Спосіб нормалізації ацидозних порушень кислотно-лужного стану в організмі худоби

Спосіб нормалізації ацидозних порушень кислотно-лужного стану в організмі худоби на відгодівлі, обумовлених тривалим - цілорічним згодовуванням кормів з кислотними властивостями, наприклад кислий жом, силос, зернові концентровані корми, який відрізняється тим, що в літній період в раціон худоби на відгодівлі включають зелені корми, біологічною особливістю яких є надлишок лужних буферних грам-еквівалентів над кислотними. UA (21) a200901776 (22) 02.03.2009 (24) 25.10.2010 (46) 25.10.2010, Бюл.№ 20, 2010 р. (72) СЛАВОВ ВОЛОДИМИР ПЕТРОВИЧ, БУРЛАКА ВІКТОР АНАТОЛІЙОВИЧ, КЕБКО ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ, ПРУСОВА ГАЛИНА ЛЕОНІДІВНА, БОРЩЕНКО ВАЛЕРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ, КРИВИЙ МИХАЙЛО МИКОЛАЙОВИЧ, КОРХ ІГОР ВОЛОДИМИРОВИЧ (73) ЖИТОМИРСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРОЕКОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (56) SU 1517906 A1, 30.10.1989 US 4784851 A, 15.11.1988 US 20070065413 A1, 22.03.2007 US 4138498 A, 06.02.1979 US 20080279981 A1, 13.11.2008 RU 2005119754 A, 27.12.2006 UA 28658 U, 25.12.2008 Ментух Ф. Сінаж у годівлі ремонтних телиць // Тваринництво України. - 2000.- №№ 7, 8. - С. 3031. Гулый М. Ф., Мельничук Д. А., Кебко В. Г., Тищенко Г. Н. Руменогипотонический ацидоз животных при C2 2 (19) 1 3 тями до складу раціонів включають антиацидозні мінеральні буферні добавки з лужними властивостями. Із мінеральних лужних буферних сполук для підгодівлі худоби широко застосовується бікарбонат натрію (харчова сода, NaHCO3). Він не тільки нормалізує показники лужних резервів (концентрацію бікарбонатів) в організмі худоби, але й поповнює дефіцит натрію в раціонах. В практиці тваринництва бікарбонат натрію часто використовується при промисловій відгодівлі худоби на висококонцентратних гранульованих раціонах [5], а також на раціонах з кислим жомом і силосом [6]. Одним із шляхів профілактики і нормалізації ацидозних порушень кислотно-лужного балансу і обмінних процесів в організмі худоби при відгодівлі на раціонах з кислотними властивостями є обробка грубих кормів (соломи, стержнів качанів кукурудзи і т.д.) такими лужними реагентами як кальцинована сода (Nа2СО3), каустична сода або їдкий натрій (NaOH), що не тільки покращує перетравність поживних речовин грубого корму, але й підвищує лужні резерви та використання азоту в біосинтетичних процесах організму тварин та їх продуктивність. При цьому найбільша ефективність при згодовування оброблених лугом грубих кормів спостерігається за використання в складі висококонцентратних гранульованих кормосумішок з тонкоподрібненого структурного інгредієнтів, коли процеси рубцевого травлення і тканинного обміну в організмі тварин супроводжуються зміщенням кислотно-лужного балансу в бік ацидозів, або в складі раціонів з кормами, що містять велику кількість органічних кислот (кислий жом, силос і т.д.) [8]. Перераховані методи профілактики і нормалізації ацидозних порушень кислотно-лужного балансу в організмі худоби і підвищення її м'ясної продуктивності при відгодівлі на раціонах з кислотними властивостями взяті як аналоги нашого винаходу. Недоліками їх є те, що в останні роки багато підприємств по виробництву мінеральних добавок з лужними властивостями призупинили свою виробничу діяльність, а висока вартість багатьох з них, що ще виробляються, в умовах ринкових відношень часто не забезпечує рентабельне їх використання. Замість бікарбонату натрію з метою нормалізації і профілактики ацидозних порушень кислотно-лужного балансу в організмі худоби і підвищення її м'ясної продуктивності при відгодівлі на раціонах з кислотними властивостями (жомові, силосі, висококонцентратні) в якості антиацидозної підкорми застосовується буферна кормова добавка або бікарбонат-карбонатний продукт (БКП), який одержується при виробництві кальцинованої соди (Nа2СО3) і тому дешевший і більш доступний в порівнянні з бікарбонатом натрію. До складу бікарбонат-карбонатного продукту входить не менш 88% бікарбонату натрію (NаНСО-3), не більше 10% вуглекислого натрію (Nа2СО3), а також біля 3% двовуглекислого амонію та не більше 0,4% хлористого натрію. Використання бікарбонат 92406 4 карбонатного продукту при відгодівлі молодняку великої рогатої худоби на жомових і силосних раціонах вірогідно підвищує лужні резерви (концентрацію бікарбонатів) в організмі тварин і їх продуктивність [9]. Недоліком найближчого аналогу є те, що ця антиацидозна кормова добавка з лужними властивостями при відгодівлі худоби на раціонах з кислими кормами (кислий жом, силос, зернові концкорми) з великою ефективністю використовується в зимово-стійловий період, але в літній період з метою нормалізації ацидозних порушень кислотнолужного балансу і обміну речовин в організмі худоби, викликаних згодовуванням кормів з кислотними властивостями, ми пропонуємо простіший і більш доступний спосіб, який досягається включенням в раціони зелених кормів. Зелені корми широко використовуються в годівлі жуйних тварин. Проте використання зелених кормів з метою нормалізації ацидозних порушень кислотно-лужного стану в організмі худоби, викликаних кормами з кислотними властивостями, пропонується вперше. Ґрунтується це на тім, що зелені корми мають лужні властивості, сума лужних мінеральних грамеквівалентів в них переважає суму кислотних мінеральних грам-еквівалентів, а незначна кількість органічних кислот, що містяться в зелених кормах, зв'язані з лужними катіонами у вигляді нейтральних солей, при метаболізмі яких в організмі лишається лужний залишок, в той час як у кислому жомі і силосі вміст вільних органічних кислот може досягати 1,5-2,0%. Активна кислотність (рН) кислого жому і силосу, яка обумовлюється вільними кислотами, рівняється 3,9-4,2, а перекислених - ще більша 3,7-3,8, в той час як у зелених кормах активна реакція близька до нейтральної і рівняється 6,06,5. За вмістом поживних і біологічно активних речовин та їх перетравністю і засвоєнням та фізіологічною дією на організм тварин зелені корми не мають аналогів. Згодовування зелених кормів худобі, яка перед цим тривалий час утримувалась на раціонах з кислотними властивостями (жомові, силосні, висококонцентратні), і мала ацидозні порушення кислотно-лужного стану, вірогідно зміщує всі кислотно-лужні показники крові (рН, концентрацію бікарбонатів, рСО2 і зміщення буферних основ) в бік алкалозу, нормалізує обмінні процеси в організмі тварин і підвищує їхню продуктивність. Тому включення зелених кормів у раціони худобі істотно підвищує концентрацію бікарбонатів та інші показники кислотно-лужного балансу в організмі та інтенсивність біосинтетичних процесів і продуктивність в порівняні з відгодівлею на раціонах з кислотними властивостями (силосні, жомові, висококонцентратні), згодовування яких зміщує кислотнолужні показники в бік ацидозів, супроводжується втратою азоту на нейтралізацію кислотних продуктів обміну в сечі та зниженням продуктивності. В зв'язку з цим, задача винаходу (корисної моделі) - розробити фізіологічно доступний для жуйних тварин, простий і високоефективний спосіб нормалізації ацидозних порушень кислотнолужного стану в організмі худоби, обумовлених тривалим (круглорічним) згодовуванням кормів з кислотними властивостями (кислий жом, силос, 5 92406 особливо перекислий чи з великим вмістом масляної кислоти, або законсервований органічними чи мінеральними кислотами, зернові концкорми у великій кількості), суть якого заключається в тому, що замість буферних підкормок з лужними властивостями, що використовуються з цією метою, до складу раціонів в літній період в максимальній кількості включаються зелені корми, біологічною властивістю яких є надлишок лужних грамеквівалентів над кислотними. Це підтверджується наступними результатами досліджень, одержаних нами в науковогосподарських дослідах. Дослідження проводили в господарствах Київської області на 5 групах бичків-аналогів. В головний період досліду піддослідні бички І, II, III і IV груп одержували раціони з кормами, що мають кислотні властивості: I група- силосно-концентратний; II група - концентратне-силосний; III група - жомовий, 4 місяці відгодівлі; IV група - жомовий, 6 місяці відгодівлі. Бички V групи одержували раціони з зеленими кормами. В раціонах всіх груп визначали вміст лужних і кислотних мінеральних грам-еквівалентів, а в раціонах тварин І, II, III і IV груп, крім цього, визначали вміст органічних кислотних грам-еквівалентів (органічних кислоти силосу і кислого жому) [10]. В кінці досліджень в Інституті біохімії НАН в крові піддослідних тварин всіх груп визначали на біологічному мікроаналізаторі (медичний біологічний мікроаналізатор ОР-210/2-Угорщина) кислотно-лужні показники (рН, концентрацію бікарбонатів, загальну СО2 та зміщення буферних основ) [11]. Точність цього методу дуже висока і становить 0,01 од. рН. Кров для досліджень брали з яремної вени тварин вранці до годівлі у пробірки під шар вазелінового масла для попередження контакту з повітрям і зберігали у термосі з льодом. Дослідження проводили не пізніше 2 годин після взяття крові. Вели облік продуктивності (середньодобових приростів) у піддослідних бичків. Одержані в дослідженнях результати оброблені біометрично [12]. 6 Схема дослідів і раціони годівлі піддослідних бичків наведені в таблиці 1, а кислотно-лужні показники крові і продуктивність бичків в таблиці 2. В таблицях приведена статистично оброблена різниця в досліджувальних показниках між тваринами І, II, III і IV груп при відгодівлі на раціонах з кислотними властивостями та тваринами V групи при відгодівлі на раціонах з зеленими кормами. Відношення суми лужних мінеральних грамеквівалентів до суми кислотних мінеральних грамеквівалентів в раціонах тварин при відгодівлі на силосно-концентратних, концентратно-силосних і жомових тривалістю відгодівлі до 4 місяців та при відгодівлі на раціонах з зеленими кормами практично не відрізнялось і рівнялось відповідно 1,46; 1,49; 1,44 і 1,42 і знаходилось на верхній межі рекомендованої раніше норми, що рівняється 1,1-1,4 [13], а при відгодівлі на жомі до 6 місяців, дещо нижче (1,31), але також в межах цієї норми. В той же час відношення суми лужних мінеральних грамеквівалентів до суми кислотних мінеральних і органічних грам-еквівалентів (тобто з врахуванням грам-еквівалентів органічних кислот), що входили до силосу і кислого жому при силосноконцентратному, концентратно-силосному, жомовому до 4 місяців і жомовому до 6 місяців дорівнювало лише 0,80; 0,85; 0,83 і 0,73 відповідно, що значно нижче рекомендованої норми, в той час як відношення суми лужних мінеральних грамеквівалентів до суми кислотних мінеральних грамеквівалентів у раціонах з зеленими кормами було значно вищим і дорівнювало 1,42. Суттєве зниження відношення суми лужних грам-еквівалентів до суми кислотних грам-еквівалентів в раціонах при силосно-концентратному, концентратносилосному, жомовому до 4 і до 6 місяців типах відгодівлі в порівнянні до норми і до раціонів з зеленими кормами обумовлене вмістом в кукурудзяному силосі та кислому жомі органічних кислот, маса яких в добових раціонах рівнялась відповідно 250, 228, 380, 427г, або 45,4; 43,1; 42,3; 44,3% до загальної суми вмісту кислотних грам-еквівалентів в цих раціонах, в той час як в раціонах з зеленими кормами вільні органічні кислоти практично відсутні. Таблиця 1 Схема дослідів і раціони годівлі піддослідних бичків Групи бичків і раціони їх годівлі Склад раціонів Зерновії концкорми, кг Січка соломи, кг Патока кормова, кг Силос кукурудзяний, кг Жом кислий, кг Зелені корми, кг Сечовина, г силосноконцентратно - жомовий 4 концентратний силосний місяці 2 2 20 40 3 3 12 30 2 2 1 40 65 жомовий 6 місяців 2 2 1 45 60 на зелених кормах і концентрата x 2 2 18 7 92406 8 Продовження таблиці 1 Діамонійфосфат, г Трикальційфосфат, г Крейда, г Кухонна сіль, г В раціоні міститься: Кормових одиниць Перетравного протеїну, г Перетравного протешу в 1к.од., г Кальцію, г Фосфору, г Співвідношення Са:Р Сума лужних мінеральних г/екв Сума кислотних мінеральних г/екв Сума кислотних органічних г/екв Сума кислотних мінеральних і органічних г/екв Сума органічних г/екв, % Відношення суми лужних мінеральних г/екв до суми кислотних мінеральних г/екв Відношення суми лужних мінеральних г/екв до суми кислотних мінеральних і органічних г/екв Різниця, % Норма 50 40 50 40 50 50 50 50 50 6,67 662 99 66,4 32,0 2,1 5,627 3,853 3,200 6,64 663 100 51,1 21,9 2,3 5,892 3,956 3,000 6,71 653 97 50,5 23,9 2,1 9,422 6,546 4,800 7,50 701 93 52,6 26,8 2,0 8,885 6,791 5,400 6,62 674 101 48,2 24,8 1,9 8,505 5,987 8 7,053 6,956 11,346 12,191 5,987 45,4 43,1 42,3 44,3 1,46 1,49 1,44 1,31 1,42 0,80 0,85 0,83 0,73 1,42 -43,7 1,1-1,4 -40,1 1,1-1,4 -41,5 1,1-1,4 -48,6 1,1-1,4 100 1,1-1,4 Таблиця 2 Кислотно-лужні показники крові і продуктивність бичків Показники рН, од. Різниця, ±% Вірогідність, ρ Бікарбонати(НСО-3), м/екв/л Різниця, ±% Вірогідність, ρ РСО2, мм рт. ст. Різниця, ±% Вірогідність, ρ Зміщення буферних основ, м/екв/л Різниця, ±% Вірогідність, ρ Середньодобовий приріст, г Різниця, ±% Вірогідність, ρ Силосноконцентратний n=16 7,36±0,01 -0,8