Спосіб ендовідеоасистованого накладання апоневротично-м’язово-перитонеального шва на троакарну рану

Реферат: Спосіб накладання ендовідеоасистованого апоневротично-м'язово-перитонеального шва на троакарну рану, що полягає у ендовідеохірургічному ушиванні країв апоневрозу, м'язів та парієнтальної очеревини, причому після закінчення лапароскопічної операції в черевній порожнині з неї видаляють 10 мм троакар без розширення операційної рани, вводять в голку поліфіламентну нитку так, щоб обидва кінці нитки знаходились назовні після проколу тканин, а їхня середина формувала петлю, із зовнішньої сторони рани, з боку проколу, проводять голкою із введеною в неї ниткою прокол апоневрозу, м'язів та парієнтальної очеревини під ендоскопічним контролем, залишають петлю нитки в черевній порожнині, виймають голку і далі проводять прокол апоневрозу, м'язів та парієнтальної очеревини тією ж голкою з ниткою з іншого боку рани під ендоскопічним контролем, при цьому довший кінець нитки вводять в канюлю голки так, щоб кінець нитки вийшов з голки в черевній порожнині і пройшов крізь петлю з наступним підтягуванням петлі і виведенням кінця нитки назовні і на завершальному етапі нитку зав'язують вузлами таким чином, щоб накладений шов з'єднував краї апоневрозу, м'язів та парієнтальної очеревини. UA 91606 U (12) UA 91606 U UA 91606 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, зокрема до хірургії, і може бути використана для профілактики троакарних гриж, післяопераційної спайкової непрохідності та перев'язки пошкоджених епігастральних судин при лапароскопічних оперативних втручаннях як у дітей, так і в дорослих. На сучасному етапі розвитку медицини все ширше в практику хірургів входить лапароскопія. Поряд із усіма перевагами ендоскопічних методів над традиційними хірургічними методиками вони не виключають низку ускладнень, серед яких поширені ускладнення з боку троакарної рани такі, як попадання в рану пряді великого сальника, кровотеча з м'язів рани, виникнення троакарної грижі та розвиток спайкової післяопераційної кишкової непрохідності в ділянці троакарної рани. Відомо чимало методів лікування вищеописаних ускладнень, але майже всі вони вимагають розширення рани і пошарове ушивання її під візуальним контролем, що зменшує косметичний ефект та подовжує час операції. Найбільш близьким до корисної моделі, що заявляється, є спосіб ушивання троакарної рани, запропонований С.В. Байдо, який полягає в проведенні нитки в черевну порожнину за допомогою кушнірської голки авторської модифікації, наступне проведення цієї голки через другий проколений отвір, захват нею нитки і виведення нитки назовні [С.В. Байдо. Ушивание троакарной раны скорняжной иглой.: http://www. rusmedserv.com/laparoscopy/general.htm]. Однак цей спосіб вимагає застосування спеціальної кушнірської голки авторської модифікації і 18 мм евакуатора, що приводить до необхідності розширення 10 мм троакарної рани, яке не виключає можливості виникнення вищенаведених ускладнень. В основу корисної моделі поставлено задачу створенням нового способу малоінвазивного ендовідеоасистованого зашиття троакарних ран шляхом накладання відеоасистованого апоневротично-м'язово-перитонеального шва на троакарну рану без її розширення забезпечити можливість попередження ускладнень зі сторони троакарної рани, як кровотечі, попадання пряді великого сальника в рану, виникнення троакарної грижі та розвитку післяопераційної спайкової кишкової непрохідності. Поставлена задача вирішується тим, що за пропонованим способом накладання ендовідеоасистованого апоневротично-м'язово-перитонеального шва на троакарну рану, як приклад 10-ти міліметрову, що полягає у ендовідеохірургічному ушиванні країв апоневрозу, м'язів та парієнтальної очеревини, згідно з корисною моделлю, після закінчення лапароскопічної операції в черевній порожнині з неї видаляють 10 мм троакар без розширення операційної рани, вводять в голку поліфіламентну нитку так, щоб обидва кінці нитки знаходились назовні після проколу тканин, а їхня середина формувала петлю. З зовнішньої сторони рани, з боку проколу, проводять голкою із введеною в неї ниткою прокол апоневрозу, м'язів та парієнтальної очеревини під ендоскопічним контролем, залишають петлю нитки в черевній порожнині, виймають голку і далі проводять прокол апоневрозу, м'язів та парієнтальної очеревини тією ж голкою з ниткою з іншого боку рани під ендоскопічним контролем, при цьому довший кінець нитки вводять в канюлю голки так, щоб кінець нитки вийшов з голки в черевній порожнині і пройшов крізь петлю з наступним підтягуванням петлі і виведенням кінця нитки назовні і на завершальному етапі нитку зав'язують вузлами таким чином, щоб накладений шов з'єднував краї апоневрозу, м'язів та парієнтальної очеревини. Такою сукупністю відомих і пропонованих суттєвих ознак отримано новий спосіб ендовідеохірургічного ушивання країв апоневрозу, м'язів та парієнтальної очеревини після закінчення лапароскопічної операції в черевній порожнині з видаленням із неї 10 мм троакару без розширення операційної рани, що попереджує виникнення ускладнень зі сторони троакарної рани, як кровотечі, попадання пряді великого сальника в рану, виникнення троакарної грижі та розвитку післяопераційної спайкової кишкової непрохідності, тобто отримано технічне рішення, достатнє для виконання поставленої задачі корисної моделі. Суть пропонованого способу пояснюють креслення. На Фіг. 1 наведено початковий етап накладання шва введенням поліфіламентної нитки в голку. На Фіг. 2 - прокол м'язів та парієнтальної очеревини з правої сторони рани. На фіг. 3 наступний прокол м'язів та парієнтальної очеревини з лівої сторони рани. На Фіг. 4 - вигляд завершального етапу способу накладання шва з виведенням кінця нитки назовні і зав'язуванням вузла. Суть запропонованого способу полягає у наступному. Після закінчення лапароскопічної операції в черевній порожнині, з останньої видаляють 10 мм троакар. Беруть голку 1, в яку вводять поліфіламентну нитку 2 так, щоб обидва кінці 3 нитки (2) знаходились назовні після проколу тканин, а їхня середина формувала петлю 4, як наведено на Фіг. 1. Із зовнішньої сторони рани, наприклад з правої сторони рани, проводять прокол 5 1 UA 91606 U 5 10 15 20 25 30 35 апоневрозу 6, м'язів 7 та парієнтальної очеревини 8 під ендоскопічним контролем голкою (1) із введеною в неї ниткою (2) (Фіг. 2). Петлю нитки (4) залишають в черевній порожнині, а голку (1) виймають. Тоді з іншого боку, в даному випадку, з лівої сторони рани, проводять прокол 9 (Фіг. 2) апоневрозу (6), м'язів (7) та парієнтальної очеревини (8), тією ж голкою (1) з ниткою (2) під ендоскопічним контролем, при цьому довший кінець (3) нитки (2) вводять в канюлю голки (1) гак, щоб кінець (3) нитки (2) вийшов з голки (1) в черевній порожнині і пройшов крізь петлю (4). Далі підтягують петлю (4) і виводять кінець (3) нитки (2) назовні, як наведено на Фіг. 3. Нитку (2) зав'язують вузлами 10, як приклад звичайними. Таким чином накладений шов (11) з'єднує краї апоневрозу (6), м'язів (7) та парієнтальної очеревини (8), забезпечуючи належний косметичний ефект (Фіг. 4). Пропонований спосіб накладання ендовідеоасистованого апоневротично-м'язовоперитонеального шва (11) на троакарну рану, як приклад 10-ти міліметрову, проведений у 45 дітей, в яких використовувався один 10 мм троакар для видалення біоматеріалу, з них у 33 дітей, котрі оперовані з приводу деструктивних форм гострого апендициту з перитонітом та у 12 дівчаток з великими кістами придатків матки. За результатами проведених операцій великий сальник в рану не попадав, кровотечі не було, в післяопераційному періоді рана гоїлася первинним натягом, троакарна грижа не виникала. Приклад І. Хворий Д., 9 років був прийнятий в хірургічне відділення в ургентному порядку з приводу гострого апендициту. Дитина оперована лапароскопічно. Для видалення апендикса використано 10 мм троакар. На рану накладено апоневротично-м'язово-перитонеальний шов 11 пропонованим способом. На 5-ту добу в задовільному стані дитину виписано додому. В ранньому та пізньому післяопераційному періоді ускладнень з боку післяопераційної рани не було. Приклад ІІ. Хворий Ш… 10 років, був прийнятий в хірургічне відділення в ургентному порядку з приводу гострого апендициту. П/о діагноз - гострий гангренозно-перфоративний апендицит. Дифузний гнійний перитоніт. Ургентно проведена лапароскопічна апендектомія з використанням одного 10 мм троакара. Після евакуації апендикса на рану накладено апоневротично-м'язово-перитонеальний шов пропонованим способом. На 7-му добу після операції дитину в задовільному стані виписано до дому. В ранньому та пізньому післяопераційному періоді ускладнень з боку післяопераційної рани не було. Таким чином пропонований спосіб накладання відеоасистованого апоневротично-м'язовоперитонеального шва на троакарну рану дозволяє попередити такі ускладнення зі сторони троакарної рани, як кровотечу, попадання пряді великого сальника в рану, виникнення троакарної грижі та розвиток післяопераційної спайкової кишкової непрохідності. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 40 45 50 Спосіб накладання ендовідеоасистованого апоневротично-м'язово-перитонеального шва на троакарну рану, що полягає у ендовідеохірургічному ушиванні країв апоневрозу, м'язів та парієнтальної очеревини, який відрізняється тим, що після закінчення лапароскопічної операції в черевній порожнині з неї видаляють 10 мм троакар без розширення операційної рани, вводять в голку поліфіламентну нитку так, щоб обидва кінці нитки знаходились назовні після проколу тканин, а їхня середина формувала петлю, із зовнішньої сторони рани, з боку проколу, проводять голкою із введеною в неї ниткою прокол апоневрозу, м'язів та парієнтальної очеревини під ендоскопічним контролем, залишають петлю нитки в черевній порожнині, виймають голку і далі проводять прокол апоневрозу, м'язів та парієнтальної очеревини тією ж голкою з ниткою з іншого боку рани під ендоскопічним контролем, при цьому довший кінець нитки вводять в канюлю голки так, щоб кінець нитки вийшов з голки в черевній порожнині і пройшов крізь петлю з наступним підтягуванням петлі і виведенням кінця нитки назовні і на завершальному етапі нитку зав'язують вузлами, таким чином, щоб накладений шов з'єднував краї апоневрозу, м'язів та парієнтальної очеревини. 2 UA 91606 U 3 UA 91606 U Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4