Спосіб вилучення рослинної олії з фільтрувального порошку

Спосіб вилучення рослинної олії з фільтрувального порошку, що включає його нагрівання та 3 12973 пресують. Олія після пресування має характеристики технічної, її фільтрують і використовують у лакофарбовій промисловості [див. патент України №72843, МКИ7 С11В 13/04, 11/00, 7/00, БИ №4, 2005р.]. Недоліком способу залишається його висока трудомісткість і собівартість продукту, обумовлена застосуванням упаковок з фільтрувальної тканини, що має високу вартість, і вимагаючих ручної праці як при виготовленні, так і в самому технологічному процесі. Крім того, використання упаковок з фільтрувальної тканини, при тиску до 250-300ат., пов'язано з можливістю їх розриву і забиванням пор фільтрувальним матеріалом і воском, який міститься у жирах, що добуваються, це спричиняє великі фінансові затрати на ремонт упаковок. Тим більше, строк служби упаковок обмежений. Спосіб виключає можливість автоматизації і механізації процесу (закладання сировини в упаковки, поміщення їх у прес, виймання з пресу, вилучення відпрацьованого матеріалу з упаковки). В основу корисної моделі поставлено завдання вдосконалення способу вилучення рослинної олії з (фільтрувальних порошків шляхом введення у фільтрувальний порошок зв'язуючого матеріалу з тим, щоб забезпечити зниження трудомісткості процесу і знизити витрати (собівартість продукту) 4 на нього при одночасному забезпеченні якості готового продукту і як наслідок зниження собівартості продукту. Крім того, спосіб дозволяє автоматизувати і механізувати подачу сировини і вилучення відпрацьованого матеріалу з пресу. Поставлена задача розв'язується у способі вилучення рослинної олії з фільтрувального порошку, що включає нагрівання і пресування його, в якому згідно з корисною моделлю у фільтрувальний порошок вводять в'яжучий матеріал, який узято у кількості 1-80% по масі до фільтрувального порошку. В якості в'яжучого матеріалу використовують лузгу сільськогосподарських культур або тирсу, або дрантя, або солому. Нагрівання ведуть до температури 45-65°С. В'яжучий матеріал утримує фільтраційний матеріал у робочій камері пресу і відфільтровує масло, яке вилучають, від воску. Матеріал, що використовують у якості єднального, повинен бути пористим, пропускати під тиском рослинну олію і максимально затримувати у своїх порах віск, бути хімічно нейтральним до рослинної олії. У своєму складі він не повинен містити хімічних компонентів, які здатні впливати на якість рослинної олії. Розмір часток повинен відповідати вимогам, які викладено у таблиці 1 при ширині часток не більше 20 міліметрів і товщині не більше 5 міліметрів (таблиця 1). Таблиця 1 Довжина часток єднального матеріалу, мм Не більше 1 1-20 Більше 20 Кількість у % до загального об'єму єднального матеріалу Не більше 15 Не менше 80 Не більше 15 Як показали дослідження, проведені авторами, матеріал з частками, розмір яких відповідає цим вимогам, найбільш ефективно утримує фільтрувальний порошок у робочій камері пресу. У випадку, якщо розмір матеріалу перевищує вказаний, його необхідно подрібнювати до запропонованих параметрів. В'яжучий матеріал повинен бути дешевим, зручним при транспортуванні, легкодоступним і вироблятися у промислових розмірах. Цим вимогам більш повно відповідають наступні матеріали. 1. Лузга сільськогосподарських культур (насіння соняшника, гарбуза, пшениці, ячменю, проса тощо). 2. Опилки деревні (ГОСТ 18320-78), тріска технологічна (ГОСТ 15815-83) марок: Ц-1, Ц-2Д-3, ГП-1, ГП-2, ГП-3, ПВ. 3. Дрантя або сировина вторинна текстильна сотована (ГОСТ 5551-82). 4. Солома. У випадку застосування інших груп макулатури застосування масла можливе тільки для технічних потреб. Найбільш доцільно в якості єднального матеріалу використовувати лузгу насіння соняшника. Пропонований матеріал є відходом різноманітних виробництв: сільського господарства, деревооброблюючої промисловості, текстильної промисловості, паперової промисловості. Це обумовлює його невисоку собівартість і відповідно спричиняє зниження собівартості готового продукту. Спосіб здійснюють наступним чином. Вихідний фільтрувальний порошок і єднальний матеріал у заданому співвідношенні подають у жаровню, де суміш нагрівають до температури 45-65°С, компоненти змішуються. Заданий режим температури суміші доцільний для зменшення в'язкості рослинної олії та ослаблення зв'язку молекул олії з частками фільтрувального порошку, що дозволяє більш повно вилучати рослинну олію з фільтрувального порошку, і прискорити процес пресування. Співвідношення змішуваних фільтрувального порошку і єднального матеріалу залежить від вихідного вмісту жирів у фільтрувальному порошку, яке найбільш часто знаходиться у межах 40-55%. При вмісті жирів у фільтрувальному порошку у кількості 45%, оптимальна кількість доданого єднального матеріалу становить 10-17% по масі від фільтрувального порошку. При його меншій кількості єднальний матеріал не буде виконувати свої функції і не зможе утримати фільтрувальний порошок у робочій камері пресу. Більш висока кількість єднального матеріалу у порівнянні з заданим економічно не ефективна. Змішування фільтрувального порошку з єднальним матеріалом проводять як до подачі їх у жаровню, так і безпосередньо у жаровні. Подавати суміш у прес можна за допомогою 5 12973 механічних пристосувань таких, як шнековий навантажувач або норія. Швидкість нарощування тиску і його максимальна величина обмежується технічними параметрами конкретного пресового агрегату. У заявленому способі максимальний тиск складає 230ат. Після досягнення максимального тиску процес продовжують 5-7 хвилин при постійному тиску. У результаті пресування з фільтрувального порошку вилучають рослинну олію, а єдна 6 льний матеріал, затримує у своїх порах частину воску, що знаходиться у фільтрувальному порошку. Рослинна олія, отримана заявленим способом, може знайти застосування у лакофарбовій промисловості або після додаткової обробки шляхом фільтрації, або виморожування у харчовій і комбікормовій промисловості. Принципи реалізації способу зведено в таблицю 2, де показано дані залежності виходу рослинної олії від вихідних параметрів ведення процесу. Таблиця 2 № п/п Величина тиску пресування, ат. Температура нагрівання суміші - фільтрувального порошку і єднального матеріалу, °С 1 230 45 2 230 50 3 230 65 1 230 45 2 230 50 3 230 Вміст жирів у фільтрувальному порошку, % 65 При збільшенні тиску пресування вихід рослинної олії збільшується на 0,5-3%. При вмісті жирів у фільтрувальному порошку більше 55%, кількість єднального матеріалу добирається дослідницьким шляхом. Як видно з наведеної таблиці 2 заявлений режим ведення процесу і співвідношення вихідних матеріалів забезпечує вихід готового продукту у межах 27-47,5%, що перевищує вихід у порівнянні з прототипом, у якого він складає 24% при близьких параметрах процесу. Однак більш важлива величина, яка показує ефективність процесу - залишковий вміст олії у фільтрувальному порошку. У способі, взятому в якості прототипу, залишковий вміст олії, при подібних параметрах процесу і при вмісті олії у фільтрувальному порошку 40% (на 40 45 50 55 40 45 50 55 40 45 50 55 40 45 50 55 40 45 50 55 40 45 50 55 Кількість єднального матеріалу, % Вихід рослинної олії, по масі, неменше % до маси фільтрува(лузга с/г культур, льного порошку сіно) 9 28 10 34 13 40 18 46 9,5 29 10,5 35 135 41 18,5 47 10 29,5 11 35,5 14 41,5 19 47,5 12-14 26,5 13-15 33,5 15-17 39,5 20-23 45,5 13-15 29,5 14-16 34,5 16-19 40,5 22-25 46,5 14-16 30 15-17 35 17-20 41 23-27 47,5 жаль дані прототипу не дають інформації про вихідний вміст олії у фільтрувальному порошку, але досвід показує, що він не менше 40%) складає 25% після першого віджиму, на відміну від заявлюваного способу, в якому цей показник складає 16,25%. Після другого пресування залишковий вміст олії у способі прототипі ще більше зростає за рахунок олії, яка міститься у соапстоці і фузі. Заявлений спосіб є простим у використанні, і може бути здійснений спеціалістами олійножирової промисловості. Спосіб не вимагає застосування дорогих матеріалів, великої кількості ручної праці, що призводить до збільшення продуктивності праці поряд зі зменшенням собівартості готової продукції, що дає заявлюваному способу значні переваги над прототипом. 7 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 12973 8 Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601