Спосіб діагностики аутоімунного ураження печінки, переважно у дітей та підлітків

Спосіб діагностики аутоімунного ураження печінки, переважно у дітей та підлітків, що включає дослідження антинуклеарних, мітохондріальних, гладко-м’язових аутоімунних антитіл до гепатоцитів і антитіл до печінко-ниркового розчинного антигену в сироватці крові шляхом непрямої реакції імунофлуоресценції та оцінку результатів у порівнянні з банком сироваток крові, з типованими специфічними аутоантитілами хворих на аутоімунний гепатит І-II типів та первинний біліарний цироз, який відрізняється тим, що додатково встановлюють вік, перебіг і ступінь активності ураження печінки, наявність скарг на свербіння шкіри та артралгію, досліджують клінічні симптоми хейліту, телеангіоектазій, пальмарної еритеми, гепатомегалії, спленомегалії, цирозу печінки, наявність ін U 2 (19) 1 3 імунних комплексів та констатації аутоімунного ураження при значенні показника антимітохондріальних антитіл з індексом J 1,1 та/або концентрації антигліадинових антитіл більше 25од/мл і циркулюючих імунних комплексів понад 120 од. [3]. Використання двох типів аутоімунних антитіл, як діагностичних аргументів, дещо покращує точність обстеження. Але з науково-технічних повідомлень випливає, що їх використання є не досить інформативним, особливо при виявленні форм аутоімунних гепатитів, що викривляє значення шуканого результату, а залучення антимітохондріальних аутоімунних антитіл до діагностики є характерним лише для первинного біліарного цирозу печінки дорослого контингенту. Більш наближеним за кількістю істотних ознак до корисної моделі, що заявляється, є спосіб діагностики аутоімунного ураження печінки, переважно у дітей та підлітків, що містить дослідження антинуклеарних, -мітохондріальних, -гладком'язових аутоімунних антитіл до гепатоцитів і антитіл до печінко-ниркового розчинного антигену в сироватці крові шляхом непрямої реакції імунофлуоресценції та оцінку результатів у порівнянні з банком сироваток крові, з типованими специфічними аутоантитілами хворих на аутоімунний гепатит І-ІІ типів та первинний біліарний цироз [4]. Позитивними рисами відомого технічного рішення є розширення номенклатури діагностичних аргументів, як засобів підтвердження аутоімунних порушень, інформативності та можливості інтерпретування вихідних даних, оскільки антимітохондріальні антитіла (АМА) відбивають симптоми первинного біліарного цирозу, антинуклеарні (ANA) й - гладком'язові (SMA) - аутоімунні форми ураження печінки І типу, а антитіла до печінко-ниркового розчинного антигену (LKM) - її ураження II типу. Використання непрямої реакції імунофлуоресценції сприяє виявленню поширеного спектру специфічних аутоантитіл у крові та декілька покращує точність шуканого результату. Водночас, засоби реалізації імуно-флуоресценції виключають необхідність залучення дефіцитної апаратури та суттєво спрощують здійснення обстеження. Проте, з-поза недостатнього уявлення клінічної симптоматики та засобів ідентифікації аутоімунного характеру патології, проблема подальшого покращення точності кінцевого результату на поточний період залишається недопрацьованою. В основу корисної моделі поставлено задачу розробити такий спосіб діагностики аутоімунного ураження печінки, переважно у дітей та підлітків, який шляхом збільшення представництва ідентифікаторів аутоімунного характеру патології in vitro забезпечує підвищення точності та прогнозування вірогідності кінцевого результату при використанні. Вищезазначений технічний результат досягається тим, що при здійсненні у відомому способі діагностики аутоімунного ураження печінки, переважно у дітей та підлітків, що містить дослідження антинуклеарних, -мітохондріальних, -гладком'язових аутоімунних антитіл до гепатоцитів і антитіл до печінко-ниркового розчинного антигену в сироватці крові шляхом непрямої реакції імуноф 12972 4 луоресценції та оцінку результатів у порівнянні з банком сироваток крові, з типованими специфічними аутоантитілами хворих на аутоімунний гепатит І-ІІ типів та первинний біліарний цироз, відповідно до корисної моделі, додатково встановлюють вік, перебіг і ступінь активності ураження печінки, наявність скарг на свербіння шкіри та артралгію, досліджують клінічні симптоми хейліту, телеангіоектазій, пальмарної еритеми, гепатомегалії, спленомегалії, цирозу печінки, наявність інфекції вірусу простого герпесу І типу, а також аденоїд- чи тонзилектомії в анамнезі, ступінь виразності лихоманки, інтоксикації, жовтяниці, як клініко-анамнестичні симптоми, визначають вміст гемоглобіну, швидкість осідання еритроцитів крові, ступінь активності цитолітичного та мезенхімально-запального симптомів, рівень порушення пігментного та білкового обміну печінки, виразність змін паренхіми печінки за даними УЗ-дослідження, як лабораторно-інструментальні показники, в сироватці крові визначають концентрацію неоптерину, як маркера активації клітинного імунітету та, якщо концентрація неоптерину становить 26,7353,01нмоль/л, діагностують аутоімунне ураження печінки, а перед оцінкою результатів, клінікоанамнестичним і лабораторно-інструментальним показникам привласнюють бали, за сумою яких прогнозують вірогідність отримуваного результату, при цьому, якщо сума балів дорівнює 2, вірогідність останнього становить 80%, якщо 3 бали 90%, якщо 4,5 бали - 95%, якщо 6 балів - 98%, якщо 7 балів - 99%, якщо 8 балів - 99,5%, якщо 9 балів - 99,8%, якщо 10 балів й більше - 99,9%. Порівняння заявленого технічного рішення з прототипом інформує проте, що новим у діагностичному комплексі є використання досліджень клінічних симптомів аутоімунного ураження печінки, характерних для дітей і підлітків, оцінка цитолітичного, мезенхімально-запального процесів і пігментного обміну печінки, використання маркерів активації клітинного імунітету, залучення даних УЗД печінки. Одночасно, показники здійснюваних клінічних і лабораторно-інструментальних досліджень "калібровані" за шкалою діагностичних балів, що розроблені на підставі спостережень за групами хворого та здорового контингенту у часі, що сприяє прогнозуванню вірогідності отримуваного результату, а діагностування аутоімунного ураження печінки зв'язане зі зміною показника концентрації неоптерину у сироватці. Дитячо-підліткова специфічність пропонованої корисної моделі зумовлена відсутністю впливу вживання алкоголю та дії решти чинників ураження паренхіми печінки в анамнезі на відміну від дорослого контингенту. У наданому вигляді сукупність ознак корисної моделі сприяє формуванню нового критерію оцінки аутоімуного ураження паренхіми печінки, у вигляді діапазону величин в області оптимальної чутливості, та прогнозування його вірогідності, за центильною шкалою обґрунтованих значень. Разом із цим, перелік найбільш значимих показників регламентує обсяг оптимального обстеження систем, що відбивають зміни стану патологічного процесу від норми, з можливістю використання 5 найсучаснішого діагностикуму. Творчий внесок заявника заснований на визначенні видів вимірів, їх обробки та реалізації математичного алгоритму моделі прогнозування, з використанням засобів послідовного аналізу Вальда [5]. При цьому сукупність істотних ознак об'єкта забезпечує отримання стабільного результату при багаторазовому відтворенні корисної моделі процесу; який підтверджує вирішення поставленої задачі у повному обсязі, насамперед, збільшення точності кінцевого результату, маже у 1,5-2 рази, що забезпечує адекватне лікування у подальшому. Додатковими перевагами заявленої корисної моделі над прототипом є підвищення оперативних властивостей і розширення експлуатаційних зручностей за рахунок спрощення дій, що зв'язані з верифікацією, інтерпретацією й обробкою вихідних даних. З досліджуваного рівня техніки відомо використання неоптерину, як маркера патологічного процесу, на фоні ВІЛ-інфекції при значенні понад 10нмоль/л [6]. Але у заявленому технічному рішенні пропонований маркер набув функцію активатора клітинного імунітету при аутоімунному ураженні печінки, з відмітним діапазоном чутливості (26,73-53,01нмоль/л), що інформує про виключення споживання еквівалентної властивості при отриманні діагнозу, як "продукта" іншої області призначення, В тім за відсутністю явного впливу рівня техніки оцінки аутоімунних уражень печінки на еволюцію засобів аналогічного призначення наведені твердження дозволяють дійти висновку про відповідність заявленого технічного рішення умові "новизна", і придбання сукупністю пропонованих ознак суттєвості, внаслідок причинно-слідчого зв'язку з отриманням заявленого технічного результату. На стадії становлення технічного рішення за допомогою математичних розрахунків були оброблені 88 параметрів, що включали показники віку та статі, тяжкості стану хворого, гостроти та активності ураження печінки, тривалості та перебігу захворювання, наявності скарг (слабкість, зниження апетиту, біль у животі, свербіння шкіри, артралгії), наявності та ступеню виразності клінічних симптомів (інтоксикація, лихоманка, жовтяниця, хейліт, гепатомегалія, спленомегалія, екзантема, поліаденопатія, пальмарна еритема, телеангіоектазії, асцит та набряки, судинна сітка, геморагічний синдром, ознаки портальної гіпертензії), дані щодо перенесених інфекцій (повітряна віспа, краснуха, епідемічний паротит, інфекційний мононуклеоз, вірусний гепатит А, інфекція, що викликається вірусом простого герпесу І типу й цитомегаловірусом, лямбліоз), наявність хронічних вогнищ інфекції (аденоїдні вегетації; гіпертрофія мигдаликів, хронічний тонзиліт), дані щодо наявності супутньої гастроентерологічної (дискінезія жовчовивідних шляхів й хронічна патологія шлунково-кишкового тракту), кардіоревматологічної (системні захворювання сполучної тканини, їх вид та ступінь активності), ендокринологічної (цукровий діабет, аутоімунний тиреоідіт, дифузні захворювання щитовидної залози), нефрологічної (об 12972 6 мінна нефропатія, хронічний пієлонефрит) та пульмонологічної (бронхіальна астма) патології; дані ультразвукового дослідження печінки, лабораторні показники обстеження хворого (рівень гемоглобіну, швидкість осідання еритроцитів, рівень активності аланинтрансамінази, рівень загального білірубіну та співвідношення його фракцій, тимолова проба, протромбіновий індекс, рівень загального білку, альбумінів та -глобулінів, білковий коефіцієнт, ревматоїдний фактор) серологічні та вірусологічні показники (наявність HBsAg та HBcor-Ab IgM, Ab-HCV класу IgG, Ab-EBV IgM та G; виявлення ДНК HBV, EBV та РНК HCV), дані щодо виявлення антитіл до структур клітин печінки (ANA, SMA, LKM, АМА) та рівню вмісту неоптерину в сироватці крові хворих. Аналіз змін динаміки вищезазначених діагностичних аргументів дозволив оптимізувати види вимірів та реалізувати математичний алгоритм моделі діагностики, з використанням засобів послідовного аналізу Вальда [5] при оцінці клініко-анамнестичних і лабораторноінструментальних показників. Сутність способу діагностики аутоімунного ураження печінки, переважно у дітей та підлітків, полягає в наступному, Спосіб включає дослідження антинуклеарних, -мітохондріальних, -гладко-м'язових аутоімунних антитіл до гепатоцитів і антитіл до печінкониркового розчинного антигену в сироватці крові шляхом непрямої реакції імунофлуоресценції. Додатково встановлюють вік, перебіг і ступінь активності ураження печінки, наявність скарг на свербіння шкіри та артралгію, досліджують клінічні симптоми хейліту, телеангіоектазій, пальмарної еритеми, гепатомегалії, спленомегалії, цирозу печінки, наявність інфекції вірусу простого герпесу І типу, а також аденоїд- чи тонзилектомії в анамнезі. При цьому визначають ступінь виразності лихоманки, інтоксикації, жовтяниці, як клінікоанамнестичні симптоми-, визначають вміст гемоглобіну, швидкість осідання еритроцитів крові, ступінь активності цитолітичного та мезенхімальнозапального симптомів, рівень порушення пігментного та білкового обміну печінки, виразність змін паренхіми печінки за даними УЗ-дослідження, як лабораторно-інструментальні показники. У комплексі з цим визначають концентрацію неоптерину, як маркера активації клітинного імунітету, в сироватці крові, За даними діагностичних аргументів діагностують аутоімунне ураження печінки, якщо концентрація неоптерину становить 26,7353,01нмоль/л. Клініко-анамнестичним і лабораторно-інструментальним показникам перед оцінкою результатів привласнюють бали, за сумою яких прогнозують вірогідність отримуваного результату: якщо сума балів дорівнює 2, вірогідність останнього становить 80%, якщо 3 бали - 90%, якщо 4,5 бали - 95%, якщо 6 балів - 98%, якщо 7 балів 99%, якщо 8 балів - 99,5%, якщо 9 балів - 99,8%, якщо 10 балів й більше - 99,9%. Принцип роботи з системою прогностичних діагностичних таблиць полягає в отриманні суми діагностичних коефіцієнтів, що відповідають дійсним ознакам, симптомам та лабораторноінструментальним показникам хворої дитини чи 7 підлітка. Вірогідність отримання позитивного результату залежить від величини отриманої суми діагностичних коефіцієнтів. Для спрощення діагностичного процесу за допомогою математичного алгоритму моделі прогнозування за Вальдом [5] і оцінки вірогідності діагностики аутоімунного ураження печінки, відповідно до дискретних значень граничних сум діагностичних коефіцієнтів отримують шкалу вірогідності діагностики аутоімунного характеру ураження печінки вигляді 8 центильних градацій 80, 90, 95, 98, 99, 99,5, 99,8, 99,9%, щонайменше. За цих умов пропоноване технічне рішення дозволяє покращити точність діагнозу, наприклад, у 1,5-2 рази та прогнозувати вірогідність кінцевого результату. Аналіз технічних властивостей корисної моделі свідчить, що "упізнання" аутоімунного ураження печінки за дрейфом концентрації неоптерину в діапазоні 26,73-53,01нмоль/л, як межі оптимальної чутливості у сироватці крові, найгірша вірогідність становить 80% і суттєво перевищує можливості об'єктів минулого покоління. Приклад 1. Дитина С., хлопчик, 15 років (1 бал). Діагноз: хронічний гепатит невизначений, активна фаза, високий ступінь активності. Задача: виявити наявність аутоімунного характеру ураження печінки. Діагностика. Стан хлопчика тяжкий (1,5 бали). Відмічались скарги на артралгії (1,5 бали). З анамнезу життя відомо, що протягом року мала місце періодична субфебрильна лихоманка (1,5 бали). При об'єктивному обстеженні відмічалися виражений синдром інтоксикації (1 бал), пальмарна еритема (1,5 бали), поодинокі телеангіоектазії (1,5 бали). Гепатомегалія по правій аксилярній лінії склала 5,0см (1,5 бали), по правій парастернальній - 6,0см (1 бал). За даними УЗ діагностики були виявлені виражені дифузні зміни паренхіми печінки (1,5 бали). При лабораторному обстеженні: рівень гемоглобіну - 38г/л (1,5 бал), швидкість осідання еритроцитів - 62мм/год. (2,5 бали), протромбіновий індекс - 53% (1 бал), рівень загального білку - 94г/л (2 бали), -глобулінів - 29%. Синдром цитолізу був виражений мінімально. Загальна гіпербілірубінемія склала 167мкмоль/л з переважанням прямої фракції білірубіну 117мкмоль/л, тимолова проба склала 5,5 од. З супутньої патології привертала на себе увагу анемія III ступеню, яка за допомогою проведення дослідження на осмотичну стійкість еритроцитів та отримання позитивного результату в непрямій реакції Кумбса, була верифікована, як аутоімунна гемолітична. З допоміжних методів обстеження визначили наявність ревматоїдного фактора (+++) та проміжних форм LE-клітин. Перебіг захворювання був визначений як швидкий (1,5 бали). Дитині був виставлений діагноз: Системне захворювання сполучної тканини невизначене, III ступеня активності. В сироватці крові хворого були визначені анти - LKM антитіла у титрі 1:40, при відсутності ANA (- 1 бал), SMA та АМА. Сума балів у даної дитини згідно таблиці дорівнює =1,5+1,5+1,5+1+1,5+1,5+1,5+1+1,5+2,5+1+2+1,5+ 1,5+10-1=30 балів, або з вірогідністю більше ніж 99,9% можна констатувати у хворого наявність 12972 8 аутоімунного ураження печінки, що й було відтворено в діагнозі: Аутоімунний гепатит, II тип (анти LKM, 1:40), активна фаза, мінімальний ступінь активності. Приклад 2. Дівчинка Г., 9 років, протягом року хворіє на хронічний гепатит. Під час обстеження скаржилася на слабкість, артралгії, носові кровотечі. Перебіг захворювання визначався, як повільний. Стан хворої середнього ступеню тяжкості. Відмічалися виражені явища інтоксикації, субікеричність склер. Пальмарна еритема та телеангіоектазії були відсутні. Гепатомегалія по правій аксилярній лінії склала 2,0см, по середньоключичній лінії - 2,0см, по правій парастернальній лінії 3,0см. Спленомегалія склала 8,0см. За даними УЗдіагностики були виявлені виражені зміни паренхіми печінки. При лабораторному обстеженні: рівень гемоглобіну склав 104г/л, ШОЕ - 42мм/год., протромбіновий індекс - 88%, рівень загального білку 85г/л, -глобулінів - 42%. Синдром цитолізу був виражений помірно: рівень АлАТ - 3,2ммоль/л г, тимолова проба склала 12,0од. Рівень неоптерину у сироватці крові склав 36,48нмоль/л. Після обстеження кардіоревматолога, був виставлений діагноз: Системне захворювання сполученої тканини, недиференційоване, активність II ступеню. При проведенні непрямої реакції імунофлуоресценції по визначенню циркулюючих аутоантитіл був отриманий негативний результат. Сума балів згідно табл.: =1,5+1,5+1,5+2+2,5-1=8 балів, що дозволяє з вірогідністю 99,5% констатувати наявність у цієї хворої аутоімунного характеру ураження печінки навіть при відсутності циркулюючих в крові аутоімунних антитіл до структурних елементів гепатоцитів. Тож, сукупність ознак, що характеризує заявлений спосіб діагностики аутоімунного ураження печінки, переважно у дітей та підлітків і відрізняє його від інших об'єктів аналогічного призначення призводить до покращення точності вихідних даних майже у 1,5-2 рази, без використання складних та нерентабельних методик. Його запровадження у наданому вигляді сприятиме своєчасній діагностиці та раціональній терапії аутоімунних уражень печінки, попередженню їх наслідків і несприятливих закінчень у дітей та підлітків. Таким чином, розроблене технічне рішення відповідає умові "промислова придатність", що за сукупністю вищенаведених доводів дозволяє кваліфікувати його корисною моделлю України. Джерела інформації: 1. Способ диагностики аутоиммунной патологии: Пат. 2012887 России, МПК G01N 33/53 / Мешкова Р.Я., Васьковская Н.Г., Беспалова Л.И., Слабкая Е.В., Снытко Н.П. (Россия); Смоленский государственный медицинский институт (Россия). №5012860/14; заявл. 12.08.91; опубл. 15.05.94. 2. Способ диагностики хронических диффузных заболеваний печени: Заяв. 2000118710 России, МПК А61В5/01 / Шапиро И.Я.,Сек Ок Сун (Россия). - №2000118710/14; заявл. 11.07.00; опубл. 20.07.02. 3. Способ диагностики аутоиммунных поражений печени у больных хроническими гепатитами: Заяв. 2003115886 России, МПК G01N33/564 / Ша 9 бров А.В., Антоневич М.Е., Сологуб Т.В., Шапиро И.Я., Ефанов А.Н. (Россия); Государственное образовательное учреждение высшего профобразования Санкт-Петербургская государственная медицинская академия им. И.И. Мечникова (Россия). - №2003115886/15; заявл. 27.05.03; опубл. 27.11.04. 4. Спосіб діагностики аутоімунних захворювань печінки: Пат. 51131 України, МПК G01N33/53 / Ю.А. Гайдар, О.В. Степанова (Україна); Інститут гастроентерології АМН України (Україна). 12972 10 №2002010230; заявл. 08.01.02; опубл. 15.11.02. 5. Гублер Е.В. Вычислительные методы анализа и распознавания патологических процессов. Л.: "Медицина", 1978. - 296 с. 6. Neopterin as a marker in a diagnostic screening test kit to detect retrovirus diseases: Пат. 0370960 Євро, МПК А61В5/01 / Pera Ivo E., Schur Henry С. (США). - №19890830105; заявл. 08.03.89; опубл. 30.05.90. Приоритет: US 19880287133; заявл. 21.11.98. Таблиця Перелік високоінформативних клініко-анамнестичних, лабораторних та інструментальних показників для оцінки вірогідності наявності аутоімунного характеру ураження печінки, переважно у дітей та підлітків Групи показників Значимі позитивні клінікоанамнестичні симптоми Значимі позитивні лабораторноінструментальні показники Значимі позитивні лабораторноінструментальні показники Значимі негативні клінічні симптоми Значимі негативні лабораторноінструментальні показники Найменування найбільш значимих показників Висока ступінь активності гепатиту Хейліт Швидкий перебіг при хронічному гепатиті Тяжкий перебіг хвороби Свербіння шкіри Артралгії Лихоманка Телеангіоектазії Пальмарна еритема Гепатомегалія по правій аксилярній лінії 4,0-8,0см Спленомегалія більше 3,0см Наявність ознак цирозу печінки Вік хворого 15-18 років Виражений синдром інтоксикації Виражений синдром жовтяниці Гепатомегалія по правій парастернальній лінії 5,5-10,0см Наявність вірусу простого герпесу 1 типу в анамнезі Наявність аденоїд- чи тонзилектомії в анамнезі Наявність антинуклеарних аутоантитіл у сироватці крові Наявність антигладком'язових аутоантитіл у сироватці крові Наявність антимітохондріальних аутоантитіл у сироватці крові Наявність аутоантитіл до печінково-ниркового розчинного антигену у сироватці крові Швидкість осідання еритроцитів 42-62мм/год Вміст неоптфину в сироватці крові 26,73-53,01нмоль/л Рівень загального білка в сироватці крові 86-106г/л Виражені зміни паренхіми печінки за даними УЗ діагностики Вміст гемоглобіну крові 38-77г/л Рівень прямої фракції білірубіну в сироватці крові 246,3369,0мкмопь/л Протромбіновий індекс 49-66% Вік хворого 11-14 років Легкий ступінь тяжкості захворювання Відсутність пальмарної еритеми Наявність гіпертрофії мигдаликів та аденоїдів Відсутність змін паренхіми печінки за даними УЗ-діагностики Рівень гемоглобіну крові 115-154г/л Вміст -глобулінів у сироватці крові 11-21,7% Кількість балів 4,0 2,0 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 1,5 1,0 1,0 1,0 1.0 1,5 1,0 10 10 10 10 2,5 2,0 2,0 1,5 1,5 1,5 1,0 -1,0 -1,0 -1,0 -1,0 -1,0 -1,0 -1,0 11 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 12972 Підписне 12 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601