Спосіб хірургічного лікування синуситів, головним чином одонтогенного гаймориту, за допомогою трансплантата

Реферат: UA 78727 U UA 78727 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до області медицини, а саме до хірургічної стоматології, і може бути використана для хірургічного лікування синуситів: одонтогенних гайморитів і фронтитів. Відомий спосіб хірургічного лікування одонтогенних гайморитів, що включає виконання трепанаційного отвору на передній стінці гайморової пазухи з наступним його закриттям слизово-надкістковим шматком (Бернадський Ю.І. та ін. Гнійна щелепно-лицьова хірургія. - К.: Здоров'я 1983 - с 192. Аналог). Недоліком відомого способу є те, що в післяопераційному періоді у середину гайморової пазухи, через дефект передньої стінки втягуються м'які тканини. При цьому порушується каркасність пазухи, а в утягнені в неї тканини попадають нервові закінчення й середні альвеолярні гілки підочного нерва. Виникають неврити, формуються мікроабсцеси й вогнища хронічного запалення. Значно змінюється обсяг пазухи, її аерація й резонаторні функції, що в комплексі веде до серйозних анатомічних і функціональних порушень. Відомий також спосіб хірургічного лікування одонтогенних гайморитів, що включає виконання трепанаційного отвору на передній стінці гайморової пазухи й заміщення дефекту резорбірувальними й нерезорбірувальними мембранами, металевими й синтетичними сітками й пластинами (Староха А.В. і ін. Вісник оториноларингологии. - М., 1990 - С. 64-68. Аналог).) Однак м'які мембрани не забезпечують необхідної твердості й надмірно податливі з боку м'яких тканин, а металеві сітки й пластини вимагають додаткових фіксуючих елементів (гвинтів), що значно збільшує травматичність операції й підвищує фінансові витрати. Крім цього, метал не зазнає біодеградації й у такій потенційно небезпечній з погляду вторинного й багаторазового інфікування зоні, як стінка гайморової пазухи, може в будь-які віддалені строки викликати загострення запальної реакції, протрузію металевих елементів у переддень рота або в просвіт пазухи й необхідність повторних втручань. Відомий також спосіб хірургічного лікування одонтогенного гаймориту із заміщенням дефекту передньої стінки пазухи або кісткою (донорською кісткою), обробленою й заготовленою згідно з відповідними протоколами (Козлов В.А. і ін. Спосіб закриття передньої стінки верхньощелепної пазухи демінералізованим алогенним кістковим трансплантатом. Вісник хірургії. М. 1983;2: с 142. Аналог). Однак алотрансплантація може проводитися тільки при наявності можливості заготовки й зберігання кісткової тканини, технології консервування, лабораторного контролю. Крім організаційної і юридичної складності алотрансплантації, один з її головних недоліків неможливість гарантувати безпеку в плані інфікування ВІЛ, гепатитами, туберкульозом і іншими інфекціями. Відомий також спосіб хірургічного лікування рецидивуючіх синуситів за допомогою трансплантата (патент РФ № 2056823, МПК A61F 11/00, 1991 р. Найближчий аналог). Суть винаходу полягає в тому, що закриття дефектів стінок оперуємих пазух здійснюють двошаровим ембріональним трансплантатом у вигляді кістки зводу черепа плода з окістям, яке фіксують по краях дефекту. Краї трансплантата вкривають окістям реципієнта, яке у свою чергу вкривають відшарованим по периметру трансплантата ембріональним окістям і обидві окістя зшивають. Недоліком відомого способу є складність і тривалість проведення операції й післяопераційного лікування, а також необхідність мати ембріональний матеріал, що досить важко дістається, є дорогим, і має ті ж недоліки, що й алокістка. Зазначений аналог найбільш близький до технічного розв'язку, що заявляється, і прийнятий як найближчий аналог. Загальними ознаками його і способу, що заявляється, є: спосіб хірургічного лікування синуситів, головним чином одонтогенного гаймориту, за допомогою трансплантата, що включає виконання трепанаційного отвору на передній стінці гайморової пазухи, її ревізію й закриття трепанаційного отвору. Аналіз основних способів кісткової пластики дозволяє вважати найкращим матеріалом, так званим "золотим стандартом" - аутокісткою, яка отримана зі здорових ділянок щелепи, підвздошної кістки, ребра й ін. самого пацієнта. Однак узяття аутотрансплантатів пов'язане з додатковою травмою, порівняною або навіть переважаючою по вазі основну операцію, що викликає ризик ускладнень у донорській ділянці, ускладнює загальний стан пацієнта. Задача корисної моделі - створення способу, у якому для закриття трепанаційного отвору на передній стінці гайморової пазухи використовують інтраопераційно отриманий фрагмент аутокості (аутотрансплантат), узятої в зоні основного оперативного втручання. Технічний результат - поліпшення якості проведення операції, зменшення строків лікування, оптимізація загоєння кісткової рани шляхом забезпечення надійної біологічної фіксації кісткового аутотрансплантата. 1 UA 78727 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Поставлена задача вирішується тим, що в способі хірургічного лікування синуситів, головним чином одонтогенного гаймориту, що включає виконання трепанаційного отвору на передній стінці гайморової пазухи, ревізію пазухи й закриття трепанаційного отвору за допомогою трансплантата, згідно з корисною моделлю, трепанаційний отвір виконують вирізанням аутотрансплантата по контуру багатогранника з кістки передньої стінки гайморової пазухи і його вилученням для подальшого використання. Закривають трепанаційний отвір накладенням отриманого кісткового аутотрансплантата на зону дефекту з поворотом по поверхні кістки передньої стінки гайморової пазухи й наступною його фіксацією. Зазначені ознаки необхідні й достатні для здійснення способу й досягнення технічного результату. Корисна модель характеризується також тим, що трепанаційний отвір виконують трикутної форми, інтраопераційно отриманий аутотрансплантат повертають на 60°, а фіксацію його на зоні дефекту роблять медичним клеєм "Сульфакрилат" або титановими мікрогвинтами. Ці ознаки факультативні, тому що трепанаційний отвір може бути виконаний й іншої форми, трансплантат повернутий на інший кут, а фіксація проведена іншими відомими в медицині засобами. Принципова суть корисної моделі полягає у використанні кісткового аутотрансплантата, вирізаного й витягнутого з кістки передньої стінки гайморової пазухи при виконанні трепанаційного отвору, що збігається з ним за формою. Причинно-наслідковий зв'язок нових ознак і технічного результату, що досягається, полягає в наступному: - виконання трепанаційного отвору вирізанням кістки передньої стінки гайморової пазухи по контуру багатогранника з витягуванням інтраопераційно отриманого фрагмента, дало можливість одержати кістковий аутотрансплантат з оперованої гайморової пазухи для наступного закриття зони дефекту; - накладення отриманого трансплантата аутокістки на зону дефекту з поворотом на 60° по поверхні передньої стінки гайморової пазухи дозволило забезпечити максимальне закриття трепанаційного отвору зазначеним аутотрансплантатом і фіксацію його кутами на зазначеній стінці пазухи; - фіксація інтраопераційно отриманого аутотрансплантату на зоні дефекту медичним клеєм, наприклад, "Сульфакрилат" або титановими мікрогвинтами, дозволило знизити вартість і спростити проведення операції. На фіг. 1 вказана зона хірургічної операції з приводу одонтогенного гаймориту; фіг. 2 накладення отриманого аутотрансплантата на зону дефекту і його фіксація медичним клеєм; фіг. 3 - те ж, переріз А-А на фіг. 2; фіг. 4 - фіксація аутотрансплантата титановими мікрогвинтами; фіг. 5 - те ж, перетин Б-Б на фіг. 4. Спосіб здійснюють таким чином. Під місцевим або загальним знеболюванням виділяють кісткову поверхню 1 передньої стінки гайморової пазухи (фіг. 1). Маркером намічають лінії розпилу у вигляді рівнобічного трикутника 2 зі сторонами 2,0 см., підстава якого звернена вниз і проходить горизонтально. По розмітці тонким бором трепанують передню стінку 1 гайморової пазухи, обережно витягують із отвору 3 отриманий трикутний кістковий фрагмент аутотрансплантат 4. Після проведення етапів ревізії й санації пазухи "плями контакту" 5 в області країв кісткового дефекту й кутів аутотрансплантату обробляють 96 % розчином спирту й наносять шар 6 медичного клею "Сульфакрилат". Аутотрансплантат 4 поміщається на зону дефекту з поворотом по поверхні передньої стінки 1 на 60°. Площа "плям контакту" 5 при цьому 5-6 кв. мм, що дозволяє надійно фіксувати аутотрансплантат 4 на кістковій поверхні 1. Замість медичного клею як фіксуючі елементи можна використовувати титанові мікрогвинти 7 "Конмет" діаметром 1,2 мм і довжиною 4 мм. У цьому випадку, після проведення всіх етапів операції за вищевказаною методикою, приблизно в середині "плям контакту" 5 аутотрансплантата 4 із краями дефекту свердлом "Конмет" діаметром 0,9 мм свердлять наскрізні отвори, і аутотрансплантат фіксують мікрогвинтами 7 (фіг. 4 і 5). Спосіб дозволяє застосовувати клей і мікрогвинти комбіновано. Аутотрансплантат виконує роль передньої стінки пазухи, що реконструюється. Мінідефекти, що утворювалися в області вершин трепанаційнихотворів, укривають мембраною 8, виготовленою з крові пацієнта безпосередньо під час операції F.R.P. (Fibrine Riche en Plaguettes - Тромбоцити з високим вмістом фібрину) як стимулятора остеогенезу. Далі операційну зону вкривають слизово-надкісно-м'якотканинним шматком і операційну рану ушивають (не показане). Таким чином, створюється нерухомість аутотрансплантата 4 як одна з основних передумов успішної регенерації кістки. Аутотрансплантат 4 структурно й генетично ідентичний 2 UA 78727 U 5 10 15 20 25 30 відновлюваній ділянці кістки передньої стінки 1 гайморової пазухи, абсолютно безпечний з погляду інфікування ВІЛ, гепатитів та ін. Приклад 1. Хвора Ф. 52-х років госпіталізовано з діагнозом хронічний одонтогенний лівобічний перфоративний гайморит. Під місцевою анестезією розчином лідокаїну 2 % виділена передня стінка лівої гайморової пазухи. По розмітці було випиляно і витягнуто кістковий фрагмент - аутотрансплантата у вигляді рівнобічного трикутника зі сторонами 2 см. Після проведення санації пазухи, краї дефекту й вершини трикутного аутотрансплантата обробили 96 % розчином спирту й нанесли клей "Сульфакрилат". Кістковий аутотрансплантат уклали на область дефекту передньої стінки пазухи з поворотом на 60°. Таким чином, утворювали три ділянки склеювання ("плями контакту") і заповнили 90 % дефекту. Поверх аутотрансплантата уклали виготовлені під час операції мембрани F.R.P Слизово-надкістковий шматок було мобілізовано за звичайною методикою й рану ушито. Післяопераційний період без особливостей. Хвора виписана на 8-у добу. При контрольних оглядах через 3, 10 місяців скарг немає, на комп'ютерних томограмах — пазухи прозорі, дефекти передньої стінки відсутні. Приклад 2. Хворий Д., 36-ти років госпіталізовано з діагнозом: хронічний одонтогенний правобічний гайморит. Під місцевою анестезією 2 % розчином лідокаїну виділена передня стінка правої гайморової пазухи. По розмітці було випилено і витягнуто кістковий фрагмент аутотрансплантат у вигляді рівностороннього трикутника зі сторонами 2 см. Після проведення санації пазухи кістковий аутотрансплантат уклали на область дефекту передньої стінки пазухи з поворотом на 60°. Таким чином, утворювали три "плями контакту" аутотрансплантата із краями дефекту. Свердлом 0,9 мм виконали наскрізні отвори посередині "плям контакту" і аутотрансплантат жорстко фіксували мікрогвинтами діаметром 1,2 мм довжиною 4 мм. Поверх аутотрансплантата уклали виготовлені під час операції мембрани F.R.P. Слизово-надкістковий шматок мобілізували й рану вшили. Післяопераційний період без особливостей. Хворий виписаний на 9-у добу. Контрольні огляди проведено через 1, 4 і 12 місяців. Скарг немає. На рентгенограмах придаткових пазух носа пнематизація не порушена. Застосування даного способу дозволяє: - отримати аутотрансплантат без нанесення додаткової операційної травми; - створити надійну профілактику розвитку втягування м'яких тканей у просвіт пазухи й значно скоротити частоту неврологічних та гнійно-запальних ускладнень; - виключити застосування чужорідних дорогих матеріалів і препаратів; - скоротити строки лікування й регенерації кістки; Спосіб не вимагає значних фінансових витрат і може бути використаний також при пластичному закритті дефекту передньої стінки лобної пазухи. 35 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 1. Спосіб хірургічного лікування синуситів, головним чином одонтогенного гаймориту, що включає виконання трепанаційного отвору на передній стінці гайморової пазухи, ревізію пазухи й закриття трепанаційного отвору за допомогою трансплантата, який відрізняється тим, що трепанаційний отвір виконують вирізанням кісткового аутотрансплантата по контуру багатогранника з передньої стінки гайморової пазухи й витяганням аутотрансплантата, а закривають трепанаційний отвір накладенням отриманого аутотрансплантата на зону дефекту з поворотом на поверхні передньої стінки гайморової пазухи й наступною його фіксацією. 2. Спосіб по п. 1, який відрізняється тим, що трепанаційний отвір виконують трикутної форми, інтраопераційно отриманий аутотрансплантат повертають на 60°, а фіксацію його на зоні дефекту проводять медичним клеєм, наприклад, "Сульфакрилат" або титановими мікрогвинтами. 3 UA 78727 U Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП ―Український інститут промислової власності‖, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4