Пристрій для масажу тіла язика

Реферат: UA 95023 U UA 95023 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медичної техніки та інструментарію, зокрема, логопедії, і може бути використана для механічного масажного впливу на м'язи тіла язика в системі терапевтично-лікувальних заходів для нормалізації діяльності м'язів тіла язика. Автором відомого пристрою не виявлено. В основу корисної моделі поставлена задача сконструювати пристрій для масажу тіла язика, нормалізації його діяльності як артикуляційного органа, розвитку артикуляційного праксису. При вирішенні технічної задачі було взято до уваги те, що наявність заокруглених зубців на робочій частині робочого органу дає можливість здійснювати підсилений локальний механічний вплив на м'язи тіла язика, особливо при злегка натискаючих рухах пристрою, що забезпечує збільшення терапевтично-лікувальної ефективності маніпуляції, проведеної таким пристроєм. Конструктивний пристрій для масажу тіла язика (фіг. 1) складається з рукоятки 1, з'єднувальної частини 2, робочого органу 3, зубців 4. Пристрій для масажу тіла язика містить рукоятку, розгалужену з'єднувальну частину та робочий орган, виконаний у вигляді двох пластин, зігнутих під прямим кутом і розташованих паралельно, зафіксованих розгалуженою з'єднувальною частиною. На робочих поверхнях пластин додатково виконано заокруглені зубці із однаковим кроком для підсилення локального механічного впливу на м'язи тіла язика, що збільшує лікувальну ефективність маніпуляції. Пристрій (фіг. 2) використовують наступним чином: після попередньої стерилізації пристрій утримують за рукоятку і розміщують на площині тіла язика так, щоб вершина верхньої пластини робочого органу співпадала із розташуванням сліпого отвору язика, а зубці верхньої пластини співпадали із лініями розташування межової борозни язика. Потім пристроєм виконують погладжуючі рухи по площині тіла язика в напрямку до верхівки язика, злегка натискаючи по всій площині тіла язика. Відбувається масаж та активізація тканин м'язів тіла язика. Масажний ефект здійснюється на м'язи тіла язика по місцях їхнього розташування одночасно, котрі по площі дії зазнають збудження та покращення діяльності до утворення довільної автоматичної навички м'язів тіла язика, кожен виконуючи безпосередньо свою визначену функцію. Застосування технологічного прийому здійснюють за рахунок погладжування та натискання робочим органом корисної моделі та механічного впливу на м'язи тіла язика одночасно та синхронно по його площі. Сила взаємодії пропонованого пристрою з об'єктом визначається притискаючою силою, яку здійснює оператор. Приклад 1. Пацієнт: дитина-логопат Є., 4 роки. Логопедичний діагноз: тяжка форма паретичної псевдобульбарної дизартрії, анартрія. У хлопчика спостерігався парез тіла язика, при якому дитина не могла довільно відтворити потрібну артикуляційну позицію язиком. Функціональна бездіяльність тіла язика зумовлювалася глибоким ураженням м'язів тіла язика, зменшенням об'єму рухів язиком як органом артикуляції. Власні м'язи язика, зокрема, поздовжні (верхній та нижній), поперечний та вертикальний, не виконували свої функції, язик не мав сформованої пропріорецептивної чутливості. Скелетні м'язи язика працювали недиференційовано, їхні функції були невиражені. Обличчя амімічне, наявна гіперсалівація, поверхневе дихання з порушеним ритмом і поверхневим видихом. Спостерігався розлад експресивного мовлення, обумовлений органічним ураженням центральної нервової системи. Мовлення важкозрозуміле, відчутно назальний відтінок. Пристрій використовували наступним чином: після попередньої стерилізації пристрій утримували за рукоятку і розміщували на площині тіла язика так, щоб вершина верхньої пластини робочого органу співпадала із розташуванням сліпого отвору язика, а зубці верхньої пластини співпадали із лініями розташування межової борозни язика. Потім пристроєм виконували погладжуючі рухи по площині тіла язика в напрямку до верхівки язика. Після 5-ої секунди виконували легке натискання пристроєм по всій площині тіла язика. Дія виконувалася протягом 5-10 секунд на тілі язика почергово терміном до 5 хвилин, перерва 3 хв. Проводили згадану маніпуляцію 9-10 разів, чергуючи масаж із перервами. Через 2 місяці проведеної серії щоденних масажів пропонованим пристроєм спостерігалося покращення функціональної діяльності тіла язика за рахунок нормалізації м'язового стану тіла язика, зокрема, власних м'язів: нижнього та верхнього поздовжнього, вертикального та поперечного. Функції скелетних м'язи стали більш вираженими, бо тіло язика сформувало функції відтягування язика назад, вперед та вниз. Спостерігається покращення чутливості м'язів тіла язика, виконання ним довільних простих артикуляційних позицій. За інструкцією дитина змогла повторити прості артикуляційні рухи язиком, що дало можливість працювати над постановкою звуків. Значно покращився стан загального мовлення: хлопчик чіткіше вимовляє звуки за рахунок утворення точніших артикуляційних позицій. Відбулося значне скорочення процесу гіперсалівації, зниження назального відтінку мовлення. 1 UA 95023 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Приклад 2. Пацієнт: дитина-логопат Ш., 7 років. Логопедичний діагноз: тяжка форма бульварної дизартрії. У дівчинки спостерігався гіпотонічний стан органів артикуляції та гіпорефлексія тіла язика. Органічна недостатність інервації мовнорухової мускулатури зумовила розлади диференційованих довільних рухів язика. Гіпотонія тіла язика поєднувалася із труднощами у відшукування потрібної артикуляційної позиції, зниженням моторної активності м'язів тіла язика. Артикуляційні рухи язиком дівчинка виконувала недиференційовано, хаотично. Спостерігалися гіперсалівація та назальний відтінок мовлення. Пристрій використовували наступним чином: після попередньої стерилізації пристрій утримували за рукоятку і розміщували на площині тіла язика так, щоб вершина верхньої пластини робочого органу співпадала із розташуванням сліпого отвору язика, а зубці верхньої пластини співпадали із лініями розташування межової борозни язика. Потім пристроєм виконували погладжуючі рухи по площині тіла язика в напрямку до верхівки язика. Після 5-ої секунди виконували легке натискання пристроєм по всій площині тіла язика. Дію виконували протягом 9-10 секунд на тілі язика почергово терміном до 5 хвилин, перерва 3 хв. Проводили згадану маніпуляцію 9-10 разів, чергуючи масаж із перервами. Через 1,5 місяці щоденного масажу пропонованим пристроєм спостерігалося підвищення моторної активності м'язів тіла язика, покращення пропріорецептивної чутливості, нормалізація тонусу м'язів тіла язика. У дитини сформувалася навичка виконання артикуляційних позицій язиком, за інструкцією дівчинка змогла повторити довільні артикуляційні рухи язиком. Значно покращився стан загального мовлення: дитина чіткіше вимовляє звуки за рахунок утворення точних артикуляційних рухів язиком. Відбулося значне скорочення процесу гіперсалівації та назалізації мовлення. Приклад 3. Пацієнт: дитина-логопат Ш., 9 років. Логопедичний діагноз: тяжка форма мозочкової дизартрії. У дівчинки спостерігалася паретичний стан тіла язика, проявлялися ознаки в'ялості тіла язика, відчуття артикуляційної позиції тілом язика було мало сформоване. Тіло язика тонке, малоактивне, знаходилося на дні порожнини рота. Рухливість тіла язика була обмеженою, спостерігалися великі труднощі в утриманні тіла язика в певному артикуляційному положенні за рахунок тремтіння язика. Темп та об'єм виконання рухів язиком були обмежені та неточні. Загальний стан мовлення характеризувався нечіткістю, сповільненням, назальним відтінком. Пристрій використовували наступним чином: після попередньої стерилізації пристрій утримували за рукоятку і розміщували на площині тіла язика так, щоб вершина верхньої пластини робочого органу співпадала із розташуванням сліпого отвору язика, а зубці верхньої пластини співпадали із лініями розташування межової борозни язика. Потім пристроєм виконували погладжуючі рухи по площині тіла язика в напрямку в напрямку до верхівки язика. Після 5-ої секунди виконували легке натискання пристроєм по всій площині тіла язика. Дія виконувалася протягом 10-15 секунд на тілі язика почергово терміном до 5 хвилин, перерва 3 хв. Проводили згадану маніпуляцію 10-11 разів, чергуючи масаж із перервами. Через 1,5 місяця щоденного масажу пропонованим пристроєм спостерігалося підвищення моторної активності тіла язика, покращення його пропріорецептивної чутливості, нормалізація тонусу тіла язика та м'язового скорочення. Збільшився об'єм виконання точних рухів язиком. У дитини сформувалася навичка виконання артикуляційних позицій язиком, за інструкцією дівчинка змогла повторити довільні артикуляційні рухи язиком. Значно покращився стан загального мовлення: дитина чіткіше вимовляє звуки за рахунок утворення точних артикуляційних рухів язиком. Відбулося значне скорочення назалізації мовлення. Загалом, пристроєм для масажу тіла язика проводили маніпуляції у 21 пацієнтів - дітей віком від 4 до 9 років. У 19 з них спостерігалося значне покращення стану моторики тіла язика за рахунок нормалізації діяльності м'язів тіла язика, формування артикуляційного праксису, покращення його рухливості, стимуляція пропріорецептивних відчуттів тіла язика. У 2 дітей результат менш виражений. Таким чином, використання запропонованого пристрою для масажу тіла язика забезпечує підвищення лікувально-терапевтичної ефективності проведеної маніпуляції. Джерела інформації: 1. Блудов А.А., Белова Н.В. Дизартрия. NET. Лечение нарушений произношения у детей и взрослых. DVD с аудио- и видеопрограммами. - СПб.: Наука и Техника, 2009. - 160 с, ил. + DVD. - (ВИДЕОДОКТОР). 2. Винарская Е.Н. Дизартрия. - М.: ACT, 2009. - 144 с. 2 UA 95023 U 3. Смирнова И.А. Логопедическая диагностика, коррекция и профилактика нарушений речи у дошкольников с ДЦП. Алалия, дизартрия, ОНР: Учебно-методическое пособие для логопедов и дефектологов. - СПб.: ДЕТСТВО-ПРЕСС, 2010. - 320 с. 5 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Пристрій для масажу тіла язика, який містить рукоятку, з'єднувальну частину і робочий орган, виконаний у формі двох пластин, зігнутих під прямим кутом і розташованих паралельно, на робочих поверхнях робочого органу додатково виконано заокруглені зубці з однаковим кроком. 3 UA 95023 U Комп’ютерна верстка І. Мироненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4