Спосіб вирощування чорноморської червоної водорості laurencia papillosa (forsk) grev
Номер патенту: 42208
Опубліковано: 15.10.2001
Автори: Беляєв Борис Миколайович, Євстігнеєва Ірина Костянтинівна
Формула / Реферат
1 Спосіб вирощування чорноморської червоної водорості Laurencia papillosa (Forsk.) Grev., який передбачає приготування двох середовищ на основі фільтрованої прибережної чорноморської води, незбагаченої (середовище А) і збагаченої біогенами (середовище Б), посів середовища водорістю з певною початковою густиною посадки, вирощування їх у культиваторах зі скошеним дном з співвідношенням висоти до ширини не менше 1,5, поділених по довжині негерметичними перегородками на квадратні секції, з прозорою боковою стінкою, газообмінним пристроєм та перфорованим повітропроводом у циклах з активним режимом вирощування при модифікації температури у відповідності з сезоном року, регулюванні рН у межах 7,9-8,2 за рахунок розчинення СО2, безперервної освітленості не менше доби на початку кожного циклу з наступним відключенням на 8 годин у нічний час, барботуванні середовища до встановлення тривкої об'ємної її циркуляції разом з водорістю і щоденним підвищенням концентрації біогенів на 10-15% у відповідності з зростанням біомаси і в циклах "відпочинку", у протоку середовища А при температурі 10-17 °С і освітленості не більше 500 лк, який відрізняється тим, що вирощування в активних циклах ведуть при початковій густині посадки 3-3,5 кг/м2 (6-7 г/л), тривалості одного циклу не більше 5-6 діб, освітленості бокової прозорої стінки культиватора 18-20 тис. лк, безперервної у перші 36-60 годин, автоматичному регулюванні рН середовища, підтриманні його температури у межах 14-17 °С у лютому, березні і листопаді, 18-23 °С - квітні, травні, вересні і жовтні і 24-28 °С - у літні місяці, при цьому водорість щодня обсушують протягом 30-60 хвилин при тій же температурі і вологості повітря 60-80%. після цього поміщають на 2-3 години в середовище Б без його протоку, для приготування якого в середовище А у перший день додають 50-60 мг/л KNO, і 7-9 мг/л КН2РО4×3Н2О, після чого його зливають, полощуть культиватор, заповнюють середовищем А і встановлюють протік, який забезпечує його одно-дворазову зміну на добу, а цикли "відпочинку" наступають після двох-трьох активних циклів.
2. Спосіб по п. 1, який відрізняється тим, що вирощування ведуть з періодичністю, рівній сумі активних циклів і циклів "відпочинку", культиватори поділяють на групи по кількості активних циклів, а вхідний посадковий матеріал розбивають на частини по сумі циклів, культиватори завантажують зі зсувом в один цикл, так, що в процесі активного вирощування завжди знаходиться кількість частин, рівна числу активних циклів, а на "відпочинку" - рівне числу циклів "відпочинку".
Текст
1 Спосіб вирощування чорноморської червоної водорості Laurencia papillosa (Forsk) Grev, який передбачає приготування двох середовищ на основі фільтрованої прибережної чорноморської води, незбагаченої (середовище А) і збагаченої бюгенами (середовище Б), посів середовища водорістю з певною початковою густиною посадки, вирощування їх у культиваторах зі скошеним дном з співвідношенням висоти до ширини не менше 1,5, поділених по довжині негерметичними перегородками на квадратні секції, з прозорою боковою стінкою, газообмінним пристроєм та перфорованим повітропроводом у циклах з активним режимом вирощування при модифікації температури у ВІДПОВІДНОСТІ з сезоном року, регулюванні рН у межах 7,9-8,2 за рахунок розчинення СОг, безперервної освітленості не менше доби на початку кожного циклу з наступним відключенням на 8 годин у нічний час, барботуванні середовища до встановлення тривкої об'ємної и циркуляції разом з водорістю і щоденним підвищенням концентрації бюгенів на 10-15% у ВІДПОВІДНОСТІ З зростанням біомаси і в циклах "відпочинку", у протоку середо Пропонований винахід відноситься до марикультури і може бути використаний при вирощуванні в системах інженерного типу з регульованими параметрами середовища закріплених чорноморських водоростей Відомий спосіб вирощування чорноморської червоної водорості Gracilana verrucosa (Huds) Papenf (див а с № 1634708, СРСР) передбачає приготування живильного середовища на основі фільтрованої прибережної морської води соленістю 16,5-18,5%о, в яку додають біогенні елементи у вигляді мінеральних солей з розрахунку в мг/л КІЧОз -6-8, КН2РО4-ЗН2О-1,5-2,0, FeCI3-6H2O-0,15-0,20, вища А при температурі 10-17°С і освітленості не більше 500 лк, який відрізняється тим, що вирощування в активних циклах ведуть при початковій густині посадки 3-3,5 кг/м2 (6-7 г/л), тривалості одного циклу не більше 5-6 діб, освітленості бо-кової прозорої стінки культиватора 18-20 тис лк, безперервної у перші 36-60 годин, автоматичному регулюванні рН середовища, підтриманні його температури у межах 14-17°С у лютому, березні і листопаді, 18-23°С - КВІТНІ, травні, вересні і жовтні і 2428°С - у ЛІТНІ МІСЯЦІ, при цьому водорість щодня обсушують протягом 30-60 хвилин при тій же температурі і вологості повітря 60-80% після цього поміщають на 2-3 години в середовище Б без його протоку, для приготування якого в середовище А у перший день додають 50-60 мг/л КІЧОз і 7-9 мг/л КН2РО4-ЗН2О, після чого його зливають, полощуть культиватор, заповнюють середовищем А і встановлюють протік, який забезпечує його одно-дворазову зміну на добу, а цикли "відпочинку" наступають після двох-трьох активних циклів 2 Спосіб по п 1, який відрізняється тим, що вирощування ведуть з періодичністю, рівній сумі активних циклів і циклів "відпочинку", культиватори поділяють на групи по КІЛЬКОСТІ активних циклів, а вхідний посадковий матеріал розбивають на частини по сумі циклів, культиватори завантажують зі зсувом в один цикл, так, що в процесі активного вирощування завжди знаходиться КІЛЬКІСТЬ частин, рівна числу активних циклів, а на "відпочинку" - рівне числу циклів "відпочинку" МпСІ2-4Н2О - 0,05-0,06, СоСІ2-6Н2О - 0,03-0,04, ZnSO4-7H2O - 0,02-0,03, (NH4)6Mo7O24-6H2O - 0,020,03, посів середовища фрагментами таломів водоростей, які фіксують між двома горизонтальними натянутими сітками, шаром 2-3 см з розрахунку 1-1,2 кг/м2, і наступне їх вирощування при температурі 21-24°С, освітленості 6-9 тис лк при протоку живильного середовища крізь пласт водоростей знизу вгору зі швидкістю, яка забезпечує одноразову або дворазову його заміну протягом доби Основним недоліком такого способу є створення оптимальних умов для обрастання поверхні нерухомого пласту мікро- і макроепіфітами і, як 00 О 42208 наслідок, затемнення культури і непродуктивне вилучення бюгенів До того ж, створюються неоднакові умови для таломів, які знаходяться у верхній і нижній частині пласту Крім того, навіть якщо вдасться розподілити потік живильного середовища рівномірно по всій площі пласту, то при його товщині, рівнії, наприклад, одній п'ятій висоти культиватора, живильне середовище буде контактувати з таломами водорості лише п'яту частину часу знаходження и у культиваторі Таким чином, цей спосіб не придатний для вирощування чорноморської червоної водорості Laurencia papillosa (Forsk) Grev у зв'язку з тим, що, по-перше, темпи м вагового росту в 1,5-2 рази нижчі, ніж у грацилярм По-друге, визначальним для и вагового росту є багаточисленість точок активного зростання добре розгалуженого талому і збільшення діаметру віток різного порядку, а ЛІНІЙНІ ШВИДКОСТІ росту окремих гілок на порядок нижче, ніж у грацилярм Це сприяє ще більшому обрастанню таломів лауренцм епіфітами на третьомучетвертому тижні вирощування і зниженню м власних темпів росту Відомий також спосіб вирощування тугорослої далекосхідної морської червоної водорості анфельції (див а с № 1345383, СРСР), націлений на зниження розвитку супутніх мікроводоростей, який передбачає м вирощування у живильному середовищі на основі морської води соленістю 14-18%о яке не містить азоту і фосфору з додатком вуглецю, стимуляторів зростання і мікроелементів у вигляді солей з розрахунку в мг на один літр NaHCO-з - 400-800, ЭДТА - 30-40, FeCI3-6H2O - 0,30,6, MnCI2-4H2O - 4-6, ZnSO4-7H2O - 1-2, СоСІ2-6Н2О - 0,02-0,04, NaMoO4-2H2O - 1-2 (середовище А) при температурі 17-20°С, освітленості 20-30 вт/м2 ФАР і часу освітлення 14-18 годин на добу, густини біомаси 500-1000 г/м2, об'ємі живильного середовища 0,06-0,1 л на 1 г сирої біомаси, його протоку, що не перевищує 10% об'єму на добу і циркуляції відносно нерухомого пласту анфельції зі швидкістю 4-6 об'ємів на добу, а також періодичне, один раз на 24-72 години, м витримування протягом 1-4 години у середовищі Б, яке готують на основі середовища А, додаючи до нього в мг/л KNO-з - 80-160 і Na2HPO4-12H2O -12-20 Такий спосіб дійсно сприяє зменшенню обрастання культивуємих водоростей мікроводоростями, але має поряд з тим ІСТОТНІ недоліки і, передусім, не врятовує від обрастання макроепіфітами По-перше, при приготуванні живильного середовища використовують нефільтровану воду, в яку попадають як клітини мікроводоростей, гак і спори макрофітів, що при протоку і циркуляції живильного середовища відносно нерухомого пласта осідають на слоєвищі культивуємої водорості По-друге, при вирощуванні у живильному середовищі з поданням азоту і фосфору протягом 14 годин паралельно з накопичуванням азоту і фосфору в таломах культивуємої водорості іде їх накопичування і в паростках епіфітів, які після цього зростають синхронно з культурою По-третє, спокійне непорушне розташування шару культури сприяє закріпленню спор і розвитку з них паростків епіфітів на м таломах По-четверте, використання бікарбоната натрію в якості джерела поповнення споживаємого з води розчиненого СО2 призводить при коливаннях рН до кальциювання талонів водорості та інгибіруванню їх росту По-п'яте, при досить високій початковій густині посадки - 10 г/л - спосіб не регламентує частоту відбору приросту біомаси водоростей, результатом чого може стати самопригнічення макрофітів і зниження темпів їхнього росту Крім того, постійний протік (10% об'єму на добу) живильного середовища з постійною концентрацією бюгенів призводить або до їхньої нестачі по мірі нарощування біомаси, або до непродуктивної їх перевитрати на початку циклу вирощування У зв'язку з перерахованими недоліками такий спосіб в незмінному виді не може бути використаний для вирощування лауренцм Відомий спосіб вирощування чорноморської червоної водорості грацилярм, який позбавлений більшості перерахованих вище недоліків (див заявка № 93007772/13, позитивне рішення від 7 07 1997 г, опубл "Промислова власність" -1997, № 5 - С 2, 3), передбачаючий приготування живильного середовища на основі фільтрованої чорноморської прибережної води з доданням в першу добу в мг на 1 літр KNO3 - 20-22 і КН2РО4-ЗН2О 2,8-3 і щоденним збільшенням їхньої концентрації на 10-15%, барботування середовища з метою створення об'ємної циркуляції його протік, що забезпечує одно-або дворазову зміну за добу, засів фрагментами водоростей з густиною 2-2,5 кг/м2, але не більш 5 г/л, і вирощування їх з ЦИКЛІЧНІСТЮ 6-8 днів у культиваторі з співвідношенням висоти до ширини не менше 1,5, зі скошеним дном і прозорою боковою стінкою, на поверхні якої створюється освітленість 25-30 вт/м2 ФАР (15-18 тис лк) безперервна в перші 58-86 годин з наступним відключеням на 8 годин в нічний час, при регулюванні рН на рівні 7,9-8,2 за рахунок розчинення 25-30 г СО2 на 1 кг водоростей за добу, при температурі 18-20°С у лютому, березні і листопаді, 20-22°С КВІТНІ, травні, вересні і жовтні і 23-25°С - в ЛІТНІ МІСЯЦІ, при цьому протягом першого і наступних непарних циклів водорості знаходяться в означених умовах, а в другому і наступних парних циклах переводяться в умови протоку фільтрованої морської води без додання бюгенів з температурою 1017°С при освітленості не більш 500 лк Однак, цей спосіб не повністю вирішує задачу пригнічення росту епіфітів і не враховує морфологічних та екологічних особливостей лауренцм, яка живе на МІЛИНІ і зазнає впливу більш широких діапазонів температури і освітленості У лауренцм, порівняно з грацилярією, гілки таломів в 1,2-1,5 разів товщі і, отже, в 1,2-1,5 разів менше відношення площі поверхні до біомаси, що дозволяє при однаковому ступені самозатенення в одиниці об'єму і на одиницю площі дзеркальної поверхні культиватора розмістити більшу масу водоростей, ВІДПОВІДНО збільшивши концентрацію бюгенів У той же час добра об'ємна циркуляція водоростей разом із середовищем, під час якої таломи торкаються поверхнями гілок одна з другою і зі стінами культиватора, не виконує задачу 100% пригнічення росту епіфітів В основу прпонованого винаходу способу вирощування чорноморської червоної водорості Laurencia papillosa (Forsk) Grev поставлено зада 42208 чу - шляхом більш повного пригнічення росту макроепіфітів за рахунок періодичного обсушування таломів і почергового вирощування у збагаченому і збідненому бюгенами середовищі, оптимізацм світлового режиму, густині посадки і періоду ЦИКЛІЧНОСТІ вирощування, забезпечити збільшення виходу біомаси лауренцм з одиниці дзеркальної поверхні культиватора Суть винаходу полягає втому, що при використанні відомого способу вирощування водоростей, включаючого приготування двох живильних середовищ на основі фільтрованої прибережної чорноморської води, незбагаченої (середовище А) і збагаченої (середовище Б), в яку у першу добу вводять певну КІЛЬКІСТЬ біогенів, збільшуючи потім їхню концентрацію щодня на 10-15%, барботування середовища для створення об'ємної циркуляції, його протік, що забезпечує одно-або дворазову зміну за добу, засів середовища фрагментами водорості з певною густиною, вирощування їх з певною ЦИКЛІЧНІСТЮ у культиваторі з співвідношенням висоти до ширини не менше 1,5 зі скошеним дном і прозорою боковою стінкою, на поверхні якої створюється певна освітленість безперервно не менше доби на початку кожного циклу з наступними перервами на 8 годин в нічний час, регулювання рН на рівні 7,9-8,2 за рахунок розчинення певної КІЛЬКОСТІ СОг на 1 кг водоростей на добу, при певній температурі, що змінюється протягом сезону вирощування, при тому, що цикли, в які водорості знаходяться в середовищі Б при перерахованих умовах (активні), чергуються з циклами "відпочинку", коли вони знаходяться в умовах протоку середовища А при температурі 10-17°С і освітленості не більш 500 лк, вирощування ведуть з ЦИКЛІЧНІСТЮ 5-6 діб при початковій густині посадки 3-3,5 кг/м2 (6-7 г на 1 літр середовища), для приготування середовища Б в першу добу вносять 50-60 мг/л KNO3 і 7-9 мг/л КН2РО4-ЗН2О, безперервне освітлення здійснюють в перші 36-60 годин, температуру у лютому, березні, листопаді змінюють у межах 14-17°С, у КВІТНІ, травні, вересні і жовтні - 18-23°С і у ЛІТНІ МІСЯЦІ 24-28°С, при цьому середовище Б в активному циклі використовують не більш 2-3 годин на добу при відключеному протоку, обсушуючи перед цим водорості протягом 30-60 хвилин при температурі повітря, рівній температурі середовища, і вологості 60-80%, регулювання рН здійснюють автоматично, при співвідношенні активних циклів і циклів "відпочинку" не менше 2 Спосіб реалізується наступним чином В період сприятливої гідрологічної і метеорологічної обстановки прибережную чорноморську воду соленістю 17,5-18,5%о, і показником рН - 8,08,2 крізь систему механічних фільтрів закачують у резервуар-відстійник, з якого її крізь фільтри тонкого очищення і теплообмінник подають у культиватори Задають температурний режим, необхідну освітленість, підключаючи необхідну КІЛЬКІСТЬ люмінесцентних ламп, і вмикають їх у перші 36-60 годин у неперервному режимі з наступним відключенням у нічний час на 8 годин, наприклад, з допомогою реле 2РВМ 3 розрахунку 3-3,5 кг/м2 завантажують у культиватори фрагменти водорості і, регулюючи подачу стислого повітря, встановлюють циркуляцію води, що забезпечує їх рівномірне об'ємне перемішування Крізь газообмінний при стрій подають СОг У нисхідну частину колообіга, встановивши межі модифікації рН 7,9-8,2 Щодня на 30-60 хвил водорості витягають з культиватора і обсушують при тій же температурі і вологості повітря 60-80% Додають в кожний культиватор у вигляді розчину в перший день на 1 літр 50-60 мг KNO3 (або 40-50 мг NaNO3) і 7-9 мг КН2РО4-ЗН2О (або 6-8 мг NabbPC^), після чого обсушені водорості розміщують у культиватори на 2-3 години Після ЦЬОГО середовище Б зливають, полощуть культиватори, заливають середовище А, встановлюють необхідний протік У наступні дні вирощування при приготуванні середовища Б концентрацію біогенів в середовищі А збільшують на 10-15% у ВІДПОВІДНОСТІ з збільшенням біомаси При и збільшенні в 1,5-1,9 разів після 5-6 діб вирощування водорость витягають з культиваторів, промивають, відбирають найбільш чисті від обростань і у КІЛЬКОСТІ, рівній ВХІДНІЙ, вертають для інтенсивного вирощування у другому циклі, повторюючи всі технологічні операції, починаючи з обсушування, а приріст біомаси використовують в якості урожаю Після другого (третього) активного циклу найбільш чисті таломи у КІЛЬКОСТІ, рівній ВХІДНІЙ масі, поміщають на один цикл "відпочинку" - у протік середовища А при температурі 10-17°С і освітленості не більш 500 лк, після чого продовжують їхнє інтенсивне вирощування Здійснюючи практично спосіб при двох активних циклах і одному циклі "відпочинку", культиватори поділяють на дві групи, а вхідний матеріал на три частини, кожна з яких КІЛЬКІСНО дорівнює разовому завантаженню однієї групи культиваторів, і адаптують водорість в умовах протоку середовища А Вирощування в кожній групі культиваторів починають із зсувом по часу на 1 цикл (56 діб), так що перша частина водоростей, що відпрацювала в першій групі культиваторів два цикли, після одного циклу "відпочинку" завантажується у другу групу культиваторів, що до того часу звільнюється від другої частини водоростей, що відпрацювали в ній 2 цикла і переведені в протік середовища А Третя частина водоростей перекладається з протока у першу групу акваріумів відразу після закінчення другого активного циклу Таким чином, за допомогою двох груп культиваторів здійснюється безперервний процес, при якому одна з трьох частин водоростей протягом одного циклу знаходиться на "відпочинку", а дві ІНШІ - два цикла підряд в умовах інтенсивного вирощування ВІДПОВІДНО, ЯКЩО приймається схема з трьома активними циклами і одним циклом відпочинку, культиватори поділяють на три групи, а водорість - на чотири частини Приклади реалізації способу Приклад 1 (відомий спосіб) Вирощування лауренцм з тижневим циклом проводили у вересні-жовтні у 2 культиваторах розміром 0,6x0,5x0,3 м (площею 0,18 кв М, об'ємом 90 л) при температурі 22°С, освітленості 18 тис лк на боковій прозорій СТІНЦІ, яку підтримували неперервно в перші 60 г з наступним відключенням на 8 г у нічний час Встановлювали протік 4 л/г, додаючи в першу добу на кожний літр фільтрованої морської води в мг KNO3 - 20 і КН2РО4-ЗН2О - З, збільшуючи їх концентрацію щодня на 2,2 і 0,36 мг (12%) на літр ВІДПОВІДНО (середовище Б)) 42208 В першу ємкість завантажили 360 г водорості з розрахунку 2,5 кг/м або 5 г/л Встановлювали режим барботування, домагаючись рівномірної об'ємної циркуляції таломів Заповнювали 3 з 5 порожнин газообмінника, встановлені в нисхідному потоці циркуляції і встановлювали витрату СОг на рівні 13,5-14 г на добу, регулюючи заповнення інших порожнин газообмінника у залежності від показників рН-метру У КІНЦІ першого тижня вирощування водорість промили, відібрали (360 г з першого культиватора і 450 г - з другого) найбільш чисті і помістили у протік фільтрованої морської води (середовище А)) з температурою 10-11 °С при освітленості 300 лк, а приріст очищали від епіфітів і зважували їх окремо 269,6 і 0,15 г з першого і 284,2 і 0,30 г - з другого культиватора Культиватори знов завантажували первинним матеріалом (360 і 450 г) і виконували аналогічну операцію по закінченню другого тижня вирощування, після чого культиваторы завантажували водорістями, які знаходились у протоку після першого тижня вирощування, а на четвертий тиждень завантажували водорості, які знаходилися у протоку після другого тижня вирощування Результати вимірів занесено в табл 1 Сумарний урожай за 8 тижнів склав 2119,5 г або 210,3 г/м2 у добу для першого культиватора і 2334,3 або 231,6 г/м у добу - для другого, а КІЛЬКІСТЬ епіфітів - 65,9 г і 81,52 г або 30,8 і 34,9 г на 1 кг сирої маси Приклад 2 Лауренцію вирощували з 5-денним циклом у той же термін (вересень-жовтень) в аналогічних культиваторах (№ 3 і 4) при тій же температурі (22°С)), освітленості 20 тис лк, неперервно у перші 36 годин кожного циклу з наступним відключенням на 8 годин у нічний час Культиватори заповнювали фільтрованою морською водою (середовище А)), в яку в перший день додавали в мг на 1 літр KNO3 - 50 і КН2РО4-ЗН2О - 7 (середовище Б)), збільшуючи концентрацію бюгенів при наступних операціях щодня на 12% Водорість, заздалегідь адаптовану при температурі 10°С і освітленості 300 лк в протоці середовища А поділили на три частини перша частина 540 г, друга - 630 г, третя - 540 г Першу частину обсушили протягом 40 хвилин при температурі повітря 20°С і вогості 50-60% і завантажили у культиватор № 3 в середовище Б на 2 години, після чого середовище Б злили, змили культиватор, заповнили його середовищем А при його прогонку 4 л на годину Через добу відключили протік, витят и водорості для обсушивания, додали бюгени (ВІДПОВІДНО 55 І 8 МГ на літр) занурили водорості на 2 години Після 5діб першого циклу вирощування, коли густина водоростей збільшилася в 1,5 рази, їх витягли, перебрали, найбільш чисті від епіфітів в КІЛЬКОСТІ 540 г відклали для інтенсивного вирощування у другому циклі, приріст (урожай) очистили від епіфітів і зважили окремо, визначивши КІЛЬКІСТЬ ВИДІВ, а в культиватор № 4 - другу частину вхідного матеріалу (630 г) завантажили для вирощування По закінченню другого циклу водорості з культиватора № 3 перевели у протік, а в нього завантажили третю частину вхідного матеріалу (540 г) По закінченню третього циклу у протік помістили водорість з культиватора № 4 (друга частина), а в нього завантажили водорість першої частини, що відпрацювали у культиваторі № 3 два перших цикла, і так до закінчення дванадцятого циклу Результати зважувань занесені в таблицю № 2, по даним якої можна підрахувати, що сумарний урожай при початковій густини посадки 3 кг на квадратний метр (з частин І і III) за 15 циклів склав 4660,2 г або 345,2 г на м 2 на добу, при 19,7 г епіфітів на 1 кг урожаю, а урожай при початковій густині 3,5 кг на квадратний метр (630 г) за 8 циклів (5, 6, 8, 9, 11, 12) склав 2904,6 г або 403,4 г м2 на добу при 21,8 г епіфітів на кілограм урожаю Таким чином, вихід біомаси лауренцм з одиниці дзеркальної поверхні культиватора збільшився у порівнянні з відомим засобом в 1,5-1,75 разів, а КІЛЬКІСТЬ епіфітів зменшилася, як по біомасі на кг урожаю (в 1,61,8 разу), так і по КІЛЬКОСТІ ВИДІВ (З 5-6 до 3-4) Приклад З Вирощування з 5-денним циклом проводили у тих же культиваторах (№ 1 і 2) у березні при температурі 17-18°С, у КВІТНІ при температурі 18-20°С, освітленості 20 тис лк, безперервної в перші 60 г кожного циклу з наступним відключенням на 8 г у нічний час з тим же живильним середовищем Б, що і у прикладі 2, з щоденним збільшенням концентрації бюгенів на 12% Вхідний матеріал поділили на три частини І-450, N-20, ІІІ-450 г і вирощували по тій же схемі, за винятком того, що щоденне обсушування виконували протягом 60 хвилин Результати спостережень зведені у табл 3, з якої видно, що урожай при ЩІЛЬНОСТІ посадки 2,5 кг/м2 (450 г) за 11 циклів вирощування склав 2788 г або 281,6 г/м2 за добу при 17,2 г/кг епіфітів Це в 1,2 раза більше, ніж в кращому варіанті відомого способу, але на 20% менше, ніж у гіршому варіанті прикладу 2 при паритеті КІЛЬКОСТІ епіфітів Сумарний урожай при густині посадки 4 кг/м2 (720 г) за 6 циклів вирощування склав 1861,2 г або 344,7 г/м2 за добу при 24,7 г/кг епіфітів, тобто збільшення початкової густини посадки призводить лише до збільшення епіфітів, очевидно, за рахунок погіршення взаємної рухливості таломів, залишаючи урожай на рівні гіршого варіанту прикладу 2 Експериментально встановлено, що чим більша густина посадки лауренцм, тим коротшим повинен бути цикл вирощування В ідеалі - це вирощування мікроводоростей за принципом густостату, коли безупинно або через невеликі проміжки часу (години) зливається культура і додається живильне середовище Для лауренцм при початковій густині посадки 3-3,5 кг/м2 або 6-7 г на 1 літр живильного середовища оптимальним є цикл 5-6 діб, при якому кінцева густина не перевищує 9 г/л зменшення початкової густини посадки до 2,5 кг/м призводить до зменшення урожаю з одиниці дзеркальної поверхні за добу Збільшення до 4 кг/м2 не призводить до збільшення урожаю при 5-денному циклі, тому що при q=10% вже на третю добу вирощування густина водоростей досягає 9,36 г/л і у наступні дві доби приріст різко зменшується як з-за 42208 самозатшення, так і з-за епіфітів, розвитку яких сприяє уповільнення об'ємної циркуляції Скорочення циклу до 3 діб призведе до збільшення відсотка неробочого часу процесу обсушування Збільшення КІЛЬКОСТІ активних циклів без перерви на "відпочинок" ДО 4 призводить до зниження питомої швидкості вагового зростання до 7-8% і урожаю до 200 - г/м2 на добу Не призводить до збільшення урожаю при такій схемі вирощування збільшення концентрації бюгенів у середовищі Б і час витримки в ній водоростей більше 3 годин так само, як і збільшення температури середовища у ЛІТНІЙ період до 30-32°С Обсушування водоростей щодня по 1,5-2,0 го дини призводить до зменшення урожаю, очевидно, як з-за зменшення часу активного вирощування, так і з-за адаптаційних реакцій водоростей А неперервна стимуляція світлом на початку кожного циклу більше 60 годин, наприклад, протягом 84 годин, призводить до знебарвлення лауренції з-за втрати червоних пігментів (фікобілліпротеїнів) і втрати урожаю Пропонований спосіб вирощування лауренції з 5-6-добовим циклом і періодичністю у 3 цикли - 2 активних при одному "відпочинку" - дозволяє підтримувати питому швидкість вагового росту на рівні 10% протягом всього сезону вирощування і збільшити урожай з 210-230 г до 340-400 г сирої маси з 1 м2 культиватора на добу Таблиця 1 Терміни культи в (тиждні) Культиватор 1 Культиватор 2 Л\Л/л (г) q (%) Л\Л/эл (О КІЛЬКІСТЬ ВИДІВ 247,0 254,5 267,1 269,6 282,2 277,2 259,6 262,1 2119,3 9,8 10,1 10,6 10,7 11,2 11,0 10,3 10,4 4,47 8,70 9,05 12,45 14,70 15,92 65,29 3 5 4 6 4 6 1 2 3 4 5 6 7 8 І Л\Л/л (г) q (%) Л\Л/эл (О КІЛЬКІСТЬ ВИДІВ 274,10 264,60 293,00 299,25 305,60 315,00 283,50 299,25 2334,30 8,7 8,4 9,3 9,5 9,7 10,0 9,0 9,5 5,80 10,97 11,80 15,25 17,40 19,30 81,52 4 6 5 6 5 6 Таблиця 2 № цикла (5дн) 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 її ні Культиватор 3 № част вод І І III III II II І І III III II II Всі част (г) Л\Л/л (г) q (%) 540 540 540 540 630 630 540 540 540 540 630 630 278,1 294,3 267,3 283,5 368,6 356,0 345,6 364,5 324,0 315,9 381,2 362,3 4660,2 10,3 10,9 9,9 10,5 11,7 11,3 12,8 13,5 12,0 11,7 12,1 11,5 Культиватор 4 AW3 (г) 3,2 6,3 7,7 8,1 8,7 8,0 9,6 11,7 12,3 91,9 Кіл вид 1 2 3 3 3 2 2 4 4 № част Всі вод част (г) Д\Л/л (г) q (%) II II І І III III II II І І III In 630 630 540 540 540 540 630 630 540 540 540 299,3 324,5 324,0 337,5 302,4 321,3 400,0 412,7 305,1 297,0 299,7 2904,6 9,5 10,3 12,0 12,5 11,2 11,9 12,7 13,1 11,3 11,0 11,1 AW3 (г) 4,8 5,1 6,9 4,7 5,0 9,5 11,0 10,4 9,9 12,3 63,3 Кіл вид 2 2 2 1 1 3 4 4 4 3 42208 Таблиця З № Культиватор 1 цикла № част И ex (5дн) и вод вес (г) Л\Л/л (г) q (%) 1 І 450 249,8 11,1 2 І 450 270,0 12,0 3 III 450 220,5 9,8 4 III 450 234,0 10,4 И 5 720 309,6 8,6 И 6 720 320,4 8,9 7 І 450 267,8 11,9 8 І 450 247,5 11,0 9 III 450 261,0 11,6 2788,0 її ні Культиватор 2 AWan (Г) 2,9 3,4 7,2 8,5 7,4 7,9 6,8 48,0 Кол вид 1 1 2 2 3 3 3 № част И ex и вод вес (г) И 720 И 720 450 I 450 I 450 III 450 III II 720 И 720 In Д\Л/л (г) q (%) AWan (Г) 8,1 8,4 12,7 12,2 11,5 11,7 8,2 9,5 291,6 302,4 285,8 274,5 258,8 263,3 295,2 342,0 1861,2 ДП "Український інститут промислової власності" (Укрпатент) Україна, 01133, Киів-133, бульв Лесі Українки, 26 (044)295-81-42, 295-61-97 Підписано до друку Обсяг обл -вид арк 2002 р Формат 60x84 1/8 Тираж 50 прим Зам УкрІНТЕІ, 03680, Киів-39 МСП, вугі Горького, 180 (044) 268-25-22 5,6 4,7 5,2 4,5 5,2 10,7 12,4 44,4 Кол вид 2 2 2 2 2 3 3
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюA method for growing the black sea red algae laurencia papillosa (forsk.) grev
Автори англійськоюBeliaiev Borys Mykolaiovych, Yevstihnieieva Iryna Kostiantynivna
Назва патенту російськоюСпособ выращивания черноморськой красной водоросли laurencia papillosa (forsk) grev
Автори російськоюБеляев Борис Николаевич, Евстигнеева Ирина Константиновна
МПК / Мітки
МПК: A01H 13/00, A01G 33/00
Мітки: papillosa, водорості, вирощування, спосіб, laurencia, червоної, чорноморської, forsk
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/6-42208-sposib-viroshhuvannya-chornomorsko-chervono-vodorosti-laurencia-papillosa-forsk-grev.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб вирощування чорноморської червоної водорості laurencia papillosa (forsk) grev</a>
Попередній патент: Спосіб розігріву і сушіння монолітної футеровки металоприймальних ковшів
Наступний патент: Свердловинне електромагнітне джерело сейсмічних хвиль
Випадковий патент: Пристрій для геоелектророзвідки