6,8-заміщені n-арил-2-([1,2,4]триазоло[4,3-b]піридазин-3-ілтіо)ацетаміди, що проявляють протисудомну активність

Реферат: 6,8-Заміщені N-арил-2-([1,2,4]триазоло[4,3-b]піридазин-3-ілтіо)ацетаміди, R1 O N N N S N H N R2 де R=Br, F, OCH3, CH(CH3)2, SCHF2; R1, R2=CH3, Ph. що проявляють протисудомну активність. R , ЩО UA 78048 U (12) UA 78048 U UA 78048 U Корисна модель належить до фармацевтичної хімії та медицини, а саме до фармакології засобів, зокрема одержання біологічно активних N-арил-2-([1,2,4]триазоло[4,3-b]піридазин-3ілтіо)ацетаміди, загальної формули: R1 O N N N N S N H R R2 5 10 15 20 25 30 35 40 де R=Br, F, OCH3, CH(CH3)2, SCHF2; R1, R2=CH3, Ph. які виявляють протисудомну активність, що дозволяє передбачити їх використання у практичній медицині, як протисудомні лікарські засоби, а саме для лікування епілепсії. Відомо [1, 2], що епілепсія - захворювання, що виявляється нападоподібними розладами свідомості з руховими порушеннями - судомами. Ступінь вираженості цих ознак коливається від повного затьмарення свідомості до деякого оглушення або звуження і від загальних, генералізованних судом до автоматизованих (некерованих) рухів в окремій групі м'язів. Відомий протисудомний препарат ламотриджин [3], який застосовують для лікування епілепсії, викликає потенціалзалежний блок натрієвих каналів пресинаптичних мембран нейронів у фазі повільної інактивації. Це приводить до зменшення виділення в синаптичну щілину медіаторів, в першу чергу глутамату (який грає ключову роль в розвитку епілептичного нападу). Після прийому всередину Ламотриджин швидко і повністю абсорбується з ЖКТ. Максимальна концентрація в плазмі досягається приблизно через 2,5 год. Виводиться препарат в основному у вигляді метаболіту і частково в незміненому вигляді (близько 8 %), переважно з сечею. Ламотріджин викликає ряд побічних ефектів, серед яких порушення функції печінки, лейкопенія, лімфоаденопатія, тромбоцитопенія, ангіоневротичний набряк, синдром СтивенсаДжонсона, токсичний некроз шкіри. В основу корисної моделі поставлена задача пошуку нових біологічно активних сполук, які виявляють протисудомну активність та здатні лікувати епілепсію. Поставлена задача вирішується тим, що як нові біологічно активні сполуки запропоновані похідні N-арил-2-([1,2,4]триазоло[4,3-b]піридазин-3-ілтіо)ацетаміду. В таблиці 1 наведені експериментальні дані протисудомної активності похідних N-арил-2([1,2,4]триазоло[4,3-b]піридазин-3-ілтіо)ацетаміду. Вивчення активності заявлених сполук проводили на безпородних білих щурах вагою 180-220 г (по 6 тварин в кожній групі) на моделі аудіогенних судом. Досліджувані речовини вводили внутрішньошлунково через зонд у вигляді тонкої водної суспензії, солюбілізованої твіном-80 за 30 хвилин у розрахунку 50,0 мг на 1 кг маси тіла. Тваринам контрольної групи вводили по 0,3 мл ізотонічний розчин натрію хлориду. Рівень протисудомної активності оцінювали за наведеними вище балами через 1, 2, 3 та 4 години. Протисудомну активність заявлених сполук порівнювали з активністю ламотриджину, який вводили аналогічно. Сполуки 7774, 7926 та 9197 (схема 1) мають переваги в пригніченні аудіогенних судом у порівнянні з прототипом - ламотриджином. А саме протисудомна активність сполук 7774, 7926, 9197 складає 2,3±0,29, 2,4±0,29, 2,3±0,27 балів відповідно, проти 2,6±0,34 у ламотриджину через 2 години, та 3,0±0,33, 3,1±0,34 та 2,7±0,31 балів відповідно, проти 3,3±0,38 у ламотриджину через 4 години. В умовах експерименту заявлені сполуки виявили високу протисудомну активність (результати наведені в таблиці 1). 1 UA 78048 U Таблиця 1 Протисудомна активність N-арил-2-([1,2,4]триазоло[4,3-b]піридазин-3-ілтіо)ацетамідів, 3аміно-(2,6-дихлорбензил)-6-метилтриазоло[4,3-а]піридазину (ламотриджин) Сполука Контроль 7665 7774 7926 7928 9003 9196 9197 ламотриджин 5 Протисудомна активність через годин 1 2 3 бали бали бали 3,7±0,35 2,7±0,28 3,7±0,38 3,1±0,35 2,8±0,31 3,1±0,36 2,6±0,27 2,3±0,29 2,6±0,29 2,7±0,29 2,4±0,29 2,7±0,31 3,5±0,34 2,7±0,33 2,6±0,33 3,3±0,31 2,9±0,33 2,9±0,36 3,4±0,31 3,1±0,31 2,9±0,34 3,3±0,36 2,3±0,27 2,7±0,29 2,7±0,28 2,6±0,34 2,5±0,37 Вихідні дані 3,7±0,35 3,7±0,36 3,7±0,33 3,8±0,34 3,8±0,33 3,6±0,33 3,8±0,31 3,7±0,35 3,7±0,36 4 бали 3,7±0,41 3,6±0,37 3,0±0,33 3,1±0,34 2,8±0,32 3,3±0,35 3,3±0,41 2,7±0,31 3,3±0,38 Заявлені похідні N-арил-2-([1,2,4]триазоло[4,3-b]піридазин-3-ілтіо)ацетамідів отримують із середніми виходами при використанні відомих синтетичних підходів в декілька стадій (схема 1). Схема 1 N O N SH N N N H Cl NH2 N O S N R HN NH2 R KOH 1 2 a-e N N N NH2 O O R1 S HN R1 N R2 O N N O S HN N R R R2 7665, 7774, 7926, 7928, 9003, 9196, 9197 2 a-e 10 15 20 25 де 2a R=Br; 2b R=F; 2c R=OCH3; 2d R=CH(CH3)2; 2e R=SCHF2 7665 R=Br, R1=R2=CH3; 7774 R=F, R1=R2=CH3; 7926 R=OCH3 R1=R2=CH3; 7928 R=CH(CH3)2, R1=R2=CH3; 9003 R=F, R1=CH3, R2=C6H5; 9196 R=SCHF2, R1=CH3, R2=C6H5; 9197 R=SCHF2, R1=R2=CH3. N-арил-2-[(4-аміно-4Н-1,2,4-триазол-3-іл)тіо]ацетамиди були отримані взаємодією 4-аміно1,2,4-триазоліл-3-тіола із N-арил-2-хлорацетамідами. Приклади конкретного виконання. Приклад 1. Загальний метод синтезу похідних N- арил-2-([1,2,4]триазоло[4,3-b] піридазин-3ілтіо)ацетамідів. Стадія 1. N-арил-2-[(4-аміно-4Н-1,2,4-триазол-3-іл)тіо]ацетаміди 2 були отримані взаємодією 4-аміно-1,2,4-триазоліл-3-тіолу [4] із N-арил-2-хлор-ацетамідами за методом [5]. Стадія 2. N-(4-бромофеніл)-2-(6,8-диметил[1,2,4]триазоло[4,3-b]піридазин-3-ілтіо)ацетамід (сполука 7665) одержаний додаванням до розчину 3,28 г (0,01 моля) N-(4-бромофеніл)-2-[(4аміно-4Н-1,2,4-триазол-3-іл)тіо] ацетаміду 2а у 30 мл оцтової кислоти 1,00 г (0,01 моля) пентан2,4-діону, після чого суміш кип'ятять протягом 3-х год. Після проходження реакції суміш охолоджують та виливають у воду. Осад продукту, що випав, відфільтровують та промивають ізо-пропанолом. (Фізико-хімічні та спектральні характеристики синтезованих сполук представлені в таблицях 2 та 3). N-(4-фторофеніл)-2-(6,8-диметил[1,2,4]триазоло[4,3-b]піридазин-3-ілтіо)-ацетамід (сполука 7774) одержаний аналогічно сполуці 7665 з 2,67 г (0,01 моля) N-(4-фторофеніл)-2-[(4-аміно-4Н1,2,4-триазол-3-іл)тіо]ацетаміду 2b та 1,00 г (0,01 моля) пентан-2,4-діону. 2 UA 78048 U 5 10 15 N-(4-метоксифеніл)-2-(6,8-диметил[1,2,4]триазоло[4,3-b]піридазин-3-ілтіо)ацетамід (сполука 7926) одержаний аналогічно сполуці 7665 з 2,79 г (0,01 моля) N-(4-метоксифеніл)-2-[(4-аміно4Н-1,2,4-триазол-3-іл)тіо]ацетаміду 2с та 1,00 г (0,01 моля) пентан-2,4-діону. N-4-ізопропілфеніл)-2-(6,8-диметил[1,2,4]триазоло[4,3-b]піридазин-3-ілтіо)ацетамід (сполука 7928) одержаний аналогічно сполуці 7665 з 2,91 г (0,01 моля) N-(4-ізопропілфеніл)-2-[(4-аміно4Н-1,2,4-триазол-3-іл)тіо]ацетаміду 2d та 1,00 г (0,01 моля) пентан-2,4-діону. N-(4-фторофеніл)-2-(8-метил-6-феніл-[1,2,4]триазоло[4,3-b]піридазин-3-ілтіо)ацетамід (сполука 9003) одержаний аналогічно сполуці 7665 з 2,67 г (0,01 моля) N-(4-фторофеніл)-2-[(4аміно-4Н-1,2,4-триазол-3-іл)тіо]ацетаміду 2b та 1,62 г (0,01 моля) 1-фенілбутан-1,3-діону. N-{4-[(дифторометил)тіо]феніл}-2-(8-метил-6-феніл-[1,2,4]триазоло[4,3-b]піридазин-3ілтіо)ацетамід (сполука 9196) одержаний аналогічно сполуці 7665 з 3,31 г (0,01 моля) N-{4[(дифторометил)тіо]феніл}-2-[(4-аміно-4Н-1,2,4-триазол-3-іл)тіо]ацетаміду 2е та 1,62 г (0,01 моля) 1-фенілбутан-1,3-діону. N-{4-[(дифторометил)тіо]феніл}-2-(6,8-диметил[1,2,4]триазоло[4,3-b]піридазин-3ілтіо)ацетамід (сполука 9197) одержаний аналогічно сполуці 7665 з 3,31г (0,01 моля) N-{4[(дифторометил)тіо]феніл}-2-[(4-аміно-4Н-1,2,4-триазол-3-іл)тіо]ацетаміду 2е та 1,00 г (0,01 моля) пентан-2,4-діону. Таблиця 2 Виходи, температури топлення та дані елементного аналізу N-арил-2-([1,2,4]триазоло[4,3b]піридазин-3-ілтіо)ацетамідів. Сполука Вихід % Т. топ.°С 7665 7774 7926 7928 9003 9196 9197 75 64 78 73 67 72 60 176-178 172-174 192-194 164-166 187-189 161-163 138-140 Знайдено, N, % 17,7 21,0 20,0 19,6 15,2 17,7 17,6 Брутто-формула C15H14N5OSBr C15H14N5OSF C16HI7N5O2S C18H21N5OS C21H17N5OS2F2 C20H16N5OSF C16H15N5OS2F2 Вирахувано, N, % 17,9 21,1 20,4 19,7 15,3 17,8 17,7 Таблиця 3 1 Спектри ЯМР Н N-арил-2-([1,2,4]триазоло[4,3-b]піридазин-3-ілтіо)ацетамідів Спо SCH2 СН СН3 с NH с Ароматичні протони та замісники лука с с 766 2,47 4,22 7,11 10,45 7,30-7,81 (м, 4Н, Рh) 5 2,55 777 2,47 4,23 7,Н 10,49 7,48 та 7,72 (д-д, 4Н, С6Н4) 4 2,55 792 2,47 4,19 7,10 10,12 6,85 та 7,42 (д-д, 4Н, С6Н4); 3,49 (с, 3Н, ОСН3) 6 2,55 792 2,54 7,10 та 7,43 (д-д, 4Н, С6Н4); 1,11 (д, 3Н, СН3); 1,2(д, 3Н, СН3); 4,19 7,19 10,41 8 2,55 2,70-2,91 (м, 1Н, СН), 900 2,60 4,27 10,40 7,13-8,39 (м, 10Н, аром.) 3 919 2,59 4,30 10,59 7.20-8.39 (м, 11Н, аром.) 6 919 2,45 4,20 7,09 10,50 7,48 та 7,61 (д-д, 4Н, С6Н4); 7,39 (с, 1H, СН) 7 2,55 20 25 Приклад 2 Гостру токсичність всіх варіантів заявлених сполук визначали на інтактних білих мишах масою 18-24 г по 5 тварин у серії. Всі варіанти сполук вводили у вигляді 3 % водної суспензії, яку стабілізували твіном-80, внутрішньоочеревинно. Середньосмертельні дози (ЛД 50) розраховували за методом Кербера. Всі заявлені сполуки є практично не токсичними = (ЛД50=2250-2500 мг/кг). Для сполуки порівняння - ламотриджину ЛД50 65О мг/кг [2]. 3 UA 78048 U 5 10 15 20 25 30 Вивчення протисудомної активності заявлених сполук проводили на безпородних білих щурах вагою 180-220 г (по 6 тварин в кожній групі) на моделі аудіогенних судом. Піддослідні тварини попередньо були відібрані за рівнем судомної готовності. Відбір тварин здійснювали у металевій камері розміром 80×40×30 см з кришкою з прозорого оргскла. Як звуковий подразник використовували електричний дзвінок з тривалістю звучання 120 с. Гучність на рівні підлоги камери становила 96 дБ. Реакцію тварин оцінювали в балах за наступною шкалою: 0 балів - відсутність рухливого збудження та судомної реакції 1 бал - здригування та незначна бігова реакція; 2 бали - виражена бігова реакція з наступним падінням на бік та клонічними судомами 3 бали - клоніко-тонічна екстензія 4 бали - судомний напад з тонічним напруженням усієї мускулатури. З тестованих тварин групи сформовані наступним чином: контрольна група - тварини з високим порогом аудіогенних судом (0 балів) та 2 група - тварини з яскраво вираженою епілептиформною реакцією і відповідно високою аудіогенною судомною готовністю (3-4 бали). Досліджувані речовини вводили внутрішньошлунково через зонд у вигляді тонкої водної суспензії, солюбілізованої твіном-80 за 30 хвилин у розрахунку 50,0 мг на 1 кг маси тіла. Тваринам контрольної групи вводили по 0,3 мл ізотонічний розчин натрію хлориду. Рівень протисудомної активності оцінювали за наведеними вище балами через 1, 2, 3 та 4 години. Протисудомну активність заявлених сполук порівнювали з активністю ламотриджину, який вводили аналогічно. Результати досліджень наведені у таблиці 1. Список посилань: 1. Antiepileptic drugs/ editors, Rene H. Levy, Richard H. Mattson, Brian S. Meldrum: - Reven Press, ltd, New York, 1995.-1185 p. - P. 877. 2. Гусев Е. И., Гурд Г. С. Ламиктал в лечении больных эпилепсией // Эпилепсия. - М.: Всероссийское об-во неврологов, 1994. 3. Машковский М. Д. Лекарственные средства 15-е изд. - М.: Новая Волна, 2005. - С. 40-41. ISBN 5-7864-0203-7 4. Синтезы гетероциклических соединений. - Ереван, 1964, Вып. 6. - С. 42. 5. Демченко А. М., Янченко В. О., Шатиркіна Т.В., Лозинський М.О. Синтез і властивості похідних 4Н-1,2,4-триазоліл-3-тіолу. // Фарм. журнал. - 2003. - №2. - С. 57-60. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 6,8-Заміщені N-арил-2-([1,2,4]триазоло[4,3-b]піридазин-3-ілтіо)ацетаміди, R1 O N N N S N H R N R2 40 , де R=Br, F, OCH3, CH(CH3)2, SCHF2; R1, R2=CH3, Ph, що проявляють протисудомну активність. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4