Спосіб діагностики індивідуального клінічного перебігу неврастенії

Реферат: UA 94464 U UA 94464 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до психіатрії, і може бути використана для індивідуалізації діагностики хворих на неврастенію. Відомим є спосіб діагностики невротичних розладів (Пат. № 65315, UA), який включає в себе застосування опитувальників з наступним визначенням типу реагування, рівня реактивної тривожності, відсутність уражень мозку, які визначають за допомогою виміру альфа-ритму над різними ділянками та в випадках, коли ці значення знаходяться у рамках фізіологічної норми додатково вимірюють рівень нейротизму, після чого у визначеній послідовності виконують кількісну оцінку цих вимірів з використанням узагальненого діагностичного показника, який розраховують за формулою СССНР = (ДЗ1 + ДЗ2 + Д3) / Qa-b де СССНР - узагальнений діагностичний показник, ДЗN - діагностичне значення окремих критеріїв, Qa-b - показник рівня 3 безпомилкової діагностики; коли СССНР +1 констатують наявність невротичних розладів. При цьому способі використовують нейрофізіологічні клінічні методи (та клінічні показники, що дозволяє різносторонньо оцінювати наявну діагностичну інформацію. Недоліком цього способу є необхідність використання спеціального устаткування та спеціальної підготовки з медичної психології. Спосіб не враховує індивідуальні показники хворого, які свідчать про соматоконституціональні та адаптаційно-реактивні можливості його організму і фази захворювання. Відомим є спосіб ранньої діагностики перебігу та виходу невротичних, пов'язаних зі стресом, соматоформних та неврозоподібних розладів, який містить визначення показників імунологічного і біохімічного гомеостазу, при цьому обчислюють коефіцієнти співвідношення між показниками імунологічного та біохімічного гомеостазу (Пат. № 2427841 RU). Однак, вказаний комплекс досліджень є недостатнім для проведення діагностики різних фаз, пов'язаних з індивідуальними особливостями конституційного соматотипу (КСТ) пацієнта та його адаптаційно-реактивних можливостей. Виконання методу з оцінюванням імунофізіологічного статусу є складним та потребує економічних та часових затрат. Найбільш близьким та вибраним за прототип є спосіб діагностики неврастенії, який здійснюють шляхом використання клінічних та психологічних критеріїв, таких як порушення сну, дратівливість, запаморочення, нездатність розслабитися, відчуття м'язового болю, тензіонний головний біль, диспепсія, вегетативні розлади, наявність астенічних порушень (Критерії діагностики і лікування психічних розладів та розладів поведінки у дорослих:Клінічний посібник / Харків, РВФ "Арсіс, ЛТД". - 200. - С. 169). Спосіб не дозволяє визначити фази і форми захворювання, що є необхідним для визначення подальшого планування тактики індивідуального лікування та реабілітації. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу діагностики індивідуального клінічного перебігу неврастенії, в якому, за рахунок додаткового дослідження, досягається визначення адаптаційно-компенсаторних ресурсів, що безпосередньо має вплив на клінічний перебіг фаз захворювання та фіксації його у вигляді певної форми. Поставлена задача вирішується в способі діагностики індивідуального клінічного перебігу неврастенії, який здійснюють шляхом визначення клінічних критеріїв, згідно з корисною моделлю, додатково за даними антропометрії визначають конституціональний соматотип, за даними клінічного перебігу визначають фазу захворювання, при нормостенічному соматотипі виявляють переважно перехідну (нормастенічну) форму, при гіперстенічному саматотипі виявляють переважно гіперстенічну форму, при астенічному соматотипі діагностують переважно астенічну форму захворювання. Люди різного соматотипу мають різну здатність до реалізації адаптаційно-компенсаторних ресурсів. Враховуючи чітку послідовність і обов'язкову наявність всіх фаз неврастенії, які переходять одна в іншу з плином часу, можна стверджувати, що конституціональний соматотип зумовлює фазу, на якій відбувається "маніфест" хвороби у певного індивіда, а також "фіксацію" на певній фазі захворювання. Це відбувається у зв'язку з конституціональною специфікою і її адаптаційно-компенсаторними можливостями. Вищевказані дані становлять комплексний підхід до оцінки особливостей клінічного перебігу фаз та утворення форм неврастенії залежно від конституціонального соматотипу. Таким чином досягається оптимізація діагностики особливостей та фази клінічного перебігу неврастенії, що надає можливість наступної індивідуалізації планування комплексного лікування та реабілітаційних заходів хворого. Для втілення способу пацієнти проходять традиційне психопатологічне обстеження, яке містить у собі вивчення скарг, даних анамнезу хвороби та життя, психічного та соматоневрологічного статусів, визначення основних психопатологічних синдромів та їхньої динаміки. На підставі отриманих даних виділяють одну з трьох фаз неврастенії: початкова фаза 1 UA 94464 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 (гіперстенічна) - порушення активного гальмування з проявами роздратування, збудження; проміжна (нормастенічна) - при проявах лабільності збуджувального процесу переважає дратуюча слабкість; заключна (гіперстенічна) - при розвитку охоронного гальмування переважають слабкість та виснаження, апатія, підвищена сонливість, знижений настрій. Перебіг неврастенії залежить від типу нервової системи, клінічної картини зриву, наявності і відсутності конфліктної ситуації, загального стану організму та лікування. Антропометричне обстеження містить у собі визначення параметрів: зріст, вага тіла, окружність грудної клітки, підгрудинний кут. Конституціональні соматотипи: астенічний - довге, вузьке тіло з пласкою грудною кліткою, гострим підгрудинним кутом; нормостенічний - "середнє" тіло з циліндричною грудною кліткою, прямий підгрудинний кут; гиперстенічний - коротке, широке тіло з конічною грудною кліткою, тупий підгрудинний кут. Антропометричні дослідження проводять за методикою В.В. Бунака, прийнятою в Інституті антропології ім. Д.Н. Анучіна, МДУ ім. М.В. Ломоносова опорним антропометром Мартіна (ростоміром), сантиметровою стрічкою та медичними вагами. Визначення довжини тіла. Обстежуваний стає на підставку ростоміра босоніж, в природно випрямленій позі, рівно, не надто витягуючись уздовж вертикально укріпленої планки. П'яти зближені, живіт підібраний, руки злегка притиснуті до тіла, вільно звисають. Плечі на одному рівні без надмірного підйому і опускання. Голова встановлюється рукою дослідника так, щоб козелкова і нижня надочноямкова точки знаходилися в одній горизонталі. Потім дослідник накладає лінійку ростоміра на верхівкову точку і фіксує її за допомогою лівої руки. Через можливість зміщення голови рекомендується проводити три виміри і використовувати середнє з отриманих даних. Натиск лінійкою повинен бути легким, без вдавлення в шкіру. При густому волоссі, у обстежуваного, його слід попередньо розправити. Визначення окружності грудної клітки. Окружність грудної клітки вимірюють у положенні стоячи сантиметровою стрічкою, що проходить ззаду під куточками лопаток, спереду - над сосками. Окружність грудної клітки вимірюють на висоті максимального вдиху, граничного видиху і під час дихальної паузи. Визначення маси тіла. Масу тіла визначають за допомогою спеціальних медичних ваг вранці натщесерце після дефекації і спорожнення сечового міхура, найкраще оголеним, в крайньому випадку - в легкому одязі. Для зручності проводять розрахунок індексу Піньє (ІП) за формулою: ІП=L-(P+T), де L - довжина тіла (см), P - маса тіла (кг), Т - окружність грудної клітки (см). Результат оцінюється таким чином: у астеніків індекс Піньє більше 30, у гіперстеніків менше 10, у нормостеніків знаходиться в межах від 10 до 30. Приклад 1. Л-в Р.С., 1974 року народження, приватний підприємець, і./х. № 3992. Діагноз: Неврастенія F 48.0. Скарги на: стомлюваність, дратівливість, гнівливість, нестриманість емоцій, понижений настрій, неприємні фізичні відчуття, неможливість розслабитися, болі в м'язах після емоційної напруги, головні болі, непереносимість різких звуків та світла, напруженість, почуття підвищеної відповідальності. Анамнез хвороби: Вперше звернувся з ідентичними скаргами в 2003 році, після того як "втратив роботу". Періодично проходив курси стаціонарного та амбулаторного лікування у зв'язку з погіршенням стану, попередня госпіталізація - в 2009 році з короткочасним поліпшенням стану. Вдома підтримуючу терапію не приймав. Дане звернення у зв'язку відновленням симптоматики після "різкого нервового напруження". Пацієнт перебував у стаціонарі протягом 1 місяця. Результати антропометрії: Зріст: 175 см; вага: 81 кг; окружність грудної клітки: 120 см; підгрудинний кут - тупий (102 гр.). Індекс Піньє