Спосіб консервативного лікування аденоми передміхурової залози з використанням продуктів бджільництва

1. Спосіб консервативного лікування аденоми передміхурової залози з використанням продуктів бджільництва, що включає введення усередину відвару підмору бджіл (ПБ) з доданням меду та 3 народной медицины. - Том 2. - М.: Астрель, 2007. С. 117-119]. Цей спосіб більш ефективний, ніж попередні, та може використовуватися в практиці сімейного лікаря. Однак все ж таки його ефективність більш значна лише на початкових стадіях хвороби, іноді як більшість хворих звертаються до лікаря за допомогою при наявності вже виражених дизуричних розладів, тобто при аденомі не менш як II ступеня. Крім того, у зв'язку з загальною алергічною перебудовою організму, досить часто у хворих на АПЗ зустрічається алергія на квітковий пилок. Тому використання вказаного способу обмежено, та він потребує подальшого удосконалення. Був розроблений також спосіб консервативного лікування АПЗ підмором бджіл (ПБ) у вигляді спиртового екстракту; екстракт призначали по 1520 крапель після вживання їжі 2-3 рази на день протягом 1-2 місяців поспіль [Большой медовий лечебник. - М.: изд-во Эксмо, 2005. - С. 183-184]. Цей спосіб більш ефективний, ніж попередні, але він дає позитивні результати лише у 50-60 % хворих, переважно з аденомою І стадії, та тому потребував подальшого удосконалення. Відомий також спосіб консервативного лікування АПЗ шляхом вживання хворими відвару з підмору (1 столова ложка з горою ПБ відварювалася в 500 мл води протягом 2 годин), який вживали усередину по 1 столовій ложці 1-2 рази на день [Лудянский Э. А. Различные способы применения продуктов пчеловодства в медицине / В кн: Апитерапия. Биология и технология продуктов пчеловодства. - Днепропетровск, 1998. - Часть I. С. 81-89]. Однак при використанні цього способу ефективність лікування АПЗ також не перевищував 5060 %, та був особливо низьким при наявності у хворих фонової запальної патології передміхурової залози у вигляді хронічного неспецифічного простатиту. Тому в подальшому цей спосіб консервативного лікування АПЗ був удосконалений шляхом додання до складу водного відвару ПБ 1 столової ложки меду та 1 чайної ложки 10 % спиртового розчину прополісу для покращення смаку відвару та підвищення його імуностимулюючих властивостей [Лудянский Э.А. Очерки практической апитерапии. - Вологда: Б. И., 1991. - C.116-117]. Однак, навіть, за особливими даними автора цього способу, його ефективність складає лише 60 %, оскільки у решти хворих в подальшому відмічено прогресування АПЗ, яке потребувало проведення хірургічного лікування. Тому цей спосіб також потребував подальшого удосконалення. Відомий також спосіб консервативного лікування АПЗ шляхом введення хворим усередину охолодженого і процідженого відвару бджіл з доданням до 500 мл такого відвару 2 столових ложок меду та 2 чайних ложок (10 мл) 10 %-го спиртового екстракту прополісу; суміш ретельно розмішують та п'ють натще по 1 столовій ложці 1-2 рази на день протягом 1 місяця; через 6 місяців при необхідності курс лікування повторюють [Приймак Г.П. Бджоловедення. - Київ: Альтерпрес, 2008. - С. 524525]. 61959 4 Цей спосіб найбільш ефективний з відомих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що у частини (25-30 %) хворих на АПЗ після завершення місячного курсу лікування за допомогою відомого способу відмічається досить швидке прогресування аденоми та посилення дизуричних проявів, що погіршує якість життя хворих. Крім того, при вживанні лише усередину відвару ПБ з доданням меду та екстракту прополісу відсутня місцева дія продуктів бджільництва на ділянку розповсюдження передміхурової залози. Тому відомий спосіб потребує удосконалення. Задачею корисної моделі було удосконалення відомого способу-прототипу, спрямоване на зменшення симптоматики аденоми простати, покращення самопочуття та в цілому якості їхнього життя, попередження подальшого прогресування АПЗ, що надає можливість запобігання хірургічному втручанню, а в патогенетичному плані - підвищити показники імунного статусу хворих на АПЗ при їхньому зниженому рівні (оскільки це вважають важливою рисою патогенезу АПЗ). Для реалізації даної задачі авторами корисної моделі пропонується продовжити прийом усередину відвару з ПБ з доданням меду (2 столові ложки) та 10 % спиртового екстракту прополісу (20 мл, тобто 4 чайні ложки) на 400 мл відвару, протягом 2-3 місяців поспіль по 1 столової ложці (15 мл) 2-3 рази на день за 20-30 хвилин до вживання їжі та додатково вводити хворим у пряму кишку свічки з м'якою витяжкою прополісу - по 1 свічці 1 раз на день протягом 30-40 днів поспіль; повторний курс введення ректальних свічок здійснюють через 20-30 днів. Вказане консервативне лікування АПЗ слід повторювати 2 рази на рік з інтервалом 3-4 місяці між ними; лише при такий кратності застосування вказаних продуктів бджільництва в більшості випадків забезпечується позитивна динаміка перебігу хвороби. Вказані дози, кратність та тривалість введення продуктів бджільництва при реалізації заявленого способу консервативного лікування хворих АПЗ розроблені при створенні корисної моделі авторами досвідним шляхом, з урахуванням результатів клінічного, інструментального (сонографічний аналіз розмірів та кількості залишкової сечі у сечовому міхурі - CM), а також анкетах даних пацієнтів, які характеризують їхні суб'єктивні почуття, що має важливе значення при оцінки якості життя у хворих з хронічною патологією внутрішніх органів [дивись, наприклад: Гурылева М. Э. Проблема качества жизни в медицине / М.Э. Гурылева, Л.Д. Карданова. - Нальчик: Эль-Фа, 2007.-96 с.] При розробці корисної моделі було обстежено дві групи чоловіків від 55 до 76 років - основна (32 хворих) та зіставлення (34 пацієнти) рандомізовані за віком, ступенем аденоми (І або II), з урахуванням даних клінічного та сонографічного дослідження, та особливо вираженістю дизуричних проявів, як основного симптомокомплексу, який викликав скарги хворих та обмежував якість їх життя. 5 61959 До початку консервативного лікування у всіх обстежених хворих клінічна картина була типовою: скарги на порушення сечовипускання (почастішання, ніктурія), зміни характеру струменя (тонкий, падає прямо, під кінець сечовипускання переривається), загальний стан середньої важкості; Status localis: при ректальному пальцевому дослідженні визначається збільшення передміхурової залози до 4,55,5-56 см, поверхня випукла, гладка, серединна борозда згладжена, консистенція - рівномірно тугоеластична, рівні чіткі контури, верхній полюс зліва або справа не досягається, рухомість стінки прямої кишки над нею збережена. 6 Клінічне обстеження в динаміці лікування дозволило встановити, що заявлений спосіб лікування хворих на АПЗ обумовлює позитивний вплив на перебіг захворювання в порівнянні з відомим способом-прототипом. Дійсно, як видно з таблиці 1, використання заявленого способу лікування сприяє більш швидкій ліквідації клінічних симптомів захворювання. Під впливом заявленого способу лікування тривалість збереження частого сечовипускання скорочувалася на 35,7±3,06 дні, ніктурія - на 31,3±4,01 дні, зміни характеру струменя - на 29,5±2,13 дні (Р