Спосіб комплексного лікування дисфункціональних розладів біліарного тракту

Спосіб комплексного лікування дисфункціональних розладів біліарного тракту, що включає призначення дієти №5, мінеральних ванн та питного прийому мінеральної води, який відрізняється тим, що як мінеральні ванни призначають сульфідні мінеральні ванни з експозицією 8-14 хвилин, температурою 36-37 °С, через день, на курс ліку вання 10-12 процедур, а як мінеральну воду для питного прийому призначають слабосульфідну маломінералізовану сульфатно-натрієву кальцієву мінеральну воду з урахуванням типу дисфункції жовчного міхура та сфінктера Одді: при гіперкінетичній і гіпертонічній дисфункції біліарного тракту вказану мінеральну воду призначають за 45 хвилин до їди, температурою 42 °С, по 200 мл, розведену 1:1 - 100 мл мінеральної води Синяцького родовища і 100 мл кип'яченої водопровідної води тієї' ж температури; а при гіпокінетичній і гіпотонічній дисфункції біліарного тракту - у два етапи за 60 та за ЗО хвилин до їди, температурою 42 °С, по 150-200 мл, нерозведену, при загальній тривалості курсу лікування 24 дні. Корисна модель, що заявляється, стосується медицини, а саме гастроентерології, та призначена для комплексного лікування хворих на дисфункціональні розлади біліарного тракту. Таке лікування може проводитись як в санаторно-курортних умовах, так і в лікувально-профілактичних закладах. Згідно з дослідженнями Гарвардського університету, захворювання шлунково-кишкового тракту входять до десятки найбільш поширених патологіи нового тисячоліття. Частота диспептичних порушень серед населення розвинутих країн складає 30-40%. За даними Talley N.J. (1999), кожна четверта людина скаржиться на ті чи ІНШІ розлади. Дисфункціональні розлади біліарного тракту (дисфункції жовчного міхура і дисфункції сфінктера Одді, згідно Погоджувальної Комісії міжнародних експертів (Рим, 1999) в залежності від причини, що їх викликала, поділяють на первинні і вторинні. Первинні дисфункції жовчного міхура і сфінктера Одді, перебігають самостійно, зустрічаються відносно рідко І складають в середньому 10-15%. Значно частішими є вторинні дисфункції, тобто такі, що є супутньою ознакою інших захворювань органів травлення: підшлункової залози, шлунку, дванадцятипалої кишки і кишківника, і тому і кишківника, і тому вторинні дисфункції жовчного міхура і (або) сфінктера Одді часто мають клінічну картину основного захворювання. Провідна роль у виникненні дисфункціональних розладів біліарного тракту належить психоемоційним факторам - психоемоційним перевантаженням, стресовим ситуаціям. Дисфункції жовчного міхура і сфінктера Одді можуть бути проявом загального неврозу. Слід відмітити, що дисфункціональні розлади біліарного тракту є одним із обов'язкових факторів, що приймають участь у формуванні біліарного літогенезу. Лікування дисфункцюнальних розладів біліарного тракту є одним із основних засобів профілактики виникнення жовчокам'яної хвороби, яка характеризується високою розповсюдженістю в популяції (5,3-10%) і призводить до тимчасової', а нерідко і стійкої', втрати працездатності, що зумовлює як медичну, так і соціально-економічну значимість проблеми. В зв'язку з цим набуває актуального значення пошук нових, відносно дешевих способів лікування хворих із цією патологією. Реальним шляхом досягнення нормалізації' функціонального стану біліарного тракту є санаторнокурортне лікування, проте воно не забезпечує стійкої ремісії та суттєвого зниження частоти рецидивування основного захворювання. GO CD о> 6879 Так, відомий спосіб комплексного лікування дисфункціональних розладів біліарного тракту, що передбачає застосування дієти №5, медикаментозної терапії, фітотерапії, фізіотерапії та мінеральних вод [1]. Цей спосіб забезпечує нормалізуючий вплив на порушені процеси вуглеводного, ліпідного, білкового обміну, на функцію вегетативної нервової системи, на моторну функцію жовчного міхура; однак, велика тривалість лікування, значна кількість побічних явищ, висока вартість лікування - є недоліками цього способу, який, до того ж, не у всіх випадках забезпечує стійку ремісію та зниження частоти рецидивування основного захворювання. Відомим є також спосіб комплексного лікування дисфункцій біліарного тракту шляхом використання маломінералізованої гідрокарбонатносульфатно-хлоридно-натрієвої мінеральної' води за 35-45 хвилин до, а хлорид но-натрієвої - через 35-45 хвилин після вживання їжі тричі на день по 150-200мл. Додатково внутрішньом'язово вводять ретинолу ацетат один раз та токоферолу ацетат 12 рази на добу за годину після їжі [2]. Цей спосіб забезпечує пом'якшення клінічних ознак та симптомів основного захворювання, але ремісія залишається нестійкою, а частота рецидивування високою. Найбільш близьким до запропонованого (прототипом) є спосіб комплексного лікування дисфункціональних розладів біліарного тракту, який включає призначення дієти №5, вуглекислих мінеральних ванн та застосування питного прийому гідрокарбонатно-натрієвої мінеральної води по 200-250мл 3 рази на день за 20-30 хвилин до їжі [3]. Таке лікування дає позитивний ефект, але пдрокарбонатні мінеральні води мають високі антацидні властивості і значно менш виражену жовчогінну дію (через низку концентрацію сульфатів). При цьому способі лікування рецидив з'являється вже через 6-12 місяців. В основу корисної' моделі, що заявляється, покладено завдання підвищення ефективності комплексного лікування дисфункціональних розладів біліарного тракту за рахунок забезпечення відновлення виділення печінкою колоїдно-стабільноі жовчі і нормалізації скоротливої' здатності жовчного міхура, що забезпечується шляхом призначення питного прийому слабосульфідноі маломінералізованої сульфати о-натрієвої кальцієвої мінеральної води в комплексі з дієтою та сульфідними мінеральними ваннами. Технічний результат від впровадження запропонованого способу буде полягати в нормалізації функції біліарного тракту, збільшенні стійкості ремісії та зменшенні частоти рецидивів основного захворювання. Крім того, запропонований спосіб забезпечує профілактику утворення жовчних каменів, покращує клінічну симптоматику та підвищує ефективність лікування основного захворювання. Поставлене завдання вирішується тим, що у відомому способі комплексного лікування дисфункціональних розладів біліарного тракту, що включає призначення дієти №5, мінеральних ванн та питного прийому мінеральної води, згідно корисної моделі, в якості мінеральних ванн призначають сульфідні мінеральні ванни з експозицією 8-14 хвилини, температурою 36-37°С через день, на курс лікування 10-12 процедур, а в якості мінеральної води для питного прийому призначають слабосульфідну маломінералізовану сульфатнонатрієву кальцієву мінеральну воду з урахуванням типу дисфункції жовчного міхура і сфінктера Одді за наступною схемою: - при гіперкінетичній І гіпертонічній дисфункції біліарного тракту вказану мінеральну воду призначають за 45 хвилин до їжі, температурою 42°С, по 200мл розведену (1:1-100мл мінеральної води Синяцького родовища і ЮОмл кип'яченої водопровідної води тієї ж температури); - при гіпокінетичній і ппотонічній дисфункції біліарного тракту вказану мінеральну воду призначають у два етапи за 60 та за ЗО хвилин до їжі, температурою 42°С, по 150-200мл, нерозведену при загальній тривалості курсу лікування 24 Дні. Відмінною особливістю способу, що заявляється, є використання слабосульфідної мінеральної води для питного прийому за розробленою схемою в комплексі з дієтою та сульфідними ваннами. Це дозволяє нормалізувати виділення жовчі за рахунок холеретичної та холекінетичної дії певних компонентів мінеральної води і, опосередковано, функціональний стан печінки, завдячуючи редукції явищ холестазу. Як результат, досягається більш стійка ремісія і значно знижується частота рецидивів основного захворювання. За доступними літературними даними такий спосіб комплексного лікування дисфункціональних розладів біліарного тракту невідомий. Запропонований спосіб комплексного лікування дисфункціональних розладів біліарного тракту здійснюється наступним чином. Після клінікоінструментального обстеження і підтвердження діагнозу дисфункції міліарного тракту хворому призначають дієту №5 і мінеральні ванни із сульфідної води Синяцького родовища. Експозиція 814 хвилин, температура 36-37°С, через день, на курс лікування 10-12 процедур. Сірководневі мінеральні ванни вказаних параметрів сприяють нормалізації діяльності вегетативної нервової системи, діють м'яко, позитивно впливають на серцевосудинну систему, активізують обмінні процеси, підсилюють процеси гальмування в центральній нервовій системі, нормалізують біохімічні та біофізичні властивості жовчі, обмін речовин в печінці та інших органах травлення, сприяють збільшенню концентрації сульфгідрильних груп в крові. Водночас, хворому призначають внутрішній прийом слабосульфідної' маломінералізованої сульфатно-натрієвої кальцієвої мінеральної води Синяцького родовища з урахуванням типу дисфункції' жовчного міхура і сфінктера Одді за наступною схемою: - при гіперкінетичній і гіпертонічній дисфункції біліарного тракту вказану мінеральну воду призначають за 45 хвилин до їжі, температурою 42°С, по 200мл розведену (1:1-ЮОмл мінеральної води Синяцького родовища і ЮОмл кип'яченої водопровідної води тієї ж температури); - при гіпокінетичній і гіпотонічній дисфункції біліарного тракту вказану мінеральну воду призна 6879 чають у два етапи за 60 та за ЗО хвилин до їжі, температурою 42°С, по 150-200мл, нерозведену. Загальна тривалість курсу лікування становить 24 дні. При внутрішньому прийомі мінеральної води Синяцького родовища спостерігається холеретичний, холекінетичний, протизапальний, антитоксичний ефекти, знижується інтрадуоденальний тиск, покращується відтік панкреатичного секрету, що позитивно впливає на клінічний перебіг хвороби і сприяє зникненню або значному пом'якшенню основних клінічних проявів захворювання вже на 3-6 день лікування. Найбільш виражені ці ефекти у мінеральної води, у складі якої переважають аніони сульфатів та катіони магнію, бо іони магнію сприяють виділенню гормону холецистокініну, який регулює скоротливу функцію жовчного міхура. Сульфати кальцію діють протизапально, бо за рахунок повільного всмоктування викликають збільшення об'єму кишкового вмісту, сприяють видаленню бактерій і токсинів, чим гальмують запальні процеси, запобігають метеоризму. Це викликає також посилене виділення жовчі та інших травних секретів, стимулює перистальтику та випорожнення кишечнику, що запобігає ентерогенній інтоксикації, покращує функціональний стан печінки. Наш досвід показав, що у хворих з дисфункціями жовчного міхура і закрепами нормалізація функції жовчного міхура відбувалася у тих хворих, у яких вдалося добитися нормалізації випорожнення. Запропонована схема питного прийому мінеральної води Синяцького родовища має наступне обґрунтування. Час прийому мінеральної води відносно прийому їжі визначається типом дисфункції жовчного міхура j (або) сфінктера Одді. З метою вивчення дії одноразового прийому мінеральної води Синяцького родовища на моторну функцію жовчного міхура групі хворих з дисфункціональними розладами міліарного тракту було проведено хроматичне дуоденальне зондування. При цьому в якості подразника, що скорочує жовчний міхур, використовували мінеральну воду Синяцького родовища в кількості 200мл з температурою 42°С. При внутрішньому дуоденальному введенні нерозведеної мінеральної води Синяцького родовища хворим на пперкінетичні та гіпертонічні розлади біліарного тракту час розкриття сфінктера Одді становив 7,1±0,81 хвилин. Міхурова жовч виділялась стрімко, часто переривчасто При цьому, у 3/4 хворих виникали болі в правому підребер'ї або нудоти. Всього за 15,3±1,27 хвилин отримано 22,1±2,14мл порції жовчі "В". Печінкова жовч також витікала швидко, часто переривчасто - всього на протязі 20,4+1,45 хвилин, отримано 25,7±2,23мл жовчі порції "С". При Інтрадуоденальному введенні розведеної мінеральної води Синяцького родовища час розкриття сфінктеру Одді складав 6,9±0,86 хвилин і (t=0,17). Міхурова жовч виділялася більш повільно і не переривчасто. Болі в правому підребер'ї або нудоти відмічала всього 1/4 хворих. За 20,0+1,22 хвилин (t=2,67) отримано 25,5±1,53мл (t=0,49) порцГі жовчі "В". Печінкова жовч також відтікала більш повільно і поступово. Так, за 27,8±1,40 хви лин (t=3,68) отримано 33,6±2,19мл (t=2,52) жовчі. Таким чином, у хворих на дисфункцію жовчного міхура по гіпертонічному типу одноразовий прийом розведеної мінеральної води в порівнянні із нерозведеною водою, супроводжувався більш повільним, непереривчастим і безболісним відтоком міхурової жовчі. При внутрішньому дуоденальному введенні нерозведеної мінеральної' води Синяцького родовища хворим на гіпокінетичні та гіпотонічні розлади біліарного тракту розкриття сфінктера Одді спостерігалось через 6,8±0,77хв. Міхурова жовч спочатку виділялась швидко і у великій КІЛЬКОСТІ, але кожні наступні 10 хвилин її кількість зменшувалась - "затухаюча крива". В цілому, на протязі 51,3+1,84 хвилин виділилось 76,3±2,91мл жовчі порції "В". Максимальне виділення печінкової жовчі також спостерігалось у перші 10-20 хвилин. Всього за 39,6±1,77 хвилин отримано 60,1±2,37мл жовчі порції "С". Через 2-3 дні у частини хворих на дисфункцію жовчного міхура по гіпотонічному типу знову проведено хроматичне дуоденальне зондування. Для отримання рефлексу жовчного міхура також використовували мінеральну воду Синяцького родовища в КІЛЬКОСТІ 200мл, підігріту до 42°С. Як і раніше, міхурова жовч у перші 20 хвилин виділялась швидко та у великій кількості. Коли жовч порції "В" почала витікати повільно і в незначній кількості, на ЗО хвилин після чергового забору жовчі, додатково вводили 150мл мінеральної води тієї ж температури. При цьому вже через 10 хвилин спостерігалось деяке збільшення відтоку жовчі порції "В" „міхуровий поштовх" Всього за 60,0±2,14 хвилин (t=3,09) отримано 94±3,06мл (t=4,19) жовчі порції "В". З вищевказаного видно, що, якщо при однократному прийомі мінеральної води Синяцького родовища отримано в середньому на 4-ій хвилині 7мл, а на 5-ій хвилині 5мл жовчі порції "В", то при двократному прийомі мінерально'! води в той же час виділилось відповідно 17 та 14мл міхурової жовчі. З наших спостережень витікає, що повторне введення мінеральної води Синяцького родовища під час виділення міхурової жовчі хворим з гіпотонією жовчного міхура значно покращує відтік жовчі. В той же час, повторне введення мінеральної води суттєво впливає на відтік печінкової жовчі. Так, всього на протязі 44,1+2,34 хвилин (t=1,54) отримано 67,3±3,12мл t=1,81 жовчі порції "С". Що стосується температури мінеральної води, то хворі сприймають підігріту воду краще, що дозволяє використовувати її як при гіпертонусі, так І при ппотонусі жовчного міхура. Таким чином, універсальність дії мінеральної води Синяцького родовища, як при ппотонусі, так і при гіпертонусі бїліарного тракту, пояснюється, деякою мірою, тим, що подібні води являють собою біологічно активні буферні розчини, і саме вираженість буферних властивостей є одним з основних критеріїв, що визначають особливості їхньої дії. Що стосується кількісної характеристики прийому мінеральної води, то Ті призначають з розрахунку 12-14мл на кг маси тіла (з врахуванням типу дисфункції жовчного міхура та сфінктера Одді). Як показали КЛІНІЧНІ спостереження, зникнення або зменшення інтенсивності прояву симптомів 6879 реєструвалось в середньому на (15,5±0,7) день лікування, дещо раніше - в кінці тижня - зникали симптоми шлункової диспепсії, пізніше - явища холестазу, достовірне зменшення фази закритого сфінктера Одді (з 15,0±1,8 до 6,0±1,1 хвилин), покращення швидкості виділення міхурової порції жовчі та ЇЇ біохімічних показників. При внутрішньому прийомі слабосульфідної мінеральної води спостерігається холеретичний, холекінетичний, протизапальний, антитоксичний ефекти завдяки вмісту в воді сірки у вигляді сульфатних іонів (59,9г/л). ЦІ форми сірки належать до біолопчноактивних речовин, які приймають участь в окисновідновних процесах, діють на реактивність організму. В разі розвитку бальнеореакції або загострення хвороби відміняють всі бальнеопроцедури, призначають ліжковий (або напівпіжковий) режим, призначають жовчогінні та спазмолітичні препарати за звичайного схемою, але строго індивідуально. Протипоказаннями до застосування запропонованого способу є: - Загальні протипоказання до курортного лікування - Хронічний калькульозний холецистит у фазі неповної ремісії - Хронічна виразкова хвороба шлунку та дванадцятипалої" кишки в фазі неповної ремісії - Цироз печінки - Активний хронічний гепатит Конкретні приклади втілення винаходу Приклад 1. Історія хвороби №2376. Хвора Ф.В.А. 37 років вага тіла 62кг, зріст 168см; Діагноз: дисфункція жовчного міхура і сфінктера Одді по ппермоторному типу. Астеноневротичний синдром. В анамнезі: хворіє з 2001 року. За медичною допомогою не зверталася, приймала спазмолітики з нетривалим покращенням. Скарги на колікоподібні болі у правому підребер'ї, пов'язані з порушенням дієти, що іррадіюють під праву лопатку, посилюються при глубокому вдосі, знімаються при прийомі спазмолітиків; дратівливість, підвищена втомлюваність, головний біль. Об'єктивно: живіт помірно болючий в проекції жовчного міхура, позитивні симптоми Ортнера, Кера, правобічний "френікус"-симптом. Печінка біля краю реберної' дуги, край заокруглений, невідчутний при пальпації, селезінка не пальпується. Біохімія крові - загальний білок 72г/л, загальний білірубін - 15,8ммоль/л, прямий - 5,2ммоль/п, непрямий - 10,6ммоль/л; АЛТ-0,27ммоль/л.год; АСТ-0,28ммоль/л.год; ГГТ-3,14ммоль/л; лужна фосфатаза -1,1ммоль/г.л; тимолова проба 2.8ОД; холестерин - 4,18шлоль/л; 6-ліпопротещи 7,3г/л ; триглІцериди - 1,87ммоль/л; білковий профіль: альбуміни - 52%, глобуліни 48%, а-і-3,6; аг6,9;р-10,8;у-19,0. Дані ФДЗ: холедохус-фаза 20мл на протязі 25хв.; фаза закритого сфінктера Одді - 14хв.; фаза "А" жовчі - Юмл на протязі 10хв.; фаза иВ"-20мл на протязі 15хв.; фаза "С"-12мл на протязі 8хв. Аналіз вмісту при ФДЗ: Показники А В С Лейкоцити, в п/з 0-1 2-3 0-1 Слиз + + Білірубін (мкмоль/л) 121 438 93,6 1,39 54,8 9,67 4,3 Холестерин (ммоль/л) 0,6 7,1 2,24 2,3 7,72 Холато хол естер, коеф. Скоротливо-евакуаторну функцію жовчного міхура визначали за коефіцієнтом випорожнення (В.В. Виноградов, Ф.А. Брагин). К ви „=54%. УЗД печінки та жовчного міхура: без особливих змін. Аналізуючи наведені дані, можна заключити: дисфункція жовчного міхура та сфінктера Одді за гіпермоторним типом, спостерігаються подовження холедохус-фази та фази "А" жовчі, фаза "закритого сфінктера" триває більш ніж 6хв., фаза "В" жовчі коротка з невеликою кількістю жовчі; К В И П більше 30%; УЗД печінки та ЖМ, біохімічний склад жовчі без особливих змін, що підтверджує клінічний діагноз. Призначене лікування: Дієта №5, внутрішній прийом мінеральної води Синяцького родовища температурою 42°С за 45 хвилин до їжі по 200мл, розведеної 1:1 (тричі на день), а також загальні сірководневі ванни температурою 36-37°С, тривалістю 14 хвилин, через день, №10-12. Загальна тривалість курсу лікування 24 дні. Після закінчення лікування відмічено покращення клінічного стану пацієнта, нормалізацію функціонального стану біліарного тракту. При виписці хворій рекомендовано дотримання дієтичного режиму харчування, повторний курс санаторно-курортного лікування та контроль стану здоров'я у дільничного лікаря. Засобами анкетування встановлено, що впродовж року стан хворої залишався задовільним, рецидиву захворювання не спостерігалось. Жовчні КИСЛОТИ (Г/Л) Приклад 2. Історія хвороби №2512. Хвора З.Н.Т., 54 роки, маса тіла 84кг, зріст 166см. Діагноз: дисфункція жовчного міхура і сфінктера Одді по гіпомоторному типу. Ожиріння І ступеня. Скарги на тупі болі в правому підребер'ї, відчуття тиску, розпирання, що посилюється під час нахилу тулуба, з іррадіацією в праве плече, праву половину шиї, знімаються прийомом алпохолу; нудоту, гіркоту в роті, закрепи. В анамнезі", хворіє з 1998 року. Проходила курс амбулаторного лікування з приводу дискінезії жовчовивідних шляхів по гіпотонічному типу з нетривалим ефектом. Об'єктивно-, живіт помірно болючий в проекції жовчного міхура, позитивні симптоми Ортнера, Кера. Печінка на 2см виступає з-під краю реберної дуги, край заокруглений, неболючий, селезінка не пальпується. Біохімія крові - загальний білок 74г/л, загальний білірубін - 19,4ммоль/л, прямий - 4,8ммоль/л, непрямий - 14,2ммоль/л; АЛТ-0,52ммоль/л.год; АСТ-0,37ммоль/л.год; ГГТ-1,2ммоль/л; лужна фосфатаза -0,8ммоль/г.л; тимолова проба - 3,2ОД; холестерин - 7,8ммоль/л; р-ліпопротеїди - 7,3г/л; триглІцериди - 3,94ммоль/л; білковий профіль: альбуміни - 58%, глобуліни 42%, ссі-2,3; а2-7,6; р11,0; 7-22,0. Дані ФДЗ: холедохус-фаза 15мл на протязі 10хв.; фаза закритого сфінктера Одді - 1хв.; фаза "А" жовчі -12мл на протязі 15хв.; фаза "В"-110мл на протязі 45хв.; фаза "С" - ЗОмл на протязі 25хв. Аналіз вмісту при ФДЗ: 6879 Показники Лейкоцити, в п/з Слиз Білірубін (мкмоль/л) Жовчні кислоти (г/л) Холестерин (ммоль/л) Холатохолестер, коеф. Коефіцієнт випорожнення А 1-2 В 6-7 С 2-3 + ++ + 203 714 118 1,27 40,32 9,5 0,68 8,4 3,82 1,86 4,8 2,48 жовчного міхура Квип=16%. УЗД печінки та жовчного міхура: застійний жовчний міхур. Аналізуючії наведені дані, можна заключити: дисфункція жовчного міхура і сфінктера Одді за гіпомоторним типом, спостерігаються подовження фази "В" з великою кількістю жовчі; фаза "закритого сфінктера" триває менш ніж 1хв; КВИп менше 20%; зміна біохімічного складу жовчі в бік літогенності: підвищення рівня холестерину, зниження хол атохол естери нового коефіцієнту; застійні явища з боку жовчного міхура, що підтверджує клінічний діагноз. Призначене лікування: Дієта №5, внутрішній прийом мінеральної води Синяцького родовища температурою 42°С за 60 та за ЗО хвилин до їжі по 200мл (тричі на день), а також загальні сірководневі ванни температурою 36-37°С, тривалістю 14 хвилин, через день, №10-12. Загальна тривалість курсу лікування 24 дні. Після закінчення лікування диспептичні явища зникли, загальний стан покращився, негативні симптоми подразнення жовчного міхура; печінка біля краю реберної дуги, неболюча. Відмічена нормалізація біохімічного складу жовчі та нормалізація функціонального стану біліарного тракту. При виписці хворій рекомендовано дотримання дієтичного режиму харчування, зменшення ваги тіла, активізація фізичної активності та контроль стану здоров'я у дільничного лікаря протягом року. Засобами анкетування встановлено, що впродовж року стан хворої був задовільним, рецидиву захворювання не спостерігалось . Приклад 3. Історія хвороби №2416. Хворий Ш.В.П.,51 рік, маса тіла 98кг, зріст 172см. Діагноз: хронічний холецистит, фаза ремісії, середнього ступеня тяжкості з частими рецидивами. Дисфункція жовчного міхура по гі по мотор но му типу. Холецисто-кардіальний синдром. Ожиріння І ступеня. Скарги на постійну печію, відрижку, нудоту, біль у надчеревній ділянці, правому підребер'ї з іррадіацією в праву частину грудної клітини, болі в ділянці серця, неінтенсивні, нетривалі, не іррадіюють, проходять після прийому спазмолітиків. В анамнезі: хворіє 12 років. Амбулаторно та стаціонарно лікувався нерегулярно. Періоди загострення - весна, осінь. На санаторно-курортному лікуванні не знаходився. Об'єктивно: загальний стан хворого задовільний, гіперстенічноїтілобудови, схильний до повноти. Пальпація органів черевної порожнини: живіт болючий у правому підребер'ї, позитивні симптоми Ортнера, Кера, М юсі-Георпєвсь кого. Печінка виступає на 2см з-під краю реберної дуги, край заокруглений, відчутний при пальпації, селезінка не пальпується. Хворому провели загальноклінічне та Інструментальне дослідження: загальний аналіз крові 10 еритроцити 3,67-1012; гемоглобін - 127г/л; лейкоцити 6,0-109; еозинофіли 5; П-5; С-67; Л-20; М-3; ШОЕ 12мм/год. Біохімія крові - загальний білок 67г/л, загальний білірубін - 20,8ммоль/л, прямий - 5,6ммоль/л, непрямий - 15,2ммоль/л; АЛТ-0,48ммоль/л.год; ACT- 0,44м мо л ь/л. год; ГГТ-1,45ммоль/л; лужна фосфатаза 1,1 бммоль/г.л; холестерин 8,77ммоль/л; тригліцериди - 3,78ммоль/л; (3ліпопротеіди - 7,5г/л; тимолова проба - 3,8ОД; білковий профіль: альбуміни - 55%; глобуліни - 45%; сц-3,2; аг-8,4; р-12; у-24,0. Дані ФДЗ: холедохус-фаза 20мл на протязі 10хв.; фаза закритого сфінктера Одді - 4хв.; фаза "А" жовчі -12мл на протязі 5хв.; фаза "В" - 95мл на протязі 50хв.; фаза "С"-45мл на протязі 40хв. Аналіз вмісту при ФДЗ: В С Показники А 5 Лейкоцити, в п/з 3-5 14 Слиз + +++ + Білірубін(мкмольУл) 241 623 154 Жовчні кислоти (г/л) 1,52 15,9 4,8 Холестерин (ммоль/л) 0,65 9,2 3,5 Хол атохол є стер. коеф. 2,3 1,7 1,4 Коефіцієнт випорожнення жовчного міхура КВип= 14%. УЗД печінки та жовчного міхура: Картина хронічного некалькульозного холециститу. Застійний жовчний міхур. Аналізуючи наведені дані, можна заключити: хронічний холецистит середнього ступеня тяжкості, дисфункція жовчного міхура за гіпотонічним типом, спостерігаються подовження фази "В" з великою кількістю жовчі; Квип менше 20%; порушення пігментної функції печінки, жовч містить елементи запального характеру з тенденцією до літогенезу, що підтверджує клінічний діагноз. Призначене лікування: Дієта №5, внутрішній прийом мінеральної води Синяцького родовища температурою 42°С за 60 та за ЗО хвилин до їжі по 200мл (тричі на день), а також загальні сірководневі ванни температурою 36-37СС, тривалістю 8 хвилин, через день, №10-12. Загальна тривалість курсу лікування 24 дні. Після закінчення лікування біль у надчеревній ділянці та диспепсичні явища зникли, болі в ділянці серця не турбують, загальний стан покращився. Негативні симптоми подразнення жовчного міхура, печінка біля краю реберної дуги, неболюча. Пігментна функція печінки нормалізувалась, жовч за даними ФДЗ після лікування більш розведена. Нормалізація функціонального стану біліарного тракту. При виписці хворому рекомендовано дотримання дієтичного режиму харчування, зменшення ваги тіла, активізація фізичної активності, повторний курс санаторно-курортного лікування та контроль стану здоров'я у дільничного лікаря. Засобами анкетування встановлено, що впродовж року стан хворого був задовільним, рецидиву захворювання не спостерігалось. Запропонований спосіб комплексного лікування дисфункціональних розладів біліарного тракту було застосовано у 88 пацієнтів у віці від 21 до 65 років, по давності захворювання від 1 до 10 років. Контрольну групу склали 64 пацієнти, що лікувались відомим способом комплексного санаторно 11 6879 12 курортного лікування із застосуванням питного Література прийому пдрокарбонатно-натрієвоі мінеральної 1. Фадєєнко Г.Д.. Функціональні захворювання води. В результаті лікування запропонованим споорганів травлення. Сучасний стан проблеми собом, у порівнянні з контрольною групою, спосте//Сучасна гастроентерологія. - 2001. - №2. - С.7-10. рігалось зменшення частоти рецидивів захворю2. Пат. №42185А, UA, A61K35/08 на "Спосіб вання приблизно у 2 рази, тобто рецидиви відновлювального лікування хронічних захворю(загострення) не виникали у них впродовж 1-2 ровань гепатобіліарної системи'". Бюл. №9/2001. ків. Отже, запропонований спосіб лікування дозво3. Ротаєнко А.П., Ганинець П.П., Дуло О.А., ляє скоротити загальну тривалість перебування Молнар СМ., Прокопенко О.В. Значення природхворого на ліжку, зменшити кількість днів втрати них факторів у лікуванні моторних розладів жовчопрацездатності І продовжити час ремісії. Спосіб вивідної системи у хворих, що зазнали впливу паможе бути використаний для лікування хронічного водку 1998, 2001рр. на Закарпатті // Науковий холециститу в умовах лікувально-профілактичних вісник Ужгородського університету. - серія "Медита санаторно-курортних закладів, що мають анацина". - 2004. - №23. - С.96-99. логи даної мінеральної води. Комп'ютерна верстка В. Мацело Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освгти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601