Керований дебалансний віброзбуджувач

Керований дебалансний віброзбуджувач, що складається з корпусу, розміщеного в ньому 3 рухомих дебалансів. На Фіг.1 зображено загальний вид віброзбуджувача. На Фіг.2 зображено кінематичну схему віброзбуджувача, що ілюструє генеровані відцентрові сили інерції дебалансів. Керований віброзбуджувач складається з корпусу 1, в якому розміщується дебалансний вал 2 з одним нерухомим дебалансом 3 та двома рухомими дебалансами 4, що розміщені з двох сторін від нерухомого і кожен з них має статичний момент маси в два рази менший, ніж у нерухомого дебаланса 3. Рухомі дебаланси 4 зв'язані з дебалансним валом 2 за рахунок гвинтових канавок 5 та кульових шпонок б. Через підшипники 7 рухомі дебаланси з'єднані з вилками 8, які через різьбові втулки 9 взаємодіють з ходовим гвинтом 10, на одній ділянці якого розміщена права, а на іншій - ліва різь. Разом із мотор-редуктором 11 ходовий гвинт 10, різьбові втулки 9 та вилка 8 складають механізм керування рухомими дебалансами 4. Працює керований віброзбуджувач таким чином. Під час пуску приводного двигуна рухомі дебаланси 4 займають положення діаметрально протилежне положенню нерухомого дебаланса 3. Кут q=0°. Після того, як приводний двигун вийде у сталий режим, відбувається керування рухомими дебалансами. Мотор-редуктор 11 обертає ходовий гвинт 10 і переміщує різьбові втулки 9 разом із вилками 8 у протилежні сторони від нерухомого дебаланса 3. Вилки 8 взаємодіють через підшипники 7, які закріплені на маточинах рухомих дебалансів 4, і переміщують рухомі дебаланси в протилежних напрямках вздовж вала 2. Кульові шпонки 6 перекочуються по гвинтових канавках 5 і примушують рухомі дебаланси 4 повертатися на кут q відносно нерухомого дебаланса 3. 32745 4 Відомо, що головний вектор сил інерції такого віброзбуджувача визначається за формулою F o 2m × e × w2 sin = q , де m - маса 2 рухомого дебаланса, e - ексцентриситет, h - крок гвинтової канавки на дебалансному валі, w кутова швидкість обертання дебалансного вала. Кожний рухомий дебаланс генерує відцентрову силу інерції F, що дорівнює F= q 1 me w2 sin . Ці сили діють на дебалансний 2 2 вал і викликають його згин (Фіг.7). Згинальний момент від сили F, розташованої на відстані а від підшипника вала, визначається M=F·a, а величина напруги в крайніх віддалених від нейтральної осі волокнах поперечного переріза вала дорівнює s= M W , це W - момент опору перерізу відносно нейтральної осі. Як видно з Фіг.5, ослаблення вала гвинтовими канавками при розміщенні кульових шпонок в площині, що проходить по осі симетрії дебаланса, призводить до суттєвого зменшення моменту опору W і до зменшення міцності вала на згин. Розміщення шпонок як пропонується в даному вирішенні (Фіг.4) призводить до ослаблення вала на нейтральній осі (Фіг.6), що майже не впливає на величину моменту опору і забезпечує більшу міцність дебалансного вала. Використані джерела: 1. А.С. 1281312, СССР, кл. В06В 1/16, Б.И. №1, - 1987. 2. А.С. 1484634, СССР, кл. В24В 31/06, Б.И. №21, - 1989. 5 32745 6 7 32745 8 9 32745 10 11 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 32745 Підписне 12 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601