Спосіб оцінки гігієнічного стану порожнини рота

Реферат: UA 79657 U UA 79657 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, а саме до стоматології, і може бути використана для оцінки гігієнічного стану порожнини рота. Надзвичайно актуальною проблемою сучасної стоматології є постійно зростаюча розповсюдженість захворювань пародонта як в Україні, так і в більшості країн світу. Дані Л.О. Хоменко та співавторів свідчать про розповсюдженість хронічного катарального гінгівіту серед дітей 12-15 років в середньому 70-80 %, що навіть в деяких регіонах України сягає 98-100 %. За даними ВОЗ хронічний катаральний гінгівіт серед європейської популяції виявляється майже у 80 % 10-12 років та 100 % у віці 14 років. Результати стоматологічного обстеження дітей в різних регіонах Росії свідчать про те, що ознаки ураження пародонта виявляються навіть у дітей 6-ти років у вигляді кровоточивості ясен при зондуванні. До 12-річного віку розповсюдженість захворювань тканин пародонта 83-90 % [2, 3, 4, 13]. З віком розповсюдженість та важкість патологічних змін в пародонті, зумовлених частіше за все низьким рівнем гігієнічних навичок, невпинно зростає, що призводить до збільшення потреби не тільки в профілактичних, а і в лікувальних заходах. У віковій групі 35-44 ураження пародонта сягає 100 %. Серед ознак ураження переважають кровоточивість та зубний камінь, з віком збільшується кількість секстантів з пародонтальними кишенями глибиною 4-5 мм, з'являються кишені глибиною 6 мм та більше. Пародонтит у дітей віком до 10-ти років діагностується у 11 % обстежуваних [10, 11, 12]. На сьогодні встановлено, що основним етіологічним фактором захворювань тканин пародонта є анаеробні мікроорганізми, що скупчені в зубних нашаруваннях. Більшість авторів визначає наявність реального зв'язку патогенезу запальних захворювань тканин пародонта з певними видами бактерій, здатних провокувати запалення [5, 6, 7, 8]. Взаємозв'язок різних видів мікроорганізмів в біоплівці, незалежно від ступеня їх патогенності, визначає інфікування пародонта та сприяє ініціюванню запального процесу в ньому. В зв'язку з цим, одним з найважливіших направлень профілактики захворювань тканин пародонта є систематичне видалення зубних нашарувань як під час індивідуального гігієнічного догляду за порожниною рота, так і при професійному знятті зубних відкладень [9]. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний як прототип [1], є спосіб оцінки якості гігієнічного догляду за порожниною рота за допомогою клінічного обстеження хворих з визначенням індексів гігієни, таких як індекс Green-Vermillion, індекс Silness-Loe, індекс Tureski та ін. За їх допомогою можна оцінити як площину зубного нальоту, так і його товщину. Однак, ця оцінка в більшості випадків має суб'єктивний характер. Крім того, відсутня можливість зафіксувати отримані результати для подальшого динамічного спостереження за змінами гігієнічного статусу порожнини рота пацієнта. Задачею корисної моделі, що заявляється, є розробка такого способу, який забезпечив би більш високий гігієнічний стан порожнини рота у дітей та підлітків з діагнозом хронічний катаральний гінгівіт. Технічний результат, отриманий при вирішенні задачі, полягає у підвищенні ефективності профілактики захворювань тканин пародонта у дітей шляхом удосконалення методів їх ранньої діагностики та прогнозування. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який включає клінічне обстеження з визначенням індексів гігієни, згідно з корисною моделлю, використовують апарат для люмінесцентної діагностики "VistaProof" виробництва фірми "DurrDental" (Німеччина), додатково визначають індекси СРІ та РМА в модифікації Парма, оцінюють гігієнічний стан порожнини рота за допомогою індексу Green-Vermillion, порівнюють з контролем і при значенні індексу 0,7-1,6 балів оцінюють стан як задовільний, а при значенні індексу у межах 1,7-2,5 балів - як незадовільний Спосіб, що заявляється, дозволяє більш точно оцінити гігієнічний стан порожнини рота за допомогою апарата для люмінесцентної діагностики, виявити кількісну оцінку як м'яких, так і мінералізованих зубних нашарувань. Спосіб здійснюється наступним чином. Проведено стоматологічне обстеження 90 дітей 15-річного віку, що постійно мешкають в Києві. Стан тканин пародонта оцінювали за методикою ВОЗ, що передбачало визначення індексу СРІ (1997) та РМА в модифікації Парма (1960). Гігієнічний стан порожнини рота оцінювали за допомогою індексу Green-Vermillion (1964), який передбачає виявлення та кількісну оцінку як м'яких, так і мінералізованих зубних нашарувань. З метою об'єктивізації результатів обстеження гігієнічного стану ротової порожнини, а також оцінки якості проведення професійної гігієни порожнини рота нами був використаний апарат для люмінесцентної діагностики "VistaProof" виробництва фірми "DurrDental" (Німеччина). 1 UA 79657 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Інтраоральна відеокамера "VistaProof" є новою розробкою як для діагностики карієсу зубів, так і для виявлення зубних нашарувань на різних поверхнях зубів та ясен. Її можливості засновані на явищі флюоресценції. Ділянки зуба, що досліджуються, освітлюються за допомогою світлодіодів, що випромінюють світло з довжиною хвилі 405 мікрон. Здорова тканина зуба має здатність флюоресценції зеленого кольору, а ділянки, що вражені карієсом, або вкриті зубними нашаруваннями, флюоресціюють у червоній частині спектра. За допомогою даної інтраоральної камери можливо виявляти ділянки зубів, вкриті зубними нашаруваннями, а також уражені карієсом, як по зменшенню світіння здорової тканини зуба в зеленій частині спектра, так і збільшенню інтенсивності світіння ділянки, заселеній бактеріями, в червоній ділянці спектра. Визначення наявності зубних нашарувань доцільно проводити в рамках професійної гігієни порожнини рота. При цьому, пацієнтам за допомогою камери демонструють гігієнічний стан їх порожнини рота в той чи інший момент. При порівнянні даних, отриманих за допомогою інтраорально флюоресцентної камери "VistaProof" з даними, отриманими після застосування звичайного індикатора нальоту (при визначенні індексів), було встановлено, що індикатор в середньому зафарбовує більшу поверхню зубів, а ніж показує камера. А також, іноді, індикатор видає нехарактерне забарвлення навіть на тих поверхнях, де зубних нашарувань немає. Тому, на першому етапі флуоресцентну камеру можливо застосовувати для інформування пацієнта про виявлені зубні нашарування, а після професійної гігієни порожнини рота, на другому етапі продемонструвати результат, а також ділянки, уражені карієсом. Така наглядна демонстрація дозволяє легко переконати пацієнта в необхідності профілактики та лікування. Результати стоматологічного обстеження говорять про те, що розповсюдженість хронічного катарального гінгівіту серед підлітків м. Києва складає 80 %. При цьому у 33-х підлітків (45,8 %) виявлено лише симптом кровоточивості при зондуванні зубоясенної борозни, у 39-ти (52,2 %) симптом кровоточивості поєднувався з наявністю зубного каменя. Середня кількість уражених секстантів пародонта на одного обстежуваного складала 5,4±0,35. Відповідно до значення папілярно-маргінально-альвеолярного індексу (РМА) легкий ступінь хронічного катарального гінгівіту діагностовано у 21-го обстежуваного (29,2 %), середній ступінь тяжкості у 45-ти обстежуваних (62,5 %) та важкий ступінь у 6-ти підлітків (8,3 %). Оцінку гігієнічного стану порожнини рота було проведено за допомогою індексу гігієни Green-Vermillion та виявлено: задовільний стан гігієни порожнини рота у 30-ти обстежених (37 %), значення індексу при цьому складало 0,7-1,6 бала. У 60-ти підлітків (67 %) гігієнічний стан порожнини рота виявився незадовільним, показники індексу Green-Vermillion знаходились у межах 1,7-2,5 бала. Приклади клінічного виконання способу. Приклад 1. Пацієнт К., 15 років, звернувся у клініку зі скаргами на кровоточивість ясен при прийомі їжі, зміну зовнішнього вигляду ясен, неприємний запах із рота, швидке накопичення зубних відкладень. При об'єктивному обстеженні виявлено зміну кольору, рельєфу та консистенції ясен. Міжзубні сосочки мали куполоподібну форму, маргінальний край ясен був куполоподібно потовщений, ясна легко кровоточили при механічному подразненні. При оцінюванні стану тканин пародонта за допомогою індексу СРІ встановлено наявність симптома кровоточивості в 5-ти секстантах пародонта, зубного каменя - в 4-х. Кількість уражених секстантів дорівнювала 5ти з 6-ти. Відповідно до значення індексу РМА (43 %), ступінь важкості хронічного катарального гінгівіту було оцінено як середню. Оцінка гігієнічного стану порожнини рота за допомогою індексу Сrееn-Vеrmіllіоn свідчила про незадовільний стан гігієни порожнини рота пацієнта, так як значення даного індексу дорівнювало 2,1. При цьому, в пришийковій ділянці перших постійних молярів верхньої та нижньої щелеп, а також нижніх постійних різців було виявлено мінералізовані зубні нашарування (зубний камінь). Обстеження тканин пародонта за допомогою інтраоральної камери "VistaProof" виявило наявність значної кількості як на м'яких тканинах (яснах), так і в пришийковій ділянці зубів та міжзубних проміжках. Після проведення професійної гігієни порожнини рота було проведено повторну оцінку гігієнічного стану ротової порожнини апаратом "VistaProof" та виявлено відсутність зубних нашарувань на зубах, яснах та в міжзубних проміжках. Дані продемонстровані пацієнту та зафіксовані в електронному вигляді. Приклад 2. Пацієнт Д., 15 років звернувся зі скаргами на кровоточивість ясен зліва при прийомі їжі, неприємний запах із рота, неможливість жування лівою половиною щелеп. При об'єктивному обстеженні виявлена значна кількість як м'яких, так і мінералізованих зубних нашарувань на постійних молярах нижньої та верхньої щелеп зліва. Міжзубні сосочки в даній ділянці були набряклі, ясна кровоточили при механічному подразненні. При оцінці стану тканин пародонта за допомогою індексу СРІ встановлено наявність симптома кровоточивості в 4-х 2 UA 79657 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 секстантах пародонта, зубного каменя в 5-ти. Кількість уражених секстантів 5. Відповідно до значення індексу РМА (61 %) ступінь тяжкості хронічного катарального гінгівіту оцінено як важку. Оцінка гігієнічного стану порожнини рота за допомогою індексу Green-Vermillion свідчила про незадовільний гігієнічний стан, оскільки значення індексу дорівнювало 2,4. При цьому в пришийковій ділянці молярів верхньої та нижньої щелеп зліва було виявлено м'які зубні нашарування, а також над- та під'ясенний зубний камінь. Оцінка стану твердих тканин зубів виявила наявність ускладненого карієсу в постійних молярах верхньої та нижньої щелепи, що, ймовірно, стало причиною неможливості жування даною стороною. Обстеження ротової порожнини даного пацієнта за допомогою апарата "VistaProof" виявилo наявність значної кількості м'яких та твердих зубних відкладень в пришийковій ділянці молярів верхньої та нижньої щелеп зліва. Після проведення сеансу професійної гігієни було проведено оцінка якості проведеної процедури. Результат продемонстровано пацієнту та зафіксовано. Таким чином, наряду з загально прийнятими методами індексної оцінки гігієнічного стану порожнини рота, запропонований нами спосіб оцінки рівня гігієни порожнини рота за допомогою апарата для люмінесцентної діагностики "VistaProof" виробництва фірми "DurrDental" (Німеччина) дозволяє об'єктивно оцінювати гігієнічний стан порожнини рота та наглядно демонструвати його пацієнтові, тим самим мотивуючи його до регулярного гігієнічного догляду за порожниною рота, оцінювати якість професійної гігієни, яка має важливу роль первинної профілактики захворювань тканин пародонта як в дитячому, так і в дорослому віці, фіксувати отримані результати в електронному вигляді та використовувати їх для динамічного спостереження за гігієнічним станом ротової порожнини пацієнтів. Флюоресценція, принцип якої покладено в основу роботи камери "Vista Proof", це вид люмінесценції. Люмінесценція - нетеплове світіння речовини, що відбувається після поглинання ним енергії збудження. Спосіб був апробований на кафедрі дитячої терапевтичної стоматології Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, а також в стоматологічному центрі "Трішіро" м. Київ. Отримані результати дозволяють рекомендувати його для впровадження в практичну медицину. Джерела інформації: 1. Хоменко Л.А., Савичук А.В.,Остапко Е.И., Шматко В.И., Біденко Н.В. и др. - К.,- Книга плюс.-2007.-128 с. 2. Болезни пародонта, Патогенез, діагностика, лечение. // А.С. Григорьян, А.И. Гудянов и др. - М: Медицинское информационное агентство.-2004.-320 с. 3. Баранов А.А. Здоровье детей на пороге 21 века: пути решения проблемы. // Русский медицинский журнал.-2000. - Том. 8, № 18/119. - С. 737-739. 4. Григорьян А.С., Рахметова С.Ю., Зырянова Н.В. - Микроорганизмы в заболеваниях пародонта: этиология, патогенез, диагностика. - М.: ГЭОТАР. - Москва.-2007.-56 с. 5. Леонтьев В.К. Индивидуальные методы профилактики стоматологических заболеваний. // Институт стоматологии.-2002. - № 4. - С. 36-39. 6. Грохольский А.П. Назубные отложения: их влияние на зубы, околозубные ткани и организм. - К.: Здоровье, 2000.-160 с. 7. Левицкий А.П. Зубной налет. - К.: Здоровье, 1993.-80 с. 8. Косенко К.Н. Профилактическая гигиена полости рта.-2003. - С. 225-236. 9. Кузьмина Э.М. Профилактика кариеса зубов и болезней пародонта. - М.: Мед. книга.2003.-196 с. 10. Лукиных Л.М. Изменение количественного состава микробной флоры зубного налета при интенсификации гигиены полости рта. // Стоматология.-1998. - Т. 77, № 6. - С. 7-8. 11. Лукиных Л.М. Профилактика кариеса зубов и болезней пародонта. - М.: Мед. книга.2003.-196 с. 12. Улитовский С.Б. Прикладная гигиена полости рта. // Новое в стоматологии: спец. выпуск.-2000. - № 6.-128 с. 13. Хоменко Л.А. Заболевания пародонта у лиц молодого возраста: проблема риска и диагностики. // Стоматолог.-2005. - № 1-2. - С. 54-58. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб оцінки гігієнічного стану порожнини рота, що включає клінічне обстеження з визначенням індексів гігієни, який відрізняється тим, що додатково використовують апарат для люмінесцентної діагностики "VistaProof" виробництва фірми "DurrDental" (Німеччина) і визначають індекси СРІ та РМА в модифікації Парма, оцінюють гігієнічний стан порожнини рота 3 UA 79657 U за допомогою індексу Green-Vermillion, порівнюють з контролем і при значенні індексу 0,7-1,6 бала оцінюють стан як задовільний, а при значенні індексу у межах 1,7-2,5 бала - як незадовільний. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4