Спосіб лікування вагінального дисбіозу у дівчаток-підлітків

Реферат: Спосіб лікування вагінального дисбіозу у дівчаток-підлітків включає призначення антибактеріальних, антимікотичних препаратів. При цьому антибіотикотерапію виконують під контролем стану біоценозу піхви полімеразно-ланцюговою реакцією із тестовим набором реагентів. Додатково призначають вагінальні аплікації тампонами, попередньо озонованими та просоченими рафінованою маслиновою олією. UA 71799 U (12) UA 71799 U UA 71799 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, точніше до дитячої гінекології, і може бути використана для корекції дисбіозу піхви у дівчаток пубертатного віку. Формування біоценозу піхви здорової дівчинки - складний багатофакторний процес, в основі якого лежить взаємодія гормональної системи з імунологічними особливостями організму. Негативний вплив ендогенних й екзогенних факторів на мікрофлору піхви призводить не тільки до зниження колонізаційної резистенції в піхві та появи резистентної мікрофлори, а й до активного впровадження умовно-патогенних мікроорганізмів у слизову оболонку піхви, шийки матки та верхні відділи статевої системи, до розвитку різноманітних патологічних процесів як запального - вагінітів, цервіцитів, так і незапального генезу - ектопії шийки матки, бактеріального вагінозу (Дубоссарская З. М., Дубоссарская Ю. А. Экосистема влагалища и современные подходы к лечению бактериального вагиноза (клиническая лекция) // Здоровье женщины. - 2010. - Т. 49, №3. - С. 88-91). Вагінальний дисбіоз - це полімікробний інфекційний синдром, який являє собою патологію екосистеми піхви, викликану дисбалансом, що проявляється зменшенням кількості ферментуючих лактобактерій з одночасним збільшенням кількості умовно-патогенних мікроорганізмів. Незважаючи на значні успіхи, досягнуті в діагностиці, терапії та профілактиці вагінального дисбіозу, його частота у дівчаток-підлітків продовжує залишатися високою та становить близько 70 %, частота рецидивів вагінального дисбіозу через 3-6 місяців після лікування - 15-30 %, а протягом одного року рецидиви можна виявити у 50-70 % пацієнток (Гуркин Ю. А., Михайлова Л. Е. Вульвовагиниты у девочек. Этиология, клиника, лечение. Пособие для детских и подростковых гинекологов. - С-Пб, 1998. - 64 с). Шкідливі екологічні фактори, запальні процеси піхви, шийки, тіла матки та її придатків, вірус папіломи людини, вірус простого герпесу типу II, ранній початок і безладність статевого життя, дисгормональні стани, травми шийки матки при абортах і в пологах істотно знижують або ушкоджують вище перелічені захисні механізми підліткового організму. Цим пояснюється зростання числа імунодефіцитних станів, що розвиваються на тлі нераціонального харчування, стресів, "буму" самодіагностики та самолікування з безконтрольним застосуванням лікарських засобів, в першу чергу, антибіотиків. Відомий, вибраний за найближчий аналог, спосіб лікування вагінального дисбіозу у дівчатокпідлітків, що є найближчим до заявленого за суттю та досягнутим результатом і включає прийом комплексного засобу "Тержинан", який містить антибактеріальний, антипротозойний, антимікозний і гормональний препарати, в рекомендованій дозі по одній таблетці на ніч інтравагінально впродовж 10 діб (Дубоссарская З. М., Дубоссарская Ю. А. Экосистема влагалища и современные подходы к лечению бактериального вагиноза (клиническая лекция) // Здоровье женщины. - 2010. - Т. 49, №3. - С. 88-91). Недоліком відомого найближчого аналога є недостатня ефективність терапії вагінального дисбіозу - висока частота його рецидивів. Причиною недоліку відомого найближчого аналога є неефективна терапія запальних процесів і нормалізації мікробіоценозу через відсутність контролю стану біоценозу піхви в режимі реального часу, недостатня ефективність застосовуваної лікувальної схеми, відсутність імуномоделюючої терапії. В основу корисної моделі поставлено задачу в способі лікування вагінального дисбіозу у дівчаток-підлітків шляхом вибору нової комплексної лікувальної схеми, введення контролю за станом мікробіоценозу піхви в режимі реального часу, включення до лікувальної схеми місцевої імуномоделюючої дії озоном забезпечити підвищення ефективності призначеної терапії. При цьому число рецидивів вагінального дисбіозу через 12 місяців після проведеної терапії за способом, що заявляється, зменшується втричі: з 36,67 % (найближчий аналог) до 11,67 %. Поставлена задача вирішується тим, що створено спосіб лікування вагінального дисбіозу у дівчаток-підлітків шляхом призначення антибактеріальних, антимікотичних препаратів в рекомендованих дозах. Новим у створеному способі є те, що антибіотикотерапію виконують під контролем стану біоценозу піхви полімеразно-ланцюговою реакцією із тестовим набором реагентів "Фемофлор" в режимі реального часу, додатково призначають десятиденний курс вагінальних 10-15хвилинних аплікацій тампонами, просоченими рафінованою маслиновою олією, попередньо озонованою озоно-кисневою сумішшю з барботажною концентрацією озону в ній 3,5-5,0 мг/л, причому курс вагінальних аплікацій після місячної перерви повторюють. Формування вагінального біоценозу починається одразу після народження дівчинки заселенням материнською вагінальною мікрофлорою. Через 3-4 тижні після народження в організмі дівчинки відбувається метаболізм материнських естрогенів, знижується концентрація глікогену в піхві, рН піхвового секрету відповідає нейтральним або слаболужним показникам. З 2-го місяця життя і до початку пубертатного періоду загальна кількість мікроорганізмів в піхві 1 UA 71799 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 знижується. В пубертатному періоді (активація функції яєчників) в зв'язку із накопиченням в організмі дівчинки-підлітка естрогенів збільшується товщина епітелію піхви та концентрація глікогену. На поверхні клітин вагінального епітелію зростає число рецепторів для адгезії лактобактерій, які стають домінуючими. рН вагінального вмісту в цей період життя свідчить про кисле середовище - 3,8-4,5. Захисні якості корисної мікрофлори піхви - лактобактерій, біфідобактерій, пропіоновокислих бактерій (продукція перекису водню, бактеріоцитів, молочної кислоти, ферментів, вітамінів, конкуренція за прилипання до клітин вагінального епітелію, стимулювання імунної системи) різко знижуються при вагінальному дисбіозі. Вагінальний дисбіоз характеризується різким зниженням або цілковитою відсутністю лактобактерій і превалюванням полімікробних асоціацій: гарднарели, грамнегативних анаеробних бактерій, мікоплазми, уреаплазми, грибів роду кандида. При вагінальному дисбіозі порушується не тільки якісний, а й кількісний склад мікрофлори піхви. Дія на організм дівчинкипідлітка різних внутрішніх і зовнішніх факторів призводить не лише до колонізаційної бактеріальної резистентності в піхві та появи транзиторної мікрофлори, а й до активного вторгнення умовно-патогенних мікроорганізмів в слизову оболонку піхви, сечових шляхів, шийки матки та верхні відділи статевої системи. Особливо актуальним є ефективне лікування вагінального дисбіозу у дівчаток-підлітків як підготовка молодого організму до майбутнього материнства. З нормалізації мікробіоценозу починають лікування вагінального дисбіозу у дівчаток-підлітків як за відомим способомпрототипом, так і за способом, що заявляється. Проте ефективність нормалізації мікробіоценозу, її підтримка впродовж усього курсу терапії за цими способами різна, що суттєво впливає на ефективність лікування в цілому. За відомим способом вагінальний дисбіоз у всіх пацієнток лікують комплексним антибактеріальним препаратом "Тержинан", не відстежуючи зміни якісної та кількісної бактеріальної флори у піхвовому вмісті. Спосіб, що заявляється, використовує принципово новий підхід до процесу лікування, досліджуючи перед вибором антибіотика, впродовж його прийому та після кінця курсу кількісний і якісний склад флори піхви шляхом комплексної оцінки груп мікроорганізмів, що формують урогенітальний біоценоз, методом кількісної полімеразно-ланцюгової реакції (ПЛР) в режимі реального часу. Дисбіотичні процеси характеризуються порушенням кількісних співвідношень нормо- та умовно-патогенної мікрофлори за умови великого видового розмаїття останньої. Успіх лікування порушення мікробіоценозу залежить від правильності обраної антибактеріальної та антимікотичної терапії для кожної конкретної пацієнтки, що неможливо без кількісної оцінки умовно-патогенної мікрофлори урогенітального тракту у співвідношенні з кількістю нормальної флори. Не менш важлива й точна кількісна корекція мікробіоценозу в разі його порушення в процесі комплексного лікування вагінального дисбіозу. Для цього потрібен точний своєчасний контроль в режимі реального часу. На даний момент це може забезпечити лише система ПЛР із тестовим набором реагентів "Фемофлор". Застосовувана за способом, що заявляється, система ПЛР із "Фемофлор" дозволяє проводити етіологічно спрямовану терапію, мінімізувати лікарський вплив, уникати поліпрагмазії, проводити динамічні спостереження та здійснювати моніторинг ефективності лікування, скоротити термін санації. Своєчасний кількісний і якісний моніторинг стану мікробіоценозу статевих шляхів дозволяє диференційовано підібрати етіотропну терапію вагінального дисбіозу. Відповідно до якості та кількості патогенної флори нормалізацію мікробіоценозу виконують призначенням антимікробних та антимікотичних засобів. Одним із недоліків відомого найближчого аналога є значна кількість рецидивів захворювання на вагінальний дисбіоз у дівчаток-підлітків (36,67 %). Причиною цього є як недостатня ефективність нормалізації мікробіоценозу, так і відсутність за відомим способом імуномоделюючої терапії зростаючого організму дівчинки-підлітка. Причиною повторного інфікування та рецидивування вагінального дисбіозу у дівчаток-підлітків є порушення локальної антиінфекційної резистентності слизових оболонок піхви матки на тлі розвитку вторинного імунодефіциту. Включення до лікувальної схеми місцевої імуномоделюючої дії озонованою маслиновою олією за способом, що заявляється, дозволяє забезпечити підвищення ефективності терапії. При цьому число рецидивів через 12 місяців після проведеного лікування за способом, що заявляється, зменшується втричі: з 36,67 % (прототип) до 11,67 %. Патогенетичний ефект озонотерапії визначається високим окислювально-відновлювальним потенціалом озону. Медичний озон при його місцевому застосуванні проявляє (Застосування озонотерапії в акушерстві і гінекології / Методичні рекомендації МОЗ України. - Київ, 2005. - С. 7): 2 UA 71799 U 5 10 15 20 25 30 - антимікробну, фунгіцидну та антивірусну дію, викликаючи пригнічення розвитку бактерій, грибів і вірусів аж до цілковитого знешкодження; - імуномоделюючу дію шляхом підвищення проліферації лімфоцитів та фізіологічної активності фагоцитуючих клітин; - поліпшення місцевого кровообігу за рахунок стабілізації клітинних мембран; - антигіпоксійну дію шляхом відновлення кисень-транспортної функції крові, впливаючи на енергетичний метаболізм еритроцитів. Значне зростання ефективності лікування вагінального дисбіозу у дівчаток-підлітків за способом, що заявляється, пояснюється комплексною дією лікувальних факторів, а саме: індивідуальною точно підібраною антимікробною та антимікотичною терапією; кількісним контролем мікробної флори піхви в режимі реального часу; імуномоделюючою, антимікробною, фунгіцидною й антивірусною дією озону при його місцевому застосуванні на останньому етапі курсу лікування. Тривалість прийому препаратів, їх поєднання, а також ефективні лікувальні дози підбирали дослідним шляхом. Клінічно встановлено оптимальну барботажну концентрацію 3,5-5,0 мг/л озону в озоно-кисневій суміші, 10-15-ти хвилинний період дії аплікації, два курси місцевого лікування по 10 процедур. Лікування меншими дозами протягом коротшого, ніж заявлено, терміну є неефективним, а при лікуванні більшими дозами і довше, ніж заявлено, поліпшення стану вже не настає, а завелика доза озону може зашкодити слизовій оболонці піхви дівчинки. Суттєвою ознакою способу лікування, що заявляється, є вибір рафінованої маслинової олії для аплікацій, бо найкращі результати при клінічних дослідженнях були одержані саме з цією олією. Ефективність лікування вагінального дисбіозу у дівчаток-підлітків за заявленим способом доведена шляхом клінічних досліджень. В дитячій гінекологічній клініці були відібрані 120 дівчаток у препубертатному віці із діагностованим вагінальним дисбіозом. Критеріями відбору були: вік від 15 до 18 років, задовільний стан соматичного здоров'я. Зі 120 відібраних дівчатокпідлітків із вагінальним дисбіозом сформували 2 групи: 60 пацієнток (основна група) отримали лікування за розробленою схемою, що заявляється, та 60 дівчаток (група порівняння), що отримали лікування відповідно до відомого способу-прототипу. Всі хворі мали порівнювану тривалість захворювання. Показники ефективності лікування за відомим способом та за способом, що заявляється, занесено до таблиці. Як видно з таблиці, показники ефективності лікування вагінального дисбіозу у дівчаток-підлітків запропонованим способом поліпшились: кількість рецидивів зменшилась втричі. 35 Таблиця Порівняльна ефективність способу, що заявляється, та відомого способу лікування вагінального дисбіозу у дівчаток-підлітків Основна група, n=60 Показник Рецидив вагінального дисбіозу через 12 міс. після проведеного лікування 7 (11,67 %)* Група порівняння, n=60 22 (36,67 %) Примітка. * - різниця між групами статистично вірогідна, р10 ), аеробні мікроорганізми 6 4 5 4 кишкову паличку 10 (в нормі