Адаптивна за відстанню антенна решітка

Адаптивна за відстанню антенна решітка, що містить три рознесені у просторі антенні елементи, три фільтри, подільник потужності, препроцесор, що містить два фазообертачі, два аналогоцифрові перетворювачі, подільник потужності, фазометр, суматор та детектор, причому до виходу кожного з трьох антенних елементів приєднаний вхід відповідного фільтра, перший вихід подільника потужності препроцесора приєднаний до першого входу фазометра препроцесора, вихід якого приєднаний до входу першого аналогоцифрового перетворювача препроцесора, яка відрізняється тим, що антенні елементи розміщені на одній лінії з однаковою відстанню між ними, яка може бути довільною, існуючі фільтри виконані смугопропускаючими та узгодженими зі спектром сигналу, що приймається, і в неї введені три підсилювачі високої частоти, направлений відгалужувач, а в препроцесор введені три блоки дискретних прецизійних атенюаторів, три блоки дискретних прецизійних ліній затримки, блок дискретних прецизійних фазообертачів, три направлених відгалужувачі, чотири подільники потужності, три амплітудні детектори, п'ять аналогоцифрових перетворювачів, два блоки широкодіапазонних фазометрів, мікропроцесор, шість шин передачі даних, причому два існуючі фазообертачі виконані аналогічно як введений блок дискретних прецизійних фазообертачів, існуючий зовнішній подільник потужності введений в препроцесор, два існуючі аналого-цифрові перетворювачі виконані аналогічно п'яти введеним, існуючий фазометр виконаний аналогічно широкодіапазонним як введені два блоки фазометрів, до кожного з виходів трьох антенних елементів каскадно приєднані смугопропускаючий фільтр, підсилювач високої частоти, який приєднаний до відповідного сигнального 2 (19) 1 3 55438 4 який з'єднаний з третім входом мікропроцесора третьою шиною передачі цифрових даних. Корисна модель належить до радіотехніки, зокрема до антенних вузлів систем прийому радіосигналів та реєстрації інформації про їх параметри і зміст, і може бути застосована для систем пасивної радіолокації, радіоастрономії і зв'язку, де використовується кероване просторове розділення сигналу як за кутовими координатами, так і за відстанню. Відома адаптивна антенна система (ААС) з придушенням перешкод в головній пелюстці діаграми направленості (ДН) [1], принцип дії якої заснований на формуванні мінімумів у напрямку дії перешкод, якщо ті надходять з головної пелюстки ДН, при цьому зберігається значення ДН у напрямку приходу корисного сигналу. Основним недоліком цієї ААС є необхідність розрізняння кутових координат джерела корисного сигналу і перешкоди в межах головної пелюстки ДН. У цьому випадку, якщо напрямок головної пелюстки ДН приймальної АС на зазначені джерела знаходяться поблизу однієї прямої, такі ААС непрацездатні. Розв'язання даної проблеми збільшенням відстані між антенними елементами є неприпустимим через появу побічних головних пелюсток у ДН. Відома система для супроводження рухомих об'єктів з використанням сигналів глобальної супутникової системи радіонавігації [2], що містить виявник, який складається з лінійної антенної решітки (АР) з трьох елементів, трьох смугопропускаючих фільтрів (СПФ), узгоджених за АЧХ з сигналом радіомаяка, трьох підсилювачів високої частоти (ПВЧ), трьох вузлів дискретних прецизійних атенюаторів (ДПА), трьох вузлів дискретних прецизійних фазообертачів (ДПФ), шести квадратурних подільників потужності, трьох амплітудних детекторів (АД), шести аналого-цифрових перетворювачів (АЦП), трьох фазометрів, мікропроцесора, двох шин вводу цифрових даних до мікропроцесора, двох шин виводу цифрових даних від мікропроцесора. Причому до кожного з виходів трьох антен лінійної АР каскадно під'єднані СПФ, ПВЧ, вузли ДПА та ДПФ, перші три подільники потужності, перший вихід кожного з трьох з'єднаний з каскадно з'єднаними АД та АЦП, другі виходи - з входами четвертого, п'ятого і шостого подільників потужності, а у третіх виходах в усіх шести подільниках потужності розміщені узгоджені навантаження; перші виходи четвертого і шостого подільників потужності з'єднані з першими входами першого і третього фазометрів, їх другі виходи - з входами другого фазометра, а виходи п'ятого подільника потужності - з другими входами першого і третього фазометрів, виходи усіх трьох фазометрів з'єднані відповідно з входами четвертого, п'ятого і шостого АЦП; дві шини вводу цифрових даних у мікропроцесор з'єднані відповідно з виходами першого, другого і третього та четвертого, п'ятого і шостого АЦП; перша та друга шина виводу цифрових да них від мікропроцесора відповідно з'єднані з вузлами ДПА та ДПФ. Недоліками даної системи є неможливість прийому сигналу, що містить дані з подальшою їх екстракцією (демодуляцією сигналу), а лише можливість визначати координати розміщення його джерела, неможливість однозначного визначення координат джерела (азимут, відстань між ААС та джерелом) при великій (d>10-100 , де - довжина хвилі) відстані між антенними елементами для вірного спрацювання механізму адаптації ДН ААС. Найбільш близькою за технічною сутністю і функціональністю до запропонованої є адаптивна по дальності АР [3]. Відома адаптивна антенна решітка (ААР) обрана в якості прототипу, що містить три рознесені у просторі антенні елементи (АЕ), три фільтри, подільник потужності, суматор, детектор та препроцесор, що містить два фазообертачі, два АЦП, подільник потужності, фазометр, суматор та детектор, причому до виходу кожного з трьох АЕ приєднаний вхід відповідного фільтра, перший вихід подільника потужності препроцесора приєднаний до першого входу фазометра препроцесора, вихід якого приєднано до входу першого АЦП препроцесора. Основним недоліком даної АР є її конструктивна недосконалість, яка полягає в тому, що неєквідистантне розміщення АЕ хоч і збільшує діапазон та точність вимірювання фазових зсувів при використанні звичайних вузькодіапазонних фазометрів, проте недостатньо для даної реалізації, до того ж зменшується чутливість до кривизни фронту електромагнітної хвилі; що обробка сигналів на нижчій ніж радіосигнал проміжній частоті унеможливлює розділення сигналів за відстанню, через практичну неможливість виготовлення фазометрів та фазообертачів необхідної точності; що схема обробки сигналів має в своєму складі елементи, котрі функціонально дублюються. В основу корисної моделі поставлена задача конструктивного та функціонального вдосконалення пристрою для створення умов безперешкодного однозначного прийому сигналу АР з високою роздільною здатністю як за азимутом, так і за відстанню шляхом конструктивної перебудови пристрою; введення процедури амплітудної адаптації сигналів від кожного АЕ, оскільки при розділенні сигналів за відстанню, що знаходяться в області дифракції Френеля їх амплітуди в усіх АЕ будуть неоднаковими; розширення діапазону визначення, а також компенсації затримки та різниць фаз сигналів від кожного АЕ до рівня, необхідного для розділення сигналів за відстанню. Поставлена задача вирішується тим, що адаптивна за відстанню антенна решітка, що містить три рознесені у просторі антенні елементи, три фільтри, подільник потужності, суматор, детектор та препроцесор, що містить два фазообертачі, два АЦП, подільник потужності і фазометр, причому до виходу кожного з трьох АЕ приєднаний вхід відпо 5 відного фільтра, перший вихід подільника потужності препроцесора приєднаний до першого входу фазометра препроцесора, вихід якого приєднано до входу першого АЦП препроцесора, виконана так, що АЕ розміщені на одній лінії з однаковою відстанню між ними, яка може бути довільною, препроцесор дозволяє проміжну обробку сигналу від кожного АЕ, існуючі фільтри виконані смугопропускаючими та узгодженими за спектром із сигналом, що приймається, і в неї введені три ПВЧ, направлений відгалужувач (НВ), а в препроцесор введені три блоки ДПА, три блоки дискретних прецизійних ліній затримки (ДПЛЗ), блок дискретних прецизійних фазообертачів (ДПФ), три НВ, чотири подільники потужності, три АД, п'ять АЦП, два блоки широкодіапазонних фазометрів (ШДФ), мікропроцесор, шість шин передачі даних, причому два існуючі фазообертачі виконані аналогічно тим, що входять у введений блок ДПФ, існуючий зовнішній подільник потужності вводиться в препроцесор, два існуючі АЦП виконуються аналогічними п'яти введеним, існуючий фазометр виконується широкодіапазонним аналогічно тим, що входять у введені два блоки фазометрів, до кожного з виходів трьох АЕ каскадно приєднані СПФ, ПВЧ, який приєднаний до відповідного сигнального входу блока ДПА препроцесора, сигнальний вихід кожного з яких приєднаний до сигнального входу блока ДПЛЗ, сигнальний вихід кожної з яких приєднаний до сигнального входу блока ДПФ, сигнальний вихід кожного з яких приєднаний до входу відповідного НВ, перші виходи яких відповідно приєднані до входів перших трьох подільників потужності, їх другі виходи відповідно приєднані до відповідних входів суматора, а у третіх виходах в усіх трьох НВ розміщені узгоджені навантаження, перші виходи перших трьох подільників потужності приєднані до входів відповідних АД, що каскадно з'єднані з відповідними АЦП, другі виходи даних подільників потужності - з входами четвертого, п'ятого і шостого подільників потужності, а у третіх виходах в усіх шести подільників потужності розміщені узгоджені навантаження, перші виходи четвертого і шостого подільників потужності з'єднані з першими входами першого і третього ШДФ, їх другі виходи - з входами другого ШДФ, а виходи п'ятого подільника потужності - з другими входами першого і третього ШДФ, виходи усіх трьох ШДФ з'єднані відповідно з входами четвертого, п'ятого і шостого АЦП, перша трійка АЦП з'єднана з другим входом мікропроцесора другою шиною передачі цифрових даних, друга трійка - першою шиною з першим входом мікропроцесора, перший вихід мікропроцесора з'єднаний з керуючими входами трьох блоків ДПА четвертою шиною передачі цифрових даних, п'ята та шоста шини з другого та третього виходу мікропроцесора - відповідно з керуючими входами блоків ДПЛЗ та ДПФ, вихід суматора приєднаний до входу НВ, перший вихід якого приєднаний до входу детектора, а другий є виходом пристрою, вихід детектора приєднаний до входу сьомого АЦП препроцесора який з'єднаний з третім входом мікропроцесора третьою шиною передачі цифрових даних. 55438 6 Порівняльний аналіз з прототипом показує, що запропонована адаптивна за відстанню антенна решітка відрізняється наявністю нових блоків і нових зв'язків в загальній структурі пристрою. У зв'язку з цим запропонована система відповідає критерію корисної моделі «новизна». На Фіг.1 наведена структурна схема адаптивної за відстанню антенної решітки. Поставлена задача конструктивного та функціонального вдосконалення адаптивної за відстанню АР відбувається, шляхом схемної перебудови пристрою, введення процедури амплітудної адаптації сигналів від кожного АЕ, розширення діапазону визначення, а також компенсації затримки та різниць фаз сигналів від кожного АЕ до рівня, необхідного для розділення сигналів за відстанню. Адаптивна за відстанню антенна решітка (Фіг.1) містить: блок АЕ 1, що складається з трьох рознесених у просторі на одній лінії і довільно однаково віддалених між собою АЕ 1-1 - 1-3, три узгоджені за спектром із сигналом, що приймається, СПФ 2-1 - 2-3, три ПВЧ 3-1 - 3-3, препроцесор 4, суматор 10, НВ 8-4, детектор 14. Препроцесор 4 містить три блоки ДПА 5 -1 5-3, три блоки ДПЛЗ 61 - 6-3, три блоки ДПФ 7-1 - 7-3, три НВ 8-1 - 8-3, шість подільників потужності 9-1 - 9-6, три АД 11-1 - 11-3, сім АЦП 12-1 - 12-7, три блоки ШДФ 13-1 13-3, мікропроцесор 15, шість шин передачі цифрових даних 16-1 - 16-6. Причому до кожного з виходів трьох АЕ 1-1 - 1-3 каскадно приєднані СПФ 2-1 - 2-3, ПВЧ 3-1 - 3-3, які приєднані до відповідного сигнального входу блока ДПА 5-1 - 5-3 препроцесора 4, сигнальний вихід кожного з яких приєднаний до сигнального входу блока ДПЛЗ 6-1 - 63, сигнальний вихід кожної з яких приєднаний до сигнального входу блока ДПФ 7-1 - 7-3, сигнальний вихід кожного з яких приєднаний до входу відповідного НВ 8-1 - 8-3, перші виходи яких відповідно приєднані до входів перших трьох подільників потужності 9-1 - 9-3, їх другі виходи приєднані до суматора 10, а у третіх виходах в усіх трьох НВ розміщені узгоджені навантаження, перші виходи перших трьох подільників потужності 9-1 - 9-3 приєднані до відповідних каскадно з'єднаних АД 11-1 11-3 та АЦП 12-1 - 12-3, другі виходи - зі входами четвертого, п'ятого і шостого подільників потужності 9-4 - 9-6, а у третіх виходах в усіх шести подільників потужності розміщені узгоджені навантаження, перші виходи четвертого 9-4 і шостого 9-6 подільників потужності з'єднані з першими входами першого 13-1 і третього 13-3 ШДФ відповідно, їх другі виходи - з входами другого ШДФ 13-2, а виходи п'ятого подільника потужності 9-5 - з другими входами першого 13-1 і третього 13-3 ШДФ, виходи усіх трьох ШДФ 13-1 - 13-3 з'єднані відповідно з входами четвертого, п'ятого і шостого АЦП 12-4 - 12-6, перша трійка АЦП 12-1 - 12-3 з'єднана з другим входом мікропроцесора 15 другою шиною передачі цифрових даних 16-2, друга трійка АЦП 12-4 - 12-6 - першою шиною 16-1 з першим входом мікропроцесора 15, перший вихід мікропроцесора 15 з'єднаний з керуючими входами трьох блоків ДПА 5-1 - 5-3 четвертою шиною передачі цифрових даних 16-4, п'ята 16-5 та шоста 16-6 шини з другого та третього виходу мікропроцесора 15 7 відповідно з керуючими входами блоків ДПЛЗ 6-1 6-З та ДПФ 7-1 - 7-3, вихід суматора 10 приєднаний до входу НВ 8-4, перший вихід якого приєднаний до входу детектора 14, а другий є виходом пристрою, вихід детектора 14 приєднаний до входу сьомого АЦП 12-7 препроцесора 4, який з'єднаний з третім входом мікропроцесора 15 третьою шиною передачі даних 16-3. Адаптивна за відстанню антенна решітка (Фіг.1) працює наступним чином. Як і антенна решітка (прототип) вона використовує адаптивний механізм для налаштування на просторово узгоджений за азимутом та відстанню прийом сигналу, відповідно [4]. Проте в схемі не враховані особливості узгодженого просторового прийому за відстанню, тобто властивості функціонування ААР в зоні дифракції Френеля, а саме різна амплітуда в каналах від кожного АЕ та велика різниця фаз (запізнення) сигналів. Звідси процес реалізований в схемі препроцесора ААР прототипу, що полягав в поступовому підборі параметрів адаптації з контролюючим зворотним зв'язком через детектор на виході є недоцільним через тривалий період адаптації. Тому в запропонованій схемі попередньо виконується безпосереднє визначення амплітуди та повної різниці фаз (затримки) сигналів від різних АЕ з наступною обробкою даних параметрів і грубого налаштування відповідних атенюаторів, ліній затримок та фазообертачів, а далі, для точного налаштування виконується процедура адаптації для більш якісного прийому сигналу. Також виконання НВ 8-1 - 8-4 та подільників потужності 9-1 - 9-6 квадратурними і розміщення у третіх виходах даних елементів узгоджених навантажень зменшує вплив на роботу препроцесора відбитих сигналів від вузлів, що стоять після них, та шумів, що генеруватимуться елементами узгодження. Виходячи з вище наведених тверджень, принцип роботи запропонованого конструктивного рішення наступний. Сигнали, що надійшли на три АЕ 1-1 - 1-3, надходять в СПФ 2-1 - 2-3 і далі в ПВЧ 3-1 - 3-3, на виході яких отримуємо сигнали готові до просторо-часової обробки. Далі сигнали надходять до відповідного сигнального входу блока ДПА 5-1 - 5-3 препроцесора 4, далі до сигнального входу блока ДПЛЗ 6-1 - 6-3, далі до сигнального входу блока ДПФ 7-1 - 7-3, причому поки ще процес адаптивного налаштування не почався і блоки ДПА, ДПЛЗ та ДПФ знаходяться в початковому (нульовому) стані. Далі сигнали потрапляють до входів відповідних НВ 8-1 - 8-3, з перших виходів яких відповідно надходять до квадратурних подільників 9-1 - 9-3, з виходів яких половина сигналів надходить до АД 11-1-11-3, з яких інформація про амплітуди сигналів у каналах виділяється АЦП 12-1 - 12-3 і надходить в мікропроцесор 15 через шину 16-2, а інша частина сигналів з подільників 9-1 - 9-3 надходить до подільників 9-4 - 9-6, які розподіляють сигнали між ШДФ 13-1 - 13-3, з яких інформація про затримку сигналів в каналах виділяється в АЦП 12-4 -12-6 і надходить в мікропроцесор 15 через шину 16-1. Далі мікропроцесор 15 аналізує інформацію про амплітуди в каналах від АЕ і в разі їх неіден 55438 8 тичності, визначає дані для корекції. При цьому дає команду на припинення визначення затримки сигналу до тих пір поки амплітуда на входах всіх АД 11-1 - 11-3 не буде однаковою. Корекція амплітуд сигналів відбувається шляхом їх зменшення відносно каналу, у якому сигнал найслабший, під дією команд, які надсилає мікропроцесор 15 до блоків ДПА 5-1 - 5-3 через шину 16-4. Після встановлення блоків ДПА 5-1 - 5-3 у відповідні значення та вичікування певного відрізку часу, що визначається часом проходження сигналу від ДПА 5-1 5-3 до мікропроцесора 15 через ланку подільників 9-1 - 9-6 та АД 11-1 - 11-3, він знову починає процедуру визначення амплітуд у каналах, у разі рівності яких знімає блокавання з процедури визначення затримки між сигналами, що надходять від різних АЕ 1-1 -1-3, інакше процедура повторюється. Далі мікропроцесор 15 переходить до процесу визначення затримки між каналами від АЕ 1-1 - 13, проте спостерігає за зміною амплітуд сигналів у каналах і у разі наявності даного процесу знову проводить процедуру корекції з блокаванням процедури визначення затримки. Процес визначення затримки полягає у визначенні ШДФ 13-1-13-3 повної фазової затримки з визначенням фазової затримки у межах періоду коливань та кількості періодів понад, інформація про що виділяється в АЦП 12-4 - 12-6 і надходить в мікропроцесор 15 через шину 16-1. Далі мікропроцесор 15 проводить обробку даної інформації, що включає процедуру перевірки на рівність суми різниці фаз ( ) між крайніми 1-1, 1-3 і центральним 1-2 АЕ до різниці фаз між крайніми елементами 1-1, 1-3, де у разі нерівності за правильні значення визначаємо середнє арифметичне значень, що прирівнюються, і до значення різниці фаз між крайніми 1-1, 1-3 і центральним 1-2 АЕ програмно додається чверть абсолютної похибки (( 12+ 23- 13)/4). Далі мікропроцесор 15 передає дані про компенсацію затримки в каналах від АЕ 1-1 - 1-3 через шини 16-5, 16-6 до ДПЛЗ 6-1 - 6-3 та ДПФ 7-1 - 7-3 та, вичікуючи необхідний час надходження сигналу від них назад, знову проводить процедуру визначення та корекції затримки до тих пір, поки затримка в каналах буде близькою до нуля. Після корекції амплітуди та затримки мікропроцесор 15 відслідковує стан амплітуд і затримки між каналами від АЕ 1-1 1-3 та проводить процедуру адаптивного налаштування усіх блоків ДПЛЗ 6-1 - 6-3 та ДПФ 7-1 - 7-3 до тих пір, поки на його вхід через шину 16-3 від АЦП 12-7, що отримує сигнал від НВ 8-1 - 8-3 через суматор 10, НВ 8-4, детектор 14 не надійде сигнал про рівень сигналу на виході запропонованого пристрою достатній для якісного прийому. У разі надходження до мікропроцесора 15 інформації від АЦП 12-7 про недостатній рівень сигналу відбувається процедура повторного адаптивного налаштування, у разі провалу якої відбувається процес налаштування з самого початку. Після корекції сигнали з ДПА 5-1 - 5-3 через ДПЛЗ 6-1 - 6-3, через ДПФ 7-1 - 7-3, через НВ 8-1 8-3 надходять на суматор 10, далі сигнал потрапляє на НВ 8-4, з виходу якого частина сигналу на 9 дходить до детектора 14, що сповіщає препроцесор 15 через АЦП 12-7 та шину 16-3 про достатній рівень сигналу для якісного прийому та закінчення ним процедури адаптації. Інша (більша) частина сигналу з виходу НВ 8-4 надходить на вихід запропонованого пристрою. Принципові відмінності запропонованої адаптивної за відстанню антенної решітки полягають у удосконалюванні обробки сигналів при набагато більш високих характеристиках щодо точності налаштування, що вказує на більш ефективну віддачу вкладених засобів. Розглянемо варіанти схемної реалізації основних елементів запропонованої адаптивної за відстанню антенної решітки. У якості АЕ 1-1 - 1-3 необхідно використовувати гостронаправлені антени, наприклад, параболічні антени, СПФ 2-1 - 2-3 можуть виступати фільтри у мікросмужковому виконанні, ПВЧ 3-1 - 3-3 стандартні підсилювачі ВЧ. Вузли дискретних прецизійних атенюаторів 5-1 - 5-3 та фазообертачів 71 - 7-3 можуть бути побудовані на р-i-n діодах, принцип роботи таких вузлів описаний в [5]. Вузли дискретних прецизійних ліній затримок 6-1 - 6-3 можуть біти виконані у вигляді додаткових відгалужень в мікросмужковому виконанні на окремих платах з елементами, що дозволяють уповільнити розповсюдження електромагнітного сигналу. НВ 81 - 8-4 можуть бути у мікросмужковому виконанні. Подільники потужності 9-1 - 9-6 являють собою шлейфні мости або мости Ланге [6]. Склад і робота амплітудних детекторів 11-1-11-3 описані в [7]. У якості ШДФ 13-1 - 13-3 може бути застосований комплекс фазометр-індикатор затримки на лічильнику періодів або пристрої описані в [8, 9]. Детектором 14 може виступати комплекс пристроїв здатних оцінювати якість сигналу, що надходить, наприклад, амплітудний чи частотний детектор, також демодулятор будь якого виду сигналів. АЦП 12-1 - 12-7, мікропроцесор 15, шини даних 16-1 16-6 є стандартними цифровими пристроями і підбираються окремо під параметри пристрою. Суматор 10 виконується як комплекс мікросмужкових квадратурних подільників потужності, що працюють у зворотному напрямку. 55438 10 Проведений аналіз відомих технічних рішень у даній галузі техніки показав, що сукупність ознак, яка відрізняє корисну модель від прототипу, не була виявлена, отже адаптивна за відстанню антенна решітка, що заявляється, має істотні відмінності. Джерела інформації: 1. Патент US 4129873 (США). Main lobe signal canceller in a null steering array antenna. МПК H01Q 3/26 (1978). P.D. Kennedy - аналог. 2. Патент UA 40138, (Україна). Система для супроводження рухомих об'єктів з використанням сигналів глобальної супутникової системи радіонавігації. МПК G01S 5/14 (2009). // Авдєєнко Г.Л., Веселова А.П.; Ільченко М.Ю.; Мазуренко О.В.; Якорнов Є.А. - Промислова власність, 2009, № 6. с 10 - аналог. 3. Патент UA 55238A, (Україна). Адаптивна по дальності антенна решітка. МПК G01S 5/04 (2002). // Федоров В.І., Саричев Ю.О., Копитко І.Й., Бадеха Д.В., Гусєв Ю.Г. - Промислова власність, 2003, № 3. - прототип. 4. Радиотехнические системы /Под ред. Ю.М. Казаринова.- М.: Высш.шк., 1990.- 496 с. 5. Корушкин Н.Ф., Симончук В.И., Малышко В.В., Ореховский В.А. Устройства для управления амплитудой и фазой СВЧ-сигналов в миллиметровом диапазоне длин волн. Научно-технический журнал «Техника и приборы СВЧ» 2008, №1. - с. 36-42. 6. Микроэлектронные устройства СВЧ./ Н.Т. Бова, Ю.Г. Ефремов, В.В. Конин и др.К.: Техніка, 1984,-184 с. 7. Твердотельные устройства СВЧ в технике связи. / Л.Г.Гассанов, А.А.Липатов, В.В.Марков, Н.Н.Могильченко.-М.: Радио и связь,1988.-288 с. 8. Патент RU 2204849, (Росія). Сейсмический корреляционный пеленгатор объектов. МПК G01V 1/16, G01S 15/88, G08B 13/00 (2002). Крюков И.Н., Иванов В.А., Дюгованец А.П. 9. Патент RU 2313184, (Росія). Устройство слежения за задержкой шумоподобных частотноманипулируемых сигналов. МПК Н04L 7/04 (2006). Кокорин В.И., Бондаренко В.Н., Бяков А.Г. 11 Комп’ютерна верстка А. Крижанівський 55438 Підписне 12 Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601