Спосіб одержання 1’гідрокси-пропан-3′-іміноцимарину

1. Спосіб одержання 1`-гідрокси-пропан-3`іміноцимарину шляхом взаємодії альдегідів з первинними амінами при нагріванні у середовищі органічного розчинника з подальшим очищенням цільового продукту, який відрізняється тим, що реакції піддають природний цимарин і амінопропанол у середовищі киплячої суміші ізопропанолу з бензолом з наступним хроматографічним очищенням на колонці силікагелю та кристалізацією цільового продукту. U 2 (19) 1 3 49792 4 C41H64O14 O O OHCH 3 CH3 H3 C H3 C H3 C OH H HO HO HO O O O HO H O O O H . Засіб одержують з листя наперстянки шорсткої. Показання до застосування: застійна недостатність кровообігу, необхідність регулювання частоти серцевих скорочень, тахікардія. Відомий також строфантин- [1]: серцевий глікозид К C36H54O14 O O CH3 O CH2OH H3 C O OH OH H H O O OH H O OH H O CH3 Засіб показаний при гострій серцево-судинній недостатності, тахікардії, аритмії. До спільних недоліків дігоксину і строфантинуК можна віднести моно-спрямованість фармакологічної дії, тоді як ефективне лікування захворювань серцево-судинної системи потребує більш широкого спектру фармакологічної дії на різні ланки організму людини. Завдання корисної моделі полягає у створенні нового засобу з широким спектром фармакологічної дії для лікування захворювань серцевосудинної системи. Поставлене завдання вирішується шляхом створення нової індивідуальної хімічної сполуки 1'гідрокси-пропан-3'-іміноцимарину загальної формули: . O O CH3 HO-CH2-CH2-CH2-N=CH H CH3 O OH O CH3 O H OH OH , що проявляє кардіотонічну, діуретичну та протизапальну активність. Заявлена сполука відноситься до азометинів (шифових основ). Відомий спосіб одержання азометинів (продуктів взаємодії альдегідів з первинними амінами), шляхом нагрівання компонентів у водно-спиртових сумішах [2]. Недоліками відомого способу є низький вихід азометинів, який не перевищує, як правило, 35%, що зумовлено зворотністю реакції. Це пояснюється тим, що одержані азометини у присутності води гідролізуються з утворенням початкових альдегідів і амінів. Тому використовувати воду 5 49792 в якості середовища для проведення реакції не тільки не можна, а необхідно видаляти навіть ту, 6 що утворюється при взаємодії альдегіду з аміном за реакцією: R - CHO + H2N - R' R - CH = N - R' + H2O, де R і R'=H, Alk, Ar. Завданням корисної моделі також є створення нового засобу одержання 1’-гідрокси-пропан-3’іміноцимарину, який, завдяки використанню безводного органічного розчинника для проведення реакції з наступним ефективним очищенням цільового продукту, дозволяє одержати останній з високим виходом і ступенем очищення. Поставлене завдання вирішується таким чином, що у способі одержання 1’-гідрокси-пропан-3’іміноцимарину шляхом взаємодії альдегідів з первинними амінами при нагріванні у середовищі органічного розчинника з подальшим очищенням цільового продукту, корисною моделлю передбачено, що реакції піддають природний цимарин і амінопропанол у середовищі киплячої суміші ізопропанолу з бензолом з наступним хроматографічним очищенням на колонці силікагелю та кристалізацією цільового продукту. Згідно з корисною моделлю в якості органічного розчинника використовують суміш безводного ізопропанолу з бензолом при співвідношенні 1:21:5. O Корисною моделлю також передбачено, що амінопропанол піддають реакції у 1,15 - 1,25кратній кількості від розрахункової. У відповідності з корисною моделлю після досягнення у реакційному середовищі співвідношення цільового продукту і природного цимарину як 4:1 завершення реакції здійснюють шляхом упарювання реакційної маси до сиропоподібного стану. Згідно з корисною в якості розчинника для елюювання колонки силікагелю використовують суміш хлористого метилену з метанолом у співвідношенні 92:8 - 90:10 або хлороформу з метанолом у співвідношенні 90:10 - 88:12. Корисною моделлю передбачено, що цільовий продукт кристалізують з суміші етилацетату з диетиловим ефіром. Корисну модель здійснюють наступним чином. Заявлену сполуку 1'-гідрокси-пропан-3'іміноцимарин одержують при взаємодії природного цимарину з амінопропанолом у середовищі киплячої суміші безводного ізопропанолу з бензолом за наступною схемою: O O CH3 O CH H H CH3 O O OH O CH3 OH HO-CH2-CH2-CH2-N=CH OH + H2NCH2CH2CH2OH OH O CH3 з подальшим хроматографічним очищенням цільового продукту на колонці силікагелю і кристалізацією з суміші етилацетату з диетиловим ефіром. В результаті одержують нову індивідуальну хімічну сполуку 1’-гідрокси-пропан-3’-іміноцимарин з вираженою кардіотонічною, діуретичною та протизапальною дією, що може бути використана як фармацевтична субстанція при створенні ефективних засобів у різних лікарських формах для лікування захворювань серцево-судинної системи. Всі параметри заявленого засобу одержання зазначеної нової сполуки визначені експериментальним шляхом і дозволяють здійснювати оптимальним чином даний спосіб та обумовлюють одержання цільового продукту з високим виходом, високим ступенем очищення, з широким спектром фармакологічної дії. Корисна модель ілюструється прикладами. Приклад 1 H -H2O CH3 O O H OH OH OH O CH3 4,4г цимарину розчиняють в 25мл суміші безводних ізопропанолу та бензолу, додають 0,72г амінопропанолу (1,2-кратна кількість). Суміш кип'ятять в колбі на масляній бані впродовж 2 годин. Температуру масляної бані підтримують у межах 90-100°С. По мірі випарювання розчинника через кожні 20-25 хвилин додають бензол по 10мл. Через 2 години після визначення ТШХ методом співвідношення цільового продукту і цимарину як 4:1 реакційний розчин концентрують до сиропоподібного стану. Із одержаного напівпродукту відокремлюють цільову речовину хромато-графуванням на колонці силікагелю. Силікагель з розміром часток 0,040,06мм у кількості 300г змішують з хлористим метиленом і суміш переносять у скляну хроматографічну колонку (внутрішній діаметр 25мм). Фільтрувальний матеріал - вата. Напівпродукт синтезу (15мл) переносять у колонку на адсорбент. Елю 7 49792 юють сумішшю хлористого метилену - метанолу 99:1-90:10: хлористий метилен - метанол (99:1) - 70мл, хлористий метилен - метанол (98:2) - 70мл, хлористий метилен - метанол (97:3) - 70мл, хлористий метилен - метанол (96:4) - 70мл, хлористий метилен - метанол (95:5) - 70мл, хлористий метилен - метанол (94:6) - 70мл, хлористий метилен - метанол (93:7) - 70мл, хлористий метилен - метанол (92:8) - 300мл, хлористий метилен - метанол (91:9) - 200мл, хлористий метилен - метанол (90:10) - 200мл. Збирають фракції по 15 мл і аналізують їх за допомогою ТШХ в системі хлористий метилен метанол (90:10), проявник - реактив Раймонда. Цільова речовина десорбується при проходженні через колонку суміші хлористого метилену - метанолу (92:8 - 90:10). До цього елююються супутні речовини. Фракції, які містять цільовий продукт, об'єднують, упарюють на водяній бані. Залишок (5,0г) розчиняють при нагріванні в 3мл етилацетату, додають 12мл диетилового ефіру. Осад, що випав, розтирають скляною паличкою до повного перетворення його на кристалічний порошок. Зливають матковий розчин, а осад промивають диетиловим ефіром (20мл х 2). Висушують у вакуумі. Одержують 3,85г цільової речовини (77% від розрахункового). Приклад 2 Проводиться аналогічно прикладу 1, але відміною є те, що в якості елюенту при колонковій хроматографії беруть суміш хлористого метилену метанолу (99:1 - 88:12). Одержують цільову речовину з виходом 75% від розрахункового. Приклад 3 Проводиться аналогічно прикладу 1, але відміною є те, що реагенту амі-нопропанолу беруть 1,1-кратну кількість від розрахункової. Одержують цільову речовину з виходом 63%. Приклад 4 Проводиться аналогічно прикладу 1, але відміною є те, що реагенту амінопропанолу беруть 1,35-кратну кількість від розрахункової. Одержують цільову речовину з виходом 71%. Приклад 5 Проводиться аналогічно прикладу 1, але відміною є те, що реагенту амінопропанолу беруть 1,15-кратну кількість від розрахункової. Одержують цільову речовину з виходом 76%. 8 Приклад 6 Проводиться аналогічно прикладу 1, але відміною є те, що реагенту амінопропанолу беруть 1,25-кратну кількість від розрахункової. Одержують цільову речовину з виходом 75%. Приклад 7 Оцінку кардіотонічної активності 1'-гідроксипропан-3'-іміноцимарину проводили у дослідах на білих щурах лінії Вістар масою 200-250г. Щурів наркотизували тіопенталом натрію у дозі 50мг/кг. Під час експерименту проводили реєстрацію частоти і глибини дихальних екскурсій, пульсу, та скорочувальної активності міокарду за допомогою методу електрокардіографії. Внутрішньочеревно вводили 1'-гідрокси-пропан-3'-іміноцимарин у дозі 7,5мг/кг. Одержані результати представлені у таблиці 2. Через 10 хвилин після внутрішньочеревного введення у дозі 7,5мг/кг 1’-гідрокси-пропан-3’іміноцимарину спостерігали тенденцію до урідження частоти та збільшення амплітуди дихальних екскурсій, а також відмічали виражене урідження частоти серцевих скорочень та збільшення амплітуди зубцю R, що свідчить про покращення скорочувальної функції міокарду. Через 20 хвилин після введення досліджуваної сполуки спостерігали урідження частоти дихальних екскурсій на 20%, а також урідження частоти серцевих скорочень на 34,6% та збільшення амплітуди зубцю R на 24,6% відповідно до контролю. Найбільше урідження частоти пульсу та дихальних екскурсій спостерігалось через 120 хвилин після введення Г-гідрокси-пропан-3'-іміноцимарину і складало відповідно 48,1% та 66,1% в порівнянні з контролем і перевищував за цими показниками препарат порівняння дігоксин на 19,5% та 12,2% відповідно. Через 180 хвилин спостерігали урідження частоти дихальних екскурсій на 18,2%, а також урідження частоти серцевих скорочень на 45,1% та збільшення амплітуди зубцю R на 23,1% відповідно до контролю. Урідження частоти дихальних екскурсій на 9,1%, а частоти серцевих скорочень на 45,1% та збільшення амплітуди зубцю R на 23,1% відповідно до контролю спостерігалось через 210 хвилин після введення 1'-гідрокси-пропан-3'іміноцимарину. Таблиця 1 Кардіотонічна активність 1'-гідрокси-пропан-3'-іміноцимарину (n=10) Вихідні дані 10 20 40 60 Доза, Частота R, Частота R, Частота R, Частота R, Частота мг/кг Пульс Пульс Пульс Пульс Пульс R, мм дихання мм дихання мм дихання мм дихання мм дихання Контроль - 150,2 50,0 13,0 148,0 52,0 13,0 150,0 50,0 13,0 152,0 48,0 13,0 152,0 48,0 13,1 1 У відсотках 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 Досл. 7,5 151,4 52,8 14,2 138,4 45,2 14,8 93,6* 40,0* 16,2* 92,4* 37,6* 17,0* 91,2* 32,0* 17,0* 2 сполука % к контролю 100,8 105,6 109,2 93,5 86,9 113,8 65,4 80,0 124,6 60,7 78,3 130,8 60,0* 66,7 129,8* Дігоксин 2,0 154 55,0 13,5 142,0 48,0 13,8 136,0 46,0 14,9 124,0 44,0 16,0 120,0 40,0 16,2 3 % к контролю 102,5 110,0 103,8 95,9 92,3 106,2 90,7 92,0 114,6 81,6 91,7 123,1 78,9 83,3 123,7 № Сполука 9 49792 10 Продовження таблиці 1 90 120 150 180 210 Доза, Частота R, Частота R, Частота R, Частота R, Частота R, мг/кг Пульс Пульс Пульс Пульс Пульс дихання мм дихання мм дихання мм дихання мм дихання мм Контроль - 150,0 46,0 13,1 148,0 46,0 13,1 146,0 46,0 13,0 146,0 44,0 13,0 142,0 44,0 13,0 1 У відсотках 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 100 Доел. 7,5 80,8* 32,8* 17,5* 71,2* 30,4* 16,5* 72* 34,4* 16,0* 74,0* 36,0* 16,0* 78,0* 40,0 16,0 2 сполука % к контролю 53,9 71,3 134,6 48,1 66,1 126,9 49,3 74,7 123,1 50,7 81,8 123,1 54,9 90,9 123,1 Дігоксин 2,0 110,0* 40,0 16,3* 100,0* 36,0* 15,8* 96,0* 40,0 15,1 100,0* 40,0 14,8 106,0* 40,0 14,5 3 % к контролю 73,3 86,9 124,4 67,6 78,3 120,6 65,8 86,9 116,2 68,5 90,9 113,8 74,6 90,9 111,5 № Сполука Примітка: * - достовірність результатів при р