Спосіб прогнозування виходу гострого періоду мозкового ішемічного супратенторіального інсульту

Реферат: Спосіб прогнозування виходу гострого періоду мозкового ішемічного супратенторіального інсульту включає проведення комп′ютерно-електроенцефалографічного дослідження в першу добу мозкового ішемічного півкульового інсульту з визначенням відносної спектральної потужності ритмів дельта-, тета-, альфа- та бета-діапазону і наступною стратифікацією пацієнта в групу несприятливого прогнозу виходу гострого періоду захворювання. UA 84448 U (12) UA 84448 U UA 84448 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме неврології та може бути використаною у прогнозуванні виходу гострого періоду мозкового ішемічного супратенторіального інсульту. Існує багато способів прогнозування виходу гострого періоду мозкового ішемічного супратенторіального інсульту, але вони не враховують півкульову локалізацію осередку ураження, що мало б підвищити вірогідність прогнозу. Найбільш близьким за технічною суттю та результатом, що досягається, є спосіб, який полягає у прогнозуванні виходу гострого періоду мозкового ішемічного півкульового інсульту шляхом стратифікації хворих у групу несприятливого прогнозу на підставі визначення спектрального складу фокальних змін біоелектричної активності головного мозку в проекції осередку ураження за даними комп'ютерної електроенцефалографії у першу добу мозкового ішемічного півкульового інсульту [Возможность прогнозирования динамики и исхода полушарного ишемического инсульта по данным цифровой ЭЭГ в 1-е сутки заболевания / Стаховская Л.В., Скворцова В.И., Зарубина Т.В. (и др.) // Журнал неврологии и психиатрии (приложение "Инсульт").-2007. - №20. - С. 29-36.], вибраний нами за прототип. Спосіб полягає у наступному. У першу добу підтвердженого за даними нейровізуалізації мозкового ішемічного півкульового інсульту проводять комп'ютерну електроенцефалографію з визначенням спектрального складу фокальних змін біоелектричної активності головного мозку в проекції осередку ураження за даними ядерно-магнітно-резонансної томографії головного мозку і при локалізації фокальних змін електроенцефалограми тільки в дельта- або тільки в тетадіапазонах прогнозують несприятливий вихід гострого періоду мозкового ішемічного півкульового інсульту у вигляді летального виходу або значення сумарного бала за шкалою інсульту NIH6 балів та індексу повсякденної активності Бартела95 балів. Спільними суттєвими ознаками прототипу і корисної моделі, що заявляється, є такі: проводять комп'ютерно-електроенцефалографічне дослідження в першу добу мозкового ішемічного півкульового інсульту з визначенням відносної спектральної потужності ритмів дельта-, тета-, альфа- та бета-діапазону і наступною стратифікацією пацієнта в групу несприятливого прогнозу виходу гострого періоду захворювання. Цей спосіб є недостатньо ефективним, тому що, оцінюючи прогностичні критерії на підставі визначення спектрального складу фокальних змін біоелектричної активності головного мозку в проекції осередку ураження, не враховують вплив латералізації інфаркту мозку на стан електроенцефалографічного патерну та прогностичне значення параметрів біоелектричної активності головного мозку, до обмежень способу також слід віднести неможливість його використання у випадках, коли ступінь позитивної міжпівкульової асиметрії ритмів становить менше 30 %, що практично унеможливлює виділення осередкових змін на електроенцефалограмі. Також при цьому способі необхідно досліджувати стан речовини головного мозку саме методом ядерно-магнітно-резонансної томографії, яка є додатковим методом нейровізуалізації, оскільки за диференційно-діагностичною інформативністю в першу добу гострого порушення мозкового кровообігу поступається комп'ютерній томографії головного мозку, що збільшує тривалість проведення способу та його вартість. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконалення способу прогнозування виходу гострого періоду мозкового ішемічного супратенторіального інсульту шляхом спрощення дослідження електроенцефалографічного патерну, а саме проведення інтегральної оцінки біоелектричної активності головного мозку шляхом визначення відносної спектральної потужності ритмів дельта-, тета-, альфа- та бета-діапазонів ураженої та інтактної півкуль окремо для ліво- та правопівкульової локалізації інфаркту мозку без визначення спектрального складу фокальних змін біоелектричної активності головного мозку в проекції осередку ураження та без співставлення із параметрами нейровізуалізації, що забезпечить простоту та підвищення вірогідності прогнозування виходу гострого періоду мозкового ішемічного супратенторіального інсульту. Поставлена задача вирішується тим, що у способі, який включає проведення комп'ютерноелектроенцефалографічного дослідження в першу добу мозкового ішемічного півкульового інсульту з визначенням відносної спектральної потужності ритмів дельта-, тета-, альфа- та бета-діапазону і наступною стратифікацією пацієнта в групу несприятливого прогнозу виходу гострого періоду захворювання, новим є те, що зазначені вище показники електроенцефалографічного патерну визначаються інтегрально окремо для ураженої та інтактної півкуль в залежності від півкульової локалізації інфаркту мозку, і якщо у хворих з лівопівкульовим мозковим ішемічним інсультом відносна спектральна потужність ритмів дельтадіапазону ураженої півкулі вище 55,6 %, інтактної півкулі - вище 33,3 %, відносна спектральна потужність ритмів альфа-діапазону ураженої півкулі - нижче або дорівнює 9,3 %, а у хворих з 1 UA 84448 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 правопівкульовим мозковим ішемічним інсультом відносна спектральна потужність ритмів тетадіапазону ураженої півкулі нижче або дорівнює 8,2 %, інтактної півкулі - нижче або дорівнює 7,6 %, то за сумісною оцінкою цих показників прогнозують несприятливий вихід гострого періоду захворювання, за який вважають летальний вихід або потребу у цілодобовому нагляді та допомозі сторонніх осіб у здійсненні фізичних потреб внаслідок грубого неврологічного дефіциту. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у такому. Інтегральні параметри електроенцефалографічного патерну, зокрема структура відносної спектральної потужності ритмів, є інформативними критеріями об'єктивізації функціонального стану церебральних структур в умовах мозкового ішемічного півкульового інсульту, при цьому відносна спектральна потужність повільнохвильвої активності прямо корелює, а відносна спектральна потужність ритму альфа-діапазону має зворотний кореляційний зв'язок із рівнем неврологічного дефіциту у хворих на мозковий ішемічний супратенторіальний інсульт. У власних дослідженнях вперше визначено, що показники відносної спектральної потужності в дебюті інсульту також тісно асоційовані з рівнем інвалідизації за модифікованою шкалою Ренкіна на 21-шу добу захворювання, при цьому структура та сила кореляційних зв'язків відрізняються у хворих з ліво- та правопівкульовим ішемічним інсультом. Так, бал за модифікованою шкалою Ренкіна на 21-шу добу лівопівкульового ішемічного інсульту прямо корелює з рівнем відносної спектральної потужності ритмів дельта-діапазону обох півкуль та має зворотний кореляційний зв'язок із рівнем відносної спектральної потужності ритмів альфа-діапазону ураженої півкулі, тоді як бал за модифікованою шкалою Ренкіна на 21-шу добу правопівкульового ішемічного інсульту має зворотний кореляційний зв'язок із рівнем відносної спектральної потужності тета-діапазону обох півкуль. Ця відмінність говорить про те, що латералізація осередку ураження впливає не тільки на структуру патонейрофізіологічних змін в ураженій та інтактних півкулях головного мозку у хворих в гострому періоді мозкового ішемічного супратенторіального інсульту, але й на прогностичне значення параметрів електроенцефалографічного патерну. На підставі цих даних за допомогою методу бінарної логістичної регресії нами розроблений новий спосіб прогнозування виходу гострого періоду мозкового ішемічного супратенторіального інсульту в залежності від півкульової локалізації осередку ураження. Таким чином, сукупність вищезазначених діагностичних ознак дозволить підвищити ефективність прогнозування виходу гострого періоду мозкового ішемічного супратенторіального інсульту в залежності від півкульової локалізації осередку ураження. Спосіб здійснюють таким чином: 1. Після надходження хворого у стаціонар на підставі оцінки скарг, анамнезу хвороби, неврологічного статусу та даних комп'ютерної томографії головного мозку встановлюють діагноз мозковий ішемічний супратенторіальний інсульт. 2. У відповідності корисної моделі прогностичні критерії оцінюють за сукупним аналізом функціонального стану ураженої та інтактної півкуль окремо для хворих із ліво- та правопівкульовою локалізацією інфарту мозку. 3. Для цього додатково досліджують рівень відносної спектральної потужності ритмів дельта-, тета-, альфа-, бета-діапазонів ураженої та інтактної півкуль методом комп'ютерної електроенцефалографії за стандартною методикою. 4. При значеннях відносної спектральної потужності ритмів дельта-діапазону ураженої півкулі вище 55,6 %, інтактної півкулі - вище 33,3 %, відносна спектральна потужність ритмів альфа-діапазону ураженої півкулі - нижче або рівно 9,3 % у хворих з лівопівкульовим ішемічним інсультом, та при значеннях відносної спектральної потужності ритмів тета-діапазону ураженої півкулі нижче або рівно 8,2 %,, інтактної півкулі - нижче або рівно 7,6 % у хворих з правопівкульовим ішемічним інсультом прогнозують несприятливий вихід гострого періоду захворювання, за який вважають летальний вихід або потребу у цілодобовому нагляді та допомозі сторонніх осіб у здійсненні фізичних потреб внаслідок грубого неврологічного дефіциту, що відповідає чотирьом та більше балам за модифікованою шкалою Ренкіна на 21-шу добу від дебюту інсульту. Приклад №1. Хвора К., 73 роки, доставлена у відділення гострих порушень мозкового кровообігу КУ "6-та міська клінічна лікарня м. Запоріжжя", скарг не пред'являла у зв'язку із порушеннями мови. Захворіла гостро 28.05.2008 року, коли виникли порушення мови та слабкість у правих кінцівках. Об'єктивно: артеріальний тиск 200/90мм рт.ст., частота серцевих скорочень - 72, пульс ритмічний. У неврологічному статусі: стан свідомості - ясний, моторносенсорна афазія, помірний правобічний центральний прозомонопарез, глибокий правобічний геміпарез з анізорефлексією Д>S, правобічна гемігіпоалгезія. Неврологічний дефіцит за шкалою інсульту NIH складав - 12 балів, за шкалою коми Глазго - 11 балів. Хворій проведені стандартні 2 UA 84448 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 лабораторно-інструментальні дослідження: комп'ютерна томографія головного мозку, електрокардіографія, рентгенографія органів грудної клітини, оглянута терапевтом, окулістом. Діагноз: мозковий ішемічний інсульт у лівій півкулі головного мозку, у системі лівої середньої мозкової артерії, моторно-сенсорна афазія, правобічний геміпарез. Церебральний атеросклероз III стадії, артеріальна гіпертензія. В першу добу захворювання проведена комп'ютерна електроенцефалографія у зазначений вище спосіб з визначенням відносної спектральної потужності ритмів ураженої (відносна спектральна потужність дельта-ритму 62,5 %, відносна спектральна потужність тета-ритму 9,8 %, відносна спектральна потужність альфа-ритму 13,2 %, відносна спектральна потужність бета-ритму - 14,5 %) та інтактної (відносна спектральна потужність дельта-ритму 74,1 %, відносна спектральна потужність тета-ритму 6,2 %, відносна спектральна потужність альфаритму 8,3 %, відносна спектральна потужність бета-ритму - 11,4 %) півкулі, що у сукупності дозволило прогнозувати несприятливий вихід гострого періоду захворювання у вигляді летального виходу або потреби у цілодобовому нагляді та допомозі сторонніх осіб у здійсненні фізичних потреб внаслідок грубого неврологічного дефіциту. На кінець гострого періоду пацієнтка потребувала сторонньої допомоги при ходьбі та нагляді за собою, рівень інвалідизації за модифікованою шкалою Ренкіна склав 4 бали, вираженість неврологічного дефіциту за шкалою інсульту NIH-10 балів. Приклад №2. Хвора Б., 71 рік, доставлена у відділення гострих порушень мозкового кровообігу КУ "6-та міська клінічна лікарня м. Запоріжжя" зі скаргами на слабкість в лівих кінцівках. Захворіла гостро 09.06.2008 року, коли після сну виникли вказані вище скарги. Об'єктивно: артеріальний тиск 160/100мм рт.ст., частота серцевих скорочень - 67, пульс ритмічний. У неврологічному статусі: стан свідомості - приглушення помірного ступеня. Лівобічний центральний прозомонопарез, глибокий лівобічний геміпарез з анізорефлексією Д