Фармацевтична композиція у формі гелю для лікування венозних патологій

Реферат: Фармацевтична композиція у формі гелю для лікування венозних патологій містить складну настойку з лікарської рослинної сировини - як діючу речовину. При цьому гелева основа містить загущувач, неводні гідрофільні розчинники, консерванти, нейтралізуючий агент та воду очищену. UA 88880 U (54) ФАРМАЦЕВТИЧНА КОМПОЗИЦІЯ У ФОРМІ ГЕЛЮ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ ВЕНОЗНИХ ПАТОЛОГІЙ UA 88880 U UA 88880 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини та хіміко-фармацевтичної промисловості, зокрема, до створення, виробництва та використання комбінованих засобів для лікування і профілактики венозних патологій, а саме варикозного розширення вен, хронічної венозної недостатності. Відомо, що виникненню варикозної хвороби вен сприяє ряд чинників: слабкість венозної стінки, надмірна вага та навантаження, гормональні порушення, посилення кровообігу, реологічні зміни крові, порушення роботи шлунково-кишкового тракту та ліпідного обміну, запалення вен, ослаблення імунітету. Для усунення причин виникнення захворювання необхідним є використання низки препаратів, які мають вплив на кожний з них. Саме це визначило актуальність створення м'якої лікарської форми з комплексним впливом на основні ланки патологічного процесу. Лікування варикозу залежить від стадії розвитку захворювання, наявності ускладнень та віку хворого. Вже на ранніх стадіях варикозної хвороби використовують препарати, що покращують кровообіг в змінених венах. Найбільш відомими в практичному використанні є топічні засоби. Зручність і простота застосування роблять їх привабливими для більшості пацієнтів. На сьогодні існує декілька груп лікарських препаратів, які використовуються для лікування варикозного розширення вен: венотоніки, препарати, що нормалізують реологічні параметри крові та запобігають утворюванню тромбів в венах, протизапальні. Тонізують вени препарати на основі компонентів каштана - гелі, мазі і креми Аесцін, Ескувіт, Венітан, Венітан форте, Венен Тайс [1, с. л-188, с. л-303]. Останнім часом при захворюваннях вен застосовуються препарати, що містять екстракт рослини Гінкго білоба, наприклад Гинкор гель [1, с. л-409]. Для цієї рослини характерна дуже багатопланова дія на судини: поліпшується тонус вен, нормалізується проникність судин, поліпшується живлення навколишніх тканин, і, як наслідок - зменшуються прояви венозної недостатності (набряки, болі, важкість у ногах). Для лікування варикозної хвороби широко застосовуються препарати, що містять гепарин (гелі Гепарин, Ліотон 1000, Ліогель, мазі Гепаринова, Гепароід) [1, с. л-303, с. л-392, с. л-309, с. л-908]. Препарати зменшують ризик утворення закупорки змінених вен, нормалізують кровообіг в дрібних судинах. Деякі мазі з гепарином мають додаткові корисні ефекти: Гепатромбин (гель і мазь) [1, с. л-394] покращує живлення шкіри, підсилює загоєння варикозних виразок. Широко застосовуються при захворюваннях вен препарати рутина (гелі Троксевазин, Троксегель, Троксерутин) [1, с. л-1641]. Вони зменшують ризик розвитку тромбофлебіту (гострого порушення кровообігу у венах), знижують запалення судинної стінки та набряклість ніг. Комплексний препарат Індовазин (гель) [1, с. л-608] має, крім того, сильну знеболюючу і протизапальну дію. Загальним недоліком цих препаратів є те, що більшість з них має однонаправлену дію, що робить їх малоефективними при терапії варикозної хвороби вен. Важливо підкреслити, що лікування варикозної хвороби повинно бути направлене на підвищення венозного тонусу, поліпшення лімфодренажної функції, усунення мікроциркуляторних гемореологічних порушень, купіювання вторинних запальних реакцій, що не можуть забезпечити зазначені препарати. До найбільш застосовуваних "симптоматичних" лікарських засобів при лікуванні запального процесу відносяться нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ) - Долобене-гель, Наклофен, Диклофен-гель, Диклосан [1, с. л-491, с. л-527, с. л-1075]. НПЗЗ мають унікальну комбінацію протизапального, аналгетичного, жарознижуючого, а також антитромботичного механізмів дії, потенційно дозволяють контролювати основні симптоми варикозу. Основною побічною дією практично всіх НПЗЗ є високий ризик розвитку небажаних реакцій з боку шлунково-кишкового тракту. До значних побічних ефектів НПЗЗ належить гепатотоксичність (можливі зміни трансаміназ, у важких випадках - жовтяниця, гепатит), нефротоксичність, гематотоксичність. До недоліків у аналогах слід віднести те, що якісний та кількісний склад їх діючих компонентів не дозволяє у достатній мірі підвищити рівень та розширити спектр їх специфічної активності, знизити або виключити негативні побічні ефекти, а також потенційну здатність провокувати розвиток алергічних реакцій при тривалому вживанні. Задачею корисної моделі є створення комбінованого засобу для лікування венозних патологій з таким якісним і кількісним складом компонентів, який би забезпечив підвищення рівня та розширення спектра специфічної активності, знизив або виключив негативні побічні ефекти, виключив потенційну здатність провокувати розвиток алергічних реакцій при тривалому вживанні та забезпечив комплексний вплив на судинну систему, що може знизити собівартість лікування. Поставлена задача вирішується таким чином, що у засобі для лікування венозних патологій, що містить гелеву основу, згідно з корисною моделлю, як діючу речовину використовують складну настойку з венопротекторною, протизапальною, протинабряковую та протитромбозную активностями [2] при такому співвідношенні компонентів, мг: 1 UA 88880 U 5 10 15 20 25 30 35 40 складна настойка 15,0-30,0 % гелева основа до 100,0 %. Також, згідно з корисною моделлю, гелева основа містить загущувач, неводні гідрофільні розчинники, консерванти, нейтралізуючий агент та воду очищену. Заявлена фармацевтична композиція може бути одержана з використанням стандартного обладнання. Корисна модель ілюструється наступними прикладами. Приклад 1. У реактор завантажують розраховану кількість води очищеної, додаючи при перемішуванні 1-2 % карбомеру, після чого одержану суміш знову перемішують 15-20 хв. і додають до неї при перемішуванні розчин триетаноламіну - 2 % (нейтралізуючий агент), одержуючи однорідну прозору масу гелю. У змішувач завантажують складну настойку 15,0-30,0 %, додають при перемішуванні гліцерін 15,0-30,0 % (неводний гідрофільний розчинник), додають ніпагін 0,00140,0016 %, ніпазол 0,0048-0,0053 %. Завантажені компоненти перемішують до повного їх розчинення. У реактор з гелевою основою при перемішуванні послідовно завантажують розчин складної настойки з ніпагіном, ніпазолом та гліцеріном, гомогенізують до однорідності і фасують у туби. Заявлюваний засіб має таке співвідношення компонентів, %: складна настойка 15,0-30,0 карбомер 1-2 гліцерин 9-11 триетаноламін 1-2 ніпагін 0,0014-0,0016 ніпазол 0,0048-0,0053 вода очищена до 100. Приклад 2. У реактор відмірюють розраховану кількість води очищеної, додаючи при середній швидкості перемішування карбомер 0,71-0,79 %, після чого одержану суміш знов перемішують 15-20 хвилин і додають розчин триетаноламіну 0,9-1,1 % (нейтралізуючий агент), одержуючи однорідну прозору масу гелю. У змішувач завантажують складну настойку 15,0-30,0 %, ніпагін 0,0014-0,0016, ніпазол 0,0048-0,0053 % та гіпромелозу 0,43-0,47 % та ретельно перемішують до повного розчинення, додаючи гліцерин 9-11 % та ретельно перемішують до повного розчинення. У реактор з гелевою основою при перемішуванні при середній швидкості завантажують розчин складної настойки, гіпромелози, ніпагіну, ніпазолу гліцерину, гомогенізують до однорідності і фасують у туби. Таким чином, отримають гель з таким співвідношенням компонентів, %: складна настойка 15,0-30,0 карбомер 0,71-0,79 гіпромелоза 0,43-0,47 гліцерин 9-11 триетаноламін 0,9-1,1 ніпагін 0,0014-0,0016 ніпазол 0,0048-0,0053 вода очищена до 100. Приготовані гелі були світло-коричневого кольору зі специфічним запахом. Із ступки їх переносили у мазеві баночки з кришками, що нагвинчуються та зберігали при кімнатній температурі +15-25 °C та в холодильнику при температурі +2-8 °C. Результати спостережень показали, що гелі були стабільні протягом 1 року. Таким чином, експериментально обґрунтовано технологію гелів з складною настойкою та визначена їх стабільність при зберіганні. Приклад 3. Вивчення фармакологічного ефекту заявленої фармацевтичної композиції у вигляді гелю проводили шляхом визначення специфічної фармакологічної активності, специфічної та хронічної токсичності препарату, що включало дослідження місцевоподразнювальної, кумулятивної, гонадотоксичної, ембріотоксичної, алергізуючої, імунотропної та мутагенної дії. Як препарат порівняння використовували гель Індовазін [1, с. л608]. Для вивчення протизапальної дії заявленого засобу були використані такі моделі: карагеніновий, зимозановий та гістаміновий набряки стопи у щурів; термічне запалення стопи у мишей (гаряча пластина). Одержані дані приведені в таблицях 1 та 2. 2 UA 88880 U Таблиця 1 Протизапальна активність заявленого засобу та індовазін на моделях карагенінового, зимозанового та гістамінового набряків Препарати Заявлений засіб Індовазін Середня протизапальна активність, % на моделі карагенінового набряку зимозанового набряку гістамінового набряку 55,73±6,95 38,78±2,51* 56,79±2,03* 44,02±6,25 27,88±2,03 45,04±3,43 Примітка: * - відхилення показника достовірне щодо препарату порівняння, р