Спосіб діагностики рівня контролю бронхіальної астми раннього початку в дітей шкільного віку

Реферат: Спосіб діагностики рівня контролю бронхіальної астми раннього початку в дітей шкільного віку шляхом оцінки клінічно-анамнестичних характеристик і дослідження спірографічних показників. Визначають коефіцієнт контрольованості бронхіальної астми як відношення показника лабільності бронхів, яка характеризує гіперсприйнятливість бронхів, до суми балів за результатами опитувальника "АСТ-тест. При коефіцієнті контрольованості бронхіальної астми, який дорівнює 0,3 ум.од. і нижче, верифікують контрольований перебіг захворювання. При коефіцієнті контрольованості, який дорівнює 0,7 ум.од. і більше, діагностують неконтрольований варіант бронхіальної астми та відповідно оптимізують базисну профілактичну терапію. UA 95844 U (54) СПОСІБ ДІАГНОСТИКИ РІВНЯ КОНТРОЛЮ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ РАННЬОГО ПОЧАТКУ В ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ UA 95844 U UA 95844 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до дитячої пульмонології та алергології, і може бути використана для удосконалення діагностичних критеріїв рівня контролю над симптомами бронхіальної астми у дітей із раннім фенотипом захворювання. Бронхіальна астма (БА) розглядається як хронічне алергічне запальне захворювання дихальних шляхів, що зумовлене розвитком бронхіальної гіперсприйнятливості та клінічно проявляється нападами ядухи та експіраторної задишки. Незважаючи на масштабні просвітницькі програми, які висвітлюють основні лікувально-профілактичні заходи при БА, частота неконтрольованого варіанту захворювання у більшості країн залишається доволі високою. Відсутність достатнього ефекту запропонованих схем базисної терапії дозволяє розглядати БА не як одну нозологію, а як групу астматичних захворювань або фенотипів. Фенотипи хвороби зумовлюють різноманітну відповідь на лікування, прогноз, схильність до впливу навколишнього середовища. Також, однією з причин високої поширеності неконтрольованої форми захворювання є певний суб'єктивізм у самооцінці симптомів. Подібний недолік мають різноманітні варіанти опитувальників, адже вони засновані на оцінці клінічноанамнестичних симптомів БА. Таким чином, вірогідних критеріїв визначення контрольованості хвороби, за винятком суб'єктивних скарг пацієнтів, на сьогоднішній день немає. При цьому, саме встановлення рівня контролю захворювання дозволяє практикуючому лікарю вибирати подальшу тактику профілактичного лікування. Питання об'єктивної діагностики контрольованої БА, а відповідно, і адекватної профілактичної терапії, наразі залишаються дискусійними та вирішуються здебільшого лікарем на підставі власного клінічного досвіду. Клінічно-параклінічні методи, що застосовуються для верифікації контрольованого, частково контрольованого та неконтрольованого варіантів бронхіальної астми, а саме: опитувальники ACT, ACQ (Е. Juniper, 1999, 2006), визначення гіперсприйнятливості дихальних шляхів до бронхопровокаційних чинників (R. Nickel, 2002, P. Graeme, 2005), визначення концентрації антиоксидантів (вітамін Е, фракції глутатіону) в крові та мокротинні (О. Каіаусі, 2000, P. Gibson, 2007), оцінка динаміки показників прозапальних цитокінів в крові (N. Ohtani, 2003), - як правило, мають недостатню чутливість та/або специфічністю, прогностичною цінністю негативного результату. Наукові дослідження доводять, що при оптимальній розподільчій точці, показники чутливості та специфічності не перевищують 71 % у діагностиці неконтрольованої астми відносно її контрольованого варіанту для ACT та ACQ тестів (М. Schatz, 2006, К.-Н. Yoo, 2010). Аналогічні результати притаманні й додатковим методам діагностики рівня контролю БА. Першим аналогом є "Способ оценки эффективности стандартной базисной терапии у больных бронхиальной астмой" (авт. Огородова Л.М., Кобякова О.С., Петровский Ф.И., Петровская Ю.А. - RU2 003114761/15 А, 27.11.2004). У першому способі визначають сироваткові інтерлейкіни-4 та інтерлейкіни-5 до та після лікування. При зниженні вмісту зазначених інтерлейкінів порівняно з вихідними показниками базисну терапію у хворих на БА оцінюють як ефективну, а за відсутності динаміки або при наростанні даних показників, роблять висновок про неефективність профілактичного лікування, а отже відсутність досягнення контролю захворювання. Недоліками першого аналогу-способу є його інвазивність, висока вартість, необхідність обов'язкового повторного аналізу. Іншим аналогом є "Способ оценки эффективности бронхолитической терапии у детей, страдающих бронхиальной астмой", (авт. Жаков Я.И., Куличков В.И., Мизерницкий Ю.Л., Минина Е.Е., Ленец А.В. - Челябинск, Челябинская государственная медицинская академия. RU 2365330 (13) С1, 04.05.2008). У другому способі рекомендують проводити пробу з бронхолітиком з метою визначення рівня контролю БА та, відповідно, ефективності базисної терапії. Дослідження є простим, проводиться в домашніх умовах за допомогою пікфлуометра. Недоліками цього аналогу-способу є відсутність чіткої стандартизованої процедури дослідження, визначення тільки показника пікової швидкості видиху, проведення даного тесту чотири рази впродовж доби, що погіршує прихильність. Прототипом корисної моделі є спосіб діагностики рівня контролю БА за оцінкою бронхіальної гіперсприйнятливості при проведенні дилатаційної проби зі швидкодіючим селективним β2агоністом із визначенням показників об'єму форсованого видиху за 1 сек (ОФВ 1) та коефіцієнта, який вираховується діленням OФB1 на форсований життєвий об'єм легень (Ricci G. Not All Children with Under-Control Asthma are Controlled / G. Ricci, A. Dondi, E. Calamelli [et al.] // Open. Respir. Med. J. - 2008. - Vol. 2. - P. 1-6), який дозволяє ідентифікувати неконтрольований варіант БА з чутливістю 72,2 %, специфічністю 82,6 %, передбачуваною цінністю позитивного результату 60,5 % і негативного результату - 89,0 %; частка хибнопозитивних та хибнонегативних результатів становить 17,4 % та 27,8 % відповідно. Відношення 1 UA 95844 U 5 10 15 20 25 30 35 правдоподібності позитивного результату дорівнює 4,2, відношення правдоподібності негативного результату - 0,34. Недоліками прототипу-способу слід вважати недостатній рівень чутливості та передбачуваної цінності позитивного результату. В аналогах та прототипі способів діагностики рівня контролю БА дослідження проводилися в загальній когорті пацієнтів, хворих на бронхіальну астму, без урахування фенотипових особливостей. В основу корисної моделі поставлено задачу вдосконалити спосіб діагностики рівня контролю бронхіальної астми раннього початку в дітей шкільного віку з метою раціонального призначення базисного лікування та досягнення позитивного економічного ефекту. Поставлена задача вирішується тим, що в способі рівень контролю бронхіальної астми в дітей шкільного віку визначається шляхом оцінки клінічно-анамнестичних ознак за опитувальником ACT і гіперсприйнятливості бронхів до непрямих бронхопровокаційних чинників з обчисленням показнику лабільності бронхів, та при його значенні 0,3 ум.од. і менше ідентифікують контрольований перебіг бронхіальної астми, що є підставою для зменшення обсягу профілактичної терапії, а при досягненні наведеного критерію рівня 0,7 ум.од. обов'язковим є перегляд базисного лікування за принципом "сходинка угору". Спільними ознаками прототипу та корисної моделі є об'єктивне визначення контрольованого перебігу бронхіальної астми. Корисна модель відрізняється від прототипу тим, що діагностика рівня контролю хвороби заснована на виявленні гіперсприйнятливості дихальних шляхів при проведенні проб з дозованим фізичним навантаженням та швидкодіючим селективним β 2-бронхолітиком та подальшим розрахунком показнику лабільності дихальних шляхів (в прототипі рівень контролю визначається за оцінкою бронхіальної гіперсприйнятливості при проведення дилатаційної проби з β2-агоністом та обчисленню коефіцієнта, який вираховується діленням ОФВ1 на форсований життєвий об'єм легень). Спосіб здійснюють наступним чином. У дітей шкільного віку, які хворіють на БА раннього початку (маніфестація симптомів розпочалася після шести років) та впродовж останніх трьох місяців отримували протизапальну терапію, проводять анкетування за допомогою АСТ-тесту та спірометричне дослідження з визначенням вихідного рівня форсованого об'єму видиху на 1 сек, після проб з дозованим фізичним навантаженням та селективним β2-бронхолітиком. Вираховують показники: індекс бронхоспазму (ІБС), індекс бронходилатації (ІБД) та інтегральний показник лабільності бронхів (ПЛБ) згідно з формулами, запропонованими В.М. Сидельниковим та Л.О. Безруковим, 1985: ОФВ 1 в ихідний  ОФВ 1 після фізичного нав антаження ІБС   100 % , ОФВ 1 в ихідний ІБС  ОФВ 1 в ихідний  ОФВ 1 після фізичного нав антаження ОФВ 1 в ихідний  100 % , де ПЛБ  ІБС  ІБД де ІБС - індекс бронхоспазму; ОФВ 1 в ихідний - вихідний рівень форсованого об'єму видиху на 1 сек; 40 45 50 ОФВ 1 післяфізичного нав антаження - форсований об'єм видиху на 1 сек після проби з дозованим фізичним навантаженням; ІБД - індекс бронходилатації; ОФВ 1 післяінгаляції сальбу тамолу - форсований об'єм видиху на 1 сек після проби з швидкодіючим β2-агоністом; ПЛБ - показник лабільності бронхів. У подальшому визначають коефіцієнт контрольованості (КК) шляхом ділення показника лабільності бронхів на суму балів за АСТ-тестом: ПЛБ , КК  АСТ де КК - коефіцієнт контрольованості БА раннього початку; ПЛБ - показник лабільності бронхів; АСТ - сума балів за результатами опитувальника АСТ-тесту. Коефіцієнт контрольованості БА раннього початку, що дорівнює 0,3 ум.од. і нижче, дозволяє верифікувати контрольований перебіг хвороби відносно його неконтрольованого варіанту і має 2 UA 95844 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 чутливість 88,5 %, специфічністю 90,9 %, прогностичною цінністю позитивного результату 91,5 % та негативного результату 87,8 %, відношенням правдоподібності позитивного результату дорівнює 9,8, а негативного результату - 0,18. Посттестова ймовірність верифікації контрольованого перебігу бронхіальної астми при застосуванні даних критеріїв досягає 91,0 %. Коефіцієнт контрольованості фенотипу раннього початку бронхіальної астми, який дорівнює 0,7 ум.од. і більше, дозволяє діагностувати неконтрольований варіант захворювання із чутливістю 86,5 %, специфічністю 88,4 %, прогностичною цінністю позитивного результату 90,1 % та негативного результату 87,8 %, відношенням правдоподібності позитивного результату дорівнює 9,3, а негативного результату - 0,15. Посттестова ймовірність верифікації контрольованого перебігу бронхіальної астми при застосуванні даних критеріїв досягає 90,5 %. За умови, що коефіцієнт контрольованості дорівнює 0,3-0,7 ум.од., приймається рішення про частковий контроль бронхіальної астми, що потребує подальшого використання профілактичних препаратів зі збереженням обсягу терапії. Використання способу, що заявляється, можна проілюструвати наступними прикладами. Дитина Костянтин Л., 08.09.2003 р.н., знаходився на обстеженні в алергопульмонологічному відділенні КМУ "Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня" з 22.07.2013 р. по 31.07.2013 р. з діагнозом: Бронхіальна астма, змішана форма, персистувальний контрольований перебіг, тяжкого ступеня (медична карта стаціонарного хворого № 2141). З даних анамнезу хвороби відомо, що хворіє на бронхіальну астму з 2-річного віку. Упродовж року отримував препарат "Серетид", останні три місяці - в добовій дозі 250 мкг (за фліксотидом). За результатами анкетування за АСТ-тестом загальна сума становила 22 бала. Показник лабільності бронхів при проведенні спірометричного дослідження, що включало пробу з дозованим фізичним навантаженням та інгаляцією сальбутамолу, дорівнював 5,2 %. Коефіцієнт контрольованості бронхіальної астми становив 0,24 ум.од. Отже, при моніторингу рівня контролю БА у хлопчика підтверджено контрольований перебіг бронхіальної астми та рекомендовано зменшити базисну терапію препаратом "Серетид" до 125 мкг/д (за фліксотидом). Подальше спостереження впродовж 3-х місяців підтвердило, що зменшення обсягу профілактичного лікування не призвело до загострення чи втрати контролю над хворобою. Дитина Артем К., 12.12.2006 р.н., знаходився на обстеженні в алергопульмонологічному відділенні КМУ "Чернівецька обласна дитяча клінічна лікарня" з 24.04.2013 р. по 05.05.2013 р. з діагнозом: Бронхіальна астма, атопічна форма, тяжкий персистувальний перебіг (медична карта стаціонарного хворого № 1583). З даних анамнезу хвороби відомо, що перші епізоди бронхообструкції відмічалися у 18 місяців. З метою профілактики нападів захворювання отримував препарат "Фліксотид" в дозі 100 мкг/д. За результатами АСТ-тесту загальна сума становила 16 балів. Показник лабільності бронхів при проведенні спірометричного дослідження дорівнював 22,6 %. Коефіцієнт контрольованості бронхіальної астми становив 1,41 ум.од. Отже, при оцінці рівня контролю БА у хлопчика підтверджено неконтрольований перебіг бронхіальної астми та рекомендована терапія за принципом "сходинка догори". Призначений комбінований препарат "Серетид" у дозі 200 мкг на добу (за фліксотидом). Спостереження протягом 3-х місяців після виписки підтвердило ефективність призначеної терапії. Технічний результат. Спосіб діагностики рівня контролю бронхіальної астми раннього початку в дітей шкільного віку дозволяє удосконалити діагностичну тактику, має кращу специфічність, чутливість, передбачувану цінність позитивного та негативного результату, відношення правдоподібності позитивного результату та вищу посттестову ймовірність. Все це дає підстави вважати, що спосіб, який заявляється, дозволяє краще виявляти контрольований та неконтрольований перебіг бронхіальної астми в дітей із фенотипом раннього початку захворювання і, завдяки цьому, індивідуалізовано призначати подальшу терапію, що дозволить оптимізувати лікувальну тактику і, таким чином, досягти позитивного економічного ефекту. Використання способу діагностики, що заявляється, дозволяє підвищити інформативність клінічно-інструментальних методів обстеження пацієнтів, хворих на бронхіальну астму, шляхом виявлення контрольованого та неконтрольованого варіанту бронхіальної астми в дітей, а також оптимізувати призначення базисної профілактичної терапії. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб діагностики рівня контролю бронхіальної астми раннього початку в дітей шкільного віку шляхом оцінки клінічно-анамнестичних характеристик і дослідження спірографічних показників, який відрізняється тим, що визначають коефіцієнт контрольованості бронхіальної астми як відношення показника лабільності бронхів, яка характеризує гіперсприйнятливість бронхів, до 3 UA 95844 U 5 суми балів за результатами опитувальника "АСТ-тест" і при коефіцієнті контрольованості бронхіальної астми, який дорівнює 0,3 ум.од. і нижче, верифікують контрольований перебіг захворювання, а при коефіцієнті контрольованості, який дорівнює 0,7 ум.од. і більше, діагностують неконтрольований варіант бронхіальної астми та відповідно оптимізують базисну профілактичну терапію. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4