Спосіб хірургічного лікування хронічних тріщин прямої кишки

Реферат: UA 91491 U UA 91491 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, та може бути використана для лікування хворих з ускладненими формами хронічних анальних тріщин з метою попередження виникнення післяопераційних ускладнень та поліпшення результатів лікування хронічних тріщин прямої кишки. Сьогодні відомо більше 30 різноманітних методів хірургічного лікування хронічних анальних тріщин, але вони не забезпечують достатнього радикалізму, про що свідчить наявність як ранніх (кровотечі, утворення гематом, абсцесів, прорізування швів, ранні післяопераційні гнійно-запальні ускладнення), так і пізніх післяопераційних ускладнень: розвиток нориці прямої кишки (1-2 %), анального нетримання (12-15 %), рецидиви захворювання (більше 10 % хворих), стриктури анального каналу (7-8 %). Загалом частота післяопераційних ускладнень сягає до 35 %. Лікування хворих на хронічні ускладнені анальні тріщини має прадавню історію й досі залишається актуальною та складною проблемою сучасної проктології. У структурі захворювань прямої кишки дана патологія є третьою після геморою та парапроктиту. Загалом захворюваність становить 20-23 випадків на 1000 дорослого населення. Вагому соціальну значущість проблеми анальної тріщини зумовлює значна її розповсюдженість (90-92 %) серед осіб працездатного віку (20-65 років), хоча така патологія може трапитися в будь-якому віці. Слід відзначити зростання частоти захворювань на анальну тріщину в осіб молодого та середнього віку протягом останніх 20 років. Відомі дані про основні ланки патогенезу розвитку хронічної тріщини прямої кишки свідчать, що поліпшення лікування хворих з даною патологією повинно мати патогенетичне підґрунтя й бути направлене на основні етіопатологічні ланки. Лікування хронічних анальних тріщин, враховуючи їх патогенез, насамперед передбачає зняття болю та ліквідацію спазму анального сфінктера. Тому одним із основних завдань при лікуванні хворих з даною патологією є попередження розвитку післяопераційних ускладнень та запобігання виникненню рецидивів. Аналогом є спосіб лікування анальних тріщин [Гогось Б.М., Пахомова Г.В., Васина Т.Α., Оранский А.В. Способ лечения анальних трещин // Патент № 2150242 опублікований 2000.06.10], який передбачає висічення анальної тріщини, тунелізацію підслизового шару з бокових країв рани зліва та справа, переміщення слизової з обох боків до центру рани з наступною фіксацією до дна рани. Після висічення тріщини ранову поверхню орошають антибіотиками. Недоліками аналогу є недостатньо чіткий гемостаз по ходу операції, що може викликати кровотечу в ранньому післяопераційному періоді, також сангвінаж під час операційного втручання погіршує візуалізацію операційного поля; утворення поздовжньої рани анального каналу спричинить виражений післяопераційний больовий синдром, після ушивання рани поздовжньо зменшується діаметр анального каналу та внутрішнього анального сфінктера, що може стати причиною стриктури анального каналу; виникає натяг з'єднаних тканин, що в подальшому викликає прорізування швів та відповідно загоєння рани вторинним натягом, існує ризик виникнення інфекційних ускладнень, пов'язаних з неспроможністю швів, виникають умови для розвитку нориці та деформуючого рубцювання (стриктури) анального каналу, рецидиву анальної тріщини; термін загоєння післяопераційної рани в даному випадку 3-4 тижні; під сформованими після тунелізації клаптями створюється замкнена ранова порожнина, яка є субстратом до нагноєння післяопераційної рани. За прототип вибрано спосіб хірургічного лікування анальних тріщин [Владичук Я.В., Мальцев В.М. // Патент № 30436 опублікований 25.02.2008 р. Бюл. № 4], що передбачає виконання дивульсії анального сфінктера, висічення дефекту анодерми в межах здорових тканин, переміщення слизової оболонки до надрізаних бічних стінок анального каналу та періанальної шкіри, виконання анопластики за допомогою мобілізованого шкірного клаптя анодерми і слизово-м'язового клаптя нижньоампулярного відділу прямої кишки без низведення останнього. Недоліками запропонованого способу є те, що не проводиться гемостаз під час формування вказаної анопластики, анопластика проводиться окремими вузловими швами з нерозсмоктуючого шовного матеріалу (вікрил, кетгут). В основу корисної моделі поставлена задача усунути недоліки вищенаведених аналогу та прототипу та поліпшити результати хірургічного лікування ускладнених форм хронічних анальних тріщин шляхом удосконалення способів хірургічного лікування тріщин прямої кишки, щоб забезпечити зняття сфінктероспазму та зменшення больового синдрому, пришвидшити терміни епітелізації післяопераційної рани, забезпечити оптимальні умови для загоєння рани первинним натягом, зменшити частоту післяопераційних ускладнень лікування. Поставлена задача вирішується тим, що в способі хірургічного лікування хронічних тріщин прямої кишки, який передбачає дивульсію анального каналу з уточненням діагнозу, висічення дефекту анодерми одним блоком з сторожовим горбиком в межах незмінених тканин, 1 UA 91491 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 відшарування слизової оболонки в обидва боки від країв рани та мобілізацію шкірного клаптя анодерми з його одночасним гемостазом, задню дозовану сфінктеротомію з наступною анопластикою адаптуючими швами та зшиванням слизової оболонки внутрішньостінковим швом і укріпленням останнього трьома окремими швами, що не розсмоктуються. Спільними ознаками прототипу та рішення, що заявляється, є виконання анопластики мобілізованим шкірним клаптем анодерми та слизово-м'язовим клаптем нижньоампулярного відділу прямої кишки без низведення останнього. Запропонований спосіб використовується наступним чином: Операцію виконують під спинномозковою анестезією, у положенні хворого на спині з фіксованими до підставок ногами. Після забезпечення необхідного рівня анестезії виконують дивульсію анального каналу, при цьому уточнюють діагноз, проводять огляд, пальпацію, а при необхідності й біопсію. Після дивульсії анального сфінктера та візуалізації тріщини на ділянку гіпертрофованого анального сосочка та сторожового горбика (фіг. 1) накладаються 2 затискачі, підтягуючи їх висікають дефект анодерми у вигляді трикутника єдиним блоком з гіпертрофованим анальним сосочком та сторожовим горбиком в межах незмінених тканин. Рана формується у вигляді трикутника чи пелюстки широкою основою до шкіри (фіг. 2). Слизову оболонку відшаровують в обидва боки від країв рани та виконують мобілізацію шкірного шматка анодерми на глибину 2-2,5 см з одночасним гемостазом його діатермокоагуляцією чи іншим способом. Далі виконують задню відкриту дозовану сфінктеротомію на глибину до 1/3 протяжності внутрішнього анального сфінктера (фіг. 3). Анопластика виконується без натягу з'єднаннях тканин за допомогою мобілізованого шкірного клаптя анодерми і слизово-м'язового клаптя нижньоампулярного відділу прямої кишки адаптуючими швами з ушиванням слизової оболонки внутрішньостінковим швом з чіткою адаптацією сформованих клаптів з укріпленням останнього шва трьома окремими швами (фіг. 4) з нерозсмоктуючого шовного матеріалу. Використання запропонованого способу лікування ускладнених хронічних тріщин прямої кишки має ряд переваг, що вигідно відрізняють його від запропонованих раніше. По-перше, надійний гемостаз зводить до мінімуму ризик післяопераційних кровотеч, практично уникає інтраопераційної крововтрати, що дозволяє зорієнтуватися в анатомо-топографічних особливостях та провести дозовану задню сфінктеротомію під чітким візуальним контролем у межах передбачуваного об'єму розсічення, полегшити та пришвидшити ушивання післяопераційної рани. По-друге, накладання внутрішньостінкових швів дозволяє оптимально співставити сформовані шматки без порушення їх кровопостачання і зберігши достатній просвіт анального каналу, а відновлення цілісності слизового шару створює оптимальні умови для швидкого загоєння. Укріплення лінії внутрішньостінкових швів сформованої алопластики додатково трьома окремими швами з шовного матеріалу, що не розсмоктується, запобігає розходженню країв післяопераційної рани та зменшує частоту ранніх післяопераційних ускладнень, забезпечує швидке загоєння післяопераційної рани первинним натягом. По-третє, після ушивання операційної рани в поперечному напрямку відбувається збільшення кола анального каналу, що запобігає появі післяопераційних стриктур анального каналу. Поперечно ушита рана запобігає прорізанню швів і під час акту дефекації. По-четверте, за рахунок усунення спазму сфінктера та ліквідації хронічної ранової поверхні зменшується больовий синдром, що в свою чергу скорочує терміни післяопераційної реабілітації і поліпшує якість життя пацієнтів після хірургічного лікування. Технічний результат: використання запропонованого способу забезпечує найбільш повне видалення патологічно змінених тканин у ділянці хронічної тріщини, що в комплексі з виконанням запропонованої анопластики з чіткою адаптацією країв шкірного та слизовом'язового клаптів, дозволяє зберегти достатній просвіт анального каналу, відновлення цілісності слизової оболонки створює оптимальні умови для регенерації сформованої анопластики. Укріплення лінії анопластики трьома окремими швами попереджує прорізування та нетримання швів анопластики. Застосування даного способу лікування хронічних тріщин прямої кишки зменшує частоту післяопераційних ускладнень, скорочує післяопераційний ліжко-день, є технічно простим у виконанні, не потребує значних матеріальних витрат і може використовуватись у хірургічних стаціонарах різного рівня. 55 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 60 Спосіб хірургічного лікування хронічних тріщин прямої кишки, що включає висічення дефекту анодерми одним блоком з сторожовим горбиком в межах незмінених тканин, відшарування слизової оболонки в обидва боки від країв рани та мобілізацію шкірного клаптя анодерми, 2 UA 91491 U виконання задньої дозованої сфінктеротомії, який відрізняється тим, що проводиться одночасно з формуванням шкірного клаптя його гемостаз, з наступною анопластикою адаптуючими швами та зшиванням слизово-м'язового та шкірного клаптиків внутрішньостінковим швом і укріпленням останнього трьома окремими швами. 3 UA 91491 U Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4