Спосіб медичної реабілітації хворих з коморбідною патологією – хронічним некалькульозним холециститом, поєднаним з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки

1. Спосіб медичної реабілітації хворих з коморбідною патологією - хронічним некалькульозним холециститом (ХНХ), поєднаним з пептичною виразкою дванадцятипалої кишки (ПВ ДПК), що включає введення комбінації фітопрепаратів, який 3 Існує також спосіб медичної реабілітації хворих з коморбідною патологією: ХНХ, сполученим з ПВ ДПК, шляхом введення іншого фітопрепарату, а саме хофітолу, який містить у своєму складі екстракт артишоку [Фролов В.М., Харченко В.В. Фармакологические эффекты препаратов артишока посевного // В кн.: Глутаргин - фармакологическое действие и клиническое применение. - Харьков: Элтон, 2005. - С.97-118]. При використанні цього способу відмічається позитивний вплив на функціональний стан ЖМ та зменшення інтенсивності запальних процесів у жовчовивідних шляхах за рахунок покращення відтоку жовчі, однак при цьому не відмічається чітко вираженого позитивного впливу на стан слизової оболонки (СО) ДИК, тому у хворих може тривалий час зберігатися нестійка ремісія ПВ ДПК та загострення супутнього гастродуоденіту. Тому було запропоновано удосконалення способу медичної реабілітації хворих з коморбідною патологією: ХНХ, сполученим з ПВ ДПК, шляхом введення хворим з такою патологією водночас комбінації двох фітопрепаратів - сиропу ехінацеї (Echinacea syrup) та артишоку екстракту Здоров'я, що забезпечило позитивний вплив як на стан імунітету, так і на моторну функцію ЖМ з покращенням відтоку жовчі [Фролов В.М., Харченко В.В. Эффективность препаратов из эхинацеи пурпурной и артишока посевного в медицинской реабилитации больных хроническим некалькулезным холециститом, сочетанным с патологией гастродуоденальной зоны // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наукових праць. - Київ; Луганськ; Харків. - 2005. - Вип. 5 (68). - С.112-118]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що тривалість введення сиропу ехінацеї також не повинна перевищувати 2 тижнів, після чого можливе виникнення „провалу" імунітету, якщо цей препарат продовжувати вводити. Крім того, у низки хворих не відмічається посилення регенерації СО ДПК та прискорення досягнення ремісії при наявності фонового гастродуоденіту. Тому спосіб-прототип потребує подальшого удосконалення. Задачею корисної моделі було удосконалення відомого способу-прототипу, а саме прискорення досягнення стійкої ремісії захворювання та збільшення її тривалості у хворих з наявністю коморбідної патології (ХНХ+ПВ ДПК). Досягнення вказаної задачі здійснюється шляхом введення з метою медичної реабілітації хворим з коморбідною патологією (ХНХ+ПВ ДПК) комбінованого вітчизняного препарату рослинного походження холенорму, який володіє імуномодулюючою, протизапальною та антиоксидантною дією, посилює швидкість регенерації пошкоджених тканин, сприяє нормалізації моторної функції жовчовивідних шляхів та пасажу жовчі. Холенорм - це вітчизняний комбінований фітопрепарат, який виготовляється НПВ „Екомед” (Київ). До складу холенорму (Kholenorm) входить комплекс біологічно активних речовин з листя зеленого чаю (Folia Camellina sinensis), листя м'яти 18070 4 перцевої (Folia menthae piperitae), трави звіробою звичайного (Hb. Hyperici perforate), трави полину звичайного (Hb. Artemisiae vulgaris), суцвіття цмину піскового (Flores Helichrysi arenarii), кукурудзяних приймочок (Stigmatae Maydis), плодів фенхелю (Fructis Foeniculi vulgaris). Холенорм володіє гепатозахисними, жовчогінними, спазмолітичними властивостями, посилює процеси репаративної регенерації пошкоджених тканин, особливо СО шлунково-кишкового тракту та, за нашими даними, суттєво покращує виведення жовчі і водночас зменшує вираження запальних процесів у гастродуоденальній зоні та жовчовивідних шляхах. Авторами корисної моделі встановлено в експериментальних умовах, що введення холенорму забезпечує як покращення моторної функції ЖМ та пасаж жовчі при явищах часткового холестазу, так і одночасно сприяє прискоренню загоєння ерозивних дефектів СО ДПК при наявності ерозивного або ерозивно-геморагічного гастродуоденіту. Саме ці експериментальні дані були підставою для вивчення в подальшому можливої ефективності холенорму в якості засобу медичної реабілітації хворих з коморбідною патологією (ХНХ+ПВ ДПК) та розробці, виходячи з цього, корисної моделі. Отже, наша пропозиція щодо використання фітопрепарату холенорму вітчизняного виробництва як засобу медичної реабілітації хворих на коморбідну патологію (ХНХ+ПВ ДПК) базується на вперше встановленій авторами корисної моделі закономірності, що при введенні холенорму повною мірою реалізується спазмолітичний, жовчогінний, гепатозахисний ефекти цього препарату. Крім того, нами вперше встановлені в клінічних умовах такі дуже важливі механізми фармакологічної дії холенорму, як антиоксидантна, протизапальна та імуномодулююча, що має важливе значення для здійснення медичної реабілітації хворих з коморбідною патологією (ХНХ+ПВ ДПК). Корисна модель реалізується таким чином. Хворим на коморбідну патологію (ХНХ+ПВ ДПК) у фазі нестійкої ремісії, які підлягають медичній реабілітації, призначають комбінований фітопрепарат холенорм по 5мл на півсклянки води безпосередньо перед вживанням їжі 2-3 рази на добу протягом 3-4 тижнів поспіль. При необхідності після двотижневої перерви курс медичної реабілітації повторюють (у тих випадках, коли при проведенні першого курсу медичної реабілітації не була досягнута повна ремісія хвороби). Нами досвідним шляхом було встановлено, що саме така схема введення холенорму забезпечує максимальну клінічну ефективність при проведенні медичної реабілітації хворих на коморбідну патологію (ХНХ+ПВ ДПК) та сприяє реалізації усіх основних напрямків фармакологічної ефективності цього фітопрепарату, корисних для даної групи хворих. У патогенетичному плані використання холенорму в якості засобу медичної реабілітації хворих з коморбідною патологією (ХНХ+ПВ ДПК) спрямовано на зменшення порушень моторики ЖМ та ДПК, оптимізацію пасажу жовчі та пригніченню активності запального процесу у ЖМ, посилення репаративних процесів у СО ДПК та прискоренню загоєння ПВ ДПК. 5 18070 При розробці корисної моделі було обстежено дві групи хворих: основна (80 осіб), якій медична реабілітація проводилася за допомогою фітопрепарату холенорм, та група зіставлення (також 80 осіб), яка отримувала медичну реабілітацію за допомогою відомого способу-прототипу. Обидві групи були рандомізовані за клінічним статусом обстежених пацієнтів, а саме тяжкістю перебігу коморбідної патології у гострому періоді хвороби, загальною тривалістю захворювання та ступенем неповноти ремісії патологічного процесу. До початку проведення реабілітаційних заходів у пацієнтів обох груп була однотипова клінічна картина коморбідної патології, яка характеризувалася наявністю астено-невротичного, диспептичного та помірно вираженого больового синдромів. Проявами астено-невротичного синдрому була підвищена стомлюваність, загальна слабкість та нездужання, емоційна лабільність, поганий настрій, підвищена дратівливість, іноді тупий дифузний головний біль та запаморочення. Диспептична симптоматика характеризувалася нудотою, гіркотою або металевим присмаком у роті, нерідко метеоризмом, наявністю закрепів або чергуванням закрепів та проносів. Больовий синдром проявлявся у вигляді тяжкості в епігастрії та правому підребер'ї, в частини випадків голодних або нічних больових відчуттів, при клінічному обстеженні виявлено наявність помірно позитивних симптомів Кера та Ортнера у більшості обстежених хворих, що було пов'язано з наявністю хронічного запального процесу в ЖМ, обкладеність язика білим або брудним жовтим нальотом у всіх обстежених, чутливість при пальпації в епігастрії та правому підребер'ї у значної частини хворих, які були під наглядом. За даними УЗД органів черевної порожнини, у всіх обстежених відмічено потовщення стінки ЖМ, частіше в межах 3-6мм, нерідко наявність двоконтурності стінки міхура, деформації ЖМ перетинками у вигляді „пісочного годинника”, вміст у порожнині ЖМ концентрованої жовчі („замазки”), що свідчило про ураження міхура хронічним запальним процесом. При динамічному 6 УЗД після вживання жовчогінного сніданку (2 яєчних жовтків) зниження скорочувальної функції ЖМ у тому або іншому ступені виявлено у всіх хворих, які були під наглядом, тобто мала місце гіпокінезія ЖМ. За даними фіброгастродуоденоскопії (ФГДС), у всіх обстежених ПВ ДПК була у фазі відносної ремісії та рубцювання, однак нерідко виявлялися ознаки хронічного гастродуоденіту в якості фонової патології шлунково-кишкового тракту. При динамічному нагляді було встановлено, що у пацієнтів основної групи (які отримували комбінований фітопрепарат холенорм) вже протягом першого тижня проведення медичної реабілітації загальний стан та самопочуття суттєво покращилися, зменшилися прояви астенії та зникли такі скарги, як гіркота або металевий присмак у роті та тяжкість у правому підребер'ї. Протягом другого тижня медичної реабілітації у більшості хворих зникли такі диспептичні явища, як нудота та метеоризм, почав очищуватися язик від брудного нальоту, суттєво покращилися загальний настрій, емоційний стан, посилилася працездатність. У цілому в клінічному співвідношенні до початку четвертого тижня медичної реабілітації повноцінна ремісія з ліквідацією астено-невротичного синдрому, диспептичних явищ та больових відчуттів досягнута у 75 осіб з основної групи (93,75%) та наприкінці четвертого тижня - у 76 осіб (95,0%). У 3-х осіб з основної групи ремісія мала частковий характер, оскільки у хворих залишалися помірно виражені астенічні або астено-невротичні та диспепсичні скарги, а у 1 хворого також зберігалася помірно виражена тяжкість у правому підребер'ї. У групі зіставлення, в якій медична реабілітація здійснювалася за допомогою відомого способу-прототипу, до кінця четвертого тижня проведення реабілітаційних заходів повна ремісія була досягнута лише у 40 хворих (50,0%) та часткова ще у 26 (32,5 3,0%); у 14 осіб (17,5 1,8%) залишалися скарги астенічного або астено-невротичного характеру та помірно виражені диспепсичні і больові прояви (Таблиця 1). Таблиця 1 Частота досягнення ремісії коморбідної патології (ХНХ+ПВ ДПК) при використанні заявленого та існуючого способів реабілітації (М±m) Характер досягнутої ремісії коморбідної патології Повна ремісія Групи обстежених хворих Основна (n=80) зіставлення (n=80) 76 40 95 4,5 50,0 3,8 Неповна ремісія Відсутність ремісії 3 3,8 0,9 1 1,2 0,5 26 32,5 3,0 14 17,5 1,8 Ρ