Гомеопатичний лікарський засіб для лікування ожиріння, цукрового діабету і захворювань з порушенням толерантності до глюкози

Реферат: Препарат для перорального лікування ожиріння, цукрового діабету та інших захворювань, що супроводжуються порушенням толерантності до глюкози, містить антитіла до бета-субодиниці рецептора інсуліну в активованій формі, отриманій шляхом багатократного послідовного розведення і зовнішньої дії за гомеопатичною технологією. UA 98621 C2 (12) UA 98621 C2 UA 98621 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід відноситься до області медицини і може бути використаний для ефективного лікування і профілактики ожиріння, цукрового діабету та інших захворювань, що супроводжуються порушенням толерантності до глюкози. З рівня техніки відомий лікарський засіб для лікування ожиріння, цукрового діабету та інших захворювань, що супроводжуються порушенням толерантності до глюкози (див., наприклад, Регистр лекарственных средств Росии "Энциклопедия лекарств", 14 изд., Москва, РЛС, 2006, с. 223-226, с. 329-332, с. 510, с. 731). Проте застосування таких препаратів не дає стійкого ефекту, зокрема у зв'язку з розвитком толерантності до них, а також може супроводжуватися побічними ефектами. Відомий також спосіб отримання твердої оральної форми лікарського препарату, який включає пресування сухих подрібнених компонентів, що містять речовину і фармацевтично прийнятні добавки, що діє (RU 2203054 С2, А61К9/20, 2003). Проте даний спосіб не прийнятний для приготування лікарських препаратів на основі антитіл, оскільки для забезпечення біодоступності їх готують в рідкій лікарській формі для ін'єкцій і вводять в організм парентерально. Винахід направлений на створення ефективного препарату на основі антитіл для перорального лікування ожиріння, цукрового діабету та інших захворювань, що супроводжуються порушенням толерантності до глюкози, без побічних ефектів, і способу його отримання в твердій лікарській формі. Рішення поставленої задачі забезпечується тим, що лікарський засіб для перорального лікування цукрового діабету та інших захворювань, що супроводжуються порушенням толерантності до глюкози, згідно винаходу, містить антитіла до бета-субодиниці рецептора інсуліну в активованій формі, отриманій шляхом багатократного послідовного розведення і зовнішньої дії за гомеопатичною технологією. При цьому лікарський засіб містить моноклональні, поліклональні, рекомбинантні, імунні або природні антитіла до бета-субодиниці рецептора інсуліну в активованій формі. Крім того, лікарський засіб містить суміш різних гомеопатичних розведень антитіла до бетасубодиниці рецептора інсуліну в активованій формі. Рішення поставленої задачі забезпечується також тим, що спосіб отримання твердої лікарської форми для пероральної терапії цукрового діабету та інших захворювань, що супроводжуються порушенням толерантності до глюкози, згідно винаходу, включає змішування ефективної кількості носія, окропленого у псевдозрідженому шарі водно-спиртовим розведенням антитіл в активованій формі до бета-субодиниці рецептора інсуліну, приготованій шляхом поєднання багатократного послідовного розведення - зниження концентрації антитіл і зовнішньої дії за гомеопатичною технологією, і висушеного при температурі не вище 35 °C, з фармацевтично прийнятними добавками і подальше таблетування суміші прямим сухим пресуванням. При цьому в способі отримання твердої лікарської форми в якості носія використовують лактозу з розміром частинок від 150 до 250 мкм. Експериментально підтверджено, що перорально введене в організм лікарський засіб, приготований шляхом багатократного послідовного розведення і зовнішньої дії, переважно за гомеопатичною технологією, антитіл до бета-субодиниці рецептора інсуліну, надає модифікуючу дію на фізіологічні процеси, опосередувані бета-субодиницею рецептора інсуліну, переважно, на порушення обміну глюкози, характерні для ожиріння, цукрового діабету і тому подібне, що і визначає терапевтичну ефективність заявленого засобу. Приготованим відповідно до винаходу лікарським засобом є новий фармакологічний препарат на основі антитіл, який характеризується наявністю специфічної фармакологічної активності, високою ефективністю; відсутністю побічних ефектів; екологічною чистотою і низькою собівартістю. Лікарський препарат готують таким чином. Фрагмент бета-субодиниці рецептора інсуліну людини (номер P06213 в базі даних білкових : послідовностей Swissprot, http://www.ncbi.nlm.nih.gov/entrez/viewer.fcgi?db =protein&val=33 112647) не менш 3-х амінокислотних залишків, переважно C-кінцевий фрагмент ак. 1366-1382 (GGKKNGRILTLPRSNPS), використовують як імуноген для імунізації лабораторних тварин з метою отримання поліклональних імунних антитіл, або в гибридомній технології для отримання рекомбинантных моноклональних і поліклональних антитіл. Отримані антитіла очищають методом аффінної хроматографії. Як імуноген може бути також використана суміш різних фрагментів. Методика отримання імунних і моноклональних антитіл описана, наприклад, в книзі: Иммунологические методы/ под ред. Г.Фримеля, M., Медицина, 1987, с.9-33. 1 UA 98621 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Методика отримання природних антитіл описана, наприклад, в кн. Естественные антитела к низкомолекулярным соединениям. М.А.Мягкова. M., МГУЛ, 2001 (ISBN 5-8135-0058-8), с.70-114. Методика отримання рекомбинантных антитіл описана, наприклад, в статті Laffly E., Sodoyer R. Hum. Antibodies. Monoclonal and recombinant antibodies, 30 years after.-2005-Vol. 14. - N 1-2. P.33-55. Виділені антитіла послідовно багато разів розводять снижают концентрацію і піддають зовнішньому, зазвичай механічному, дії, наприклад, за гомеопатичною технологією потенціювання (див. Гомеопатические лекарственные средства. Руководство по описанию и изготовлению, В. Швабе, Москва, 1967, с. 12-38 або Г. Келлер, Гомеопатия, M. "Медицина" 2000, ч. 1, с. 37 - 40). При цьому проводять рівномірне зменшення концентрації шляхом послідовного розведення 1 об'ємної частини початкової субстанції (антитіл) в 9 об'ємних частинах (для десяткового розведення D) або в 99 об'ємних частинах (для сотенного розведення C) або в 999 об'ємних частинах (для тисячного розведення) нейтрального розчинника - дистильованої води і/або 70 % етилового спирту з багатократним вертикальним струшуванням кожного отриманого розведення і використанням, переважно, окремих ємкостей для кожного подальшого розведення до отримання необхідного розведення. Зовнішню обробку в процесі зменшення концентрації також можна здійснювати ультразвуком, електромагнітною або іншою фізичною дією. Для підвищення лікувального ефекту препарату може використовуватися суміш різних гомеопатичних розведень. Отримане розведення у вигляді водного або спиртного розчину може бути використане як рідка лікарська форма для перорального введення в організм (у вигляді крапель), або для подальшого приготування твердої оральної форми. На етапі отримання твердої лікарської форми для пероральної терапії в установці киплячого шару, наприклад, типу "Huttlin Pilotlab" виробництва компанії Huttlin GMBH, проводять зрошування гранул нейтральної речовини - лактози (молочного цукру), що вводяться в псевдозріджений шар, з розміром частинок 150  250 мкм приготованим за описаною вище технологією водно-спиртним розведенням (переважно, сотенним) активованої форми антитіл до бета-субодиниці рецептора інсуліну з одночасною сушкою при температурі не вище 35 C. Розрахункову кількість приготованої "насиченої" лактози завантажують в змішувач і змішують з мікрокристалічною целюлозою, що вводиться в кількості 10,0  15,0 мас. % від загальної маси завантаження. Потім в суміш додають "ненасичену" лактозу (при необхідності для зниження вартості і деякого спрощення і прискорення технологічного процесу без зниження ефективності лікувальної дії за рахунок зменшення вмісту в пігулці фармацевтичної субстанції: водно - спиртового розведення активованої форми антитіл) в кількості 30  80 мас. % від загальної маси завантаження і стеарат магнію в кількості 0,8  1,2 мас. % від загальної маси завантаження, і рівномірно перемішують. Отриману суху гомогенну суміш направляють в таблетувальну машину, наприклад, таблет прес Korsch-XL 400, для формування круглих пігулок прямим сухим пресуванням масою 150  500 міліграм. Приклад 1. У пацієнта К., 62 року, ожиріння III ступеня (IMT 36), тривало страждаючого инсулиннезалежним цукровим діабетом. Приймає цукрознижуючі препарати (у останніх 6 місяців глібенкламід в дозі 10 мг/сут). На тлі прийому глібенкламіду періодично розвинулася гіпоглікемія, пацієнт скаржився на головний біль, запаморочення та ін. У комбінації з глібенкламідом призначений прийом поліклональних кролячих антитіл до бета-субодиниці рецептора інсуліну (суміш гомеопатичних розведень С12+С30+С200) по 5 крапель per os 2 рази на добу. За 4 тижні лікування не було зафіксовано жодного випадку гіпоглікемії, нормалізувалася толерантність до глюкози. Через 1,5 місяця лікування пацієнт припинив прийом глібенкламіду, рівень глюкози крові в нормі. Індекс маси тіла знизився до 33. Рекомендовано продовжити лікування препаратом на основі антитіл. Приклад 2. Пацієнт M., 46 років, звернувся зі скаргами на підвищену стомлюваність. При обстеженні виявлено ожиріння 2 й ступеня. Призначено: по 1 пігулці, "насиченій" потенційованими антитілами - гомеопатичним розведенням С30 моноклональних антитіл до бета-субодиниці рецептора інсуліну, - 3 рази на день. Прийом препарату дозволив за б тижнів понизити вагу пацієнта на 7 %. і підвищити толерантність до фізичного навантаження. Приклад 3. Пацієнтка K., 36 років, звернулася зі скаргами на безсоння, збільшення споживання їжі, задишку. При обстеженні зареєстровано ожиріння 3-го ступеня, індекс маси тіла 41 кг/м. Прийом 2 UA 98621 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 таблетованої форми препарату, що містить антитіла до бета-субодиниці рецептора інсуліну (суміш гомеопатичних розведень С12+С30+С200), - по 2 пігулки 2 рази на день - дозволив за 4 тижні нормалізувати апетит і понизити IMT до 36 кг/м. Приклад 4. Пацієнт Д., 43 років, проходив курс лікування з приводу ожиріння. Звернувся зі скаргами на неефективність дієтотерапії. Призначення препарату, що містить антитіла до бета-субодиниці рецетора інсуліну в гомеопатичному розведенні C200 по 1 пігулці 4 рази на день дозволило понизити вагу пацієнта на 10 % за 5 тижнів лікування. Приклад 5. Антидіабетичну активність водного розчину препарату активованої форми кролячих поліклональних антитіл до бета-субодиниці рецептора інсуліну (суміш гомеопатичних розведень С12+С30+С200) досліджували на моделі стрептозотоцин-індукованого діабету у безпородних щурів-самців. Препарат вводили внутрішньошлунково в дозі 2,5 мл/кг на щура протягом 50 днів. Як препарати порівняння використовували інсулін ("Актрапід" HM п/к в дозі 12 ед/кг в добу) і глібенкламід (MP Biomedical в дозі 8 міліграм/кг в добу per os). B результаті виявлена достовірна гіпоглікемічна активність вказаного препарату, що перевищує активність препаратів порівняння. Вже на 7 день лікування достовірно знизився рівень глюкози крові, глюкози сечі, нормалізувалася толерантність до глюкози. На 14 день дані показники практично досягли нормальних значень. Ефект препарату зберігався все 50 днів лікування. Введення інсуліну і глібенкламіду різною мірою надавало антидіабетичний ефект на вищезгадані показники, проте вираженість ефекту була достовірно нижче, ніж в групі тварин, одержуючих активовану форму антитіл до бета-субодиниці рецептора інсуліну. Приклад 6. Пацієнт M., 15 років, діагноз "цукровий діабет 1 типу", тривалість захворювання 7 років. У зв'язку із зниженням ефективності інсулінотерапії (препарати інсуліну прологованої дії) призначено: активована форма моноклональних мишачих антитіл до бета-субодиниці рецептора інсуліну людини (суміш гомеопатичних розведень С12+С30+С200) - по 1 пігулці для розсмоктування в роті 2 рази на добу. Через 2 тижні лікування істотно підвищилася ефективність інсулінотерапії, внаслідок чого доза інсуліну була понижена з 0,5 ед/кг/сут до 0,3 ед/кг/сут. Надалі (через 3 місяці), дозу інсуліну, що вводиться, вдалося понизити до 0,1 ед/кг/сут. Приклад 7. Хвора C, 53 року, IMT 30, страждаюча інсулінонезалежним цукровим діабетом протягом 8 років, синдром діабетичної стопи, рік тому ампутований великий палець правої ноги. Звернулася до лікаря з скаргами на виразки, що не гояться протягом 1,5 місяців, на правій нозі в області ампутованого пальця. Пацієнтці призначений прийом кролячих поліклональних антитіл до бета субодиниці рецептора інсуліну людини (суміш гомеопатичних розведень D6+C30+C50) по 1 пігулці для розсмоктування в роті 1 раз на добу. Через 3 тижні після початку лікування зафіксоване загоєння виразкового процесу, знизилася толерантність до інсуліну, була зменшена доза інсуліну, що вводився. Пацієнтка продовжила прийом препарату протягом 3 місяців, в результаті вдалося стабілізувати глікемію, пацієнтка відзначила значне зниження ваги (IMT знизився до 28). Приклад 8. Хворий З., 72 років, звернувся з приводу субкомпенсованого інсулінонезалежного цукрового діабету. Призначений прийом рекомбінантних людських антитіл до бета-субодиниці рецептора інсуліну людини в гомеопатичному розведенні С30 по 1 пігулці для перорального прийому 3 рази на день. Через 7 днів після початку лікування зменшилася гіперглікемія, через 2 тижні рівень глюкози нормалізувався, підвищилася толерантність до фізичного навантаження. Приклад 9. Пацієнтка Д., 8 років, з 5 років хвора на цукровий діабет І типу. Перебіг діабету швидкопрогресуючий. Під час вступу глікемія 20 ммоль/л, отримувала людський рекомбінантний інсулін в дозі 30 ед в добу. Запропонований прийом поліклональних кролячих антитіл до Скінцевого фрагменту бета-субодиниці рецептора інсуліну (суміш гомеопатичних розведень С12+С30+С200) по 2 пігулці для розсмоктування в роті 2 рази на добу, введення інсуліну продовжували в незмінній дозі. Через 3 доби лікування глікемія знизилася до 15,5 ммоль/л, через 2 тижні лікування рівень глюкози крові нормалізувався і залишався стабільним. Досягнуте поліпшення дозволило понизити дозу інсуліну через 3 місяці від початку лікування до 10 ед в добу. Рекомендовано продовжити лікування. Приклад 10. 3 UA 98621 C2 5 Хвора А., 51 рік, тривалий час спостерігається ендокринологом з приводу декомпенсованого цукрового діабету І типу з проявами діабетичної нефропатії, нейропатії, уражень шкіри і ретинопатії. На додаток до інсулінотерапії призначений прийом надмалих доз козиних поліклональних антитіл до бета субодиниці рецептора інсуліну людини (суміш гомеопатичних розведень С12+С30+С200) по 1 пігулці для розсмоктування в роті 3 рази на день. Через 2 тижні значно знизилося шкірне свербіння, зменшилася протеїнурія (з 0,4 г/л до 0,1 г/л), практично зажили шкірні виразки на ногах. Пацієнтка відзначила поліпшення самопочуття, зменшення задишки, підвищення працездатності. Рекомендовано продовжити лікування з метою зниження дози інсуліну, що вводиться. 10 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 15 20 25 30 35 40 1. Лікарський засіб для перорального лікування ожиріння, цукрового діабету та інших захворювань, що супроводжуються порушенням толерантності до глюкози, який відрізняється тим, що містить антитіла до бета-субодиниці рецептора інсуліну в активованій формі, отриманій шляхом багатократного послідовного розведення і зовнішньої дії за гомеопатичною технологією. 2. Лікарський засіб за п. 1, який відрізняється тим, що містить моноклональні, поліклональні, рекомбінантні, імунні або природні антитіла до бета-субодиниці рецептора інсуліну в активованій формі, отриманій шляхом багаторазового вертикального струшування кожного отриманого розведення за гомеопатичною технологією. 3. Лікарський засіб за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що містить суміш різних, переважно сотенних гомеопатичних розведень антитіла до бета-субодиниці рецептора інсуліну в активованій формі. 4. Лікарський засіб за п. 1 або 2, який відрізняється тим, що містить суміш сотенних гомеопатичних розведень, переважно С12+С30+С200, антитіла до бета-субодиниці рецептора інсуліну в активованій формі. 5. Спосіб отримання твердої лікарської форми для перорального лікування ожиріння, цукрового діабету та інших захворювань, що супроводжуються порушенням толерантності до глюкози, який відрізняється тим, що включає змішування ефективної кількості носія, насиченого шляхом окроплення у псевдозрідженому шарі водно-спиртовим розведенням антитіл до бетасубодиниці рецептора інсуліну в активованій формі, приготованій шляхом поєднання багатократного послідовного розведення - зниження концентрації антитіл, і зовнішньої дії за гомеопатичною технологією, і висушеного при температурі не вище 35 °С, з фармацевтично прийнятними добавками і подальше таблетування суміші прямим сухим пресуванням. 6. Спосіб отримання твердої лікарської форми за п. 5, який відрізняється тим, що як носій використовують насичену лактозу з розміром частинок від 150 до 250 мкм. 7. Спосіб отримання твердої лікарської форми за п. 5, який відрізняється тим, що як фармацевтично прийнятні добавки використовують насичену лактозу, мікрокристалічну целюлозу та стеарат магнію. Комп’ютерна верстка Л. Купенко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4