Спосіб корекції харчової поведінки людини

1. Спосіб корекції харчової поведінки людини, що включає попередню психологічну підготовку і інструктаж людини, який відрізняється тим, що процес прийняття їжі переривають у момент, який визначається індивідуальним обмеженням кількості споживаної їжі, і людина орально приймає субтерапевтичну дозу місцевого анестетика - артикаїну чи лідокаїну, чи мепивакаїну, чи піромекаїну, чи тримекаїну, чи етидокаїну. U 2 (19) 1 3 35137 добре розчинні у воді і легко дифундують у тканині. Абсорбція залежить від дози, концентрації, присутності вазоконстріктора, а також від місця і швидкості введення препарату. Для прояву місцевоанестезувальної активності препарат повинен пройти через мембрану нервового волокна, отже, у тканинах повинен відбутися гідроліз солі місцевого анестетика зі звільненням анестетика-основи, добре розчинного в жирах і проникаючого через фосфолипідну мембрану. Гідроліз препарату залежить від його константи дисоціації - рКа і кислотності - рН тканин. Більшість місцевих анестетиків має рКа 7,6-7,9, тому їхній гідроліз відбувається в слаболужному середовищі міжклітинної рідини. Усередині клітини рН нижче, ніж на зовнішній стороні мембрани, тому частина місцевих анестетиків переходить у катіонну форму, що взаємодіє з рецептором на внутрішній стороні мембрани, порушуючи її проникливість для іонів Na. За інших рівних умов місцевий анестетик тим більше ефективний, чим вище концентрація його на зовнішній мембрані нервового волокна і чим активніше йде його гідроліз, тобто чим ближче значення рКа анестетика і рН тканин Розчин місцевого анестетика малої концентрації, введений у великому обсязі, широко поширюється в тканинах, що використовується при проведенні інфільтраційної анестезії. Однак, дифузія його в мембрану нервового волокна незначна. У той же час невелика кількість більш концентрованого розчину анестетика поширюється в тканинах менше, але краще дифундує в мембрану нервового волокна, що важливо при проведенні провідникової анестезії, коли варто впливати на нервові провідники, а не на закінчення чуттєвих нервів. Для поверхневої анестезії використовуються місцеві анестетики, що добре проникають у тканину і діють на чуттєві нервові закінчення: піромекаїн, анестезин, лідокаїн. Для інфільтраційної і провідникової анестезії використовуються новокаїн, тримекаїн, лідокаїн, мепивакаїн, прилокаїн, бупівакаїн, етидокаїн, артикаїн. Місцеві анестетики групи амідів Для досягнення ефективної анестезії використовуються найбільш активні анестетики, що відносяться до групи амідів: лідокаїн, мепивакаїн, прилокаїн, етидокаїн, бупівакаїн, артикаїн. Головним їхнім достоїнством є те, що вони краще дифундують у тканині на місці ін'єкції, діють швидше, мають більшу зону анестезії і більш міцну взаємодією з тканинами, що перешкоджає надходженню місцевого анестетика в стр ум крові. Лідокаїн (Lidocainum) Синоніми: ксікаїн, ксілодонт, ксілокаїн, лігнокаїн, лідокарт, луан, октокаїн. Хімічний склад: 2диетиламіна-2', б'-ацетоксілідида гідрохлорид. Амідне похідне ксілідина. Застосовується для усіх видів анестезії і вважається родоначальником всіх амідних препаратів. Для інфільтраційної і провідникової анестезії в стоматології використовується 2% розчин анестетика. Препарат активно розширює судини, тому застосовується в сполученні з вазоконстрикторами. 10% аерозольний розчин, 5% 4 гель, 2-5% мазі використовуються для аплікаційної анестезії слизової оболонки порожнини рота. Лідокаїн має рКа 7,9; швидко гідролізуєтся при слаболужній рН тканин, легко проникає через мембрани тканин, створюючи високу концентрацію на рецепторі. Місцевоанестезувальний ефект розвивається швидко (через 2-4 хвилини). Препарат може використовуватися для усіх видів анестезії. Препарат знайшов широке застосування в якості противоаритмічного засобу. Ефективна концентрація для ін'єкційного знеболювання в стоматології складає 2%, для термінальної анестезії - 4-10%. Без вазоконстриктора лідокаїн розширює судини, швидко всмоктується. Пульпарна анестезія при використанні 2% лідокаїну триває від 5 до 10 хвилин, анестезія м'яких тканин від 60 до 120 хвилин, а при додаванні до нього адреналіну гідрохлориду (1:50000 чи 1:100000) тривалість анестезії пульпи складає 60 хвилин. У стоматологічній практиці частіше застосовують лідокаїн з вазоконстріктором. Максимальна загальна доза для ін'єкційного введення до 4,4 мг/кг, але не більш 300 мг. Для термінальної анестезії слизових оболонок застосовують не більш 2 мл. 10% розчину лідокаїну (200 мг). Піромекаїн (Pyromecainum) Синонім: бумекаїну гідрохлорид. Хімічний склад: 1-бутіл-2,4,б-триметіл-2пірролідинкарбоксанілід. Швидко всмоктується з місця аплікації, не накопичується в організмі. По глибині і тривалості анестезії 2% розчин піромекаїну подібний 3% розчину дікаїну. У 4 рази менш токсичний, чим дікаїн. 2% розчин через 2-3 хвилини викликає виражену поверхневу анестезію, ефект зберігається 15-20 хвилин. Малотоксичний, практично не впливає на частоту пульсу, подиху. Застосовується у вигляді 1% розчину для придушення блювотного рефлексу при знятті зліпків; 1-2% розчин і 5% піромекаїнова мазь використовуються для знеболювання слизової оболонки порожнини рота. Володіє противоарітмічною активністю. Тримекаїн (Trimecainum) Синонім: мезокаїн. Хімічний склад: 2,4,6-триметілацетілат аніліда діетіламіноуксусної кислоти гідрохлорид. Похідне ксілідина. Використовується переважно для провідникового й інфільтраційного знеболювання. По анестезуючій активності в два-три рази перевершує новокаїн, діє швидше і довше. Трохи більш токсичний за новокаїн, особливо у високих концентраціях. Не дратує тканини. Препарат розширює судини, тому застосовується з вазоконстрікторами. При використанні для інфільтраційної і провідникової анестезії не робить гіпотензивної дії, не гнітить провідної і скорочувальної функції міокарда, не має антисульфаніламідного ефекту. Володіє седативним, снотворним і противосудорожними властивостями. Застосовується для інфільтраційної, провідникової, внутрікісткової і поверхневої (2-5% розчин і 3-5% мазь) анестезії. Для уповільнення усмоктування додають адреналін (0,1% розчин, 1-2 краплі на 5-10 мол. розчину тримекаїна). Мепивакаїн (Mepivacainum) 5 35137 Синоніми: ізокаїн, скандикаїн, скандонест, мепивастезін, мепідонт Хімічний склад' 1-метіл-2', 6'піпеко-локсилідидагідрохлорид. Місцевий анестетик групи амідів, дериват ксілідина. За хімічною структурою, фізико-хімічним властивостям і фармакокінетиці близький до лідокаїну. Константа дисоціації мепівакаіну (рКа 7,6), у зв'язку з чим швидкість гідролізу і початок місцевоанестезувального ефекту складає 2-4 хвилини. Мепивакаїн , на відміну від лідокаїну, не робить вираженої судинорозширювальної дії, що зумовлює велику тривалість його ефекту і можливість використання без вазоконстриктора. Тривалість пульпарної анестезії, викликаної 3% мепівакаїном без вазоконстриктора, складає 20-40 хвилин, а анестезії м'яких тканин - 2-3 години При використанні лідокаїну ці показники складають 5-10 хвилин і 60-120 хвилин відповідно. Додавання до 2% розчину мепивакаїну вазоконстриктора (1:20000 левонордефрину чи 1 200000 адреналіну) подовжує пульпарну анестезію до 60 хвилин, а анестезію м'яких тканин - до 3-4 годин. За активністю перевершує новокаїн у 2-4 рази, за токсичністю - у 2 рази . Максимальна доза для ін'єкційного введення дорослим - 6,6 мг/кг, але не більш 400 мг; дітям 4,4 мг/кг, але не більш - 300 мг. Етидокаїн (Etidocainum) Синонім: дуранест. Хімічний склад: 2-(М-етілпропіламіно) бутиро2, б-ксілідіду гідрохлорид. Місцевий анестетик групи амідів. Ліпофільний гомолог лідокаїну. Добре розчиняється в жирах, швидко всмоктується, добре зв'язується з білками плазми. Має приблизно таку ж тривалість дії й ефективність, як і бупівакаїн. Основною перевагою використання препарату є значне післяопераційне знеболювання Час анестезії в середньому на 2-3 години більше, ніж при застосуванні розчину лідокаїну з адреналіном у співвідношенні 1:100000. Етидокаїн у стоматології застосовується у вигляді 1,5% розчину з вазоконстрикторами При проведенні провідникової анестезії на нижній щелепі ефективність приблизно дорівнює анестезії, проведеній 2% розчином лідокаїну з адреналіном у співвідношенні 1:100000. Має рКа 7,7, тобто нижче, ніж у бупівакаїна, тому етидокаїн діє швидше - через 1,5-3 хвилини. У препараті виражена судинорозширювальна дія, у зв'язку з чим його застосовують з адреналіном (1:200000). За активносте) перевищує новокаїн у 16 разів, а за токсичністю - у 8 разів. У стоматологічній практиці, як і бупівакаїн, використовується рідко. Максимальна доза, що рекомендується - 8 мг/кг, але не більш 400 мг. Артикаїн (Articainum) Синоніми, альфакаш, брілокаїн, септонест, ультракаїн, убістезин, цітокартин. Хімічний склад: метиловий ефір 4-метил-3-[2пропіламінопропіонамідо]-2-тіо-фенкарбонової кислоти. Місцевий анестетик групи амідів, похідне тіофена. Володіє гарною дифузійною здатністю, але ліпофільність нижче, ніж у інших амідних анестетиків, тому гірше всмоктується в кров. Артикаїн має низьку рКа (7,8), тому він добре гідролізуєтся 6 в тканинах і діє швидко (через 1-4 хвилини). Препарат у 3-5 разів активніше й у 1,5 рази більш токсичний за новокаїн. Має оптимальне співвідношення показників активності й токсичності, найбільшу широту терапевтичної дії. Є одним з найбільш активних і найменш токсичних місцевоанестезувальних препаратів. Використовується для інфільтраційної і провідникової анестезії. Діє швидше за лідокаїн, має більш високу дифузійну здатність і ступінь зв'язування з білками, більш низьку жиророзчинність, що знижує його токсичність. Має судинорозширювальну дію, застосовується в комбінації з вазоконстрікторами, що додаються в мінімальних концентраціях. Алергійні реакції на артикаїн зустрічаються досить рідко. Артикаїн має самий найвищий ступінь дифузії, що було підтверджено в клінічній практиці. Завдяки легкій дифузії в тканині артикаїн вільно проникає через кісту на оральну частину альвеолярного відростка. Висока місцевоанестизуюча активність препарату дозволяє зменшити зміст у його розчині вазоконстриктора до 1:200000. Низька токсичність артикаїну дозволяє використовувати його в 4% розчині, що має високу анестезуючу активність, що і забезпечує можливість застосування для дітей, вагітних жінок і людей похилого віку. Препарати 4% артикаїна: ультракаїн ДС, альфакаїн H, септанест містять адреналін у концентрації 1:200000, а ультракаїн ДС-форте - адреналін у концентрації 1:100000. Стандартний розчин лідокаїну з адреналіном 1:100000 забезпечує достатню для більшості стоматологічних амбулаторних втр учань тривалість анестезії. Більш тривалою дією володіє розчин мепивакаїну з левонордефрином 1 200000, що обумовлено меншими судинорозширювальними властивостями даного препарату. 4% розчин артикаїну з адреналіном 1:200000 володіє також достатньою за тривалістю анестезуючою активністю, а підвищення концентрації вазоконстриктора до 1:100000 дозволяє пролонгувати дію препарату. Представлена корисна модель базується на наступних психологічних факторах і механізмах. У мотивації харчової поведінки людини найбільш значимими є: чекання, самоефективність, яконцепція (пророцтва що самореалізуються), внутрішні діалоги, комплексні еквіваленти, оцінні судження. Чекання є могутнім фреймом поведінки. Чекання настання позитивних емоцій у результаті насичення (емоції волі, насолоди, розслаблення, затишку, безпеки, радості, зняття напруги, стресу) грають серед них найважливішу роль. Саме їхня нереалізація в реальній дійсності примушує (змушує, р ухає, визначає) продовжувати і підсилювати дії, зокрема - переїдати. Люди, що страждають переїданням, навіть почуваючи фізичні відчуття ситості (вага в шлунку, почуття наповненого шлунка), не припиняють їсти, тому що очікувані емоції ще не настали. Жування, таким чином, будучи фізіологічним актом, являє собою кінестатичний фрейм у спробі одержання позитивних почуттів, заздалегідь очікуваних і прогнозованих. Але час настання повноцінного почуття емоційного насичення збігається вже з почуттям фізичного переїдання. Тому важливо продовжити, як саме жуван 7 35137 ня без надходження їжі (збереження пропріорецепції) як фрейму в позитивні почуття, так і припинити (змінити) імпульсацію зі смакових рецепторів. Протягом суб'єктивної історії харчових адиктів сформований стійкий емоційно-сталий тип харчової мотивації, що і сформувала те, що традиційно називають переїданням. Серед психологічних механізмів, що визначають переїдання, є пізніше включення психологічного насичення при вже розвиненому почутті фізичного насичення (почуття наповненого шлунка). Психологічна мотивація базується на неповному задоволенні від смакових, пропріорецептивних почуттів і запізнюванням почуття емоційного комфорту. У пацієнтів, що переїдають, саме почуття емоційного комфорту є кінцевим пунктом їхніх чекань і що припиняють булімічний епізод Як відомо, почуття повної (фізичної і психологічної) ситості відстоїть одне від одного в часі від 5 до 15 хвилин. Саме цей час харчовий адикт і заповнює (структур ує) жуванням, орієнтуючись на смакову і почуттєву аферентацію з ротової порожнини. Саме це і дає можливість підтримувати звичку переїдати. З огляду на те, що в результаті дії місцевих анестетиків гнітиться в першу чергу нюхова і смакова чутливість, а відчуття дотику і тиску на тканини, змінюються слабко, сукупність цих е фектів дозволяє використовувати місцеві анестетики для розриву шаблону переїдання найбільш екологічним для пацієнта способом: збереження пропріоцептивних почуттів з жувальних м'язів і м'язів язика з блоком смакових, нюхови х, температурних імпульсів Вплив місцевим анестетиком на смакові і нюхові рецептори дозволяє припинити ефект чекань почуттів радості, розслаблення, затишку, поліпшення настрою й інших позитивних емоцій від смакових відчуттів. Збереження ж тактильних пропріоцептивних почуттів дозволяє створити звичне почуття задоволення від продовження жування. У патентній інформації і медичній літературі відсутня інформація про вплив на харчову поведінку людини за рахунок впливу на смакові і нюхові рецептори верхніх відділів харчового тракту місцевими анестетиками. Відомий спосіб корекції ваги тіла людини описаний у патенті Російської Федерації №2223797 опублікованому 20.02.2004р , індекс МПК7 А61М21/00. Спосіб здійснюється шляхом психотерапевтичного впливу і дієтотерапії протягом 2 місяців. У зазначеному способі застосовують психокорекцію, необхідну для позитивних змін у мотиваційній сфері особистості, що нівелює когнітивний і емоційний дисонанс, психотерапевтичний вплив здійснюють шляхом формування домінанти, що змінює харчову поведінку людини, дієтотерапію призначають з енергетичною цінністю 12001300 ккал/доба. Використовують психокорегуючий вплив, як до сеансу психотерапії, так і в реабілітаційному періоді Застосовують послідовно наступні методи і прийоми психотерапії: раціональну, суггестивну, поведінкову (стресо-психотерапію з позитивним підкріпленням), елементи голотропної терапії, нейролінгвістичного програмування. Використовують прийом подразнення крапок виходу тройнічного нерву. Співвідношення основних 8 харчових речовин білків, жирів, вуглеводів складає 1,0:0,9 1,5. Загальними істотними ознаками є зміна в мотиваційній схемі харчування людини за допомогою психологічної підготовки й інструктажу, обмеження в споживанні їжі з метою корекції ваги тіла людини. Недоліками відомого способу є необхідність у тривалому курсі лікування з великою кількістю процедур, для виконання яких пацієнт повинний щодня відвідувати лікаря чи лікуватися в стаціонарному режимі, при цьому обмеження споживання їжі директивне, що створює в пацієнта дискомфорт. Найбільш близьким способом до представленого винаходу, є описаний у патенті Російської Федерації №2056116 опублікованому 20.03.1996р., клас МПК 6 А61М21/00, А61КЗ1/485, за яким спосіб корекції ваги при аліментарному ожирінні, включає проведення раціональної психотерапії з мотивованим навіюванням у не сплячому стані, зміну свідомості пацієнта до легкого гіпнотичного занурення, продовження гетеросутгестивного впливу з формуванням психологічної установки неприйняття надлишкової їжі, подразнення рефлексогенних зон і крапок акупунктури з наступним виведенням зі стану гіпнотичного занурення. Попередньо, в індивідуальній бесіді, складають формулу самоусвідомлення, що включає ім'я, вік, вагу, зріст, кількість кілограмів, від яких хоче позбутися, за який термін, після формування психологічної установки неприйняття їжі зрошують порожнину рота і зіву 0,2 - 0,5 мл. 1%-ним розчином апоморфіна, що викликає нудотно-блювотну реакцію, дратують, використовуючи акупунктур у, акупресуру чи електропунктуру, точки акупунктури АР/Х/55, АР/П/18, AP/XIV/84, AP/XIV/87, що викликають вегетативні реакції, підсилюють їх за допомогою викликання глазо-сердцевого рефлексу АшнераДаніні натисненням на бічну поверхню очних яблук протягом 20 - 40 секунд. Виникаючу стресову реакцію вербально зв'язують з виникаючими відчуттями, після виведення пацієнта з гіпнотичного занурення здійснюють натиснення в межах середньої частини надбрівних дуг до болючого відчуття, у стверджувальній формі повідомляють, що обмін речовин змінився, апетит знизився і пацієнт проговорює формулу самоусвідомлення. Загальними істотними ознаками є те, що спосіб корекції харчової поведінки включає попередню психологічну підготовку й інстр уктаж людини Недоліками відомого способу є можливі ускладнення, пов'язані з занадто інтенсивним, багатоплановим, зухвалим стресовим впливом на організм людини, при якому важко контролювати реакцію і стан здоров'я пацієнта, необхідність у курсі лікування з великою кількістю процедур, для виконання яких пацієнт повинен щодня відвідувати лікаря чи лікуватися в стаціонарному режимі, при цьому обмеження споживання їжі директивне, що створює в пацієнта дискомфорт і після завершення курсу лікування пацієнт не може розраховува ти на щось, що допоможе йому втриматися від повернення до переїдання. 9 35137 Метою представленого способу є створення для людей, що страждають від надмірного переїдання, можливість, чи одержавши від лікаря первісні установки й інструктаж, чи самостійно, здійснити корекцію своєї харчової поведінки, чи, пройшовши повний курс психотерапевтичного впливу й лікування від ожиріння, підтримувати себе необмежений час у формі, застосовуючи запропонований спосіб самостійно за рахунок припинення (руйнування) психологічного патерна поведінки при дотриманні екологічності завершення патерна - підсвідомого бажання жувати (одержувати відчуття з ротової порожнини) уникнувши протестових реакцій, що звичайно з'являються при будь-яких спробах дієтичної корекції. Спосіб корекції харчової поведінки здійснюється в такий спосіб: будь-яким доступним образом (словесно, письмово) доводиться інформація до споживача про можливість за його бажанням впливати на свою харчову поведінку і коректувати свою харчову потребу за допомогою пропонованого продукту, що містить місцевий анестетик: або жувальної гумки, або зубної пасти, або біологічно активної добавки в харчовому продукті, або розкусивши дозу анестетика в капсулах з синтетичного матеріалу, або капсулах з гелєвою, білковою чи іншою їстівною оболонкою і полосканням рота. Під час прийому їжі, необхідно, з'ївши досить, з погляду людини бажаючої схудн ути, чи по виконаному розрахунку калорійності їжі, чи з урахуванням рекомендацій фахі вця, почати жувати жувальну гумку, чи прополоскати рот, чи прожувати разом з останньої порцією їжі, що знаходиться в ротовій порожнині, капсулу з гелєвою, білковою чи іншою їстівною оболонкою. Досягається зміна, як власних відчуттів у ротовій порожнині, так і смакових запахови х якостей порції, що робить її неприємною для продовження прийому їжі і перериває механізм досягнення позитивних емоцій за допомогою переїдання. Істотними ознаками способу є корекція харчової поведінки людини, що включає попередню психологічну підготовку й інструктаж людини, причому, процес прийняття їжі переривається в момент, що, чи визначається по рекомендаціях лікаря, чи самостійно з урахуванням індивідуального обмеження кількості споживаної їжі, і людиною орально приймається субтерапевтична доза місцевого анестетика- артикаїну, чи лідокаїну, чи мепивакаїну, чи піромекаїну, чи тримекаїну, чи етидокаїну, а саме: виконують жування жувальної гумки, що містить місцевий анестетик як активний інгредієнт, до настання почуття насичення; виконують полоскання рота водним розчином чи зубним елексиром, що містить місцевий анестетик як активний інгредієнт; чи розчавлюють захисну капсулу, чи з'їдають капсулу з гелевою, білковою чи іншою їстівною оболонкою, що утримують необхідну дозу місцевого анестетика. Відмітними ознаками істотними у всі х випадках є те що процес прийняття їжі переривають у момент обумовлений індивідуальним обмеженням кількості споживаної їжі і людина орально приймає субтерапевтичну дозу місцевого анестетика- арти 10 каїну, чи лідокаїну, чи мепивакаїну, чи піромекаїну, чи тримекаїну, чи етидокаїну Відмітними ознаками істотними в окремих випадках, є те, що в реабілітаційний період чи без попереднього лікування, самостійно знайомляться з дією продукту, що містить місцевий анестетик і самостійно його приймають, при цьому для прийняття субтерапевтичної дози місцевого анестетика виконується: - жування жувальної гумки, що містить місцевий анестетик у субтерапевтичній дозі як активний інгредієнт, до настання почуття насичення; - полоскання рота водяним розчином чи зубним елексиром, що утримує місцевий анестетик, як активний інгредієнт; - розчавлення зубами захисної капсули, що містить дозу місцевого анестетика; • вживають разом з харчовим продуктом капсули, що мають їстівну оболонку. Представлений спосіб призначений для людей, що страждають від надмірного переїдання, що надає можливість, чи одержавши від лікаря первісні установки й інструктаж, чи самостійно здійснити корекцію своєї харчової поведінки, а також, пройшовши повний курс психотерапевтичного впливу і лікування від ожиріння, підтримувати себе необмежений час у формі, застосовуючи запропонований спосіб самостійно. Приклади застосування способу. Приклад 1. Людина, що бажає відкоригувати свою харчову поведінку, одержує у лікаря консультацію, якою кількістю калорій він повинен обмежитися при споживанні їжі для забезпечення схуднення чи підтримки себе у формі. Кожне прийняття їжі переривається при досягненні припустимого обсягу прийнятої їжі і пацієнт починає жувати жувальну гумку з місцевим анестетиком. Продовжуючи жування без одержання калорій людина не почуває дискомфорт. Місцевий анестетик зменшує чутливість смакових рецепторів і людина припинивши жува ти жувальну гумку, крім того, що почуття насичення, яке фізіологічно запізнюється, наступило, при спробі продовження процесу прийому їжі, людина не відчуває її смак, остаточно втрачає апетит і без стресу і почуття незадоволеності припиняє їсти. У результаті виконання таких процедур людина змінює свою харчову поведінку й може надалі обходитись без анестетика. Періодично при небезпеці рецидиву, людина може самостійно повторити курс в домашніх умовах. Спосіб з використанням жувальної гумки був застосований протягом 45 днів у групі з 32 чоловік при амбулаторній терапії ожиріння. Під час сніданку, обіду і вечері роздавали 16 пацієнтам жувальну гумку з артикашом, а 16 пацієнтам контрольної групи роздавали звичайну жувальну гумку. Кожному пацієнту указали припустимий обсяг прийнятої їжі, після прийняття якого треба було жувати жувальну гумку. У групі що одержувала жувальну гумку з артикаїном вага знизилася в середньому на 5 кг на людину, а в контрольній - 1,5 кг на людину. Приклад 2. При використанні способу корекції харчової поведінки за допомогою засобу для полоскання рота з місцевим анестетиком. 11 35137 Засіб для зубного полоскання застосовується у вигляді полоскання тривалістю не менш 1 хвилини у момент, визначений самостійно, по таблиці енергетичної калорійності їжі та своїх даних. Клінічні іспити проводили за участю 40 пацієнтів у віці 22-35 років, протягом 45 днів: середнє зниження ваги -2,5 кг, а в контрольній групі де не застосовували анестетик - вага зменшилась на 1 Комп’ютерна в ерстка Д. Шев ерун 12 кг. Для полоскання можна застосовувати будьякий зубний елексир, у який у субтерапевтической дозі додається місцевий анестетик. Приведені приклади підтвердили зручність і ефективність застосування способу для корекції харчової поведінки людини, а особливо важливою є можливість самостійного застосування. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601