Спосіб медичної реабілітації хворих на хронічний калькульозний холецистит після операції холецистектомії

1. Спосіб медичної реабілітації хворих на хронічний калькульозний холецистит після операції 3 оболонки жовчовивідних шляхів, він не виявляє також чітко вираженого імуномодулюючого та протизапального ефекту. У зв'язку з цим був запропонований спосіб медичної реабілітації хворих на ХКХ після операції ХЕК, що передбачає введення таким пацієнтам харчової домішки, яка містить зародки пшениці з додаванням квіток календули (Опарин А.Г., Опарин А.А., Благовещенская А.В. и др. Влияние биологически активной добавки «Мелкодисперсные зародыши пшеницы с календулой» на клиническое течение хронических холециститов // Гастроентерологія: Meдвід. зб. - Дніпропетровськ, 2001.- Вип. 33.- С.171-174). Однак використання даного способу медичної реабілітації хворих на ХКХ після операції ХЕК досить повільно прискорює покращання клінічних проявів захворювання, у тому числі астенічного синдрому й вегетативних розладів, у зв'язку з чим цей спосіб потребує подальшого удосконалення. Тому був запропонований спосіб медичної реабілітації хворих на ХКХ після операції ХЕК шляхом введення як харчової домішки лікувальнопрофілактичного продукту «Мультисорб», який містить концентрат природних харчових волокон у вигляді стійкого до впливу ферментів шлунковокишкового тракту комплексу біополімерів рослинних клітинних стінок, що включає целюлозу, геміцелюлозу, пектинові речовини й лігнін. При вживанні мультисорбу лігнін забезпечує сорбцію жовчних кислот і сприяє інтенсивному розпаду холестерину, суттєво зменшує можливість подальшого каменеутворення у жовчовивідних шляхах (Бичкова О.Ю. Клініко-патогенетичне обґрунтування використання препарату «Мультисорб» у хворих після лапароскопічної холецистектомії // Проблеми медичної науки та освіти. - 2001. - №2. С.35-37). Але при використанні мультисорбу як засобу медичної реабілітації хворих на ХКХ після операції ХЕК недостатньо забезпечений гепатозахисний ефект, який потрібний в зв'язку з частою наявністю в таких пацієнтів хронічної фонової патології печінки (стеатозу печінки або хронічного реактивного гепатиту). У зв'язку з цим був також запропонований спосіб медичної реабілітації хворих на ХКХ після операції ХЕК, який включає введення таким пацієнтам відвару з комплексної харчової домішки профілактичної дії (КХДП) відповідно деклараційному патенту України на винахід №42607А (Деклараційний патент України на винахід №42607А з пріоритетом від 07.05.2001. "Комплексна харчова домішка профілактичної дії". - Гришина B.C., Фролов В.М., Гришин М.В. - Опубл. 15.10.2001р. - Бюл. №9), що містить у своєму складі дрібнодисперсну фракцію неочищених зерен вівса посівного з додатком 1020% за масою плодів розторопші плямистої (Деклараційний патент України на винахід №59730А. Опубл. 15.09.2003p. - Бюл. №9). Однак використання цієї харчової домішки лікувально-профілактичної дії не забезпечує відновлення імунологічного гомеостазу, і тому у хворих на ХКХ після операції ХЕК нерідко зберігаються порушення імунологічних показників у вигляді вто 59662 4 ринного імунодефіциту, що може сприяти розвитку запальних ускладнень у жовчовивідних шляхах. Тому був запропонований спосіб медичної реабілітації хворих на ХКХ після операції ХЕК, що передбачає введення додатково до КХДПД препаратів ехінацеї пурпурової, які володіють імуноактивною дією, зокрема сиропу ехінацеї (Патент України на корисну модель №17880. - МПК (2006) А61К31/00. - Спосіб медичної реабілітації хворих на хронічний калькульозний холецистит після операції холецистектомії. - Опубл. 16.10.2006. - Бюл. №10). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний як прототип. До недоліків прототипу відноситься те, що при його використанні у хворих на ХКХ після операції ХЕК в більшості випадків ще зберігаються зсуви імунологічних показників та підвищення і концентрації так званих «середніх молекул» (СМ) у сироватці крові, що свідчіть про наявність у них проявів ендогенної „метаболічної" інтоксикації. Задачею корисної моделі було підвищення ефективності відомого способу медичної реабілітації хворих на ХКХ після операції ХЕК, у тому числі покращання імунологічних показників та ліквідація проявів клініко-біохІмічного синдрому «метаболічної» інтоксикації. Вказана задача досягається шляхом введення хворим на ХКХ після операції ХЕК додатково до КХДПД та сиропу ехінацеї сучасного комбінованого фітозасобу бонджигару (БДГ). БДГ являє собою сучасний комбінований фітозасіб, до складу якого входять екстракти з лікарських рослин: вербезини білої (Eclipta alba), пікоризи курроа (Picrorrhiza kurroa),пасльону чорного (Solanum nigrum), цикорію звичайного (Cichorium intybus), солодки голої (Glycyrrhiza glabra), тамарикса двудомного (Tamarix gallica), редьки посівної (Raphanus sativus), барбарису остистого (Berberis aristata), розторопші плямистої (Silybum marianum), сферантуса індійського (Sphaeranthus indicus), берхавії розлогої (Boerhavia diffusa). Цей комбінований фітопрепарат володіє гепатопротекторними та антиоксидантними властивостями, протизапальною дією, покращує функціональний стан печінки та відтік жовчі з внутрішньопечінкових жовчних шляхів, сприяє знешкодженню хімічних токсинів, захищає клітини печінки від дії токсичних речовин. БДГ вважається ефективним при гострих та хронічних захворюваннях печінки різного генезу, жировій інфільтрації паренхіми стеатозу печінки, при ураженнях печінки внаслідок дії гепатотоксичних препаратів, а також при наявності системних інфекцій, які сприяють формуванню неспецифічної патології печінки та жовчовивідних шляхів. Наша пропозиція щодо введення хворим на ХКХ після операції ХЕК додатково до КХДПД та сиропу ехінацеї сучасного комбінованого фітозасобу БДГ базується на вперше встановленої авторами корисної моделі в експериментальних умовах і потім підтвердженій в клініці закономірності, яка полягає в тому, що введення таким хворим БДГ сприяє відновленню в них імунологічних показників і ліквідації вторинного імунодефіциту, що забезпечує нормалізацію імунних факторів і суттє 5 59662 во зменшує ймовірність розвитку запальних ускладнень. Треба підкреслити, що саме автори корисної моделі вперше встановили взаємопотенціюючий ефект БДГ та фітопрепаратів з розторопші плямистої й ехінацеї пурпурової стосовно позитивного впливу на імунологічні показники у хворих на ХКХ після операції ХЕК, патогенетично обґрунтували доцільність і перспективність застосування саме комбінації цих препаратів, яка раніше в клінічній практиці не використовувалися. Заявлений спосіб здійснюється таким чином. Хворому з першої доби після операції ХЕК з приводу ХКХ вводять усередину сироп ехінацеї по 5мл 3-4 рази на добу після вживання їжі протягом 10-15 діб поспіль, з другої доби - відвар харчової домішки профілактичної дії, яка містить у своєму складі дрібнодисперсну фракцію зерен вівса посівного з додатком 10-20% за масою плодів розторопші плямистої, в теплому вигляді по 200мл 2-3 рази на добу протягом 2-3 тижнів і додатково бонджигар усередину по 1-2 капсули 2-3 рази на добу після вживання їжі протягом 3-4 тижнів поспіль, у залежності від досягнутого ефекту. Вказана схема введення препаратів, а також добова та курсова доза бонжигару встановлені нами в спеціально проведених дослідженнях досвідним шляхом і тому теж є предметом корисної моделі. При розробці корисної моделі нами було обстежено дві групи хворих на ХКХ після операції ХЕК: основна група (35 осіб), яка отримувала медичну реабілітацію в післяопераційному періоді згідно до заявленого способу (тобто з використанням харчової домішки, яка містить у своєму складі дрібнодисперсну фракцію зерен вівса посівного з додатком 10-20% за масою плодів розторопші плямистої, сиропу ехінацеї пурпурової й додатково - БДГ) і група зіставлення (36 осіб) - відповідно до існуючого способу-прототипу (тобто з використанням лише вказаної харчової домішки й сиропу ехінацеї пурпурової). Обидві групи були рандомізовані за віком, статтю хворих, тривалістю захворювання на ХКХ, частотою попередніх (до операції)загострень хронічного холециститу, наявністю супутньої патології печінки. 6 В обох групах вивчали динаміку клінічних і деяких лабораторних показників. При цьому було встановлено, що до початку медичної реабілітації в обох групах відмічалася однотипова клінічна симптоматика, пов'язана з хронічною патологією жовчовивідних шляхів, а саме загальна слабість, нездужання, тяжкість у правому підребер'ї, гіркота або металевий смак у роті, здуття живота, обкладеність язика білим або жовтуватим нальотом, зниження апетиту, диспептичні прояви, у низки хворих - збільшення печінки в межах 2-3см, схильність до закрепів. При проведенні медичної реабілітації вказана симптоматика поступово зменшувалася або повністю зникала в обох групах, однак у першій групі, яка отримувала курс медичної реабілітації після операції ХЕК згідно до заявленого способу, ліквідація вказаної клінічної симптоматики була суттєво більш швидкою (таблиця 1). З таблиці 1 видно, що під впливом заявленого способу медичної реабілітації у хворих на ХКХ після операції ХЕК відмічалося скорочення відносно групи хворих, в яких медична реабілітація проводилася за допомогою існуючого способупрототипу, тривалості збереження таких симптомів, як загальна слабість - в 1,59 рази (на 2,9±0,1 доби), нездужання - в 1,77 рази (на 3,3±0,2 доби), зниження апетиту - в 1,70 рази (на 3,2±0,2 доби), тяжкості в правому підребер'ї - в 1,43 рази (на 2,6±0,1 доби), диспептичних проявів - в 1,68 рази (на 3,4±0,2 доби), гепатомегалії - в 1,28 рази (на 3,7±0,3 доби), гіркоти або металевого смаку в роті - в 1,48 рази (на 2,7±0,1 доби), відрижки - в 1,56 рази (на 3,5±0,3 доби), здуття живота - в 1,51 рази (на 2,5±0,1 доби), закрепів - в 1,63 рази (на 3,1 ±0,2 доби), обкладеності язика брудним білим або жовтим нальотом - в 1,34 рази (на 3,6±0,3 доби), астенічного або астено-невротичного стану - в 1,43 рази (на 3,3±0,2 доби), вегетативних розладів, а саме тривалого червоного або змішаного дермографізму, коливань артеріального тиску, дихальної аритмії та інших вегетативних розладів -в 1,38 рази (на 3,8±0,3 доби), головного болю - в 1,54 рази (на 2,9±0,2 доби), зниження фізичної працездатності - в 1,59 рази (на 3,0±0,2 доби), запаморочення ~ в 1,6 рази (на 2,8±0,1 доби), Р