Спосіб лікування мікроаденом гіпофіза у жінок репродуктивного віку

Реферат: Спосіб лікування мікроаденом гіпофіза у жінок репродуктивного віку, який включає проведення гормональних досліджень і застосування препарату достинекс, причому попередньо визначають рівні загального пролактину і його низькомолекулярної фракції та, при виявленні високої активності низькомолекулярного пролактину, що становить відносно загального пулу пролактину 99-100 %, призначають мікродози препарату достинекс - ¼ таблетки 1-2 рази на тиждень курсом 1,5-2 роки, а після відновлення менструальної функції додатково використовують препарат утрожестан по 200 міліграмів у другу фазу циклу до нормалізації гормональних показників, причому визначення активності низькомолекулярного пролактину проводять раз на три місяці. UA 69908 U (54) СПОСІБ ЛІКУВАННЯ МІКРОАДЕНОМ ГІПОФІЗА У ЖІНОК РЕПРОДУКТИВНОГО ВІКУ UA 69908 U UA 69908 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель стосується галузі медицини, а саме гінекології, і може бути використана для лікування і профілактики мікроаденом гіпофіза, що сприятиме відновленню репродуктивної функції в жінок із діагностованими гіперпролактинеміями органічного генезу. Як прототип був вибраний спосіб лікування мікроаденом гіпофіза у жінок репродуктивного віку [Гилятзудинов И.А., Гилятзудинова З.Ш. Нейроэндокринная патология в гинекологии и акушерстве: Руков. для врачей. - М.: МЕДпресс-информ, 2006], що включає проведення гормональних досліджень та призначення достинексу - препарату каберголіну, який належить до третього покоління агоністів дофаміну і є прямим стимулятором дофамінових Д-2-рецепторів лактотропних клітин гіпофіза, у дозі 250 мкг 1-2 рази на тиждень. Ознаками, що збігаються з основними ознаками способу-прототипу, є: проведення гормональних досліджень і застосування препарату достинекс. Технічним результатом є: підвищення ефективності лікування, зменшення частоти рецидивів гіперпролактинемій. Причинами, які перешкоджають досягненню очікуваного технічного результату, є: тактика лікування без урахування молекулярного поліморфізму пролактину закономірно призводить до лікувальних помилок у виборі дози і тривалості прийому препаратів каберголінового ряду. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалення способу-прототипу шляхом призначення препарату достинекс з урахуванням рівня загального пролактину і його низькомолекулярної фракції, а після відновлення менструального циклу для корекції недостатності лютеїнової фази (НЛФ) доповнюють лікування призначенням препаратів прогестеронового ряду в другу фазу менструального циклу, що дозволяє досягти очікуваного технічного результату, тобто підвищити ефективність терапії, зменшити частоту рецидивів за рахунок високої селективної інгібуючої дії секреції пролактину, що особливо впливає на його низькомолекулярну фракцію. Поставлена задача вирішується тим, що в способі лікування мікроаденом гіпофіза у жінок репродуктивного віку, який включає проведення гормональних досліджень і застосування препарату достинекс, згідно з корисною моделлю, попередньо визначають рівні загального пролактину і його низькомолекулярної фракції та, при виявленні високої активності низькомолекулярного пролактину, що становить відносно загального пулу пролактину 99-100 %, призначають мікродози препарату достинекс - ¼ таблетки 1-2 рази на тиждень курсом 1,5-2 роки, а після відновлення менструальної функції додатково використовують препарат утрожестан по 200 міліграмів у другу фазу циклу до нормалізації гормональних показників, причому визначення активності низькомолекулярного пролактину проводять раз на три місяці. Між сукупністю основних ознак способу, який заявляється, та очікуваним технічним результатом визначається наступний причинно-наслідковий зв'язок: використання мікродоз препарату достинекс при виявленні високого рівня активності низькомолекулярного пролактину в комбінації з утрожестаном, який призначають після відновлення менструальної функції, дозволяє нормалізувати рівень пролактину і його молекулярний поліморфізм, відновити овуляторні менструальні цикли, зменшувати частоту рецидивів гіперпролактинемій за рахунок зниження рівня біологічно агресивної фракції низькомолекулярного пролактину, дозволяє впливати на всі ланки патогенезу виникнення гіперпролактинемій органічного генезу, забезпечує тривалий безрецидивний період за відсутності побічних ефектів і протипоказань, і, отже, з'являються умови для проведення ефективної терапії мікроаденом гіпофіза, що дозволяє виключити оперативне лікування у випадку зростання мікроаденом гіпофіза, забезпечує можливість більш якісного лікування рецидивів, а, отже, й відновлення репродуктивного здоров'я жінки. Спосіб полягає в наступному. У пацієнтки після встановлення факту гіперпролактинемії органічного генезу - мікроаденом гіпофіза, за допомогою КТ або МРТ із в/в посиленням проводять гормональні дослідження відразу при зверненні до гінеколога-ендокринолога, у процесі терапії і після проведеного лікування. Концентрацію гормонів у периферичній крові досліджують методом імуноферментного аналізу, який проводять на спектрофотометрі з використанням комерційних наборів реагентів фірми ТОВ Хема-Медика/Xema-Medica Co. Ltd, паспорт контролю якості/Quality control data sheet № 204/803. Визначають рівні гонадотропних гормонів: ЛГ, ФСГ, пролактин, статевих стероїдних гормонів - естрадіол, прогестерон, тестостерон, кортизол, соматотропний гормон. Дослідження фракцій пролактину проводилося на аналізаторі IMMULITE 2000 (виробник Siemens Healthcare Diagnostics Inc., США). Для виявлення макропролактину використовували метод преципітації з 25 % розчином поліетиленгліколю (ПЕГ/PEG преципітація; PEG 6000, Merck Schuchard OHG, Germany). Один 1 UA 69908 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 об'єм розчину ПЕГ змішувався з одним об'ємом сироватки пацієнта, суміш витримувалася 10 хвилин при кімнатній температурі, а потім центрифугувалася на 3000 об. протягом 15 хвилин. Мономерний біологічно активний пролактин (БПРЛ) вимірювався в супернатанті за допомогою методики IMMULITE 2000. З урахуванням розведення ці результати порівнювалися з початковими даними. Уміст високомолекулярного макропролактину розраховувався шляхом віднімання вмісту БПРЛ, отриманого після обробки ПЕГ, від вмісту гормона, отриманого в початковій крові. При обґрунтуванні лікувальної тактики ведення таких хворих був сформульований принцип "три L": "little" - фракція або low-molecular пролактину; "little dosis" - мікродоза достинексу; "long time" – тривалий період часу лікування протягом 1,5-2 років. Спосіб лікування по принципу "три L" означає наступне - при діагностуванні гіперпролактинемія органічного генезу з високою активністю низькомолекулярного пролактину, що становить відносно загального пулу пролактину 99-100 %, має значну біологічну агресію, унаслідок низької молекулярної маси відбувається максимальна реалізація й маніфестація клінічної симптоматики навіть при невисоких і субнормальних показниках загального пролактину. Найбільш виражений позитивний клінічний ефект лікування гіперпролактинемії органічного генезу спостерігається при застосуванні мікродози препарату достинекс по ¼ таблетки 1-2 рази на тиждень. У ході лікування препаратом достинекс щокварталу проводять визначення змін співвідношень фракцій пролактину (Прл.). Після відновлення менструальної функції лікування доповнюють введенням препарату утрожестан в дозі 200 мг на добу в 2-у фазу циклу, проте використання достинексу продовжують в підтримуючих мікродозах тривало до нормалізації низькомолекулярного Прл. Патогенетичну обґрунтовану пролонговану терапію пролактином гіпофіза проводять до зниження біологічної агресії пролактину, а саме до нормалізації процентних показників "little" фракції пролактину, що підтверджується контрольованими в динаміці максимальними позитивними клінічними результатами у вигляді зменшення в розмірах або повного зникнення мікроаденом гіпофіза в ході лікування. У середньому тривалість терапії мікродозами достинексу складає 1,5-2 роки. Спосіб був використаний у 25 пацієнток. Під спостереженням знаходилися 25 молодих дівчат із діагностованими на КТ або МРТ мікроаденомами гіпофіза у віці 14-18 років. Контрольну групу склали 25 дівчат того ж вікового цензу без мікроаденом гіпофіза. Даний спосіб був апробований у 25 пацієнток з мікроаденомами гіпофіза, у яких виявлений високий рівень активності низькомолекулярного пролактину, що становить відносно загального пулу пролактину 95-100 %. У ході обстеження до початку лікування спостерігалися достовірні гормональні порушення. Концентрація пролактину в крові підвищилася до 1031,4±1,5 пмоль/л у порівнянні зі здоровими жінками контрольної групи - 320,6±7,1 пмоль/л, фракції пролактину досягли 98-100 % за рахунок низькомолекулярного пролактину, у контрольній групі це співвідношення не перевищувало 65 %. Відмічається зниження концентрації прогестерону: 5,4±0,3 нмоль/л, у контролі - 9,9±0,8 нмоль/л; ФСГ: 4,2±0,3 мМе/мл, у контролі - 6,8±1,2 мМе/мл; ЛГ: 1,1±0,2 мМЕ/мл, у контролі 2,4±0,7 мМе/мл (р