Спосіб корекції гіпотиреоїдних станів в експерименті
Номер патенту: 54302
Опубліковано: 10.11.2010
Автори: Сиротенко Лариса Анатоліївна, Юрченко Тетяна Миколаївна, Строна Віра Іванівна, Комарова Ірина Володимирівна, Таранова Катерина Сергіївна, Чуйкова Вікторія Ігорівна, Бречка Наталія Михайлівна, Малова Наталія Георгіївна
Формула / Реферат
Спосіб корекції гіпотиреоїдних станів в експерименті за допомогою тканинної трансплантації, який відрізняється тим, що статевозрілим кролям породи Шиншила з модельованим гіпотиреозом проводиться однократна підсадка в підшкірну кишеню фрагмента кролячої плаценти вагою 800-900 мг.
Текст
Спосіб корекції гіпотиреоїдних станів в експерименті за допомогою тканинної трансплантації, який відрізняється тим, що статевозрілим кролям породи Шиншила з модельованим гіпотиреозом проводиться однократна підсадка в підшкірну кишеню фрагмента кролячої плаценти вагою 800900 мг. (19) (21) u201003003 (22) 16.03.2010 (24) 10.11.2010 (46) 10.11.2010, Бюл.№ 21, 2010 р. (72) МАЛОВА НАТАЛІЯ ГЕОРГІЇВНА, ЮРЧЕНКО ТЕТЯНА МИКОЛАЇВНА, КОМАРОВА ІРИНА ВОЛОДИМИРІВНА, БРЕЧКА НАТАЛІЯ МИХАЙЛІВНА, СИРОТЕНКО ЛАРИСА АНАТОЛІЇВНА, ТАРАНОВА КАТЕРИНА СЕРГІЇВНА, СТРОНА ВІРА ІВАНІВНА, ЧУЙКОВА ВІКТОРІЯ ІГОРІВНА (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ЕНДОКРИННОЇ ПАТОЛОГІЇ ІМ. В.Я. ДАНИ 3 го Т4 (+40 %). Гістологічна будова щитовидної залози цих тварин свідчить про активну перебудову структури залози з підвищенням функціональної активності. Проте суттєвим недоліком цього способу є важкість отримання ФТ - з абортованих плодів на 20-й тиждень гестації. Задача корисної моделі - розробка доступного і ефективного способу корекції порушень функції щитовидної залози за допомогою тканинного біопрепарату. Поставлена задача вирішується тим, що статевозрілим кролям породи Шиншила з модельованим гіпотиреозом проводиться імплантація фрагменту кролячої плаценти. Процедура складається з однократної підсадки препарату вагою 800 - 900 мг в підшкірну кишеню. Технічний результат - підвищення ефективності корекції порушень щитовидної залози за рахунок застосування більш легкодоступного біопрепарату. Відомо, що у плаценті міститься практично весь спектр гормонів: соматотропін, фолікулостимулюючий, лютеінізуючий, тиреотропний, вазопресин, окситоцин, пролактин, естрогени, прогестерон, кортизол, андрогени, інсулін, хоріонічний гонадотропін і т.д. У плаценті вони містяться у високих концентраціях і у фізіологічно збалансованих співвідношеннях, тому трансплантація такої тканини в організм призводить до відновлення нейроендокринних взаємовідносин в організмі реципієнта [9-11]. Окрім того, плацента активно синтезує імуно- та нейромодулятори різноманітних класів (інтерлейкіни, цитокіни, ендорфіни, енкефаліни та ін.), застосування яких виправдано при зміненому імунному статусі хворих [12, 13]. Плацента доступна для отримання та приготування, та не торкається етичних аспектів роботи з ембріональним матеріалом. Експериментальний гіпотиреоз викликали шляхом введення мерказолілу в дозі 10 мг/кг маси тіла, протягом двох місяців, після чого препарат відміняли і проводили дослідження впливу препарату плаценти [14]. Вагу кролів контролювали щотижня, корекцію доз проводили відповідно до зміни маси тіла. Спосіб апробовано на 20 кролях породи Шиншила. Тварини були розподілені на чотири групи. Всі тварини знаходились в аналогічних умовах та отримували той самий харчовий раціон. Маніпуляції по забору крові проводились у одні й ті ж строки. Група 1 - еутиреоїдний контроль - інтактні тварини. 54302 4 Група 2 - мерказоліловий контроль - (модельований гіпотиреоз). Кролі отримували мерказоліл в дозі 10 мк/кг протягом двох місяців, після чого препарат відміняли [14]. Група 3 - кролям на фоні змодельованого гіпотиреозу здійснювалась підсадка фрагментів плаценти. Група 4 - кролям на фоні змодельованого гіпотиреозу здійснювалась підсадка фрагментів тимусу. Імплантація препарату плаценти проводилась хірургічним шляхом через 3 доби після відміни мерказолілу. Для цього кролям на спині, в області лопатки, під місцевим новокаїновим наркозом робили підшкірну кишеню, в яку вносили стерильний фрагмент кролячої плаценти масою 800 - 900 мг на одну тварину. Розріз зашивався та оброблявся антисептиками. Через два тижні після операції у кролів відбирали з вушної вени зразки крові. Подальші забори крові проводились щомісячно. Після виведення з експерименту у кролів проводився відбір крові для гормональних досліджень, а також зразків щитовидної залози для проведення гістоморфологічних досліджень. В усіх вищезгаданих експериментах визначення вмісту тиреоїдних гормонів проведено за допомогою тест-наборів для імуноферментного аналізу виробництва "Алкор-Біо" (Росія) з використанням мікропланшетного імуноферментного аналізатора «STAT FAX 2100» (Awareness Technology inc., USA). Знеживлення кролів після закінчення експерименту проводили з дотриманням положень національних «Загальних етичних принципів експериментів на тваринах» [15]. Отриманий в ході дослідження цифровий матеріал обробляли методами варіаційної статистики з використанням критерію Стьюдента-Фішера [16]. Дані, що характеризують особливості впливу алотрансплантації плаценти на гіпофізарнотиреоїдну систему представлені у табл. 1. Оцінка впливу препарату кролячої плаценти на тиреоїдну функцію кролів з експериментальним гіпотиреозом показала наступне. У кролів із змодельованим гіпотиреозом, яким було проведено алопідсадку тканини плаценти спостерігаються аналогічні сезонні коливання тиреоїдної функції, але, на відміну від мерказолілового контролю, в цій групі тенденція до змін показників більш співпадала з групою еутиреоїдного контролю. 5 54302 6 Таблиця 1 Вплив біопрепарату кріоконсервованої плаценти кролів (алотрансплантація) на гіпофізарно-тиреоїдну систему кролів з експериментальним гіпотиреозом, ( Показник 1 Загальний Т3, нмоль/л Загальний Т4 нмоль/л Вільний Т3, пмоль/л Вільний Т4, пмоль/л ТТГ, мОд/л Загальний Т3, нмоль/л Загальний Т4, нмоль/л Вільний Т3, пмоль/л Вільний Т4, пмоль/л ТТГ, мОд/л Загальний Т3, нмоль/л Загальний Т4, нмоль/л Вільний Т3, пмоль/л Вільний Т4, пмоль/л ТТГ, мОд/л Загальний Т3, нмоль/л Загальний Т4, нмоль/л ТТГ, мОд/л 1) 2) S x ), n=5 Строк дослідження після підсадки плаценти 2 тижд. 1 міс. 2 міс. 3 міс. Вихідні дані значення показ- значення по- значення показначення ника казника зника показника 2 3 4 5 6 Еутиреоїдний контроль 3,00±0,24 2,65±0,17 2,00±0,24 3,30±0,15 6,15±0,55 70,60±5,98 64,20±3,49 77,23±6,54 83,60±7,69 119,00±9,22 4,00±0,31 6,65±0,77 4,30±0,37 4,80±0,48 4,15±0,30 21,06±1,88 22,95±1,85 18,70±2,00 29,20±2,70 26,55±2,48 0,30±0,01 0,33±0,02 0,30±0,04 0,38±0,03 0,25±0,01 Мерказоліловий контроль 2,15±0,22 2,10±0,18 2,17±0,22 2,12±0,24 1) 5,72±0,41 1) 1) 1) 47,60±3,07 42,86±2,85 30,00±2,91 39,32±3,15 1) 58,31±4,151) 4,50±0,50 4,60±0,32 1) 7,27±0,58 1) 6,75±0,54 8,40±0,75 1) 1) 22,00±2,61 15,70±1,81 16,00±1,11 14,85±1,60 19,10±1,46 0,50±0,03 1) 0,43±0,04 0,35±0,03 1) 0,47±0,05 0,33±0,02 1) Мерказоліл + ало- підсадка плаценти 2,15±0,27 2,80±0,30 2,15±0,08 5,95±0,43 1)2) 8,40±0,69 1)2) 1) 2) 1)2) 48,10±5,0 60,00±5,10 47,54±3,96 84,44±7,012) 95,62±8,00 2) 2) 2) 4,72±0,41 6,87±0,58 5,15±0,61 4,82±0,22 7,00±0,58 1) 2) 1) 17,95±1,80 18,67±2,02 20,92±1,15 18,82±1,45 27,45±2,06 2) 1} 2) 1)2) 0,57±0,03 0,27±0,02 0,27±0,03 0,25±0,02 0,21±0,00 2) Мерказоліл + фетальний тимус 2,15±0,29 1,66±0,18 2) 3,31±0,27 2)1 2,54±0,14 2,15±0,16 1) 2) 47,10±5,3 54,73±4,26 39,65±4,20 54,08±3,66 2) 82,40±9,20 0,54±0,03 1) 0,29±0,02 2) 0,26±0,03 0,23±0,03 1)2) 0,23±0,02 2) - Вірогідність змін показників відносно еутиреоїдного контролю (Р 0,05); - Вірогідність змін показників відносно мерказолілового контролю (Р 0,05); Трансплантація алопрепарату плаценти кролям із гіпотиреозом на ранніх строках дослідження (2 тижд.) викликає значне підвищення вмісту загального Т4 і вільного Т3 та падіння концентрації ТТГ в крові тварин відносно мерказолілового контролю. Зміни рівня загального Т3, хоча і були досить виразними (+33%), не досягали вірогідних значень. Через місяць після проведеної трансплантації рівень загального Т3 не мав вірогідних відмін у жодній групі, що порівнювались. У порівнянні з двотижневим терміном він знижувався до значень, отриманих в групі мерказолілового та еутиреоїдного контролю. Приріст концентрації загального Т4 був вище у півтора рази у порівнянні із групою тварин, що отримували мерказоліл. Оцінюючи рівень вільних форм тиреоїдних гормонів після підсадки плаценти, можна зробити висновок, що їх коливання у сироватці крові відображають картину нормалізації тиреоїдної функції. Паралельно з загальним Т4, вільна форма гормону також зростає на третину на фоні практично такого ж зниження показника вільного Т3. Відмічені зміни з боку гормонів ЩЗ супроводжуються подальшим падінням ТТГ у сироватці крові. Зниження концентрації тиреотропіну, який є маркером функціональної активності ЩЗ, свідчить про те, що у системі гіпофіз -щитовидна залоза через місяць після підсадки препарату плаценти кроля спостерігаються досить виразні зміни у напрямку відновлення гормонопродукуючої активності тиреоїдної паренхіми. Можна припустити, що після закінчення процесу приживлення та адаптації алотрансплантанту в організмі кролів відбувається нормалізація та відновлення функції ЩЗ. На другому місяці досліджень після підсадки плаценти простежується стабільний тривалий приріст Т4, що набуває у цьому терміні максимальних відсоткових значень. Абсолютні величини цього показника практично не відрізняються від даних, отриманих в групі еутиреоїдного контролю. На другому і третьому місяці експерименту спостерігається подальше стабільне зниження показника ТТГ до значень, навіть нижчих, ніж в групі еутиреоїдного контролю, що, у свою чергу свідчить про активацію тиреоїдної функції. На третьому місяці після операції темпи приросту рівня загального тироксину починають поступово знижуватись, тим не менше, його концентрація в крові залишається вірогідно вищою у порівнянні до мерказолілового контролю, набли 7 жаючись до значень, отриманих у еутиреоїдних тварин, а концентрація Т3, навіть, була вірогідно вищою у порівнянні з останньою групою. Приріст вільної форми Т4 був аналогічним групі інтактних кролів. Певне гальмування зростання вільного Т3 відносно даних мерказолілового контролю також свідчить про нормалізацію гормоноутворюючої функції ЩЗ. На цьому терміні досліджень зберігався низький рівень ТТГ, який практично не відрізнявся від показників інтактних кролів. Порівняння біологічної активності препарату плаценти та ФТ (група 4) показало, що за всіма показниками дія алотрансплантату плаценти не поступається дії ФТ. Гістоморфологічний аналіз препаратів ЩЗ (щитовидної залози) кролів, яким імплантувалася кроляча плацента, проводився згідно з вимогами до морфофункціональних досліджень [17]. Фарбування проводили гематоксилін-еозином (х 150). Для інтактних кролів притаманна мозаїчна будова ЩЗ: крупні, овально-круглої форми фолікули займають більшу (2/3) площу кожного зрізу органа. Особливо великі розміри фолікулів на периферії залози під сполучнотканинною капсулою. Стінка фолікулів утворена однорядним плескатим або кубічним епітелієм. У крупних фолікулах висота тиреоцитів менша за довжину; в мілких - ці параметри практично однакові. Ядра клітин крупних фолікулів довгасті, а в мілких - округлі, злегка зернисті, з добре оконтурованими ядерцями. Крупні та середні фолікули заповнені еозинофільним колоїдом, в якому спостерігаються вакуолі розсмоктування. Колоїд середніх та мілких фолікулів проявляє спорідненість до гематоксиліну (метахроматичні властивості), що вказує на його рідку консистенцію та активне розсмоктування. В паренхімі залози (особливо в центральних ділянках) спостерігаються поля інтерфолікулярного епітелію як на стадії симпласту, так і формування мікрофолікулів з ознаками високої функціональної активності. Сполучнотканинними прошарками залоза розподіляється на часточки. Ці прошарки помірно широкі, в них походять кровоносні судини різного діаметра (Фіг.1). Внаслідок застосування мерказолілу було отримано стійкі виразні зміни з боку гістоструктури щитовидної залози кролів, що повністю підтверджують наявність у них виразної гіпофункції органу (Фіг.2). На Фіг.3 представлена ділянка зрізу ЩЗ кролів після підсадки плаценти. Спостерігається велика кількість дрібних фолікулів, колоїд щільний, зустрічаються вакуолі розсмоктування. В деяких місцях виявляються стромальні елементи у вигляді тяжів сполучної тканини. В окремих ділянках ЩЗ кроликів даної групи зберігаються скупчення фолікулів, які заповнені щільним колоїдом. Поля інтерфолікулярного епітелію невеликі. Описані морфологічні зміни свідчать про відновлення функціональної активності ЩЗ у тварин, яким на тлі мерказолілу провели підсадку кріоконсервованої плаценти кроля. Через 2 міс. проявляється стимулюючий ефект ФТ на мерказоліліндукований гіпофункціональний стан ЩЗ (Фіг.4). В цьому випадку такі 54302 8 ознаки функціонального гальмування як перевалювання дуже крупних та середніх застійних фолікулів практично зникають. Натомість паренхіма залози представлена скупченням дрібних та дуже дрібних фолікулів, заповнених метахроматичним колоїдом. При цьому тироцити переважно кубічні. Недиференційованого інтерфолікулярного епітелію дуже мало, оскільки він суцільно трансформований в мікрофолікули. Строма залози розвинута сильно, представлена грубими прошарками сполучної тканини. Сполучна тканина заміщає спустошені та змінені фолікули. В цих місцях спостерігається лімфоцитарна інфільтрація. Отримані дані свідчать про те, що ЩЗ, яка знаходиться у пригніченому стані, має здатність до достатньо тривалого відновлення своєї функціональної активності після проведення трансплантації тканини плаценти. Можна зробити висновок про виразний стимулюючий вплив ало-тканини плаценти на тиреоїдну паренхіму кролів з пригніченою функцією ЩЗ. Максимальний ефект дії біопрепарату приходиться на двохмісячний строк і зберігається на третьому місяці перебування алотрансплантата в організмі реципієнта. Список джерел 1. Маменко М.Є. Методи корекції йодного дефіциту: порівняльний аналіз ефективності [Текст] / М.Є. Маменко // Міжнар. Ендокринолог. журн. 2009. - Т. 19, №1. - С. 46-50. 2. Сорокман Т.В. Імунологічна реактивність і тиреоїдна патологія у дітей, які постійно мешкають в зоні посиленого радіоекологічного контролю // Лікар. справа. Врачебное дело. - 1998. - № 5. - С. 54-55. 3. Романенко О.Ю. Результати вивчення перебігу захворювань щитовидної залози у осіб, що брали участь у ліквідації аварії на ЧАЕС, через 5-7 років після опромінення / О.Ю. Романенко, О.М. Гридько // Ендокринологія. -1997.-Т. 2, №1.-С. 1724. 4. Особенности динамики первичной заболеваемости и распространенности болезней эндокринной системы среди различных групп населения, проживающих в условиях экологического неблагополучия / Н.В. Гринь, С.В. Грищенко, Е.Н. Коваль и др. // Патогенетичні аспекти фармакотерапії ендокринних захворювань: Тез. доп. наук.практ. конф., Харків, 6-7 лют. 2002 p. - Харків, 2002. - С. 39. 5. Tripathri Y.B. Guggulsterone antagonizes fameosid X receptors induction of bile salt export pump but activates pregnane X receptor to inhibit cholesterol 7- -hydroxylase gen // Biochem. Biophys. Res. Commun. - 2003. - Vol. 304, № 1. -P. 191-195. 6. О возможных механизмах метода терапевтического использования фетальних клеток и тканей [Текст] / Н.В. Васильева, Т.И. Коляда, Ю.А. Волянский [и др.] // Трансплантация фетальных тканей и клеток человека : сб. науч. тр. - М., 1996. - С. 28-31. 7. Кулаков, В.И. Трансплантация фетальных тканей человека: анализ состояния проблемы и перспективы развития [Текст] / В.И. Кулаков, Г.Т. Сухих, Е.М. Молнар // Трансплантация фетальных 9 тканей и клеток человека : сб. науч. тр. - М., 1996. - С. 5-10. 8. Пат. 31046 Україна МПК (2006) А61K35/48 Спосіб корекції гіпотиреозу [Текст] / Малова Н.Г., Божко Т.С, Комарова І.В., Строна В.І., Бречка Н.М., Солонец Ю.М, Сиротенко Л.А., Чуйкова В.І. (UA); заявник і патентовласник Державна установа «Інститут проблем кріобіології та кріомедицини Національної академії наук України» (UA). - №31046; заявл.08.11.07; опубл. 25.03.08, Бюл. № 11. - 4 с. 9. Сукач А.Н. Изучение биохимического состава криоконсенвированных препаратов эмбриальних тканей человека [Текст] / А.Н. Сукач, А.Ю. Семенченко, А.Ю. Петренко // Пробл. криобиологии. 2001. -№ 3. -С. 34. 10. Гормональный и клеточный состав препаратов фетоплацентарных тканей человека [Текст] / О.П. Рябчиков, Л.В. Кузнєцова, С.В. Назимова [и др.] // Трансплантация фетальных тканей и клеток. - М., 1998. - С. 15-17. 11. Плацента - источник биологически активных веществ [Текст] / Р.П. Морозова, Е.П. Козулина, И.А. Николенко [и др.] // Укр. біохім. жур. 1999.- Т. 71, №4.- С. 21-29. 54302 10 12. The human placenta : a guide for clinicians and scientists [Text] / // ed. ву С. W. G. Redman, J. L. Sargent, P. Starkley - Oxford , Boston : Blackwell Scientific Publications, 1993. - 598 p. 13. Грищенко В.И. Новые криобиологические технологии получения клеточных и тканевых фетоплацентарных трансплантатов и их использование в медицине [Текст] / В.И. Грищенко, Т.Н. Юрченко, О.С. Прокопюк // Трансплантология. - 2004. - № 3. - С. 123-129. 14. Доклінічне вивчення тиреостатичних та тиреоїдстимулюючих засобів [Текст] / О.С. РомБугославська Т.С. Божко I.В. Комарова [та ін.] // Доклінічні дослідження лікарських засобів: метод. рекомендації. - К., 2001.- С. 409-420. 15. Загальні етичні принципи експериментів на тваринах // Ендокринологія. -2003. - Т. З, № 1. - С 142-145. 16. Плохинский Н.А. Математические методы в биологии [Текст] / Н.А. Плохинский. -М. : Изд-во МГУ, 1978. - 285 с. 17. Морфофункциональное исследование в гигиене /Т.И. Бонашевская, Н.Н. Беляева, Н.Б. Кумпан и др. - М.: Медицина, 1984. - 214 с. 11 Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 54302 Підписне 12 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601
ДивитисяДодаткова інформація
Назва патенту англійськоюMethod for correction of hypothyroid states in experiment
Автори англійськоюMalova Nataliia Heorhiivna, Yurchenko Tetiana Mykolaivna, Komarova Iryna Volodymyrivna, Brechka Nataliia Mykhailivna, Syrotenko Larysa Anatoliivna, Taranova Kateryna Serhiivna, Strona Vira Ivanivna, Chuikova Viktoriia Ihorivna
Назва патенту російськоюСпособ коррекции гипотиреоидных состояний в эксперименте
Автори російськоюМалова Наталья Георгиевна, Юрченко Татьяна Николаевна, Комарова Ирина Владимировна, Бречка Наталья Михайловна, Сиротенко Лариса Анатольевна, Таранова Екатерина Сергеевна, Строна Вера Ивановна, Чуйкова Виктория Игоревна
МПК / Мітки
МПК: A61K 35/48
Мітки: корекції, станів, спосіб, гіпотиреоїдних, експерименті
Код посилання
<a href="https://ua.patents.su/6-54302-sposib-korekci-gipotireodnikh-staniv-v-eksperimenti.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб корекції гіпотиреоїдних станів в експерименті</a>
Попередній патент: Спосіб виготовлення із комунальних відходів альтернативного твердого палива
Наступний патент: Зовнішня стіна підземних і заглиблених будівель і споруд
Випадковий патент: Просторовий будівельний блок