Спосіб одержання оксиду алюмінію за процесом байєра з вилученням суспендованих твердих частинок за допомогою додавання гідроксамованих полімерів

1 Спосіб одержання оксиду алюмінію за процесом Байера, що включає одержання потоку, який поступає у ВІДСТІЙНИКИ, І ПОТОКІВ, ЩО МІСТЯТЬ суспендовані тверді частинки, які поступають на початкові етапи послідовного ряду промивальних агрегатів, який відрізняється тим, що включає 1) змішування з будь-яким або з обома потоками ефективної КІЛЬКОСТІ А) першого водорозчинного полімеру, який містить бічні групи пдроксамової кислоти або п солей і який має молекулярну масу дещо нижчу 7000000, а потім В) ефективної КІЛЬКОСТІ суміші і) аніонного водорозчинного акрилового коагулянта і іі) другого водорозчинного полімеру, що містить бічні групи пдроксамової кислоти або її солей і який має вищу молекулярну масу, ніж у згаданого першого полімеру, для забезпечення коагуляції суспендованих твердих частинок, і суміш містить приблизно від 10 до 90 мас % другого полімеру і приблизно від 90 до 10 мас % аніонного коагулянта, і 2) вилучення коагульованих суспендованих твердих частинок із потоку або потоків 2 Спосіб згідно з п 1, який відрізняється тим, що А) і В) додають у потік, який поступає у ВІДСТІЙНИКИ CM О со (О со 53631 талів трипдрату оксиду алюмінію Рідку фазу, яка за Байером за рахунок поліпшення вилучення сузалишилася, або відпрацьований розчин повертаспендованих твердих частинок із зливу відстійника ють на вихідний етап виварювання і використовута/або з потоку, який поступає у послідовний ряд ють, як рідкий носій руди, яка повторно додається промивальних агрегатів, за допомогою контактуу складі з додатковою порцією каустичної соди вання потоку, що поступає у відстійник, або потоку Після пропуску через етап фільтрації рівень суна перших етапах послідовного ряду промивальспендованих твердих частинок повинен бути доних агрегатів, спочатку з а) полімером із низькою сить низьким, щоб одержати готовий оксид алюмімолекулярною загою, який містить групи пдроксанію після етапу осадження, який відповідав би усім мової кислоти або її солі, а потім б) із сумішшю промисловим стандартам аніонного полімерного коагулянту і другого полімеру з більш високою молекулярною вагою, що Вищезгадані нерозчинні компоненти відокреммістить групи пдроксамової кислоти або її солей люють від суспензГі з відносно високою швидкістю Передумови до створення винаходу з тим, щоб забезпечити ефективність усього проПрактично універсальним процесом, викорисцесу Байєра Звичайно це здійснюють у великих товуваним для виробництва оксиду алюмінію, є відстійниках, декантаторах, концентраторах залипроцес Байера У типовому промисловому процесі шку і т п , як описано вище Саме відокремлення Байєра бокситову сировину подрібнюють до дрібповинно бути чистим і повним, при лише мінімальнодисперсного стану Потім подрібнена сировина ній КІЛЬКОСТІ залишку, який залишається в солюбінадходить в змішувач для суспензії, у якому одерлізованому розчині алюмінату у вигляді диспергожують суспензію з 50% твердих частинок, із викованої фази Діаметр ВІДСТІЙНИКІВ, декантаторів, ристанням відпрацьованого розчину і з додаванконцентраторів залишку (або шламу) (на кожен із ням каустичної соди Цю бокситову суспензію пояких тут і далі посилаються як на "ВІДСТІЙНИК(И)") тім розбавляють і пропускають крізь ряд автокламоже перевищувати 49м Деякі мають багатоярусвів, де при температурі біля 300 - 800°F (148,89 ну форму, однак у даний час уже зрідка викорис426,67°С) і тиску 1 100 - 2000 фунтів на квадраттовують одноярусні пристрої У ході процесу роз2 ний дюйм (7,031 - 140,62кг/см ) із руди, що може чин, який надходить у ВІДСТІЙНИК (Й) подають у містити оксид алюмінію як у формі трипдрату, так і центр відстійника (їв), а прояснений розчин стікає моногідрату, вилучають 98% цілком готового оксипо його периферії Розчин, який надходить у ВІДду алюмінію Ефлюеит з автоклавів пропускають СТІЙНИК, подають у ВІДСТІЙНИК(И) крізь живильну крізь ряд випарних резервуарів або резервуарів із трубу, яка знаходиться у видатковому резервуарі, продуванням, або після нагрівання і конденсації в розташованому у центрі верхньої частини відстійяких його повертають у процес як варильну суника Оскільки розчин крізь ВІДСТІЙНИК тече радіспензію, охолоджують приблизно до 230°F (110°С) альне, то горизонтальна і вертикальна швидкості і доводять тиск до атмосферного Розчин алюмістають дуже низькими, і тверді частинки, тобто натів, який надходить після операції випаровуванчервоний шлам, який опускається в донну частину ня, містить біля 1 - 20% твердих частинок, що явпід тиском прискорення сили ваги, виявляється, ляють собою нерозчинні залишки, які залишаютьтаким чином вище, ніж розчин Чим швидше швидся після взаємодії між бокситовою рудою і лужним кість осадження, тим більшу КІЛЬКІСТЬ матеріалу реагентом, використовуваним для виварювання можна переробити у відстійнику (ах) Розчин, який руди, і нерозчинні компоненти, які випадають в зливається з верхньої частини відстійника (їв), осад у процесі виварювання БІЛЬШІ тверді частинмістить невелику КІЛЬКІСТЬ твердих частинок, тоді ки звичайно видаляють, використовуючи циклон як нижній стік може містити аж до 35% твердих типу "пастки для піску" Для вилучення з розчину частинок Однак, розчин, який зливається з верхдрібніших твердих частинок суспензію подають у ньої частини, містить основну кількість АІ2О3, який центральний резервуар грязевідстійника (називапідлягає вилученню як кінцевий продукт Обертоний також декантатором, концентратором залишку вий механізм із установленими під кутом лемешаабо концентратором шламу), де його обробляють ми забезпечує повільне переміщення осілих твертаким коагулянтом, як полімер на основі поліакридих частинок по днищу відстійника (їв) до розванлату У міру того, як шлам осідає, прояснений розтажувальної лійки, яка знаходиться звичайно у чин алюмінату натрію, що характеризується як центрі того ж днища Дрібнодисперсні частинки "порожній" або "незрілий" розчин, перетікає крізь розчину, який надходить у відстійник, осідають зливальну перегородку у верхній частині грязевіддуже повільно, якщо їхнє осідання не прискорюють стійника і надходить на наступні етапи технологічза допомогою додавання коагулянтів, які признаного процесу ОСІЛІ тверді частинки ("червоний чені для зчеплення дрібнодисперсних частинок у шлам") вилучають із дна грязевідстійника і пропуспластівці, які часто мають діаметр у декілька мікають крізь протитечійний промивальний контур ліметрів Відношення маси до сили лобового опо(називаний "послідовним рядом промивальних ру при цьому зростає, примушуючи пластівці осіагрегатів") для наступної регенерації алюмінату дати швидше ОСІЛІ у відстійнику тверді частинки натрію та соди Розчин алюмінату, що стікає з відобробляють у протитечійному промивальному костійника, ще містить, як правило, від 50 до 200мг нтурі (послідовному ряді промивальних агрегатів), на літр суспендованих твердих частинок Потім описаному вище, із наступним вилученням із них розчин звичайно піддають подальшому проясненчервоного шламу промиванням Для цієї мети заню за допомогою фільтрації до одержання фільтстосовують системи декантації, використовуючи рату, який містить Юмг твердих частинок на літр промивальний концентратор, подібний за конструрозчину Потім ІЗ фільтрату осаджують оксид кцією' відстійнику (ам) Операцію промивання виалюмінію у відносно чистій формі, у вигляді крисконують за декілька етапів, наприклад за десять 53631 (10), причому тверді частинки рухаються в протитечії щодо промивального потоку для вилучення розчинених речовин, а розчин, який стікає, повертається на повторний цикл після кожного етапу пропуску крізь послідовний ряд промивальних агрегатів на попередній етап. При додаванні коагулянтів на етапи послідовного ряду промивальних агрегатів вилучення твердих частинок зростає, причому, як правило, відомо, що розрізняють коагулянти для більш ранніх етапів і використовувані на більш ПІЗНІХ етапах, див., наприклад, патент США № 4678585, приєднаний до даного опису посилання. Розчин, який зливається з відстійника (Ів) підлягає проясненню для одержання якомога чистішого продукту. Розчин, який зливається, піддають так називаній завершальній фільтрації (Іноді називаною чистовою віджимкою), за допомогою чого вилучають тверді частинки, які залишилися. Для цієї мети використовують також стаціонарні фільтри. Нормальною практикою є прагнення вилучити тверді частинки аж до приблизно 0,5мг/л, щоб забезпечити одержання якомога чистішого продукту, оскільки кінцевий продукт використовують для тих випадків, де чистота є суттєвою, наприклад для зубної пасти. Зниження кількості суспендованих твердих частинок у потоці, що містить стік відстійника (їв) із процесу Байєра і того, який надходить на початкові етапи послідовного ряду промивальних агрегатів, тобто на перші етапи відокремлення, на які уводять суспензію червоного шламу з останнього відстійника, є головною проблемою протягом багатьох років. До числа способів подолання згаданих вище проблем і суттєвого прискорення вилучення суспендованих твердих частинок із потоків процесу Байєра, а також впливи на відокремлення більш чистих компонентів, відносяться способи, запропоновані у патенті США № 4767540, опублікова- • ному ЗО серпня 1988 р. У цьому патенті запропоновано додавати в потоки процесу Байєра водорозчинний полімер, який містить бічні групи пдроксамової" кислоти або її солей, окремо або разом з аніонним коагулянтом. У лужний потік процесу Байєра, який містить алюмінат, можна додавати полімер, що містить групи пдроксамової кислоти, окремо перед, після або разом з аніонним коагулянтом, тобто зі звичайним полімером на основі поліакрилату. Встановлено, що обробка зменшує КІЛЬКІСТЬ суспендованих твердих частинок у технологічному потоці у порівнянні з відомими в даній області техніки процесами Однак, у згаданому патенті США № 4767540 не було запропоновано використовувати пдроксамований полімер із більш низькою молекулярною вагою, слідом за сумішшю аніонного коагулянта і гідро кса мова ного полімеру з більш високою молекулярною вагою, як запропоновано у даному винаході. Короткий опис винаходу Недавно зненацька виявлено, що виникають переваги, коли обробляють подаваний розчин із первинного відстійника (ів) (або автоклавів із продуванням) у процесі Байєра та/або подаваний розчин на початкові етапи послідовного ряду промивальних агрегатів для контактування згаданого подаваного розчину, по-перше. А) з полімером із більш низькою молекулярною вагою, який містить бічні групи пдроксамової кислоти та/або групи солей гідроксамової кислоти, після чого В) із сумішшю аніонного коагулянта І, по-друге, з полімером із більш високою молекулярною вагою, який містить групи гідроксамової кислоти або її солей Уведення добавок у такій послідовності забезпечує в результаті більш чистий стік із відстійника, як вказано, за рахунок більш високої швидкості фільтрації та/або більш ефективної коагуляції червоного шламу в послідовному ряді промивальних агрегатів , Докладний опис винаходу • Згідно З даним винаходом запропоновано спосіб збільшення швидкості фільтрації" стоку з ВІДСТІЙНИКІВ та/або коагуляції на початкових етапах у послідовному ряді промивальних агрегатів у процесі Байєра, за яким в подаваний у відстійник розчин та/або на початкові етапи в послідовний ряд промивальних агрегатів додають а) розчинний у воді полімер із більш низькою молекулярною вагою, який містить групи гідроксамової кислоти або її солі, а слідом за цим б) суміш аніонного коагулянту і другого полімеру з більш високою молекулярною вагою, який містить групи гідроксамової кислоти або групи її солей, і вилучення отриманих відфільтрованих твердих частинок. Аніонні коагулянти, використовувані в способі згідно з даним винаходом, переважно являють собою гомополімер акрилової кислоти або співполімер акрилової кислоти, який містить, щонайменше, 80% молярних акрилової" кислоти або й солі лужного металу, лужноземельного металу або амонієвої солі, або комбінації будь-яких із перерахованих вище речовин. Прикладами акрилових кислот, які можуть використовуватися, є акрилова кислота, метакрилова кислота і т.д. Можуть бути використані співполімери І тримери згаданих акрилових кислот із ненасиченими співмономерами моноетилену, які піддають співполімеризації', такими як акриламід, метакриламід і т.п. Переважно, щоб аніонний коагулянт являв собою гомополімер або співполімер солі поліакриловоі кислоти. І водорозчинний аніонний коагулянт, і водорозчинні пдроксамовані полімери, які підлягають використанню згідно з даним винаходом, повинні бути досить стабільними, щоб забезпечити ефективність при використовуваних умовах процесу Байєра, наприклад в умовах високих температур і високої' лужності, як правило 185 - 2 2 5 Т (85 107,22°С) та повному вмісті лугу 80 - 4000г/л (вираженому як еквівалент карбонату натрію). У способі згідно з даним винаходом можна використовувати будь-який водорозчинний полімер, який містить групи гідроксамових кислот і солей пдроксамових кислот. ВІДПОВІДНІ полімери можна щонайкраще охарактеризувати як ті, що містять бічні групи формули (1): 0 і І! і -C-NK-OR де R являє собою водень або катіон. Ці полімери добре ВІДОМІ фахівцям у даній галузі техніки і можуть бути отримані з полімерів, що містять бічні 53631 8 даного процесу, можна віднести акрилову кислоту, групи на основі складних ефірів, амідів, ангідридів, акрилат натрію, метакрилову кислоту, малеїновий нітрилів і т.п., за допомогою їх взаємодії з гідроангідрид, вінілацетат, вінілпіролідон, бутадієн, ксиламіном або його сіллю. стирол, а також інші перераховані вище складні Типовими полімерами, які можна пдроксамуефіри, аміди та/або нітрили і т.п., які ВІДОМІ фахіввати, для використання у способі згідно з даним цям у даній галузі техніки і охарактеризовані в навинаходом, є полімери на основі складних ефірів ведених вище і включених сюди патентах, причоакрилової, метакрилової, кротонової і т.д. кислот, му такі співполімери, тримери і т.д. стають розчинтакі як полімери, одержані після полімеризації меними у воді після гідроксамування. Середньозватилакрилату, етилакрилату, т-бутилакрилату, межена молекулярна вага полімерів, відповідна для тилметакрилату, етил мета крилату, циклогексилспособу згідно з даним винаходом, знаходиться в метакрилату, диметиламіноетилметакрилату, ди4 7 діапазоні приблизно від 1 х 10 до 3 х 10 . Молекуметиламіноетилметакрилату, диметиламіноетилалярну вагу гідро кса мова ного полімеру краще регукрилату, метилкротонату і т.д.; полімери лювати за допомогою регулювання молекулярної малеїнового ангідриду і його складних ефірів і т.п.; ваги полімеру, який підлягає пдроксамуванню, полімери нітрилів, такі як ті, що одержані з акритаким методом, як використання в процесі полімелонітрилу І т. д.; полімери амідів, такі як ті, що ризації регуляторів довжини ланцюга, наприклад одержані з акриламіду, метакриламщу і т.п. меркаптанів. Гщроксамовані полімери добре відомі фахівцям у даній галузі техніки, і способи 'їх виробництва охарактеризовані у згаданому вище патенті США № 4767540, включеному в цей опис, у як посилання. Звичайно ці гідроксамовані полімери можна одержати за допомогою взаємодії в розчині полімеру, який містить бічну ХІМІЧНО активну групу, із гідроксаміном або його сіллю при температурі в діапазоні від 10°С до 100°С на протязі декількох годин. Крім взаємодії пдроксаміну або його солі у розчині з полімером було виявлено, що прямо з гідроксаміном або його сіллю може взаємодіяти синтетичний латекс. Латекс може бути, наприклад, співполімером акриламіду і метакрилату, співполімером акрилової кислоти і метилакрилату і т.д. У цих випадках гідроксамін та його солі взаємодіють головним чином із групами складних ефірів з утворенням груп гідроксамово) кислоти. Було виявлено також, що обернені емульсії, отримані, наприклад, диспергуванням у маслі водяних розчинів співполімерів поліакриламіду або акриламіду/акрилової кислоти, можуть взаємодіяти прямо з гідроксаміном або його сіллю з одержанням полімерів із дуже високою молекулярною вагою, які містять групи гідроксамової' кислоти, кожен із яких забезпечує ефективність процесу даного винаходу. Ступінь пдроксамування, тобто концентрація елементарних складових формули 1 у відповідних для цього полімерах.може становити діапазон приблизно від 1 до 100% мольних, переважно, приблизно від 15 до 90% мольних, і найбільш переважно, приблизно від 20 до 80% мольних полімеру До відповідних пдроксамових солей належать сульфати, сульфіти, фосфати, перхлорати, пдрохлориди, ацетати, пропюнати і т.п. Показник рН розчину полімеру, який підлягає пдроксамуванню, регулюють заздалегідь до рівня понад приблизно 6,0, переважно понад, приблизно 10,0. У способі згідно з даним винаходом можна використовувати будь-який водорозчинний полімер, який після гідроксамування утворює осідаючі суспендовані тверді частинки. Таким чином, можна використовувати гомополімери, співполімери, тримери І т.д. вищенаведених мономерів. До відповідних співмономерів, які шляхом співполімеризації можуть утворювати, наприклад, аж до приблизно 95% мольних полімерів, прийнятних для Водорозчинний полімер, який містить групи гідроксамової кислоти та/або їх солей, який спочатку додають у подаваний у відстійник (й) розчин та/або подають на початкові етапи послідовного ряду промивальних агрегатів процесу Байєра, згідно з даним винаходом повинен мати молекулярну вагу, меншу, ніж полімер, який і містить групи гідроксамової кислоти та/або її солі, що становить частину суміші, яку додають після цього. Хоча можна використовувати будь-який полімер, який має молекулярну вагу у вищевказаному діапазоні, переважно, щоб гідроксамований полімер, який першим додається, мав молекулярну вагу приблизно нижче 7 мільйонів, більш переважно, приблизно нижче 3 МІЛЬЙОНІВ. Переважно, щоб гідроксамований полімер, який становить частину суміші з аніонним коагулянтом, мав молекулярну вагу приблизно понад 7 мільйонів, краще, приблизно понад 10 мільйонів, однак при цьому питома вага кожної добавки є критичною тільки на тому ступені, коли гідроксамований полімер суміш мав більш високу молекулярну вагу, ніж у пдроксамованого полімеру, який додається окремо, тобто полімеру з більш низькою молекулярною вагою. Суміш аніонного коагулянта і полімеру з більш високою молекулярною вагою, що містить групи гідроксамової кислоти та/або її солей, повинна містити приблизно від 10 до 90% ваг. полімеру з більш високою молекулярною вагою і приблизно від 90 до 10% ваг. аніонного коагулянта, переважно, приблизно від 80 до 20 і приблизно від 20 до 80% ваг., на тій же самій основі, відповідно, більш переважно, приблизно від 70 до ЗО і приблизно від ЗО до 70% ваг., на тій же самій основі, відповідно. Суміш можна додати в подаваний потік у порядку одиничної дози або у вигляді доз, що послідовно додаються, причому краще додавати суміш, щонайменше, 2 порціями з метою забезпечення повного змішування з потоком Аніонний коагулянт і водорозчинні гідроксамовані полімери, використовувані у даному винаході, застосовують за допомогою 'їхнього додавання, тобто уводять полімер із більш низькою молекулярною вагою та/або суміш у вигляді водяних розчинів у подаваний у відстійник (й) потік, який містить солюбілізований оксид алюмінію і суспендовані тверді частинки, розподілені в об'ємі, та/або в подавані потоки на початкові етапи послідовного 53631 10 Добавки вводили, як зазначено, із змішуванряду промивальних агрегатів, у КІЛЬКОСТІ, їй щоням між кожним додаванням, із тим, щоб моделюнайменше достатній для осадження з них суспенвати змішування в промисловій установці. Резульдованих твердих частинок Звичайно для одертати наведені нижче, у таблиці І жання кращих результатів варто використовувати, щонайменше, приблизно 0,1 мг лдроксамованого Вміст уах добавок у водяному розчині станополімеру з більш низькою молекулярною вагою на вив аж до 0,1%, при ВМІСТІ каустичної соди 10г/л літр потоків, які подаються у ВІДСТІЙНИКИ та/або на Об'єм фільтрації становив ЮОмл етапи послідовного ряду промивальних агрегатів У прикладах 1 - 1 4 використовували матеріал Краще, варто використовувати щонайменше 1,0мг із одного потоку, що поступає у ВІДСТІЙНИК, у припдроксамованого полімеру з більш низькою молекладах 1 5 - 1 7 використовували матеріал з іншого кулярною вагою на літр потоків, які подаються у потоку, що відрізняється від першого, який постуВІДСТІЙНИКИ та/або на етапи послідовного ряду пає у ВІДСТІЙНИК, і в прикладах 1 8 - 2 9 використопромивальних агрегатів Суміш аніонного коагулявували матеріал із третього потоку, що поступає у нта і пдроксамованого полімеру можна додавати у ВІДСТІНИК кількостях, які знаходяться в діапазоні приблизно Таблиця 1 від 0,01 до 40 фунтів (4,54 - 18143,70г) твердих Приклад Доб№1 Доб№2 Доб№3 Вміст№1 Вмют№2 Вміет№3 Швидкість частинок у суміші на тонну твердих частинок, які ф льтрації підлягають осадженню Очевидно, що можна використовувати більш високі КІЛЬКОСТІ, ніж ті, що наведені вище, без відступу від сфери домагань винаходу, хоча звичайно досягають розміру, при якому додаткові КІЛЬКОСТІ суміші та/або пдроксамованого полімеру з більш низькою молекулярною вагою не збільшують швидкості відокремлення понад вже отриманих максимальних швидкостей Таким чином, неекономічно використовувати надмірні КІЛЬКОСТІ кожної добавки, якщо ця величина досягнута Додавання водорозчинного пдроксамованого полімеру з більш низькою молекулярною вагою повинно передувати додаванню суміші на час, достатній для того, щоб полімер із більш низькою молекулярною вагою почав, щонайменше, діяти Таким чином, наприклад, коли обидві добавки уводять у подаваний у відстійник потік, повинно пройти достатньо часу між окремими додаваннями, щоб дати можливість пдроксамованому полімеру з більш низькою молекулярною вагою забезпечити коагуляцію суспендованих твердих частинок Те ж саме використовують для поділу за часом додавань на початкові етапи послідовного ряду промивальних агрегатів Наступні далі приклади наведені тільки з метою ілюстрації і їх не варто розуміти як обмеження даного винаходу, за винятком викладеного у формулі винаходу що додається Усі частини є ваговими, якщо інше не зазначено окремо. ПРИКЛАДИ 1 - 29 У посудину, яка містить розчин, що поступає у ВІДСТІЙНИК, із промислової установки по виробництву оксиду алюмінію за процесом Байєра, додавали, як наведено нижче в таблиці І, полімер, пдроксамований на 80% мольних, який містить 10% мольних акрилової кислоти і 10% мольних структурних складових акриламіду і середньозважену молекулярну вагу біля 350000 {позначену як А) Коагулянт на основі поліакрилату амонію, який промислово випускається має середню молекулярну вагу біля 1 0 - 1 5 МІЛЬЙОНІВ (позначену як В), додавали один (для порівняння) і у вигляді суміші 70/30 відповідно, із другим полімером, що містить 18% мольних гідроксаматних груп, 52% мольних структурних складових акрилової кислоти і 30% мольних структурних складових акриламіду і який має середньозважену молекулярну вагу 1 2 - 2 0 МІЛЬЙОНІВ (позначену як С) 1Х в В 2Х В ЗХ в в в в 3D 30 4 336 20 25 20 2 61S 25 6 579 20 5 639 10 20 20 20 5 639 20 20 20 5 263 0 25 20 20 7 894 20 20 4644 в 13 А 14Х в в в в в в с с с с с с І5Х С пе с 4Х А 5Х 6Х А 7Х А 8Х А 9Х 10Х • 12 А А 11 17 А А 18Х 19 А 20 А 21 А 22Х 23Х 24Х 2SX 26 27 А А А А' А 2ВХ 4. А с с с с с в в в в с с с с с • 05 3D 30 7 177 25 25 6 073 05 20 20 8 772 05 20 20 112Б7 05 20 20 9 288 20 20 4644 40 40 f 338 с 20 40 40 1925 с с с 20 40 4D 1925 30 30 1462 05 30 30 3 036 3 759 с j с с 10 30 30 с а 1 5 30 30 3 588 30 30 0 897 в в 05 30 30 1 974 10 30 30 3 2В9 в 1 5 30 30 3 75Э 3 3 0 05 30 30 с с зэае 50 30 30 3 588 30 30 19Z5 002 30 30 3 432 Б в с 3 с 3 Доб = добавка • - 1 2 % розчин X = порівняльний приклад Вміст = вміст добавки № Як можна легко встановити, результати таблиці І показують, що, коли використовували суміш аніонного коагулянта та пдроксамованого полімеру з більш високою молекулярною вагою після додавання пдроксамованого полімеру з більш низькою молекулярною вагою, одержано цілком позитивний ефект, що підтверджується більш високою швидкістю фільтрації . ПРИКЛАДИ 30-39 * Слідуючи процедурі випробувань прикладів 1 29, в обробці потоку, який поступає у ВІДСТІЙНИК, ІЗ промислової установки процесу Байєра використовували пдроксамовані полімери з більш низькою молекулярною вагою Потім додавали таку ж суміш як у прикладах 1 - 29, яка позначена як С Результати наведені нижче в таблиці II Полімер D = пдроксамований на 80%, мол вага 220000 Полімер Е = пдроксамований на 60%, 11 53631 12 Слідуючи процедурі приклада 12, за винятком мол вага 35QQQQ того, що аніонний коагулянт суміші був іншим поПолімер F = гідроксам ований на 100%; ліакрилатом, який промислово випускається, і має мол вага 350000 середню молекулярну вагу приблизно 10 - 15 МІПолімер G = пдроксамований на 80%; ЛЬЙОНІВ, при цьому були отримані аналогічні ремол вага 700000 зультати Полімер Н = пдроксамований на 20%, ПРИКЛАД 41 мол вага 350000 Аніонний коагулянт приклада 40 замінили Полімер ) = пдроксамований на 25%; мол вага співполімером акрилат натрію/акрилам ід при спів10000000 відношенні 90/10. Полімер J = пдроксамований на 80%; мол вага ПРИКЛАД 42 100000 Заміна пдроксамованого полімеру суміші С приклада 13 на полімер, який був пдроксамований ПрИК- ЦоС№1 Доб№2 Доб№3 BMICTNDI BUICTNS2 Вміст W3 ШВИДКІСТЬ на 25% і мав середньозважену молекулярну вагу лад фільтрації приблизно 12 МІЛЬЙОНІВ, дала в результаті аналоЭ0Х ЗО 1 Й50 за с гічне збільшення швидкості фільтрації А С 192S 31 10 ЇО с зо ПРИКЛАД 43 32 D С 10 1Г54 с зо зо Знову слідуючи процедурі приклада 12, за ви33 Е С 10 2134 зо зо с нятком того, що аніонний коагулянт являв собою 34Х С 1645 зо зо с гомополімер акрилату натрію, спостерігали анало35 F С 10 2 392 зо зо с G С 10 3158 гічні результати 36 с зо зо 37 Н 10 2 25Є зо зо с с ПРИКЛАДИ 44-72 10 30 3 298 38 І зо с с Копи знову наслідувати процедурі прикладів 139 J 1 0 2 3Э2 зо зо с с 29 з індивідуальним використанням добавок таблиці І, за винятком того, що як середовище, що Доб ~ добавка завантажується, використовували потік, який поX * порівняльний приклад ступає на перший етап послідовного ряду промивальних агрегатів, із промислової установки для Вміст = вміст добавки № одержання оксиду алюмінію за процесом Байєра, Ці дані ясно показують, що зміна ступеня пдто у усіх випадках одержали поліпшення коагуляції роксамування і молекулярної ваги пдроксамованов цих прикладах, які представляють даний винахід, го полімеру з більш низькою молекулярною вагою у порівнянні з іншими порівняльними прикладами усе ж забезпечує найвищі ШВИДКОСТІ фільтрації розчину, який зливається. ПРИКЛАД 40 ТОВ "Міжнародний науковий комітет" вул. Артема, 77, м Київ, 04050, Україна (044)236 - 47 - 24