Спосіб комплексної гігієнічної оцінки формування та стану адаптації школярів молодших класів

Реферат: UA 79614 U UA 79614 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до профілактичної медицини, зокрема до гігієни дітей та підлітків, і може застосовуватись з метою оптимізації перебігу адаптаційно-компенсаторних процесів у системі соціально-гігієнічного моніторингу формування та стану адаптації у дітей молодшого шкільного віку з урахуванням впливу на організм школярів комплексу факторів середовища. Вивчення адаптації як надзвичайно важливого питання сучасної гігієнічної науки та актуальної проблеми національної школи, що застосовується для оцінки і визначення рівня здоров'я, діагностики донозологічних станів, ступеня напруженості регуляторних механізмів при дії факторів середовища, потребує застосування комплексного методичного підходу. Відомий спосіб оцінки індивідуальних особливостей перебігу адаптаційного періоду організму підлітків у закладах освіти на підставі розрахунку узагальненого індексу психофізіологічної адаптації. Цей спосіб полягає у тому, що упродовж періоду навчання вивчають провідні властивості психофізіологічних функцій та найбільш значущі особливості особистості за загальноприйнятими у гігієнічній практиці методиками, оцінюють зрушення між досліджуваними характеристиками на вихідному та кінцевому етапі дослідження шляхом реєстрації позитивних, негативних або стабільних результатів з наступним розрахунком індексу психофізіологічної індикації. Позитивним у цьому способі є оригінальний підхід до оцінки функціонального стану організму підлітків за комплексом психологічних та психофізіологічних критеріальних показників. Недоліком зазначеного способу можна вважати використання односпрямованих методів діагностики зазначених показників, які хоча й безпосередньо пов'язані з функціональним станом школярів у загальноосвітньому навчальному закладі, але не завжди відображають специфіку впливу сукупності різноманітних факторів довкілля та внутрішньо-шкільного середовища на організм дітей [1]. Найближчим аналогом пропонованої корисної моделі є спосіб диференційованої оцінки адаптації дітей до систематичного навчання, за яким досліджують комплекс фізичної (індекс функціональних змін) та психічної (рівень шкільної адаптації) адаптації з наступною комбінацією різних їх рівнів, враховуючи особливості розвитку дітей шкільного віку, як показників адаптованості до навчання у школі. Відомий спосіб дозволяє підвищити точність диференційованої оцінки стану здоров'я дітей, їхніх адаптаційних можливостей та виявлення донозологічних станів в умовах систематичного навчання у школі [2]. Поряд з цим, вивчення та оцінка індивідуальних особливостей перебігу адаптаційного процесу у молодшій школі потребує розширення спектра психологічних та психофізіологічних методів досліджень, а також оцінку рівня навчальних досягнень. В основу корисної моделі поставлена задача створити спосіб комплексної гігієнічної оцінки формування та стану адаптації школярів молодших класів шляхом визначення показників, які відображають перебіг адаптації, що дозволить виявити первинні зрушення у стані здоров'я дітей у процесі адаптації, закономірності та особливості процесу адаптації у різні періоди навчання. Поставлена задача вирішується тим, що у способі комплексної гігієнічної оцінки формування та стану адаптації школярів, що включає визначення фізичної та психічної адаптації, згідно з корисною моделлю, досліджують функціональний стан серцево-судинної системи організму школярів молодших класів та проводять його оцінку за значенням адаптаційного потенціалу системи кровообігу, встановлюють рівень розумової працездатності у динаміці навчання, визначають загальний емоційний стан дітей за комплексним тестом шкільної тривожності та рівень навчальних досягнень, здійснюють зіставлення усіх визначених показників і встановлюють рівень адаптованості дітей молодших класів. У запропонованому способі комплексна оцінка процесу адаптації передбачає застосування методів донозологічної діагностики, серед яких особливе значення надається вивченню функціонального стану серцево-судинної системи [3]. З цією метою при дослідженнях використовують розрахунок адаптаційного потенціалу системи кровообігу як інтегрального критерію, що відображає співвідношення між кардіогемодинамічними та антропометричними параметрами. Однією з актуальних проблем навчання у загальноосвітньому навчальному закладі є адаптація дитини до навчальних навантажень. Динаміка розумової працездатності є тим інформативним критерієм, який віддзеркалює відповідність обсягу навчального навантаження стосовно функціональних можливостей дитячого організму та характеризує його психоемоційний статус [4]. Адекватне визначення закономірностей перебігу процесу адаптації у початковій школі неможливе без урахування характеристик рівня навчальних досягнень школярів, адже провідною та необхідною вимогою стосовно усіх навчальних технологій є визначення обсягу навчального навантаження й рівня складності передбачених програмою дисциплін відповідно до індивідуальних можливостей учнів [5]. Специфіка шкільного навчання, що зумовлена сукупним впливом фізичного, емоційного, комунікативного, розумового навантаження, висуває складні вимоги до особистості дитини та її 1 UA 79614 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 адаптивних ресурсів. На момент вступу до школи та під час первинного засвоєння її вимог розлади адаптації можуть характеризуватись формуванням невротичних реакцій, порушенням навчальної діяльності або появою симптомів, які виходять за межі нормальної відповіді на стрес. Саме тому особливої уваги потребує психоемоційний статус дітей молодшого шкільного віку, бо на цьому віковому етапі, який пов'язаний із кризою семи років, у структурі адаптаційних процесів домінує емоційний компонент. Типовим проявом неадекватного перебігу процесу адаптації є стан тривоги. У відповідності до провідних положень концепції загального адаптаційного синдрому одним з показників ступеня адаптованості є емоційне самопочуття, що дозволяє використовувати у якості критеріїв ефективності шкільної адаптації відсутність тривоги (як адаптивність) та її наявність (як дезадаптивність) [6]. Спосіб комплексної гігієнічної оцінки формування та стану адаптації школярів молодших класів здійснюють таким чином. Визначають частоту серцевих скорочень, систолічний та діастолічний артеріальний тиск, вік, масу та довжину тіла дітей та проводять розрахунок адаптаційного потенціалу (АП) системи кровообігу відповідно до методики P.M. Баєвського (1987) з встановленням рівня адаптаційних можливостей організму дітей за такою шкалою: задовільна адаптація - порогові значення АП для дітей не перевищують 1,89 бали; напруження механізмів адаптації -1,90-2,14 бали; незадовільна адаптація - 2,15-2,41 бали; зрив адаптації - більше 2,42 бали [7]. Рівень розумової працездатності учнів вивчають за допомогою методики коректурної проби з використанням таблиць В. Анфімова в модифікації С.Μ. Громбаха зі співавторами [8]. Дослідження проводять на початку та наприкінці навчального року з дворазовими обстеженнями на кожному із зазначених етапів. Опрацювання коректурних проб здійснюють з урахуванням швидкості її виконання за кількістю знаків, простежених школярами упродовж 2 хвилин, та точності, яка характеризується кількістю помилок, допущених у поставленому завданні, у перерахунку на 500 оглянутих знаків. Загальний емоційний стан дітей оцінюють за комплексним тестом шкільної тривожності на підставі визначення низки показників (фрустрація потреби у досягненні успіху, страх самовираження, страх ситуації перевірки знань, низька фізіологічна опірність стресу, проблеми страху у стосунках із вчителем) [9]. Рівень навчальних досягнень школярів вивчають за результатами внутрішньо-шкільного моніторингу якості знань учнів на підставі контрольних робіт з математики та української мови за існуючими у педагогічній практиці критеріями [10]. При статистичному опрацюванні результатів роботи показники психоемоційної, психофізіологічної адаптації та рівня навчальних досягнень школярів подають за опрацьованою автором бальною шкалою: рівні шкільної тривожності: 1 - низька; 2 - підвищена; 3 - висока; рівні навчальних досягнень: 1 - низький; 2 - середній; 3 - достатній; 4 - високий; рівні розумової працездатності за якістю виконання коректурних проб: 1 - поганий; 2 - незадовільний; 3 задовільний; 4 - добрий; 5 - високий. Наявність або відсутність причинно-наслідкових зв'язків поміж широким спектром визначених показників встановлюють за допомогою кореляційного аналізу. На підставі узагальнених результатів проведеного дослідження у кожній статево-віковій групі молодших школярів визначають специфіку взаємозв'язку такої провідної факторної ознаки як адаптаційний потенціал системи кровообігу та групи результативних показників: рівень навчальних досягнень, розумова працездатність та шкільна тривожність. За пропонованим способом проводили дослідження на базі загальноосвітніх навчальних закладів м. Львова, розташованих в одному житловому районі. Під наглядом упродовж 3 років навчання у молодшій школі знаходилось 403 дитини віком 6-7 років, з них хлопчиків - 207, дівчаток - 196. Здійснено розрахунок адаптаційного потенціалу системи кровообігу: визначали частоту серцевих скорочень, систолічний та діастолічний артеріального тиск, вік, масу та довжину тіла дітей. Значення адаптаційного потенціалу у балах (АП) розраховано за формулою - АП = 0,011* (ЧСС) + 0,014* (CAT) + 0,008* (ДАТ) + 0,014* (В) + 0,009* (МТ) - 0,009 * (Р) - 0,27, де ЧСС частота серцевих скорочень (на хвилину); CAT - систолічний артеріальний тиск (у мм рт.ст); ДАТ - діастолічний артеріальний тиск (у мм рт.ст.); В - вік (роки); МТ - маса тіла (кг); Ρ - ріст (см) [3]. Результати вивчення структури АП засвідчили переважання задовільного рівня адаптації в усіх обстежених статево-вікових групах, а саме: задовільний рівень адаптації визначений у 62,5 %±2,4 % обстежених дітей, напружений та незадовільний рівні у 34,5 %±2,4 % та у 2,5 %±0,8 % відповідно. Зрив адаптації спостерігався в 0,5 %±0,3 % школярів. Серед молодших школярів, котрі розпочали систематичне навчання у школі з 6-ти років, поміж рівнем АП та рівнем розумової працездатності, а також рівнем АП та рівнем навчальних досягнень встановлено прямий вірогідний середньої сили кореляційний зв'язок (r=0,47 при р