Спосіб отримання лікувально-профілактичного засобу на основі фармакологічно-активної субстанції з рослинної сировини

Реферат: Спосіб отримання лікувально-профілактичного засобу на основі фармакологічної активної субстанції з рослинної сировини включає технологічний етап екстрагування. Екстракцію біологічно активних речовин з кореневищ і коренів любистку лікарського здійснюють у два етапи, спочатку екстракцію проводять 55 % етиловим спиртом, потім відокремлений шрот піддають повторному екстрагуванню підігрітою до температури 96-100 °С дистильованою водою. Обидва екстракти об'єднують з подальшим упарюванням їх до вмісту в екстракті сухого залишку 30-45 %. UA 70207 U (12) UA 70207 U UA 70207 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, зокрема фармакології, і може бути використана у фармацевтичній промисловості при виготовленні лікарських засобів. Відомий спосіб отримання лікувально-профілактичного засобу на основі фармакологічної активної субстанції з рослинної сировини, що включає технологічний етап екстрагування [1]. За відомим способом подрібнену рослинну сировину, зокрема надземну частину яглиці звичайної, двічі екстрагують водою, підігрітою до температури 90 °С з наступною її фільтрацією та сушкою. Недоліком відомого способу є недостатній рівень технологічності, який обумовлений екстрагуванням лише одним водним розчинником, що у свою чергу веде до звуження фармакологічної активності. В основу корисної моделі поставлене задача вдосконалити відомий спосіб, в якому шляхом додаткового технологічного прийому, спрямованого на отримання лікувально-профілактичного засобу на основі фармакологічної активної субстанції з рослинної сировини, зокрема, кореневищ і коренів любистку лікарського з високим вмістом біологічно активних речовин, досягають підвищення технологічності способу, а отже, розширення фармакологічної активності засобу в цілому. При вирішенні технологічної задачі були взято до уваги те, що любисток лікарський, зокрема його підземні органи - кореневища і корені характеризуються наявністю в них широкого спектра біологічно активних речовин: ефірні олії, жирні кислоти, полісахариди, дубильні речовини, флавоноїди, аскорбінова та органічні кислоти, гідроксикоричні кислоти, кумарини, та мікроелементи, які виявляють протимікробні та нефропротекторні властивості [2, 3]. Окрім цього, фармакологічна активність любистку лікарського зумовлена наявністю в ньому фталідних компонентів ефірної олії, яка легко реагує з рецепторами тканин, внаслідок доброї розчинності у жирах, та впливає на фізіологічні механізми діяльності органів [4]. Виходячи з наведеного, у відомому способі отримання лікувально-профілактичного засобу на основі фармакологічної активної субстанції з рослинної сировини, відповідно до корисної моделі, екстракцію біологічно активних речовин з кореневищ і коренів любистку лікарського здійснюють у два етапи, причому спочатку екстракцію проводять 55 % етиловим спиртом, потім відокремлений шрот піддають повторному екстрагуванню підігрітою до температури 96-100°С дистильованою водою, обидва екстракти об'єднують з подальшим упарюванням їх до вмісту в екстракті сухого залишку 30-45 %. Спосіб здійснюють наступним чином. Подрібнену суху рослинну сировину (кореневища і корені любистку лікарського) спочатку екстрагують протягом 24 годин 55 % етанолом. Спиртовий екстракт зливають, шрот віджимають. Відокремлений шрот заливають підігрітою до температури 96-100°С дистильованою водою і екстрагують на киплячій водяній бані протягом 2 годин. Одержані екстракти об'єднують, змішують та упарюють до вмісту в екстракті сухого залишку 30-45 %. Отримана субстанція - це густий розчин темно-коричневого кольору, з пряним смаком та приємним специфічним запахом. Приклад 1. 50 г подрібнених кореневищ і коренів любистку лікарського, з розміром часток 5-7 мм, екстрагували 500 мл 55 % спирту етилового, при перемішуванні протягом 24 год. Вихід екстрактивних речовин із спиртового екстракту становив 31,6 %. Екстракт фільтрували, а шрот повторно піддавали екстракції 350 мл підігрітої до 98°С дистильованої води на киплячій водяній бані протягом 2 годин. Водний екстракт відфільтровували, його вихід становив 11,8 %, та об'єднали із спиртовим. Екстракти змішали та упарили практично наполовину. Загальний вихід екстрактивних речовин становив 21,7 г. Вихід екстрактивних речовин становив 43,4%. Одержано густий екстракт з пряним смаком та приємним специфічним запахом. Приклад 2. З метою визначення протимікробної активності екстракту кореневищ і коренів любистку лікарського експериментальні дослідження проведено на 6-ти музейних штамах мікроорганізмів - Staphylococcus aureus 203 (АТСС 6538), Escherichia coli (АТСС), Pseudomonas aeruginosa (ATCC 9027), Salmonella typhimurium (АТСС 55), Candida albicaus (ATCC 889-653), Bacillus subtilis (ATCC 6633), використовуючи нерозведений та розведений на МПБ (м'ясо-пептонному бульйоні) екстракти у співвідношеннях 1:10 і 1:100. Бактерицидні та бактеріостатичні властивості досліджуваних екстрактів визначали за наявністю і характером росту культур мікроорганізмів. Визначали також чутливість музейних штамів мікроорганізмів до досліджуваного препарату методом дифузії в агар. За результатами проведених випробувань, було встановлено, що нерозведений екстракт кореневищ і коренів любистку лікарського проявляє бактерицидні властивості по відношенню до Staphylococcus aureus, Escherichia coli, Salmonella typhimurium, Candida albicaus. 1 UA 70207 U Бактеріостатичні властивості досліджуваний продукт виявляє при розведенні 1:10 по відношенню до цих же мікроорганізмів. Практично нечутливими до досліджуваного продукту є Pseudomonas aeruginosa і Bacillus subtilis ні у розведеному, ні у нативному екстрактах. Результати дослідів наведено у таблиці 1. 5 Таблиця 1 10 15 20 25 Протимікробна активність екстракту кореневищ і коренів любистку лікарського Розведення екстракту Діаметр зон Музейний штам затримки росту, мм Нативний 1:10 1:100 Staphylococcus aureus (АТСС + ++ 22 6538) Escherichia coli (ATCC) + ++ 24 Pseudomonas aeruginosa (ATCC ++ +++ +++ 9027) Salmonella typhimurium (ATCC 55) ++ +++ +++ Candida albicaus (ATCC 889-653) + ++ +++ 17 Bacillus subtilis (ATCC 6633) + ++ +++ 10 Примітки: 1. «-» - відсутність росту на МПБ 2. «+» - поодинокі колонії на МПБ 3. «++»- помірний ріст на МПБ 4. «+++» - густий ріст на МПБ Одержані результати досліджень показують, що екстракт кореневищ і коренів любистку лікарського має виражену протимікробну активність, проявляючи бактерицидний та бактеріостатичний вплив на найбільш широко розповсюджені, в тому числі і при нефрологічних захворюваннях, патогенні штами мікроорганізмів. Приклад 3. З метою визначення нефропротекторних властивостей екстракту кореневищ і коренів любистку лікарського проведено експериментальні дослідження моделювання етиленгліколевої гострої ниркової недостатності на 45 білих мишах масою 15-25 г, яким підшкірно вводили етиленгліколь в дозі 10 мл/кг. Екстракт любистку в дозі 750 мг/кг (за екстрактивними речовинами) та препарати порівняння вводили протягом 3 діб до моделювання гострої ниркової недостатності, востаннє за 30-40 хв. Як препарати порівняння використовували такі лікарські засоби, як хофітол, леспенефрил, корвітин. Оцінювали виживаність тварин протягом доби [5]. Результати дослідження на етиленгліколевій моделі гострої ниркової недостатності наведено в таблиці 2. Таблиця 2 Вплив екстракту любистку лікарського та препаратів порівняння на виживаність мишей із етиленгліколевою інтоксикацією № 1 2 3 4 5 Група тварин Вижило n Модельна патологія 12 (етиленгліколь) Екстракт любистку (750 мг/кг) + 12 етиленгліколь Леспенефрил (5 мл/кг) + 6 етиленгліколь Корвітин (100 мг/кг) + 7 етиленгліколь Хофітол (5 етиленгліколь мл/кг) + 8 Загинуло Статистична Виживаність, достовірність % різниці 0 12 0 2 10 16,7 0 6 0 1 6 14,3 3 5 37,5 Примітки: 1. n - кількість тварин у групі; 2. н/д - недостовірні відмінності. 2 Р2-1< 0,05 Р3-1- н/д Р3-2 < 0,05 Р4-1 - н/д р4-3-н/д Р5-1 < 0,01 Р5-2-н/д Р5-3 -0,01 Р5-4-н/д UA 70207 U 5 10 Ці результати свідчать, що за інтегральним критерієм захисної дії (виживаністю) при етиленгліколевій ГНН екстракт любистку на відміну від корвітину та леспенефрилу виявив помірні, але вірогідні нефропротекторні властивості, оскільки забезпечив виживання 16,7% піддослідних мишей (р