Пристрій для площинного масажу м’язів язика

Реферат: UA 95024 U UA 95024 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медичної техніки та інструментарію, зокрема, логопедії, і може бути використана для механічного площинного масажного впливу на м'язи язика в системі відновлювальних лікувально-терапевтичних заходів для нормалізації функціонування м'язів язика. Автором відомого пристрою не виявлено. В основу корисної моделі поставлена задача сконструювати пристрій для площинного масажу м'язів язика, активізації діяльності скелетних та власних м'язів язика та стимуляції у них кінестетичних відчуттів. При вирішенні технічної задачі було взято до уваги те, що наявність дрібної насічки на робочій поверхні робочого органу та вигин з'єднувальної частини дає змогу здійснювати підсилений локальний механічний вплив на скелетні та власні м'язи язика, особливо при злегка натискаючих рухах пристрою, що забезпечує збільшення лікувальнотерапевтичної ефективності маніпуляції, проведеної таким пристроєм. Конструктивний пристрій для площинного масажу м'язів язика (фіг. 1) складається з рукоятки 1, з'єднувальної частини 2, робочого органу 3, поперечних елементів 4, насічки 5. Пристрій для площинного масажу м'язів язика містить рукоятку, з'єднувальну частину і робочий орган, виконаний у формі замкнутого еліпса, що містить поперечні елементи, утворений округлим гладким прутиком. На робочих поверхнях еліпса та поперечних елементів виконано дрібну насічку з однаковим інтервалом для оптимального контакту із робочою поверхнею язика, з'єднувальну частину злегка вигнуто у формі довільного тупого кута для точнішої локалізації пристрою на язику та продовжено для забезпечення жорсткості робочого органу. Масаж проводять шляхом прикладання пристрою до площини язика і проведення розтираючих колових рухів з поступовим натисканням робочою частиною пристрою по площині язика. Пристрій (фіг. 2) використовують наступним чином: після попередньої стерилізації пристрій утримують за рукоятку і розміщують на площині язика робочою частиною робочого органу вниз. Не відриваючи робочий орган від язика, здійснюють розтираючий масаж по площині язика та активізацію тканинної зони м'язів для забезпечення відновлення нормального рухово-м'язового стану скелетних та власних м'язів язика як артикуляційного органа, формування точних мікрорухів м'язами язика. Масажний ефект здійснюється по площині язика, котрий по площі дії зазнає стимуляції позитивної кінестезії та покращення діяльності скелетних та власних м'язів язика для розвитку артикуляційного праксису та утворення тонких диференційованих рухів язиком, покращення якості артикуляційних рухів. Застосування технологічного прийому здійснюють за рахунок натискання елементами корисної моделі та механічного впливу на скелетні та власні м'язи одночасно та синхронно по його площі язика. Сила взаємодії пропонованого пристрою з об'єктом визначається притискаючою силою, яку здійснює оператор. Приклад 1. Пацієнт: дитина-логопат П., 5 років. Логопедичний діагноз: паретична форма бульбарної дизартрії. У дівчинки при периферичному парезі мовленнєвої мускулатури спостерігалася гіпотонія м'язів язика. Дитина не могла піднімати язика вверх, тягнути його назад, вперед та вбік, що свідчило про в'ялість скелетних м'язів язика, зокрема, шилоязикового та під'язиково-язикового. Дівчинці не вдавалося звузити та видовжити язик, що характеризувало слабкість власних м'язів язика, зокрема поперечного та вертикального м'язів язика. Кінцівка язика також була невираженою. Артикуляційні рухи язиком дівчинка виконувала недиференційовано, не могла за інструкцією виконати потрібну артикуляційну позицію. Мовлення нечітке, малозрозуміле за рахунок гіпотонічного стану м'язів язика. За допомогою запропонованого пристрою здійснювали площинний масаж м'язів язика: після попередньої стерилізації пристрій утримували за рукоятку і розміщували на площині язика робочою поверхнею робочого органу вниз. Потім за годинниковою стрілкою виконували легкі колові масажні рухи по площині язика, не відриваючи робочий орган від язика. Дію виконували протягом 9-10 секунд терміном до 3 хв., перерва 3 хв. Потім проти годинникової стрілки виконували такі ж колові масажні рухи, не відриваючи робочий орган від площини язика, протягом 9-10 секунд терміном до 3 хв., перерва 3хв. Після 5 секунди виконували легке натискання по площині язика для збільшення лікувально-терапевтичної ефективності маніпуляції, проведеної таким пристроєм. Проводили згадану маніпуляцію 5 разів, чергуючи масаж із перервами. Через 30 днів щоденного масажу пропонованим пристроєм спостерігалося покращення чутливості скелетних та власних м'язів язика, сформувалася навичка виконання артикуляційних позицій язиком. Шилоязиковий та під'язиково-язиковий м'язи язика відновили свою діяльність: дівчинка змогла висунути язик вперед, відтягнути його назад, вбік, що свідчить про нормалізацію діяльності скелетних м'язів язика. Також дитина змогла видовжити та звузити 1 UA 95024 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 язик, що означає покращення діяльності власних м'язів язика, зокрема, поперечного та вертикального м'язів. За інструкцією дівчинка змогла повторити довільні артикуляційні рухи, у неї сформувалися тонкі рухові координації язиком, що сприяло покращенню загального стану мовлення дитини. Приклад 2. Пацієнт: дитина-логопат Ф., 8 років. Логопедичний діагноз: паретична форма псевдобульбарної дизартрії. У дівчинки спостерігався гіпотонічний стан м'язів язика, його в'ялість та малорухливість. Язик тонкий, розпластаний на дні ротової порожнини. Спостерігалася недостатність кінестетичних відчуттів в мускулатурі язика, зокрема, власних м'язів язика: верхнього поздовжнього та нижнього поздовжнього, оскільки дівчинка не виконувала підняття верхівки язика вверх, вбік та вниз. Скелетні м'язи язика, зокрема, підборідно-язиковий та під'язиковоязиковий м'язи, не виконували свої функції. Дитина виконувала хаотичні рухи, відшукуючи потрібну артикуляційну позу, не могла тягнути язик вперед, назад і вниз. Спостерігалися характерні труднощі у знаходженні довільної артикуляційної позиції за інструкцією. За допомогою запропонованого пристрою здійснювали площинний масаж м'язів язика: після попередньої стерилізації пристрій утримували за рукоятку і розміщували на площині язика робочою поверхнею робочого органу вниз. Потім за годинниковою стрілкою виконували легкі колові масажні рухи по площині язика, не відриваючи робочий орган від язика. Дію виконували протягом 9-11 секунд терміном до 3 хвилин, перерва 3-4 хвилини. Потім проти годинникової стрілки виконували такі ж колові масажні рухи, не відриваючи робочий орган від площини язика, протягом 9-11 секунд терміном до 3 хвилин, перерва 3-4 хвилини. Після 5 секунди виконували легке натискання по площині язика для збільшення лікувальної терапевтично-відновлювальної ефективності маніпуляції проведеної таким пристроєм. Проводили згадану маніпуляцію 7-8 разів, чергуючи масаж із перервами. Через 45 днів проведеної серії щоденних масажів пропонованим пристроєм спостерігалася сформованість кінестетичних відчуттів у мускулатурі язика, збільшення об'єму рухів язиком, диференційованість артикуляційної моторики. Верхівка язика стала більш вираженою, дівчинка виконує підняття верхівки вгору, опускає вниз та відводить вбік, що свідчить про активізацію роботи власних м'язів язика: верхнього та нижнього поздовжніх. Скелетні м'язи язика також активізували свою діяльність: підборідно-язиковий м'яз виконує функцію витягування язика вперед і вниз, а під'язиково-язиковий м'яз виконує дію витягування язика назад та вниз. Дитина швидше та чіткіше виконує потрібну артикуляційну позицію, значно покращився стан загального мовлення: дівчинка чіткіше вимовляє звуки за рахунок утворення точніших артикуляційних рухів язиком. Приклад 3. Пацієнт: дитина-логопат Г., 11 років. Логопедичний діагноз: аферентна моторна алалія, кіркова дизартрія. У хлопчика спостерігався розлад моторної функції мовлення. Моторна аферентна алалія поєднувалася із глибоким ураженням всіх скелетних та власних м'язів язика та його функціональною дисфункцією як артикуляційного органа. Спостерігається порушення довільної артикуляційної моторики, недорозвиток артикуляційного праксису, несформованість рухів скелетних та власних м'язів язика виражена у недиференційованості та малорухливості, в'ялості тканини м'язів. За допомогою запропонованого пристрою здійснювали площинний масаж м'язів язика: після попередньої стерилізації пристрій утримували за рукоятку і розміщували на площині язика робочою поверхнею робочого органу вниз. Потім за годинниковою стрілкою виконували легкі колові масажні рухи по площині язика, не відриваючи робочий орган від язика. Дію виконували протягом 10-12 секунд терміном до 3 хвилин, перерва 3 хв. Потім проти годинникової стрілки виконували такі ж колові масажні рухи, не відриваючи робочий орган від площини язика, протягом 10-12 секунд терміном до 3 хвилин, перерва 3 хв. Після 5 секунди виконували легке натискання по площині язика для збільшення лікувальної терапевтично-відновлювальної ефективності маніпуляції проведеної таким пристроєм. Проводили згадану маніпуляцію 8-10 разів, чергуючи масаж із перервами. Після виконаних процедур щоденних масажів протягом 2 місяців у хлопчика спостерігалася нормалізація тонусу язика, значне покращення м'язового скорочення всіх скелетних та власних м'язів язика, сформованості тонких довільних диференційованих рухів язиком при утворенні артикуляційних позицій для формування звуків. Загалом, пристроєм для площинного масажу м'язів язика проводили маніпуляції у 21 пацієнта дітей віком від 4 до 11 років. У 20 з них спостерігалося значне покращення стану моторики м'язів язика за рахунок активізації м'язів, збільшення їх рухливості та симетричності включення в довільну артикуляційну позицію, стимуляції пропріорецептивних відчуттів та 2 UA 95024 U 5 10 позитивної кінестезії скелетних та власних м'язів язика. У 1 дитини результат виражений менше. Таким чином, використання запропонованого пристрою для площинного масажу м'язів язика забезпечує підвищення лікувальної ефективності проведеної маніпуляції. Джерела інформації: 1. Архипова Е.Ф. Логопедический массаж при дизартрии. - М.: ACT: Астрель; Владимир: ВКТ, 2008. - 124 с. 2. Краузе Е. Логопедический массаж и артикуляционная гимнастика. Практическое пособие. - Издательство: Корона-Принт, 2014. - 80 с. 3. Логопедія. Підручник, друге видання, перероблене та доповнене. /За ред. Μ.К. Шеремет. К.: Видавничий Дім "Слово", 2010. - 672 с. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 15 Пристрій для площинного масажу м'язів язика, що містить рукоятку, з'єднувальну частину та робочий орган, виконаний у формі замкнутого еліпса, що містить поперечні елементи, утворений округлим гладким прутиком, на робочих поверхнях еліпса та поперечних елементів по периметру додатково виконано дрібну насічку. 3 UA 95024 U Комп’ютерна верстка М. Шамоніна Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4