Спосіб медичної реабілітації жінок з вторинним імунодефіцитним синдромом на фоні хронічного сальпінгоофориту після штучного аборту

1. Спосіб медичної реабілітації жінок з вторинним імунодефіцитним синдромом на фоні хронічного сальпінгоофориту після штучного аборту, що включає введення регулону у контрацептивно 3 20488 болічного токсикозу, внаслідок чого звільнюються рецептори імуноком-петентних клітин від токсичних речовин, що покращує імунн у відповідь. У зв'язку з вищевикладеним, в основу корисної моделі покладено задачу підвищення ефективності існуючого способу медичної реабілітації жінок з ВІДС на фоні ХСО після штучного аборту шляхом додаткового введення пацієнткам глутаргіну. Підставою для цієї пропозиції була вперше встановлена авторами корисної моделі закономірність, яка полягає в тому, що при додатковому введенні глутаргіну жінкам з наявністю ВІДС на фоні ХСО після штучного аборту, у значної кількості пацієнток більш швидше ліквідуються астенічні явища, покращується загальний стан та стан печінки, відновлюються "печінкові" проби та інші біохімічні показники, водночас ліквідуються явища вторинного імунодефіциту та нормалізується гормональний статус. Запропонований спосіб полягає у тому, що жінці з ВІДС на фоні ХСО після штучного аборту відповідно способу-прототипу призначається регулон та додатково вводиться глутаргін. Запропонований спосіб здійснюється таким чином: жінці з наявністю ВІДС на фоні ХСО після штучного переривання вагітності в якості медичної реабілітації призначають регулон у контрацептивному режимі протягом 6-9 місяців та додатково глутаргін спочатку внутрішньовенне крапельно по 15-20мл 4% розчину препарату два рази на день 3 доби, а потім по 0,25-0,5г 3 рази на добу протягом 10 днів під моніторингом клініко-лабораторних показників з повторним курсом перорального застосування препарату через 3-4 місяці у дозі 0,250,5г 3 рази на добу протягом 10-14 днів. При розробці запропонованого способу медичної реабілітації у жінок з ВІДС на фоні ХСО після штучного аборту нами було обстежено дві групи жінок, які були рандомізовані за віком, особливостями акушерсько-гінекологічного анамнезу, клінічними проявами ХСО, клініко-імунологічною симптоматикою ВІДС, термінами гестації, коли було штучно перервано вагітність, та способом переривання вагітності - перша (24 особи), яка отримувала медичну реабілітацію відповідно запропонованому способу, та другу (28 осіб), яким проводилася медична реабілітація відповідно способу-прототипу. Жінки обох груп підлягали клінічному, імунологічному та біохімічному обстеженню до і після медичної реабілітації; гормональні дослідження проводили через 3-4 місяці після завершення медичної реабілітації. Поряд із загальноклінічними засобами, ультразвуковим дослідженням органів малого тазу і стандартними лабораторними методами вивчався комплекс імунологічних і біохімічних показників та 4 рівень статевих і гонадотропних гормонів. Оцінювали тести функціональної діагностики (ТФД) - симптом "зіниці", цервікальне число, базальну температуру, кольпоцитологію. Визначення статевих та гонадотропних гормонів проводилось методом іму-ноферментного аналізу (ELISA). Спеціальне імунологічне обстеження полягало у вивченні низки кількісних показників клітинного імунітету в цитотоксичному тесті з моноклональними антитілами класів CD3+ (до тотальної популяції Т-лімфоцитів), CD4+ (до субпопуляції Тхелперів/індукторів) та CD8+ (до субпопуляції Тсупресорів/кілерів). Місцевий імунітет у піхві оцінювали за рівнем секреторного імуноглобуліну (sIgA). Спеціальні біохімічні методи включали визначення рівня "середніх молекул" (СМ) в крові спектрофотометричне для судження про вираженість синдрому ендогенної (метаболічної) інтоксикації. Проведені спостереження дозволили встановити, що включення глутаргіну до курсу медичної реабілітації у жінок з ВІДС на фоні ХСО після штучного аборту виявляло більш виражену позитивну клінічну ефективність такої реабілітації порівнянне з другою групою. Це проявлялося у скороченні тривалості загального нездужання на 15,2±0,5 доби (Р