендотеліальну гіпофункцію. Діоксизоль-Дарниця - комбінований лікарський препарат, який включає один із самих потужних антиоксидантів - діоксидин (1,2 % розчин) та лідокаїну хлорид (6 % розчин) на основі водорозчинних багатоатомних спиртів. Він має протизапальну, антимікробну та протибольову дію, стимулює фактори природної резистентності та енергетичний метаболізм клітин в зонах паранекротичних ушкоджень. Антиоксидантна дія пов'язана з інактивацією гідроксильних радикалів та покращенням метаболічних процесів в зоні запалення. Препарат підсилює проникнення лікарських речовин всередину клітин, має фібринолітичний ефект та пригнічує зростання всіх аеробних і факультативно анаеробних, а також полірезистентних бактеріальних штамів. Амтизол - похідна амідинотіомочевини, препарат з прямою полівалентною антигіпоксантною дією на енергетику клітини, стабілізує мітохондріальні мембрани, зменшує пригнічення дегідрогеназ циклу Кребса, запобігає роз'єднанню окиснення і фосфорилування, збільшуючи тим самим продукцію АТФ на одиницю дефицитного кисню, що споживається, і знижуючи кисневу потребу тканин. Препарат обмежує активність метаболічних процесів в органах, які лімітують стійкість до гіпоксії. Він забезпечує ресинтез вуглеводів та ослаблює метаболічний ацидоз. Мельдонію фосфат (Мілдронат) - інгібітор окиснення жирних кислот, препарат з полівалентною дією на енергетику клітини, покращує енергопостачання, підвищує доставку кисню в тканини. Він порушує карнітин-опосередкуваний транспорт довголанцюгових жирних кислот крізь мембрани мітохондрій без впливу на метаболізм коротколанцюгових жирних кислот. Не впливаючи токсично на дихання мітохондрій, він включає альтернативну систему виробництва енергії - окиснення глюкози, яка значно ефективніше (на 12 %) використовує кисень для синтезу АТФ. Мельдонію фосфат індукує утворення N0, призводить до зменшення загального периферичного опору судин. Препарат малотоксичний, не викликає суттєвих побічних ефектів. Енергостім - комплексний препарат з цитохрому С, никотинамідодинуклеотиду (НАД) і інозину (рибоксин). Препарат належить до ферментів і коферментів - природних компонентів 2 UA 122447 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 дихального ланцюга мітохондрій, які приймають участь в переносі електронів. Екзозогенний цитохром С, вмонтуючись в дихальний ланцюг, нормалізує енергопродукцію окиснювального фосфорилування. НАД, який уводять екзогенно, відновлює активність НАД-залежних гідрогеназ, які приймають участь в синтезі АТФ, сприяє інтенсифікації роботи дихального ланцюга. Інозин попередник АТФ - збільшує загальний пул пуринових нуклеотидів і активує пентозофосфатний шлях синтезу АТФ, НАДФ та рибози. Енергостім має судинорозширюючий ефект, покращуючи мікроциркуляцію. Препарат активує гліколіз та цикл трикарбонових кислот, транспорт електронів до кисню і сполучене з ним окиснювальне фосфорилування. АМФ (Фосфаден) - фрагмент АТФ, метаболічний засіб та антигіпоксант непрямої дії, входить у склад ряду коферментів, які регулюють окислювально-відновлювальні процеси. Він приймає участь в нормалізації біосинтезу порфіринів, виявляє судинорозширювальну дію і має антиагрегаційні властивості. Трентал - периферичний вазодилятатор, покращує мікроциркуляцію та реологічні властивості крові, знижує агрегацію тромбоцитів, в'язкість крові та плазмові концентрації фібриногену, нормалізуючи еластичність еритроцитів. За рахунок міотропновазодилятуючої дії зменшує загальний периферичний опір та стимулює колатеральний кровообіг. Комбіноване застосування описаних препаратів за рахунок впливу на різні ланки патогенезу тканинної гіпоксії дозволяє в зоні паранекрозу отримати синергійний ефект на клітинному рівні, покращуючи енергетику клітин та зберігаючи цілісність клітинних мембран. Спосіб реалізується наступним чином. Ліпін (лецитин) є основним компонентом композиції і готується ex tempore на охолодженому до температури 3±1 °C озонованому фізіологічному розчині (ОФР) натрію хлориду шляхом розчинення ліофілізованого порошкоподібного фосфадитилхоліну. В залежності від площі ураження зазвичай готують 400-800 мл ОФР. Виконують це за способом, що описаний в патенті України № 97030 U (заявл. 26.09.2014, опубл. 25.02.2015, Спосіб підвищення захисних властивостей ліпіну (фосфатидилхоліну). Одночасно з ліпіном готують розчин ОФР ex tempore з концентрацією розчиненого озону 2,4±0,2 мг/л. Діоксизоль-Дарниця додають в розчин ліпіну в кількості 86±25 мл (на 400 мл ОФР), що відповідає його концентрації 10 % в загальному розчині. Далі препарати Енергостім (200 мг) і Трентал (300 мг) розчиняють кожний в 100 мл ОФР, який вже підготовлено і має концентрацію розчиненого озону 2,4±0,2 мг/л. Після цього їх уводять в композицію, що готують. Туди ж уводять 600 мг Амтизолу, 80 мг Фосфадену та 1000 мг Мілдронату. Суміш перемішують, після чого за допомогою шприца та довгої голки ін'єкційнопоступово інфільтрують в зону паранекротичних змін. Маніпуляцію виконують 1 раз на добу впродовж 48 годин після отримання опіку. Таким чином, виконання способу за корисною моделлю дозволяє перервати процес розповсюдження тканинного апоптозу на першому етапі розвитку місцевого опікового процесу (в межах 24-48 годин) шляхом узгодження з патогенетичними змінами тканин в зоні опікового паранекрозу. Уведення описаної композиції дозволяє оптимізувати використання мітохондріями клітин дефіцитного кисню, підвищити в ході гліколізу продукцію АТФ та поповнити внутрішньоклітинний фонд АТФ високоенергетичними сполуками, що уводять ззовні. Останнє дозволяє оптимізувати використання дефіцитного кисню мітохондріями і частково ураженими клітинами в цілому, зберігаючи їх енергетичний та життєвий потенціал. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб первинного місцевого лікування глибоких опіків, який включає введення в зони паранекрозу шляхом їх інфільтрації композиції лікарських препаратів з озонованого розчину ліпіну та антигіпоксантів прямої специфічної дії, який відрізняється тим, що додатково в композицію вводять антигіпоксанти непрямої дії, а також препарати з переважно антиоксидантною дією, при наступному співвідношенні компонентів, мас. %: фосфадитилхолін (ліпін) 60±10 розчин Діоксизоль-Дарниця 10 амтизол 2,8±1 мельдонію фосфат (Мілдронат) 1,25±0,25 Енергостім 8,76 АМФ (фосфаден) 0,55±0,15 Трентал 15±5. 3 UA 122447 U Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4