Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

1. Спосіб переробки замасленої прокатної окалини методом безкисневої дистиляції, що включає нагрівання замасленої прокатної окалини в безкисневій атмосфері до повного видалення води й масел теплом від спалювання продуктів нагрівання замасленої прокатної окалини в безкисневій атмосфері й введення знемасленої прокатної окалини в агломераційну шихту, який відрізняється тим, що перед нагріванням замасленої прокатної окалини в безкисневій атмосфері до повного видалення води й масел вихідну замаслену прокатну окалину змішують із частиною знемасленої окалини й/або із частиною збезводненої окалини.

2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що змішування замасленої прокатної окалини й частини знемасленої окалини здійснюють у співвідношенні 1:(2,1...7,5).

3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що спалювання продуктів нагрівання замасленої прокатної окалини в безкисневій атмосфері здійснюють, використовуючи ці продукти в газоподібному вигляді.

4. Спосіб за пп. 1, 3, який відрізняється тим, що при спалюванні продуктів нагрівання замасленої прокатної окалини використовують повітря з температурою навколишнього середовища або підігріте повітря, або надлишок повітря, залежно від вмісту масел у вихідному продукті.

5. Спосіб за пп. 1, 3 і 4, який відрізняється тим, що підігрівання повітря здійснюють теплом зовнішньої поверхні апаратів для зневоднювання вихідної замасленої прокатної окалини в безкисневій атмосфері і для знемаслювання збезводненої прокатної окалини в безкисневій атмосфері.

6. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що повне видалення води з вихідної замасленої прокатної окалини й масел із зневодненого продукту здійснюють у два прийоми: спочатку видаляють усю воду, а потім - усі масла.

7. Спосіб за пп. 1 і 6, який відрізняється тим, що повне видалення води з вихідної замасленої прокатної окалини проводять при кінцевій температурі газової фази, що утворюється, не вище 105 °С.

8. Спосіб за пп. 1 і 6, який відрізняється тим, що повне видалення масел із зневодненого продукту проводять при кінцевій температурі газової фази, що утворюється, не нижче 360 °С.

9. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що повне видалення води з вихідної замасленої прокатної окалини й масел зі зневодненого продукту в безкисневій атмосфері здійснюють у протиточно-перехресному режимі руху теплоносіїв (вихідної замасленої прокатної окалини і топкових газів від спалювання газоподібних продуктів нагрівання зневодненого продукту, а також зневодненого продукту і топкових газів від спалювання газоподібних продуктів нагрівання зневодненого продукту) при передачі тепла від топкових газів до вихідної замасленої прокатної окалини і до зневодненого продукту "через стінку".

Текст

1. Спосіб переробки замасленої прокатної окалини методом безкисневої дистиляції, що включає нагрівання замасленої прокатної окалини в безкисневій атмосфері до повного видалення води й масел теплом від спалювання продуктів нагрівання замасленої прокатної окалини в безкисневій атмосфері й введення знемасленої прокатної окалини в агломераційну ши хту, який відрізняється тим, що перед нагріванням замасленої прокатної окалини в безкисневій атмосфері до повного видалення води й масел вихідну замаслену прокатну окалину змішують із частиною знемасленої окалини й/або із частиною збезводненої окалини. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що змішування замасленої прокатної окалини й частини знемасленої окалини здійснюють у співвідношенні 1:(2,1...7,5). 3. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що спалювання продуктів нагрівання замасленої прокатної окалини в безкисневій атмосфері здійснюють, використовуючи ці продукти в газоподібному вигляді. U 2 (19) 1 3 38430 леної прокатної окалини», МПК7 С22С26/00, С10В37/00. Опубл. 05.01.2003p. Заявка №2002053749 від 07.02.2002р. Заявник: КГМК, Автори: Сокуренко A.B., Шеремет В.О., Дубина О.В, Корякін В.М. та інші]. Відомий спосіб включає введення замасленої прокатної окалини у вугільну шихту поточного виробництва в кількості 5-10кг на 1т ши хти з наступною подачею утвореної суміші в процес коксування, при цьому в замаслену прокатну окалину перед введенням її у вугільну ши хту поточного виробництва додають торф; торф у замаслену прокатну окалину перед введенням її у вугільну ши хту поточного виробництва додають у співвідношенні 1 частина торфу на 2 частині замасленої прокатної окалини; замаслену прокатну окалину з доданим торфом перед введенням її у вугільну шихту поточного виробництва змішують із частиною вугільної шихти поточного виробництва в співвідношенні 1 частина замасленої прокатної окалини з доданим торфом до 3,5-4,0 частинам вугільної шихти поточного виробництва; добавку торфу в замаслену прокатну окалину здійснюють чергуванням операцій змішування й витримування до утворення сипучої суміші. Недоліком даного способу переробки замасленої прокатної окалини є його низька ефективність, обумовлена високою собівартістю переробки вихідної прокатної окалини за рахунок застосування дорогої добавки, що забезпечує сипкість і газопроникність замасленої прокатної окалини. Найбільш близьким технічним рішенням, обраним як прототип для способу переробки замасленої прокатної окалини, що заявляється, є спосіб переробки замасленої прокатної окалини [див. наприклад, патент України №46310А «Спосіб переробки замасленої прокатної окалини», МПК7 С22В1/14, Опубл. 15.05.2002р. Заявка №2001064057 від 13.06.2001p. Заявник: Криворізький державний металургійний комбінат «Криворіжсталь» Автори: Сокуренко A.B., Шеремет В.О., Омесь М.М., Корякін В.М. та інші]. Даний спосіб включає змішування замасленої прокатної окалини й шламів з наступним введенням отриманої суміші в агломераційну ши хту, при цьому замаслену прокатну окалину перед змішуванням зі шламами нагрівають до повного видалення з неї води й масел у вигляді парогазової суміші, що утворюється. Цю суміш прохолоджують до поділу її на рідку водомасляну суміш і крекінг-газ із наступним виділенням з рідкої водомасляної суміші рафінованого масла й водяного конденсату й відводом крекінг-газу; нагрівання замасленої прокатної окалини перед змішуванням зі шламами здійснюють спалюванням крекінг-газу, що відводиться, і/або виділеного з рідкої водомасляної суміші рафінованого масла; замаслену прокатну окалину перед нагріванням до повного видалення з неї води й масел у вигляді парогазової суміші, що утворюється, підігрівають водяним конденсатом, виділеним з рідкої водомасляної суміші, з наступним відводом водяного охолодженого конденсату і топковими газами при спалюванні крекінг-газу, що відводиться, і/або виділеного з рідкої водомасляної суміші рафінованого масла; охолодження па 4 ро-газової суміші до поділу її на рідку водомасляну суміш і крекінг-газ роблять водяним конденсатом, який відводиться охолодженим, що утворюється при підігріві замасленої прокатної окалини перед нагріванням до повного видалення з неї води й масел; окалину, нагріту до повного видалення з неї води й масел у вигляді парогазової суміші, що утворюється, охолоджують повітрям, що подається на спалювання крекінг-газу, що відводиться, і/або виділеного з рідкої водомасляної суміші рафінованого масла. Даний спосіб переробки замасленої прокатної окалини по технічній сутності й по ефекту, що досягається, є найбільш близьким до пропонуємого способу переробки замасленої прокатної окалини методом безкисневої дистиляції. Недолік відомого способу переробки замасленої прокатної окалини полягає в низькій ефективності переробки вихідної замасленої прокатної окалини, обумовленої технічними труднощами дозування малих кількостей замасленої прокатної окалини в технологічний процес її переробки, тому що ви хідна замаслена прокатна окалина являє собою грузлий і вологий, важко дезінтегрований матеріал, з великими труднощами минаючий через завантажувальні пристрої. Сукупними ознаками найближчого аналога (прототипу) є: - нагрівання замасленої прокатної окалини в безкисневій атмосфері до повного видалення води й масел, - нагрівання замасленої прокатної окалини до повного видалення води й масел теплом від спалювання продуктів нагрівання замасленої прокатної окалини в безкисневій атмосфері, - введення знемасленої прокатної окалини в агломераційну ши хту. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу переробки замасленої прокатної окалини методом безкисневої дистиляції шляхом підвищення сипкості й газопроникності вихідної замасленої прокатної окалини, спалювання продуктів нагрівання замасленої прокатної окалини в газоподібному вигляді, повного видалення води й масел у два прийоми, використання підігрітого повітря для спалювання продуктів нагрівання замасленої прокатної окалини й здійснення теплообміну в протиточно-перехресному режимі при передачі тепла «через стінку», що дозволить усунути те хнічні труднощі дозування замасленої прокатної окалини в технологічний процес її переробки, спростити технологічний процес переробки замасленої прокатної окалини й збільшити вміст заліза в знемасленій окалині й тим самим підвищити е фективність переробки вихідної замасленої прокатної окалини. Очікуваним технічним результатом корисної моделі, що заявляється (способу переробки замасленої прокатної окалини методом безкисневої дистиляції) є збільшення ефективності переробки вихідної замасленої прокатної окалини шляхом усунення технічних тр уднощів дозування замасленої прокатної окалини в технологічний процес її переробки, спрощення технологічного процесу 5 38430 переробки замасленої прокатної окалини й збільшення вмісту заліза в знемасленій окалині. Зазначений технічний результат досягається тим, що в способі переробки замасленої прокатної окалини методом безкисневої дистиляції, що включає нагрівання замасленої прокатної окалини в безкисневій атмосфері до повного видалення води й масел теплом від спалювання продуктів нагрівання замасленої прокатної окалини в безкисневій атмосфері й введення знемасленої прокатної окалини в агломераційну ши хту, згідно корисної моделі, перед нагріванням замасленої прокатної окалини в безкисневій атмосфері до повного видалення води й масел вихідну замаслену прокатну окалину змішують із частиною знемасленої окалини й/або із частиною збезводненої окалини; змішування замасленої прокатної окалини й частини знемасленої окалини роблять у співвідношенні 1:(2,1...7,5); спалювання продуктів нагрівання замасленої прокатної окалини в безкисневій атмосфері здійснюють, використовуючи ці продукти в газоподібному вигляді; при спалюванні продуктів нагрівання замасленої прокатної окалини використовують повітря з температурою навколишнього середовища або підігріте повітря, або надлишок повітря, залежно від вмісту масел у вихідному продукті; підігрів повітря здійснюють теплом зовнішньої поверхні апаратів для зневоднювання вихідної замасленої прокатної окалини в безкисневій атмосфері й для знемаслювання збезводненої прокатної окалини в безкисневій атмосфері; повне видалення води з вихідної замасленої прокатної окалини й масел зі збезводненого продукту роблять у два прийоми: спочатку видаляють всю воду, а потім всі масла; повне видалення води з вихідної замасленої прокатної окалини проводять при кінцевій температурі газової фази, що утворюється, не вище 105°С; повне видалення масел зі збезводненого продукту проводять при кінцевій температурі газової фази, що утворюється, не нижче 360°С; повне видалення води з вихідної замасленої прокатної окалини й масел зі збезводненого продукту в безкисневій атмосфері роблять у протиточно-перехресному режимі руху теплоносіїв (вихідної замасленої прокатної окалини й топкових газів від спалювання газоподібних продуктів нагрівання збезводненого продукту, а також збезводненого продукту й топкових газів від спалювання газоподібних продуктів нагрівання збезводненого продукту) при передачі тепла від топкових газів до вихідної замасленої прокатної окалини й до збезводненого продукту «через стінку». Сутність способу переробки, замасленої прокатної окалини методом безкисневої дистиляції, що заявляється, полягає в усуненні технічних труднощів дозування замасленої прокатної окалини в технологічний процес її переробки, у спрощенні технологічного процесу переробки замасленої прокатної окалини й у збільшенні вмісту заліза в знемасленій окалині за рахунок того, що: - при змішуванні вихідної замасленої прокатної окалини із частиною знемасленою окалиною або із частиною збезводненої окалини, здійснюваному перед нагріванням замасленої прокатної окалини 6 в безкисневій атмосфері до повного видалення води й масел, відбувається зменшення вмісту води й масел в одержуваній суміші. У результаті зменшення вмісту води й масел відбувається зміна структури одержуваної суміші - матеріал стає сипучим і газопроникним. Це дозволяє усунути технічні тр уднощі дозування замасленої прокатної окалини в технологічний процес її переробки й тим самим підвищити ефективність переробки вихідної замасленої прокатної окалини, тобто досягти зазначеного в корисній моделі технічного результату; - при змішуванні замасленої прокатної окалини й частини знемасленої окалини в співвідношенні 1:7,5, одержувана суміш стає здатною до пилоутворення. Це веде до появи технічних тр уднощів дозування замасленої прокатної окалини в технологічний процес її переробки необхідно передбачати систему аспірації пилу, що утворюється. Змішування замасленої прокатної окалини й знемасленої окалини в співвідношенні 1:(2,1...7,5) дає можливість одержувати сипучий і газопроникний матеріал, а це дозволяє усунути технічні тр уднощі дозування замасленої прокатної окалини в технологічний процес її переробки й тим самим підвищити ефективність переробки вихідної замасленої прокатної окалини, тобто досягти зазначеного в корисній моделі технічного результату; - при спалюванні продуктів нагрівання замасленої прокатної окалини в безкисневій атмосфері, використовуючи ці продукти в газоподібному вигляді (масел - у пароподібному, а не в крапельнорідинному стані) збільшується їхня теплотворна здатність й усувається необхідність застосування додаткового технологічного встаткування для конденсації газоподібних продуктів нагрівання. Це дозволяє спростити технологічний процес переробки замасленої прокатної окалини й тим самим підвищити ефективність її переробки, тобто досягти зазначеного в корисній моделі технічного результату; - при спалюванні продуктів нагрівання замасленої прокатної окалини з використанням підігрітого повітря (при недоліку масел у вихідній замасленій прокатній окалині, щоб при їхньому спалюванні виділилося тепло, потрібне й для повного зневоднювання й для повного знемаслювання) зменшується питома витрата продуктів нагрівання на переробку замасленої прокатної окалини. Це дає можливість збільшити вміст заліза в знемасленій окалині й тим самим підвищити ефективність її переробки, тобто досягти зазначеного в корисній моделі технічного результату; - при підігріві повітря, здійснюваному теплом зовнішньої поверхні апаратів для зневоднювання вихідної замасленої прокатної окалини в безкис 7 38430 невій атмосфері й для знемаслювання збезводненої прокатної окалини в безкисневій атмосфері, зменшується питома витрата продуктів нагрівання на переробку замасленої прокатної окалини. Це дає можливість збільшити вміст заліза в знемасленій окалині й тим самим підвищити ефективність її переробки, тобто досягти зазначеного в корисній моделі технічного результату; - при повному видаленні води з вихідної замасленої прокатної окалини й масел зі збезводненого продукту, здійснюваному у два прийоми: спочатку видаляють всю воду, а потім всі масла, збільшується теплотворна здатність продуктів нагрівання замасленої прокатної окалини й усувається необхідність застосування додаткового технологічного встаткування для конденсації водяного пару. Це дозволяє спростити технологічний процес переробки замасленої прокатної окалини й тим самим підвищити ефективність її переробки, тобто досягти зазначеного в корисній моделі технічного результату; - повне видалення води з вихідної замасленої прокатної окалини, проведене при кінцевій температурі газової фази, що утворюється, не вище 105°С, запобігає можливість утворення легколетючих продуктів розщеплення масел і віднесення їх з водою, що видаляється із замасленої прокатної окалини у вигляді пару, тобто запобігає можливості втрати продуктів нагрівання замасленої прокатної окалини. Це дозволяє збільшити вміст заліза в знемасленій окалині й тим самим підвищити е фективність її переробки, тобто досягти зазначеного в корисній моделі технічного результату; - повне видалення масел зі збезводненого продукту, проведене при кінцевій температурі газової фази, що утворюється, не нижче 360°С, дає можливість інтенсифікації процесів відновлення оксидів заліза до більш низьких ступенів окислювання, аж до металевого стану. Це дозволяє збільшити вміст заліза в знемасленій окалині й тим самим підвищити ефективність її переробки, тобто досягти зазначеного в корисній моделі технічного результату; - повне видалення води з вихідної замасленої прокатної окалини й масел зі збезводненого продукту в безкисневій атмосфері, вироблених у протиточно-перехресному режимі руху теплоносіїв (вихідної замасленої прокатної окалини й топкових газів від спалювання газоподібних продуктів нагрівання збезводненого продукту, а також збезводненого продукту й топкових газів від спалювання газоподібних продуктів нагрівання збезводненого продукту) при передачі тепла від топкових газів до вихідної замасленої прокатної окалини й до збезводненого продукту «через стінку», дає можливість ефективно здійснювати нагрівання замасленої прокатної окалини в безкисневій атмосфері. Це дозволяє запобігти можливості протікання процесів окислювання як оксидів заліза до високих ступенів, так і компонентів масел, що веде до збільшення вмісту заліза в знемасленій окалині й тим самим до підвищення ефективності переробки замасленої прокатної окалини, тобто до досягнен 8 ня зазначеного в корисній моделі технічного результату. Таким чином, сукупність істотних ознак способу переробки замасленої прокатної окалини методом безкисневої дистиляції що заявляється, (змішування перед нагріванням замасленої прокатної окалини в безкисневій атмосфері до повного видалення води й масел вихідної замасленої прокатної окалини із частиною знемасленої окалини й/або із частиною збезводненої окалини; змішування замасленої прокатної окалини й частини знемасленої окалини в співвідношенні 1:(2,1...7,5); спалювання продуктів нагрівання замасленої прокатної окалини в безкисневій атмосфері, використовуючи ці продукти в газоподібному вигляді; використання при спалюванні продуктів нагрівання замасленої прокатної окалини повітря з температурою навколишнього середовища або підігрітого повітря, або надлишку повітря, залежно від вмісту масел у вихідному продукті; підігрів повітря теплом зовнішньої поверхні апаратів для зневоднювання вихідної замасленої прокатної окалини в безкисневій атмосфері й для знемаслювання збезводненої прокатної окалини в безкисневій атмосфері; повне видалення води з вихідної замасленої прокатної окалини й масел зі збезводненого продукту у два прийоми: спочатку видаляють всю воду, а потім всі масла; повне видалення води з вихідної замасленої прокатної окалини при кінцевій температурі газової фази, що утворюється, не вище 105°С; повне видалення масел зі збезводненого продукту при кінцевій температурі газової фази, що утворюється, не нижче 360°С; повне видалення води з вихідної замасленої прокатної окалини й масел зі збезводненого продукту в безкисневій атмосфері в протиточно-перехресному режимі руху теплоносіїв (вихідної замасленої прокатної окалини й топкових газів від спалювання газоподібних продуктів нагрівання збезводненого продукту, а також збезводненого продукту й топкових газів від спалювання газоподібних продуктів нагрівання збезводненого продукту) при передачі тепла від топкових газів до вихідної замасленої прокатної окалини й до збезводненого продукту «через стінку») дозволяє підвищити ефективність переробки замасленої прокатної окалини, тобто веде до досягнення зазначеного в корисній моделі технічного результату. На Фіг.1 зображена принципова технологічна схема, що ілюструє приклад конкретного здійснення способу переробки замасленої прокатної окалини методом безкисневої дистиляції. Використання способу переробки замасленої прокатної окалини методом безкисневої дистиляції, що заявляється, ілюструється наступним прикладом конкретного здійснення. Приклад. Вихідну замаслену прокатну окалину (ЗПО) зі вмістом води 9,0% і вмістом масел 11,0% у кількості 1,0т/годину змішують зі знемасленою окалиною (ЗО), подаваною в кількості 1,5т/годину. Після змішування ЗПО й ЗО отриманий продукт піддають гомогенізації. У результаті змішування й гомогенізації ЗПО й ЗО утворюється сипуча й газопроникна, гомогенізована суміш ЗПО й ЗО в кількості 9 38430 2,5т/годину зі вмістом води 3,6% і вмістом масел 4,4%. Сипучу й газопроникну суміш ЗПО й ЗО в кількості 2,5т/годину дозують і завантажують в апарат зневоднювання. В апараті зневоднювання гомогенізовану суміш безупинно переміщають і перемішують, одночасно нагріваючи гарячими топковими газами таким чином, щоб температура вихідна із процесу зневоднювання водяної пари не перевищувала 105°С. Гарячі топкові гази з температурою 650°С у кількості 25кг/годину подають протиточно-перехресно щодо переміщуваної гомогенізованої суміші. Теплообмін між гарячими топковими газами й холодною гомогенізованою сумішшю здійснюють «через стінку» з металу. Холодні топкові гази, охолоджені в результаті теплообміну до температури 220°С, виводять із апарата зневоднювання. Одночасно з реакційного обсягу апарата зневоднювання відбирають водяну пару при температурі не вище 105°С у кількості 90кг/годину й разом з холодними топковими газами виводять із апарата зневоднювання. Для запобігання тепловтрат через зовнішню поверхню апарата зневоднювання протиточно руху топкових газів подають повітря з температурою навколишнього середовища (25°С) у кількості 340кг/годину. Нагріте до 270°С повітря використовують для спалювання газоподібного продукту, що утворюється при безкисневій дистиляції збезводненої замасленої прокатної окалини. Збезводнену суміш ЗПО й ЗО перевантажують в апарат безкисневої дистиляції. Збезводнену суміш ЗПО й ЗО зі вмістом води 0% і вмістом масел 11,41% у кількості 2,41т/годину піддають безкисневій дистиляції. Збезводнену суміш ЗПО й ЗО безупинно переміщають і перемішують, одночасно нагріваючи гарячими топковими 10 газами таким чином, щоб температура вихідного із процесу безкисневої дистиляції газоподібного продукту становила не нижче 360°С. Гарячі топкові гази з температурою 650°С у кількості 75кг/годину подають протиточно-перехресно щодо переміщуваної збезводненої суміші ЗПО й ЗО. Теплообмін між гарячими топковими газами й збезводненою сумішшю ЗПО й ЗО здійснюють «через стінку» з металу. Холодні топкові гази, охолоджені в результаті теплообміну до температури 320°С, виводять із апарата безкисневої дистиляції. Одночасно з реакційного обсягу апарата безкисневої дистиляції відбирають газоподібний продукт при температурі не нижче 360°С у кількості 80кг/годину й разом з холодними топковими газами виводять із апарата безкисневої дистиляції. Для запобігання тепловтратам через зовнішню поверхню апарата безкисневої дистиляції протиточно руху топкових газів подають повітря з температурою навколишнього середовища (25°С) у кількості 740кг/годину. Нагрітий до 310°С повітря використовують для спалювання газоподібного продукту, що утворюється при безкисневій дистиляції збезводненої замасленої прокатної окалини. Знемаслену суміш ЗПО й ЗО у вигляді знемасленої окалини в кількості 2,32т/годину з температурою не нижче 360°С і зі вмістом заліза 80,2% й вугляного матеріалу 9,2% вивантажують із апарата безкисневої дистиляції й накопичують. Частина знемасленої окалини, що вивантажується, у кількості 1,5т/годину з температурою близько 160°С направляють на змішування з вихідною замасленою прокатною окалиною, а готовий продукт у кількості 0,82т/годину зі вмістом заліза 80,2% й вугляного матеріалу 9,2% відправляють споживачеві. 11 Комп’ютерна в ерстка Л.Литв иненко 38430 Підписне 12 Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for processing of the grease rolling scale by the method of oxygen-free distilling

Автори англійською

Vedmedenko Kostiantyn Ihorovych, Chepelev Eduard Mykolaiovych, Ivanchenko Vladyslav Viktorovych, Yevtekhov Valerii Dmytrovych, Koriakin Volodymyr Mykhailovych

Назва патенту російською

Способ переработки замасленной прокатной окалины методом бескислородной дистилляции

Автори російською

Ведмеденко Константин Игоревич, Чепелев Эдуард Николаевич, Иванченко Владислав Викторович, Евтехов Валерий Дмитриевич, Корякин Владимир Михайлович

МПК / Мітки

МПК: C22B 1/16, C22B 1/00

Мітки: замасленої, прокатної, безкисневої, окалини, переробки, методом, дистиляції, спосіб

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/6-38430-sposib-pererobki-zamasleno-prokatno-okalini-metodom-bezkisnevo-distilyaci.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб переробки замасленої прокатної окалини методом безкисневої дистиляції</a>

Подібні патенти