Спосіб профілактики септичних ускладнень після операцій на шлунково-кишковому тракті

1 Спосіб профілактики септичних ускладнень після операцій на шлунково-кишковому тракті шляхом фіксації до зони анастомозу з боку просвіту порожнистого органа пристрою з депонованими лікарськими засобами, який відрізняється тим, що пристрій являє собою наповнену сумішшю сорбенту та антимікробного препарату розчинну капсулу з програмованою швидкістю розчинення та вивільнення депонованих в ній лікарських засобів. 2 Спосіб по п.1, який відрізняється тим, що розчинна капсула має подвійну оболонку, причому зовнішній шар оболонки виготовлений з желатини, що містить депонований в ній антимікробний засіб, а внутрішній шар оболонки виготовлений з обробленої в парах формаліну желатини, що містить депонований в ній антимікробний шар. Винахід відноситься до медицини, а саме до абдомінальної хірургії, і може бути використаний для профілактики інфікування черевної порожнини після операцій на шлункове - кишковому тракті. Відомо про спосіб зміцнення анастомозів порожнистих органів шляхом фіксації до зони анастомозу за допомогою біологічного клею матеріалу на основі колагену із депонованими антибіотиком та мети-лурацилом [1]. Але цей спосіб не дозволяє створити високу концентрацію антимікробних препаратів у просвіті шлунково - кишкового тракту в зоні накладання кишкового шва. Крім того, введення колагену у черевну порожнину в деяких випадках може спричинити розвиток злукового процесу. Відомо про антимікробну паличку із полівінілового спирту з резорцином та фурациліном, яку при формуванні задньої губи анастомозу вводили у просвіт кишки і фіксували кетгутовою лігатурою до кромки кишкового шва. Кетгутова нитка розсмоктувалась на 4-5 добу, і паличка полівінілового спирту виводилася перистальтикою назовні [2]. Проте, полівініловий спирт є важкорозчинним матеріалом і паличка з нього являє собою чужорідне тіло, яке може викликати кишкову непрохідність, для ліквідації якої необхідне повторне оперативне втручання. Крім цього, повільне вивільнення фурациліну та резорцину з палички не дозволяє створити високу початкову концентрацію цих анти септиків в зоні анастомозу, що потребує їх додаткового введення через зонд. Резорцин та фурацилін, всмоктуючись з кишкового тракту, викликають додаткову інтоксикацію організму та зниження місцевого імунітету, що не бажано на фоні гострих гнійно - запальних захворювань черевної порожнини та у онкологічних хворих. Резорцин призначений тільки для зовнішнього застосування В основу винаходу покладено завдання розробити такий спосіб профілактики септичних ускладнень після операцій на органах шлунково кишкового тракту, в якому завдяки фіксації до зо и анастомозу розчинної капсули з програмовані ю швидкістю розчинення і вивільнення антибактеріальних препаратів забезпечувалась би їхня терапевтична концентрація в зоні анастомозу і тим самим попереджуналось би виникнення септичних ускладнень. Розв'язання вказаного завдання досягається тим, що у способі профілактики септичних ускладнень після операцій на органах шлунково - кишкового тракту шляхом фіксації" до зони анастомозу з боку просвіту порожнистого органу пристрою з депонованими лікарськими засобами згідно заявляемого способу використовують пристрій, що являє собою наповнену сумішшю сорбенту та антимікробного препарату розчинну капсулу з програмованою швидкістю розчинення та вивільнення депонованих в ній лікарських засобів. Розчинна CM ю 41529 капсула має подвійну оболонку ЗОВНІШНІЙ шар (ПВП) етоній виготовлений з желатини або іншого бюрозчинноВиготовлення внутрішнього шару капсули На го матеріалу і внутрішній шар виготовлений з глюдистильованій волі готують 2% розчин етонію До тощної (обробленої у парах формальдегіду) желарозчину додають желатину у співвідношенні 1 З тини В обох шарах міститься депонований Після ТОГО ЯК желатина набубнявіла підігрівають антимікробний засіб (етоній, нітазол левомщетін до 60-70°С при помішуванні доки не утвориться або ін) Капсула заповнена сумішшю сорбенту однорідна маса Додають 5% гліцеріна та від 5 до (полісорб або вуглецевий сорбент) та антимікроб20% ПВП, продовжуючи перемішування Маса ного засобу В стінку капсули інкорпорована кетгуготова для виготовлення капсул Оболонки капсутова нитка яку виводять на зовнішню поверхню ли готують методом умочування Капсулу висушукапсули у вигляді 'вушка", за яке капсулу підшиють при кімнатній температурі у ексикаторі із хловають до зони анастомозу зсередини порожнисторидом кальцію або силікагелем Висушену го органу Капсулу вводять у просвіт кишки і фікоболонку капсули піддають дубленню у парах фосують кетгутовою лігатурою до кромки кишкового рмаліну протягом 12-24 годин Саме така тривашва лість дублення забезпечує необхідну юнетику розчинення внутрішнього шару капсули Після Винахідницький рівень заявленого рішення витримки готових оболонок протягом 24 годин для полягає в тому що вивільнення антимікробного позбавлення від залишку формаліну їх наповнюзасобу із шарів капсули відбувається з різною ють сумішшю сорбенту та антимікробного засобу і швидкістю Швидке розчиненння зовнішнього шару з'єднують термічним способом дозволяє досягти терапевтичної концентрації антимікробного засобу в зоні анастомозу яка ПОТІМ Виготовлення зовнішнього шару капсули ЗОВпідтримується під час поступового розчинення НІШНІЙ шар формують шляхом повторного умочувнутрішнього шару капсули Після повного розчивання капсули у желатино - гліцеринову масу із нення внутрішнього шару в зону анастомозу вивідодаванням ПВП і висушуванням Обробку форльняється суміш сорбенту з антимікробним засомальдегідом не проводять бом Сорбент зв'язує мікроорганізми і патогенні На лабораторній моделі вивчали кінетику розпродукти катаболізму які накопичуються в зоні чинення капсули та вивільнення етонію Для цього анастомозу через певний час капсулу занурювали в модельний розчин, який мав Виготовлення оболонок двошарової желативміст солей і ферментів близький до вмісту тонконової капсули для біологічного захисту зони анасго кишківника, і через фіксовані проміжки часу відтомозу здійснюють наступним чином бирали проби для визначення концентрації етонію аргентометричним методом (Табл 1) В якості вихідних матеріалів використовують желатину медичну гліцерин полівінілпіролідон Таблиця 1 Кінетика вивільнення етонію з тіла капсули в залежності від тривалості дублення в парах формаліну Тривалість дублення (години) Вміст етонію (мг) в розчині через визначений час (години) 1 2 3 4 6 б 65 110 143 161 169* 12 52 85 123 196 18 43 69 99 24 59 95 122 8 12 16 18 231 266 295' 127 151 174 188 189 190' 148 170 192 213 213 215 24 219* Примітка О - відповідає часу повного розчинення капсули. З поданих даних видно, що протягом перших 3-4 годин відбувається розчинення першого зовнішнього шару капсули - концентрація етонію у розчині швидко зростає Після цього зростання концентрації етонію у часі уповільнюється що відповідає поступовому розчиненню внутрішнього шару Спосіб профілактики септичних ускладнень після операцій на шлункове - кишковому тракті здійснюють наступним чином Після резекції порожни стого органу (ділянки КИШКИ або шлунку) накладають задню губу анастомозу Потім в прозір органу вводять описаний пристрій і фіксують його лігатурою до задньої губи анастомозу Після цього завершують накладання анастомозу Ефективність використання заявляемого способу вивчена в експерименті в трьох серіях дослідів по 7 тварин в кожній серп Перша серія була контрольною У другій вивчали ефективність використання антимікробної палички на основі ПОЛІВІНІЛОВОГО спирту, а 41529 ним шприцем забирали 1-2 мл При його відсутності проводили змиви з парієтальної очеревини виводили з черевної порожнини петлю кишківника, що знаходилась на віддаленні від анастомозу, розмішували її у стерильний лоток і через голку шприцом обмивали ділянку кишки 10 мл фізіологічного розчину Змив з лотка збирали в шприц і переносили в пробірку Далі аналогічним чином проводили змиви з зони анастомозу до та після відділення припаявшихся до нього органів Після цього проводили пункцію кишки в зоні анастомозу, вводили 10 мл фізіологічного розчину і забирали 2-3 мл вмісту для визначення концентрації мікроорганізмів в просвіті кишки у зоні анастомозу Для оцінки ступеня інфікування черевної порожнини через кишковий шов проводили визначення КІЛЬКОСТІ мікробів, які проникли в черевну порожнину через накладені шви З отриманого матеріалу готували ПОСЛІДОВНІ розведення 1 101, 1 10 і , 1 105, 1 107 По 0,02 мл розведеного змиву засівали на середовище Ендо і м'ясопептонний агар (по 3 чашки на кожне розведення) Посіви культивували 1 добу в термостаті при температурі 37°С і підраховували середню КІЛЬКІСТЬ ізольованих бактерій в 3 чашках КІЛЬКІСТЬ мікроорганізмів в 1 мл змиву визначали за формулою N = п 50 1 0 т N - КІЛЬКІСТЬ ентеробактерій в 1 мл змиву, п - середня КІЛЬКІСТЬ ізольованих бактерій на кожне розведення, 50 - коефіцієнт перерахунку з врахуванням посівної дози, 10 т - ступень розведення матеріалу, з якого при ВИСІВІ відмічався ріст ізольованих колоній Релапаротомію тваринам виконували через Як показали проведені дослідження, через додобу після операції під тюпенталовим знечуленбу після операції в 1 серп ДОСЛІДІВ відмічено наявням з дотриманням правил асептики Параректаність мутного вилогу, а в 3 випадках він мав нельним розтином зправа відкривали черевну пороприємний запах, вираженість злукового процесу в жнину При ревізії звертали увагу на наявність зоні анастомозу була значною - до зони міжкишкопризнаків перитоніту, КІЛЬКІСТЬ вилоту, його колір, вого сполучення був тісно припаяний великий чезапах, гіперемію очеревини, наявність злукового пець і кишкова петля, у всіх дослідах прохідність процесу, деформацію анастомозу перистальтику анастомозу була збережена, хоча явища місцевокишківника Вивчали мікробну забрудненість черего набряку виражені Загальний стан тварин був вної порожнини, зони анастомозу і КІЛЬКІСТЬ бактеважким, відмовлялися від їжі, а перистальтика рій в просвіт кишки в зоні анастомозу, макроскопівідновлювалась на 3-4 добу При макроскопічному чні зміни в зоні анастомозу, стан антимікробної дослідженні в зоні анастомозу виражений набряк, палички та розробленого пристрою гіперемія, некроз слизової оболонки по Ліни наклаВ післяопераційному періоді за тваринами дання швів здійснювали постійний нагляд звертали увагу на В 2 сери дослідів у собак в черевній порожнині загальний стан собак, їх активність, наявність відмічалась наявність мутного вилогу та злукового блювоти, характер стула, стан післяопераційної процесу в зоні накладання кишкового шва, тоді як рани Всі тварини після операції знаходились у в 3 серн дослідів відмічалась лише наявність злуприміщенні віварію В перші 2 доби після операції кового процесу - до зони анастомозу рихло був тваринам давали воду, а після відновлення периприпаяний великий чепець стальтики вони переводились на звичайний харПри проведенні мікробіологічних досліджень човий режим виявлено, що при застосуванні розробленого споЗабір матеріалу для мікробіологічного дослісобу микробна проникливість анастомозу була дження проводили після лапаротомії за методом значно меншою ніж при використанні способу О О Запорожця (1974) При наявності в черевній прототипу (Табл 2) порожнині випоту в стерильну пробірку стерильв третій серп ДОСЛІДІВ - заявляемого пристрою Дослідження проведені на 21 здоровій безпородній собаці, які утримувались у віварії Вінницького державного медичного університету їм М І Пирогова не менше двох тижнів до початку досліду на звичайному режимі у однакових умовах На протязі доби до операції тварин не годували За 20-25 хвилин до операції тваринам вводили внутрішньом'язово 2,5% розчин аміназину і 2% розчин димедролу із розрахунку 0,2 мл лікарського засобу на кілограм маси тіла Потім внутрішньоплеврально вводили розчин тюпенталу натрію із розрахунку 40 мг/кг маси тіла тварини Термін наркозу складав 1,2-2,0 години Сон наступав достатньо глибокий, дихання і серцева ДІЯЛЬНІСТЬ, не дивлячись на операційну травму, залишались в межах норми В стані наркозу тварин фіксували на столі в положенні на спині, потім видаляли шерсть з черевної стінки шляхом стрижки, обробляли операційне поле етанолом і 5% спиртовим розчином йоду Ретельно дотримуючись правил асептики, проводили лапаротомію Знаходили і виводили в рану ділянку тонкої кишки на протязі ЗО см і проводили її резекцію Наступнім етапом накладали міжкишковии анастомоз по типу "кінець в кінець" Перша серія ДОСЛІДІ В була контрольною - після накладення анастомозу внутрішньокишкові антимікробні препарати у просвіт кишки не вводились У другій серп після накладення задньої губи анастомозу у просвіті кишківника вводили антимікробну паличку на основі 15% ПОЛІВІНІЛОВОГО спирту, а в другій - заявлений пристрій Після ЦЬОГО завершували накладання анастомозу і кишку занурювали у черевну порожнину Черевну стінку пошарове зашивали 8 41529 Таблиця 2 Ефективність використання біорозчинної капсули для профілактики інфікування черевної порожнини після резекції тонкої кишки N серії 1 2 3 Спосіб профілактики Контроль Прототип Заявлений спосіб Кількість бактерій в про- КІЛЬКІСТЬ бактерій в 1 мл Кількість бактерій в прозірі кишки до операції змиву з очеревини в зоні зірі кишки після операції (КУО/мл) (КУО/мл) анастомозу (КУО/мл) 5 5 6,010 ±4,6 10 , 6 7,6 10 ±3,7 10 6 9,7 10 ±4,0 10 s 5 6,4-10 ±2,6 10 2 1,8 10 ± 0,7 10 є 6 6 2 1,6-10 ±1,5 10 9 5 2,1 10 ±0,7 10 3 1,9Ю ±0,8 10 6 3 Примітка: КУО - колонійутворюючі одиниці. Як видно, при використанні запропонованого способу кількість бактерій в просвіт кишкив зоні анастомозу була достовірно нижча (р