Спосіб виміру рівня знань учнів при комп’ютерному тестуванні

Спосіб виміру рівня знань учнів при комп'ютерному тестуванні, що включає введення матеріалу для тестування за допомогою блока подачі матеріалу, визначення величини оцінки блоком форму 3 31.01.2003; опубл. 17.11.2003, Бюл. № 11, 2003 р. - 5 с: іл. 2]. Недоліком способу є похибка виміру знань, яка виникає внаслідок відсутності урахування залежності величини сигналу оцінки від ступеня зв'язку між значеннями величин сигналів, пропорційних відповідно нормативному та фактично витраченому часу на кожну відповідь та, як наслідок, високої вірогідності вгадування правильних відповідей. Задачею винаходу є удосконалення способу виміру рівня знань учнів при комп'ютерному тестуванні, в якому шляхом введення нових технологічних операцій та параметрів досягається підвищення точності та достовірності обробки інформації, за рахунок чого забезпечується розширення області його застосування, оскільки сприяє підвищенню якості підготовки учнів. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб виміру рівня знань учнів при комп'ютерному тестуванні включає введення матеріалу для тестування за допомогою блока подачі матеріалу, визначення величини оцінки блоком формування оцінки як суми всіх балів за вірну відповідь на дане питання та значення, пропорційного заданій нормі часу для даного питання та часу, фактично витраченому на підготовку. Перед проведенням тестування за допомогою блока пам’яті та блока обліку часу визначають нормативний час, який витрачають на відповіді учні в контрольній групі, та за допомогою блоків кореляції задають величину коефіцієнта кореляції як залежності між значеннями величин, пропорційних відповідно нормативному та фактично витраченому часу на кожну відповідь. Матеріал для тестування подають як групу питань з можливістю довільного вибирання чергового запитання, а рівень знань учнів визначають шляхом коригування отриманої величини оцінки в залежності від результатів порівняння за допомогою блока порівняння величини фактичного та заданого коефіцієнтів кореляції. Технічним результатом заявленого способу є підвищення точності та достовірності обробки інформації, за рахунок чого забезпечується розширення області застосування способу виміру рівня знань учнів при комп'ютерному тестуванні, оскільки сприяє підвищенню достовірності результатів контролю знань та підвищенню якості підготовки учнів. На фігурі 1 наведена функціональна схема виміру рівня знань учнів у процесі комп'ютерного тестування, де: 1 - блок задавання величини встановленого коефіцієнта кореляції; 2 - блок подачі матеріалу для тестування; 3 - блок визначення величини фактичного сигналу коефіцієнту кореляції; 4 - блок формування оцінки виміру знань. Блоки 1-4 реалізовані по типу IBM-стандарту з використанням стандартних процесорів, постійних пристроїв, що запам'ятовують, а також пристроїв вводу та виводу інформації таких як монітор, принтер, сканер і т. д. Вихід блока 1 з'єднаний із відповідним входом блока 4, на інші входи якого підключені єдиний вихід блока 3 та один із виходів 97149 4 блока 2. Решта виходів блока 2 з'єднані із відповідними входами блока 3. Тут та далі під поняттям сигнал приймається біт-послідовний цифровий потік, що несе інформацію про хід та результати тестування. Наприклад, сигнал оцінки, сигнал коефіцієнта кореляції, сигнал часу. Електричні параметрі таких сигналів відповідають стандартам обміну інформацією в персональних комп'ютерах серії IBM згідно з суттю та назвою заявленого винаходу. Запропонований спосіб виміру рівня знань учнів реалізується наступним чином: 1. У блоці задавання коефіцієнта кореляції (блок 1) задається величина сигналу встановленого коефіцієнта кореляції Kе як залежності значень величин сигналів, пропорційних відповідно нормативному та фактично витраченому часу на кожну відповідь. Значення коефіцієнта кореляції може задаватися у вигляді сигналів величини порогового значення Kе або нормованих ділянок його значень та є результатом обробки та аналізу статистичного матеріалу по результатам тестування достатньої з точки зору показності вибірки кількості груп учнів. 2. У блоці 2 формується матеріал для тестування як одночасне подання усіх питань (не менш 20) з можливістю довільного вибирання чергового питання для відповіді. Саме вільна навігація по запитаннях, а також надання учню можливості повторного вибору питання та виправлення результату відповіді є гарантією прозорості та демократичності процесу тестування, і, як наслідок, фактором підвищення достовірності та об'єктивності отриманого результату оцінки знань з урахування показників фактичного та нормативного часу, витраченого на кожну правильну відповідь. 3. У блоці 3 за сигналами Xі,Yі визначається значення фактичного сигналу коефіцієнта кореляції Kі(Xі,Yі), який свідчить про залежність між послідовностями сигналів часу, фактично витраченого на підготовку відповіді Xі, та встановленої на відповідь норми часу Yі, та одержується за співвідношенням: n    i i, Yi    i    Yi  Y / n  x  y , i1 де , Y сигнали середнього значення послідовності відповідно сигналів часу, фактично витраченого на підготовку відповіді Χі, та встановленої на відповідь норми часу Yi; 2 ,2 - дисперсії послідовності відx y повідно сигналів часу, фактично витраченого на підготовку відповіді Хi, та встановленої на відповідь норми часу Yi; n - число відповідей, даних учнем. 4. У блоці формування оцінки виміру знань (блок 4) одержується величина сигналу оцінки результату тестування SОЦІ як сума всіх сигналів SНБі, кожний з яких пропорційний нормі балів за вірну відповідь на дане питання та значенню сигналу, пропорційному заданій нормі часу для даного питання та часу, фактично витраченому на підготовку у залежності від результату порівняння величин фактичного сигналу коефіцієнта кореляції Kі(Xі,Yі) та сигналу встановленого коефіцієнта кореляції Kе. 5 На фігурі 2 наведена функціональна схема прикладу практичної реалізації запропонованого способу виміру рівня знань учнів для комп'ютерного тестування, де: 1 - блок задавання величини встановленого коефіцієнта кореляції; 2 - блок подачі матеріалу для тестування; 3 - блок визначення величини фактичного сигналу коефіцієнта кореляції; 4 - блок пам'яті числового ряду нормативних часів відповідей; 5 - блок пам'яті числового ряду фактичних часів відповідей; 6 - блок обліку часу; 7 - перший блок множення; 8 - суматор; 9 - другий блок множення; 10 - блок порівняння; 11 - комутатор; 12 - блок округлення. Для реалізації блоків 1-12 використовуються стандартні цифрові блоки суматора, корелятора, комутатора, пам'яті, тактового генератора та дисплея із контролером. Вихід блока 1 підключений на відповідний вхід блока 10. На інші два входи блока 10 відповідно підключені єдиний вихід блока 5 та один з виходів блока 4, решта виходів якого та виходи блока 3 з'єднані з відповідними входами блока 5. Виходи блока 2 зв'язані з відповідними єдиними входами блоків 3, 4, 5, 7 та декількома входами блоків 6 та 8. На інші входи блока 8 підключені відповідні виходи блока 7, один із входів якого також з'єднаний із виходом блока 6. Виходи блока 8 підключені на відповідні входи блока 9 та 11, входи якого також зв'язані із єдиними виходами блоків 9 та 10. Вихід блока 11 підключений на відповідний вхід блока 12. Згідно з фігурою 2 спосіб визначення величини сигналу оцінки рівня знань учнів реалізується наступним чином: 1. У блоці задавання коефіцієнта кореляції (блок 1) формується сигнал нормованих ділянок його значень Kе. Величина сигналу коефіцієнта кореляції Kе, що відповідає значенням нормованої ділянки коефіцієнта Kі(Xі,Yі)