Похідні 5-гетерил-1,2,4-триазол-3-ілтіо-ацетатної кислоти, що проявляють гіпохолестеринемічну активність

Похідні 5-гетерил-1,2,4-триазол-3-ілтіоацетатної кислоти, що проявляють гіпохолестеринемічну активність, загальної формули: Корисна модель стосується фармацевтичної хімії і медицини, та може бути використаною у створенні нових біологічно активних сполук, а також оригінальних лікарських засобів у ряді похідних 1,2,4-триазолу і застосованою для фармакокорекції патологічних станів, обумовлених підвищеним вмістом загального холестерину в сироватці крові. В теперішній час всюди спостерігається стійка тенденція росту серцево-судинних захворювань, які мають різноманітні соціальні та економічні наслідки. Статистичні данні ВООЗ свідчать про широку розповсюдженість атеросклерозу в усіх країнах світу, причому за останні 50 років його частота значно зросла і продовжує зростати по мірі старіння працездатного населення. Сучасна концепція атеросклерозу виходить із того, що це багатофакторне захворювання, в розвитку якого важливу роль відіграють специфічні зміни ліпідного обміну, стану судинної стінки, гіпертонічна хвороба та багато інших факторів. Лідируючу позицію в патогенезі даної патології займають ліпопротеїди низької щільності (ЛПНЩ), які є основною частиною загального холестерину (ХС), що циркулює в плазмі крові і не надходить із зовні, а синтезується ендогенно. Гіполіпідемічна дієта здатна знизити рівень ХС ЛПНЩ тільки на 515%. Більш того, дотримання дієти для більшості хворих викликає деякі складності. Таким чином, хворим з клінічними проявами атеросклерозу чи високим ризиком його розвитку призначаються гіполіпідемічні засоби, найбільш вивченими із яких являються статини (інгібітори 3-гідрокси-3метилглутарил коензиму А редуктази (ГМГ КоА редуктази)), які мають величезну низку побічних ефектів, таких як безсимптомне підвищення печінкових трансаміназ, гепатотоксичність, розвиток міопатій, тератогенність. З природних речовин виражену гіполіпідемічну активність має кислота нікотинова (вітамін РР). До побічних ефектів кислоти нікотинової можна віднести почервоніння верхньої частини тіла, запаморочення, відчуття приливу крові до голови, парестезію, кропивницю. N N R N S H2 C COO- . H2 + N O (19) UA (11) 44519 (13) , де R - 4-піридил, 2-фурил; R1 - етил, 2-метоксифеніл, 4-бромфеніл; причому, якщо R - 4-піридил, то R1 - 2-метоксифеніл; якщо R - 4-піридил, то R1 - 4-бромфеніл; якщо R фуран-2-іл, то R1 – етил. U R1 3 Близьким за хімічною структурою та результатом, що досягається є морфоліній 3-метил-1,2,4триазоліл-5-тіооцтат (тіотриазолін), що може застосовуватись для лікування коронарного атеросклерозу (Пат. 30393 А Україна, А61К 31/00. / Бєлай Іван Михайлович – №98031340; Заявл. 17.03.1998; Опубл. 29.12.1999; Бюл. №8). Але за своєю гіполіпідемчною активністю тіотриазолін знаходиться на рівні кислоти нікотинової. Прототипом є вітчизняний препарат «Кислота нікотинова 0,05», формули: O C N OH виробництва "ВАТ Вітаміни" м. Умань (Україна), що використовується для лікування атеросклерозу шляхом зниження рівня загального рівня холестерину та ліпопротеїдів низької щільності (Машковский М.Д. Лекарственные средства. – X.: Торсинг, 1998. – Т. 2. – 592с. (с.91-92)). Суттєві ознаки прототипу і корисної моделі, що збігаються, є такі: - наявність в структурі нітрогенвмісних гетероциклів - 3-пріридинового (4-піридинового циклів), 1,2,4-триазолового (з атоми нітрогену які мають валентність III); - молекули даних речовин містять карбонільні групи; - в структурі прототипу і винаходу присутні групи C=N. Але прототип у порівнянні з винаходом не так активно знижує рівень загального холестерину в сироватці крові. В основу корисної моделі поставлено задачу створення нових біологічно активних сполук, що можуть знайти своє застосування як оригінальні лікарські засоби у ряду 1,2,4-триазолу і проявляють гіполіпідемічну активність. Поставлена задача вирішується тим, що створено похідні 5-гетерил-1,2,4-триазол-3-ілтіоацетатної кислоти загальної формули: де R – 4-піридил, 2-фурил R1 – етил, 2-метоксифеніл, 4-бромфеніл; причому, якщо R - 4-піридил, то R1 – 2-метоксифеніл, якщо R – 4-піридил, то R1 – 4-бромфеніл; якщо R – фуран-2-іл, то R1 – етил. Як конкретні варіанти наведені створені похідні сполуки 1, 2, 3. Морфоліній 2-(5-(4-піридил)-4-(2метоксифеніл)-1,2,4-триазол-3-ілтіо)ацетат містить при N4-aтомi ядра 1,2,4-триазолу 2метоксифенільний замісник, в положенні 5 ядра 1,2,4-триазолу 4-піридиновий радикал, двовалентний атом сірки, карбоксильну групу, з'єднану іонним зв'язком з молекулою морфоліну, і має формулу: 44519 4 N N N N S H2 C O C OCH3 _ O + H2N O сполука 1, морфоліній 2-(5-(4-піридил)-4-(4-бромфеніл)1,2,4-триазол-3-ілтіо)ацетат містить при N4-aтомi ядра 1,2,4-триазолу 4-бромфенільний замісник, в положенні 5 ядра 1,2,4-триазолу 4-піридиновий радикал, двовалентний атом сірки, карбоксильну групу, з'єднану іонним зв'язком з молекулою морфоліну, і має формулу: N N N N S H2 C O C _ O + H2N O Br сполука 2 і морфоліній 2-(5-(фуран-2-іл)-4-етил-1,2,4триазол-3-ілтіо)ацетат містить при N4-aтомi ядра 1,2,4-триазолу етильний замісник, в положенні 5 ядра 1,2,4-триазолу 2-фурановий радикал, двовалентний атом сірки, карбоксильну групу, з'єднану іонним зв'язком з молекулою морфоліну, і має формулу: O N N + H2 H2N O C S C _ N O O CH2 H3C сполука 3. Така структура сполук 1, 2 і 3 забезпечує: доступність реактивів для синтезу, нескладні методики отримання, низьку гостру токсичність та зниження рівня загального холестерину в сироватці крові у порівнянні з прототипом. Сполуку 1, що заявляється, отримують шляхом взаємодії 2-(5-(4-піридил)-4-(2-метоксифеніл)1,2,4-триазлол-3-ілтіоацетатної кислоти з морфоліном в спиртовому середовищі при температурі 78°С. Приклад В трилітрову колбу, обладнану змішувачем, холодильником, термометром завантажують 342г (1М) 2-(5-(4-піридил)-4-(2-метоксифеніл)-1,2,4триазол-3-тіо)ацетатної кислоти, 1500мл 96% етанолу. Суміш при постійному перемішуванні нагрівають до кипіння, протягом 5 хвилин додають 87,1г морфоліну, нагрівають 30 хвилин (до повного розчинення), охолоджують, випаровують на % об'єму, охолоджують до 25°С, додають 200мл ацетону і залишають на 24 години. Осад відфільтровують і висушують на повітрі. Вихід складає 347,5г (81% в розрахунку на 2-(5-(4-піридил)-4-(2метоксифеніл)-1,2,4-триазол-3-ілтіо)ацетатну кис 5 лоту). Жовта кристалічна речовина з Тпл. 118120°С (із суміші етанол : ацетон 1:2) розчинна у воді, мало розчинна в органічних розчинниках. Знайдено, % С 55,87, Н 5,41, N 16,29, S 7,51. C20H23N5O4S1. Вирахувано, % С 55,93, Н 5,40, N 16,31, S 7,47. В ІЧ-спектрах сполуки, що заявляється наявні смуги поглинання -C=N-груп при 1600см-1, C-Sгрупи при 700см-1, -С-О-С-групи при 1250см-1, О=С-групи при 1690см-1, а також наявна смуга поглинання, характерна для солей карбонових кислот, що містять СОО-групу при 1410см-1. Дослідження на гостру токсичність проводили по експрес-методу В.Б. Прозоровського на білих щурах лінії Вістар. Використовувались 5 груп тварин по 2 спостереження в кожній з додатковим використанням однієї попередньої та наступної дози. Досліджувану сполуку розчиняли в 1,5мл дистильованої води і вводили, з додержанням правил асептики та антисептики, за допомогою шприца внутрішньочеревно. Спостереження проводили через 24, 48, 72 та 96 годин. Виявлено, що LD50 морфолінію 2-(5-(4-піридил)-4-(2метоксифеніл)-1,2,4-триазол-3-ілтіо)ацетату дорівнює 2780 (2730-2920)мг/кг. Сполуку 2, що заявляється, отримують шляхом взаємодії 2-(5-(4-піридил)-4-(4-бромфеніл)1,2,4-тріазлол-3-ілтіоацетатної кислоти з морфоліном в спиртовому середовищі при температурі 78°С. Приклад В трилітрову колбу, обладнану змішувачем, холодильником, термометром завантажують 391г (1М) 2-(5-(4-піридил)-4-(4-бромфеніл)-1,2,4триазол-3-тіо)ацетатної кислоти, 1500мл 96% етанолу. Суміш при постійному перемішуванні нагрівають до кипіння, протягом 5 хвилин додають 87,1г морфоліну, нагрівають 30 хвилин (до повного розчинення), охолоджують, випаровують на 3/4 об'єму, охолоджують до 25°С, додають 200мл діетилового ефіру і залишають на 24 години. Осад відфільтровують і висушують на повітрі. Вихід складає 320,26г (67% в розрахунку на 2-(5-(4піридил)-4-(4-бромфеніл)-1,2,4-триазол-3ілтіо)ацетатну кислоту). Світло коричнева кристалічна речовина з Тпл. 192-194°С (із суміші етанол : ефір 1:3) розчинна у воді, мало розчинна в органічних розчинниках. Знайдено, % С 47,75, Н 4,24, N 14,58, S 6,72. C19H20BrN5О3S1. Вирахувано, % С 47,71, Н 4,21, N 14,64, S 6,70. В ІЧ-спектрах сполуки, що заявляється наявнісмуги поглинання -C=N-груп при 1610см-1, C-Sгрупи при 690см-1, -С-О-С-групи при 1258см-1, О=С-групи при 1685см-1, а також наявна смуга поглинання, характерна для солей карбонових кислот, що містять СОО-групу при 1415см-1. Дослідження на гостру токсичність проводили по експрес-методу В.Б. Прозоровського на білих щурах лінії Вістар. Використовувались 5 груп тварин по 2 спостереження в кожній з додатковим використанням однієї попередньої та наступної дози. Досліджувані сполуки розчиняли в 1,5мл дистильованої води і вводили, з додержанням правил асептики та антисептики, за допомогою 44519 6 шприца внутрішньочеревно. Спостереження проводили через 24, 48, 72 та 96 годин. Виявлено, що LD50 морфолінію 2-(5-(4-піридил)-4-(4-бромфеніл)1,2,4-триазол-3-ілтіо)ацетату дорівнює 3000 (28903057)мг/кг. Сполуку 3, що заявляється, отримують шляхом взаємодії 2-(5-(фуран-2-іл)-4-етил-1,2,4тріазлол-3-ілтіоацетатної кислоти з морфоліном в спиртовому середовищі при температурі 78°С. Приклад В трилітрову колбу, обладнану змішувачем, холодильником, термометром завантажують 253,3г (1М) 2-(5-(фуран-2-іл)-4-етил-1,2,4-триазол3-тіо)ацетатної кислоти, 1500мл 96% етанолу. Суміш при постійному перемішуванні нагрівають до кипіння, протягом 5 хвилин додають 87,1г морфоліну, нагрівають до повного розчинення, охолоджують. Осад відфільтровують і висушують на повітрі. Вихід складає 299,55г (88% в розрахунку на 2-(5-(фуран-2-іл)-4-етил-1,2,4-триазол-3ілтіо)ацетатну кислоту). Біла кристалічна речовина з Тпл. 121-123°С (із пропанлу) розчинна у воді, мало розчинна в органічних розчинниках. Знайдено, % С 49,38, Н 5,90, N 16,49, S 9,40. C14H20N4O4S1. Вирахувано, % С 49,40, Н 5,92, N 16,46, S 9,42. В ІЧ-спектрах сполуки, що заявляється наявні смуги поглинання -C=N-груп при 1595см-1, C-Sгрупи при 700см-1, -С-О-С-групи при 1270см-1, О=С-групи при 1693см-1, а також наявна смуга поглинання, характерна для солей карбонових кислот, що містять СОС-групу при 1410см-1. Дослідження на гостру токсичність проводили по експрес-методу В.Б. Прозоровського на білих щурах лінії Вістар. Використовувались 5 груп тварин по 2 спостереження в кожній з додатковим використанням однієї попередньої та наступної дози. Досліджувані сполуки розчиняли в 1,5мл дистильованої води і вводили, з додержанням правил асептики та антисептики, за допомогою шприца внутрішньочеревно. Спостереження проводили через 24, 48, 72 та 96 годин. Виявлено, що LD50 морфолінію 2-(фуран-2-іл)-4-етил-1,2,4триазол-3-ілтіо)ацетату дорівнює 950 (917983)мг/кг. Експериментальну гіперліпідемію моделювали за методикою Yousufzai-Siddigi [Yousufzai S.Y.К., Siddigi M. 3-Hydroxy-3-Methylglutaric Acid and Experimental Atherosclerosis in Rats // Experietia. – 1976. – Vol. 32, №8. – P. 1033–1034.] на білих щурах лінії Вістар двох статей масою 220-280г, які були розподілені на 6 груп по 7 тварин в кожній: перша - інтактна; друга - контроль, з експериментальною гіперліпідемією (без лікування), третя отримувала кислоту нікотинову в дозі 500мг/кг (1/10 від максимальної добової дози); четверта, п'ята і шоста - отримували досліджувані похідні 1,2,4-триазолу в дозі 1/10 від LD50. Для формування гіперліпідемічного стану щурам перорально вводили холестерин в дозі 40мг/кг та ергокальциферол в соняшниковій олії в дозі 350000ОД/кг протягом 5 діб. Еталонним засобом була вибрана кислота нікотинова. Сполуки 1 і 2 розчиняли в дистильованій воді з розрахунку 1мл розчину на 100г тварини та вводили перорально 1 7 44519 раз на добу через годину після введення атерогенної суміші, тобто в лікувально-профілактичному режимі (паралельно з формуванням патологічного стану). Через 12 годин з моменту останнього введення атерогенної суміші та досліджуваних сполук у тварин під ефірним наркозом проводили лапаротомію з оголенням черевної аорти та здійснювали забір крові з біфуркації аорти. Кров центрифугува 8 ли при 3000об/хв., виділяли сироватку. В сироватці крові визначали ЗХС за методом Ілька [Колб В.Г., Камышников B.C. «Справочник по клинической биохимии», стр. 206.]. Статистичну обробку даних виконували за методом варіаційної статистики [Беленький М.Л. Элементы количественной оценки фармакологического эффекта. - Ленинград, 1963. - 151с]. Результати наведені в Таблиці 1. Таблиця 1 № з/п Сполука 1. 2. 3. Інтактні Контроль Кислота нікотинова Морфоліній 2-(5-(4-піридил)-4(2-метоксифеніл)-1,2,4триазол-3-ілтіо)ацетат Морфоліній 2-(5-(4-піридил)-4(4-бромфеніл)-1,2,4-триазол3-ілтіо)ацетат Морфоліній 2-(5-(фуран-2-іл)4-етил-1,2,4-триазол-3ілтіо)ацетат 4. 5. 6. Комп’ютерна верстка М. Ломалова Середній вміст загального холестерину в сироватці крові, ммоль/л М+m 1,72±0,02 3,59±0,14 3,04 Відношення порівняно з контролем, D % 100,00 -15,25 2,34±0,13 -34,82 2,86±0,18 -20,29 3,01±0,12 -16,16 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601