Спосіб діагностики ступеня тяжкості генералізованого пародонтиту

Спосіб діагностики ступеня тяжкості генералізованого пародонтиту, що включає забір ротової рідини, центрифугування її з наступним дослідженням концентрації PgF2a, який відрізняється тим, що визначають концентрацію PgF2a та при значенні PgF2a6,6 нг/мл діагностують ІІІ ступінь тяжкості генералізованого пародонтиту. (19) (21) u201012204 (22) 15.10.2010 (24) 25.03.2011 (46) 25.03.2011, Бюл.№ 6, 2011 р. (72) ЧАЙКОВСЬКА ІЛОНА ВЛАДИСЛАВІВНА, КОМАРЕВСЬКА ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА, СЕМЕНОВА ОЛЬГА ОЛЕКСАНДРІВНА (73) ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М. ГОРЬКОГО 3 58084 Пацієнт Д., 38 років, з’явився до лікарястоматолога зі скаргами на кровоточивість ясен та болі у яснах при прийомі їжі. При об’єктивному дослідженні: слизова оболонка порожнини рота та ясен незначно гіперемована, зубо-ясеневі сосочки близько 2-3 мм, зуби знаходяться в зубному ряді, патологічна рухливість першого ступеня. З анамнезу: хворіє більш 5 років, традиційна протизапальна терапія позитивних результатів не принесла. Після проведення клініко-рентгенологічного дослідження встановлено діагноз: генералізований пародонтит І, II ступенів тяжкості, хронічний перебіг. Після проведених досліджень запропоновано проведення забору ротової рідини для визначення картини зі сторони імунітету. За 30 хвилин до забору рідини пацієнту пропонували прополоскати порожнину рота кип’яченою водою, потім проводили забір ротової рідини в об'ємі 5 мл у пластикові пробірки. Зібрана суміш відправлялася у імунологічну лабораторію для імуноферментного аналізу і встановлення рівня простагланину. Встановлено, що рівень у ротовій рідині PgF2a у віці від 30 до 60 років становить 5,32±0,093 нг/мл, при тривалості патологічного процесу від 1 року до 5 років складає 5,39±0,094 нг/мл, ступінь тяжкості 4,92±0,102 нг/мл, який свідчить про генералізований пародонтит І ступінь тяжкості, хронічний перебіг. Приклад № 2. Пацієнт Г., 65 років, звернувся до лікарястоматолога зі скаргами на кровоточивість ясен, неприємний запах з рота, рухливість зубів. Об’єктивно: слизова оболонка порожнини рота та ясена гіперемовані, зубо-ясеневі сосочки близько Комп’ютерна верстка Л. Купенко 4 6-7 мм, патологічна рухливість другого ступеня. З анамнезу: хворіє більш 10-13 років, традиційна протизапальна терапія позитивних результатів не принесла. Після проведення клінікорентгенологічного дослідження встановлено діагноз: генералізований пародонтит II, III ступенів тяжкості, хронічний перебіг. Після проведених досліджень запропоновано проведення забору ротової рідини для визначення картини зі сторони імунітету. За 30 хвилин до забору рідини пацієнту пропонували прополоскати порожнину рота кип’яченою водою, потім проводили забір ротової рідини в об’ємі 5 мл у пластикові пробірки. Зібрана суміш відправлялася у імунологічну лабораторію для імуноферментного аналізу і встановлення рівня простагланину. Встановлено, що рівень у ротовій рідині PgF2a у віці більш 60 років становить 5,98±0,185 нг/мл, при тривалості патологічного процесу більш 5 років складає 5,85±0,202 нг/мл, ступінь тяжкості 6,10±0,170 нг/мл, який свідчить про генералізований пародонтит III ступінь тяжкості, хронічний перебіг. Використання заявляємого способу дає можливість встановити, що концентрації визначеного показника у ротовій рідині збільшується з підвищенням ступеня тяжкості патологічного процесу. Рівень PgF2a може служити як метод діагностики прогноз позитивного, або прогноз негативного впливу при генералізованому пародонтиті. Джерела інформації, прийняті до уваги: 1. Патент РФ № 2364871. МПК G 01N33/53. Опубл. 20.08.2009. Способ диагностики степени тяжести пародонтита / Московский А.В., Любовцева Л.А., Шумский А.В. Підписне Тираж 23 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601