Спосіб прогнозування перебігу гіпертонічної хвороби, поєднаної з ревматоїдним артритом, у жінок постменопаузального періоду

Реферат: Спосіб прогнозування перебігу гіпертонічної хвороби, поєднаної з ревматоїдним артритом, у жінок постменопаузального періоду полягає у встановленні типу нічного зниження артеріального тиску (за даними добового моніторування). Крім цього, додатково враховуються коефіцієнт атерогенності, ступінь активності ревматоїдного артриту та рівень вітаміну D3 в плазмі крові та подальша інтерпретація отриманих даних здійснюється за допомогою математичної моделі на основі штучних нейронних мереж, якщо значення на виході математичної моделі Y>0,65 - прогнозується несприятливий перебіг гіпертонічної хвороби. UA 94049 U (12) UA 94049 U UA 94049 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до медицини, а саме до клініки внутрішньої медицини, та може бути використаний в умовах поліклініки чи стаціонару для прогнозування перебігу гіпертонічної хвороби, сполученої з ревматоїдним артритом у жінок постменопаузального періоду. Гіпертонічна хвороба є однією з найбільш актуальних проблем клінічної медицини, що обумовлене не лише її значною поширеністю, але і ускладненнями, які виникають. Ревматоїдний артрит - найбільш розповсюджене серед хронічних поліартритів захворювання, яке вражає від 0,6 до 1,3 % дорослого населення. Це захворювання вражає осіб працездатного віку, призводить до ранньої інвалідизації та прогресуючому зниженню функціональної спроможності суглобів. Жінки хворіють приблизно в 2,5 разу частіше, ніж чоловіки, у віці 35-50 років. Фактично 50 % хворих на ревматоїдний артрит стають інвалідами впродовж 5 років, а 10 % - впродовж перших двох років хвороби. Загальновизнаними факторами ризику гіпертонічної хвороби мають значення як для чоловіків, так і для жінок, однак в останні роки тендерним відмінностям приділяють особливу увагу, оскільки для жінок існують "додаткові" фактори ризику, серед яких важливо відзначити менопаузу та зміни, які відбуваються в організмі жінок у постменопаузальний період, а також відмінні від чоловіків реакції на деякі лікарські засоби. За даними медичної статистики 5 % світової популяції складають жінки у віці від 45 до 50 років. В менопаузальному періоді у жінок відбуваються зміни фосфорно-кальцієвого обміну, процесів формування кісткової тканини та перебудови гормонального статусу організму. Особливу значущість набувають дані зміни при діагностиці і прогнозуванні сполученої патології, зокрема, гіпертонічної хвороби та ревматоїдного артриту. Існують різноманітні методи контролю протікання гіпертонічної хвороби, одним із яких є метод добового моніторингу артеріального тиску, який дозволяє поглибити уявлення про клінико-гемодинамічні та патогенетичні особливості протікання гіпертонічної хвороби, про прогностично несприятливі фактори протікання захворювання, дозволяє більш точно верифікувати відхилення в добовому ритмі та цифрах артеріального тиску, відобразити важкість гіпертонічної хвороби та її прогноз. Прогноз важкості стану будь-якого пацієнта, особливо за умов сполученої патології, залишається важливою клінічною задачею у зв'язку із наявністю великої кількості факторів ризику, які впливають на захворювання, а також їх неоднозначності. Сучасний стан проблеми пояснюється як її складністю, так і неадекватним використанням методів статистичного аналізу в медицині. Задачею представленої корисної моделі є розробка способу прогнозування перебігу гіпертонічної хвороби, сполученої з ревматоїдним артритом, у жінок постменопаузального періоду шляхом виявлення взаємозв'язків між показниками добового моніторування артеріального тиску та нейрогуморальними факторами, які його підтримують, з використанням комп'ютерного прогнозування за допомогою математичної моделі на основі штучних нейронних мереж. Відомий "Спосіб прогнозування перебігу гіпертонічної хвороби" [Пат. № UA46273A, МПК 6G01N33/48, А61В5/02, опубл. 15.05.2002 г., Бюл. № 5 2002 г.], в основу якого поставлена задача пошуку можливості використання оцінки системи протеїназ-інгібітор протеїназ для виявлення дисфункції ендотелію. Дана задача вирішена шляхом біохімічного дослідження сироватки крові пацієнтів, в процесі якого визначають активність а-1-інгібітора протеїназ до та після манжетової проби та при відсутності підвищення активності -1-інгібітора протеїназ після манжетової проби прогнозують несприятливий перебіг гіпертонічної хвороби, який проявляється у розвитку або наявності дисфункції ендотелію судин. Чутливість даного способу не досліджена при сполученій патології гіпертонічної хвороби та ревматоїдного артриту, коли протікання захворювань супроводжується взаємним обтяженням. Відомий "Спосіб прогнозування протікання гіпертонічної хвороби" [Пат. № UA10363A, МПК 7G01N33/49, А61В 5/02, опубл. 25.12.1996 г., Бюл. № 4 1996 г.], який полягає в біохімічному дослідженні крові у пацієнтів з підвищеним рівнем артеріального тиску та підвищеним вмістом норадреналіну в плазмі крові на вміст протеїназ та альфа-1-інгібітору протеїназ. При підвищенні даних показників у співставленні з аналогічними показниками у здорових людей, діагностується несприятливий перебіг гіпертонічної хвороби. Недоліком даного способу є те, що прогнозується протікання гіпертонічної хвороби тільки у пацієнтів з підвищеним рівнем норадреналіну, таким чином, спосіб має вузьку область застосування та не дозволяє прогнозувати розвиток гіпертонічної хвороби у пацієнтів з нормальним рівнем норадреналіну. Найбільш близьким до запропонованого способу, а тому прийнятий за прототип, є "Спосіб прогнозування перебігу гіпертонічної хвороби" [Пат. № UA57305A, МПК 7G01N33/48, 7G01N33/49, опубл. 16.06.2003 г., Бюл. № 6 2003 г.], який полягає у визначенні прогностичного 1 UA 94049 U 5 10 15 20 25 30 показника зв'язування нейропептиду у з тромбоцитами периферійної крові та наступною його оцінкою з урахуванням даних добового моніторування артеріального тиску та добового індексу. Спільними ознаками запропонованого способу є добовий моніторинг артеріального тиску та оцінка показника добового індексу, а недоліками прототипу є відсутність відомостей щодо використання його у пацієнтів із поєднаною патологією, яка протікає за типом взаємного обтяження. Запропоновано новий підхід в прогнозуванні перебігу гіпертонічної хвороби, сполученої з ревматоїдним артритом, у жінок постменопаузального періоду, заснований на використанні даних про тип нічного зниження артеріального тиску, коефіцієнті атерогенності, ступені активності ревматоїдного артриту та рівня вітаміну D3 в плазмі крові, з наступною оцінкою даних показників за допомогою математичної моделі на основі штучних нейронних мереж. Запропонований спосіб здійснюється наступним чином. Пацієнту проводять необхідні клінічні, лабораторні та інструментальні дослідження, здійснюють добовий моніторинг артеріального тиску та визначають тип його нічного зниження. Додатково враховують коефіцієнт атерогенності, ступінь активності ревматоїдного артриту та рівень вітаміну D3 в плазмі крові. Отримані індивідуальні дані подаються на вхід математичної моделі на основі штучної нейронної мережі, з наступною оцінкою на виході моделі значення Y. Якщо отримане значення Y0,65 - прогнозується несприятливий перебіг гіпертонічної хвороби. Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4