Спосіб профілактики захворювання гострими респіраторними вірусними інфекціями у дітей молодшого шкільного віку в період сезонного підвищення захворюваності на респіраторні інфекції

1. Спосіб профілактики захворювання гострими респіраторними вірусними інфекціями у дітей 3 період сезонного підвищення захворюваності на ГРВІ шляхом введення дітям, починаючи за 2 тижні до початку цього сезону та продовжуючи протягом усього сезону підвищеної захворюваності на ГРВІ, вітамінів з антиоксидантною дією: С (аскорбінової кислоти) та Е (токоферолу ацетату) у вікових профілактичних дозах. При цьому у дітей покращується стан імунітету та ПАР, стимулюється синтез ендогенного ІФН, а в епідеміологічному плані ймовірность захворювання дітей на ГРВІ протягом сезону підвищеної захворюваності на цю патологію знижується в 1,8-2 рази [Самарина В.Н., Сорокина О.А. Детские инфекционные болезни для врачей всех специальностей. - 2-е изд. - СПб: Невский диалект, 2000. - С. 34 – 41]. Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих, і тому він обраний як прототип. До недоліків прототипу відноситься те, що у частини дітей молодшего шкільного віку, особливо тих, які мешкають безпосередньо поблизу великих джерел екологічного забруднення повітря і тому мають значну ступінь пригнічення імунітету, ПАР та низьку фонову активність СІФ, захворювання на ГРВІ протягом сезону підвищеної захворюваності на цю патологію, все ж таки нерідко виникає. Задачею корисної моделі є підвищення ефективності існуючого способу профілактики захворювання на ГРВІ у дітей молодшого шкільного віку в період сезонного підвищення захворюваності на цю патологію, а саме зниження рівня захворюваності на ГРВІ, шляхом оптимізації показників імунітету, ПАР та підвищення синтезу ендогенного ІФН. Вказана задача досягається тим, що дітям молодшего шкільного віку додатково до вітамінів з антиоксидантною дією (С та Е) вводять імуноактивний препарат циклоферон, що володіє противірусною, імуномодулюючою та протизапальною активністю. Циклоферон (Cycloferonum) - метилглюкамінова сіль карбоксиметиленакридона є синтетичним аналогом природного алкалоїда. Спектр і механізм дії препарата - антивірусний, імуномодулюючий, протизапальний. Циклоферон ефективний відносно вірусів групи грипу та інших ГРВІ, гепатитів, кліщового енцефаліту, герпесу, цитомегаловірусу, та інш. Встановлені радіозахисний і протизапальний ефекти циклоферону. Імуномодуліруюча дія циклоферону виражається в корекції імунного статусу організму при імунодефіцитних станах різного походження, а також аутоімуних захворюваннях. Залежно від типу інфекції має місце переважання активізації тієї або іншої ланки імунітету. Показання призначення циклоферону - для профілактики і лікування грипу та інших ГРВІ; в якості лікувального засобу в терапії герпетичної, цитомегаловірусної і хламідійної інфекцій, вірусних гепатитів А, В, С, D; у комплексній терапії нейровірусних інфекцій, як компонент імунотерапії при вторинних імунодефіцитах різної етіології. Пропозиція щодо додаткового введення імуноактивного препарату циклоферону до комплексу вітамінів з антиоксидантною активністю (С та Е) при проведенні профілактики захворювання на ГРВІ у дітей молодшого шкільного віку в період сезонного підвищення захворюваності на дану 59663 4 патологію базується на вперше встановленій авторами корисної моделі закономірності, що цей імуноактивний препарат володіє взаємнопотенціюючою дією при одночасному введенні з вказаними вітамінами в плані стимуляції продукції ендогенного ІФН та оптимізації показників імунітету і ПАР. Нами також вперше було встановлено в експериментальних умовах, та потім підтверджено в клініці, що противірусний ефект імуноактивного препарату циклоферону пов'язаний саме із стимуляцією продукції ендогенного ІФН під впливом цього препарату. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Дитині молодшого шкільного віку (6-10 років), яким здійснюється профілактика захворювання на ГРВІ в період сезонного підвищення захворюваності на дану патологію, за 2 тижні до початку цього сезону, тобто в умовах України з початку жовтня, призначають введення вітамінів з антиоксидантною дією - аскорбінової кислоти (вітамін С) та токоферолу ацетату (вітамін Е) усередину в вікових профілактичних дозах, та разом додатково вводять циклоферон усередину по 1 таблетці (150 мг) через день протягом першого тижня профілактики, потім по 150 мг 2 рази на тиждень протягом усього періоду підвищеної захворюваності на ГРВІ. При розробці заявленого способу авторами корисної моделі було обстежено 2 групи дітей молодшого шкільного віку (від 6 років до 10 років життя) - основна (68 дітей) та група зіставлення (64 дітей). Обидвігрупи дітей, що були під наглядом, рандомізовані за віком, статтю та частотою розвитку ГРВІ за попередній календарний рік. Діти основної групи отримували курс профілактики захворювання на ГРВІ відповідно до заявленого способу, діти групи зіставлення - відповідно до відомого способу-прототипу. Курс профілактичного введення вітамінів з антиоксидантними властивостями (С та Е) і імуноактивного препарату циклоферону в основній групі відповідно до заявленого способу, але лише вітамінів з антиоксидантними властивостями (в групі зіставлення) здійснювався з початку жовтня (тобто за 2 тижні до початку сезону підвищеної захворюваності на ГРВІ) до кінця березня наступного року, тобто до 5,5-6 місяців поспіль. При цьому використовували профілактичні дози вітамінів з антиоксидантними властивостями, що рекомендуються в педіатричній практиці для дітей вказаного віку: аскорбінової кислоти для дітей 6 років - 50 мг, 7-Ю років - 75 мг; токоферолу ацетату - 10 мг [щодо обґрунтування цих доз дивись, наприклад: Еренков В.А. Рецептурный справочник врача-педиатра. - 2-е изд. - Київ: Здоров'я, 1994. - С. 157 – 169]. Дози імуноактивного препарату циклоферону, які отримували діти основної групи, складали 1 табл. за прийом (тобто 150 мг) усього 45-50 таблеток на курс профілактики. Вказані дози та схема введення імуноактивного препарату циклоферону є оптимальними для введення з профілактичною метою, що було вперше доведено авторами заявки досвідним шляхом, і тому вони також є предметом корисної моделі. Нами проводилося клінічне та лабораторне обстеження обох груп дітей (основної та зістав 5 59663 лення) протягом усього сезону підвищеної захворюваності на ГРВІ та ще 2 тижні до його початку (починаючи з початку проведення профілактичного курсу відповідно до заявленого способу або відомого способу-прототипу) і 1 місяць після завершення курсу профілактики ГРВІ, тобто з 1 жовтня поточного року до 1 травня наступного року. При цьому реєстрували виникнення захворюваності на ГРВІ або інші респіраторні хвороби протягом усього періоду проведення досліджень, здійснювали імунологічний моніторинг щодо стану основних показників клітинного та гуморального імунітету, а також ПАР, аналізували динаміку активності СІФ. Отримані дані зіставляли в групах дітей, які отримували профілактику захворювання на ГРВІ в період сезонного підвищення захворюваності на респіраторні інфекції, відповідно до заявленого способу (основна група) та відомого способупрототипу (група зіставлення). В якості контролю використовували групу з 54 дітей аналогічного віку, що мешкали в тих же умовах, однак не отримували профілактику ГРВІ за допомогою медикаментозних препаратів (контрольна група дітей молодшого шкільного віку). У всіх трьох групах дітей, які були під наглядом (основній, зіставлення та контрольній) не було дітей, які відносяться до часто та тривало хворіючих на респіраторні вірусні інфекції, а також дітей з хронічною патологією бронхолегеневої системи. У результаті проведених клінікоепідеміологічних досліджень було встановлено, що в основній групі з 68 дітей за період сезонного підвищення захворюваності на респіраторні інфекції, епізоди ГРВІ виникли у 6 дітей (8,82 %), причому вони перебігали переважно у легкій формі і не давали ускладнень, купірувалися протягом 3-5 днів за допомогою стандартної терапії. У групі зіставлення епізоди ГРВІ були зареєстровані з 62 у 14 дітей (22,58 %) тобто в 2,56 рази частіше, причому у 4 дітей вони ускладнювалися розвитком гострого бронхіту. За цей період (з 1 жовтня поточного року до 1 травня наступного року) в контрольній групі з 54 дітей на ГРВІ захворіло 27 дітей 6 (50 %), у тому числі 15 дітей (27,8 %) мали 2 епізоди ГРВІ за вказаний термін, та у 11 (20,4 %) відмічено розвиток ускладнень - гострого бронхіту (у 7), гострої пневмонії (в 1 випадку), отиту (в 1 дитини). При обчислені коефіцієнту захисту встановлено, що для дітей основної групи він складає 50/8,82 = 5,67, для групи зіставлення - 50/22,58 = 2,21. Отже, заявлений спосіб профілактики захворювання на ГРВІ у дітей молодшого шкільного віку в 2,2 рази більш ефективний, ніж відомий спосібпрототип (5,67/2,21 = 2,57). Це свідчить про досягнення задачі корисної моделі, а саме підвищення ефективності існуючого способу профілактики захворювання на ГРВІ у дітей молодшого шкільного віку в період сезонного підвищення захворюваності на респіраторні інфекції та зниження рівня захворюваності на ГРВІ. Показово, що за цей період у дітей основної групи якщо і виникали ГРВІ, то вони швидко купірувалися за допомогою стандартної терапії і не викликали ніяких ускладнень. При проведенні імунологічного обстеження було встановлено, що до початку проведення курсу профілактики ГРВІ у більшості дітей, які були під наглядом, мало місце вірогідне зниження імунологічних показників, насамперед кількості Т+ клітин (СD3 лімфоцитів) та вмісту сироваткових імуноглобулінів - Ig А та Ig G у крові (таблиця 1). Можливо, це було пов'язано з регіоном проживання дітей, які постійно мешкали у великому промисловому регіоні Донбасу зі значним рівнем забруднення довкілля хімічно шкідливими речовинами, які виявляють імунодепресивну дію на організм. Дійсно, за даними наших попередніх досліджень, 95 % дітей, що постійно мешкають безпосередньо у промисловій зоні Донбасу, мають ознаки вторинних імунодефіцитних станів. Дійсно, з таблиці 1 видно, що до початку курсу в основній групі та групі зіставлення імунологічні показники, що вивчені, практично однакові і характеризуються зниженням + числа СD3 -лімфоцитів (загальна популяція Тклітин), концентрації Ig А та Ig G у крові. Таблиця 1 Деякі імунологічні показники у дітей молодшого шкільного віку до початку профілактики захворювання на ГРВІ (М±m) Імунологічні показники + CD3 % Ig М г/л Ig G г/л Норма 62,0±1,6 1,1±0,1 11,3±0,24 основна (n=68) 48,4±1,8* 0,64±0,05** 8,2±0,2* Групи дітей зіставлення (n=64) 49,3±1,9* 0,66±0,06** 8,4±0,22* Р >0,1 >0,1 >0,1 Примітки: в таблицях 1-4 в чисельнику - показники до початку проведення курсу профілактики захворювання на ГРВІ, в знаменнику - після його завершення; вірогідність різниці відносно норми: * - при Р