Спосіб професора гриня для оздоровлення людини шляхом створення позитивного емоційного фону

Реферат: Винахід належить до медицини, зокрема до способів безмедикаментозного відновлення психофізичного стану людини і поліпшення функцій його організму. UA 102406 C2 (12) UA 102406 C2 UA 102406 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід належить до медицини, конкретніше до способів безмедикаментозного відновлення психофізичного стану людини і поліпшення функцій його організму, і може бути використаний для корекції психологічного стану людини з подальшим виробленням необхідності самостійного постійного контролю і поліпшення свого емоційного фону. Відомий спосіб зміни психофізичного стану людини включає попередній відбір тих, що навчаються, з первинним імпульсом до самозмінення, стимулювання в процесі всього навчання прагнення їх до самозмінення, роблячи його свідомим і формування у них навику звільнення від несвідомого опору до самозмінення, навчання умінню штучного створення максимального позитивного емоційного настрою, формуванню в ньому уявного образу "молодості, краси, здоров'я і успіху" - образу своєї "досконалості" і умінню закріплення створеного ними образу і настрою в своїх фізичних відчуттях, формування у тих, що навчаються, навику входження в образ "досконалості" для вирішення виникаючих перед ними життєвих задач і реалізації своїх потенційних можливостей (патент Російської Федерації Норбекова М. С. на винахід № 2240719, МПК А61В 5/00, 2004 p.). Є відомий спосіб корекції функціонального стану людини, при якому вивчають особу респондента, його особливості, пояснюючи, що причиною порушень у функціональному стані є неадекватне відношення респондента до конкретних людей, груп людей, ситуацій і до себе і для успішної корекції необхідно оцінити своє відношення до себе і навколишнього світу, далі на циклі семінарів, що проводяться, формують навики бачення себе з боку управління своєю поведінкою, моделюють життєву ситуацію, пропонують респонденту висловити декілька точок зору на неї від позитивної до негативної і навчають сприймати цю ситуацію з погляду найбільшого психологічного комфорту, в процесі занять оцінюють різні життєві ситуації так само до вироблення такої методології оцінки ситуації, при якій респондент автоматично перестає бачити в будь-якій з ситуацій негативні сторони, а бачить прийнятний для нього вихід зі стану, що створився (патент Російської Федерації Назирової Н. І. на винахід № 2177336, МПК А61В 21/00, 2001 p.). Є відомий спосіб оздоровлення людини шляхом корекції психологічного стану, включаючий психоаналіз з виявленням психотравмуючих чинників і подальшою психотерапевтичною дією, при цьому корекцію проводять в три етапи, на кожному з яких використовують прийоми введення пацієнта в стан зміненої свідомості, при цьому на першому етапі виявляються негативні події і образи в житті пацієнта і за допомогою аутогетеросугестивної дії добиваються явного для пацієнта зниження емоційного і детального забарвлення їх відтворення в пам'яті, далі на другому етапі під контролем лікаря-психотерапевта шляхом повторних аутотренувань пацієнта з аналізом сенсорних відчуттів навчають його навику співвідношення цих відчуттів з фактом підтвердження правильності пропонованої інформації, при цьому переконують пацієнта у тому, що у нього розвинулася здатність інтуїтивного передбачення, що є ключем вибору правильного рішення в будь-якій ситуації, а на третьому етапі пацієнту пропонують у ряді конкретних скрутних ситуацій за допомогою придбаного навику самостійно вибрати модель поведінки, при цьому заздалегідь навіюють обов'язковість досягнення успіху, простежують його дійсне досягнення і при позитивному результаті курс лікування закінчується (патент Російської Федерації Чичваріна О. Б. на винахід № 2096046, МПК А61В 21/00, 2001 p.). Проте відомі способи здійснюються переважно під керівництвом лікаря-психотерапевта. Після проходження курсу навчання або лікування одержані навики і результати нерідко поступово втрачаються, виникає необхідність проведення повторного курсу, що в результаті приводить людину до розчарування, втрати упевненості в собі і довіри до ефективності способу. Крім того, відомі способи вимагають значних витрат часу і коштів. Є відомий спосіб оздоровлення людини шляхом створення позитивного емоційного фону, який включає об'єктивізацію уявлень людини про своє місце в суспільстві, дослідження особливостей людини, зокрема рівня її емоційної нестійкості, навчання раціональному реагуванню на несприятливі життєві ситуації і незадоволення своїх потреб, стимулювання в процесі певного часу прагнення людини до самозмінення шляхом застосування штучно нав'язаної (примусової) правильної поведінки (Эллис А., Драйден У. Практика рациональноэмоциональной поведенческой терапии, СПб, : Изд-во "Мова", 2002, прототип). Проте відомий спосіб має ті ж недоліки, що і аналоги, тобто здійснюється переважно під керівництвом лікаря-психотерапевта. По завершенні оздоровлення одержані результати нерідко поступово втрачаються людиною, виникає необхідність проведення повторного курсу, що у результаті також приводить людину до розчарування, втрати упевненості в собі і довіри до ефективності способу. Крім того, відомий спосіб не враховує багато важливих особливостей людини, а тільки рівень емоційної нестійкості. Нарешті, примусова правильна поведінка є 1 UA 102406 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 недостатньо ефективною через відсутність обов'язкового самостійного щоденного контролю за її якістю впродовж місяців і років. Задачею винаходу є удосконалення відомого способу оздоровлення людини шляхом застосування таких операцій, в такій послідовності і із застосуванням таких засобів, які б забезпечили ефективніше оздоровлення і не тільки під керівництвом лікаря-психотерапевта, але переважно або тільки самостійно так, щоб оздоровлення не припинялося після досягнення певних результатів, перетворилося на природну бажану і приємну потребу. Ще однією задачею винаходу є зниження витрат на оздоровлення. Поставлена задача розв'язується таким чином. У відомому способі, який включає дослідження особливостей людини, зокрема рівня емоційної нестійкості, навчання раціональному реагуванню на несприятливі життєві ситуації і незадоволення своїх потреб, застосування примусової правильної поведінки, відповідно до винаходу, спосіб здійснюється людиною самостійно за допомогою комп'ютерних технологій, інструкцій, методичних матеріалів і/або шляхом спілкування з лікарем і спочатку людина знайомиться з основами формування емоцій і поведінки відповідно до життєвих ситуацій, з життєвими установками, орієнтованими на самовдосконалення і самовіддачу, потім визначає ступінь вираженості найбільш важливих індивідуальних особливостей своєї особи, і після цього з урахуванням цих визначень тривалий час примушує себе до здійснення дій, спрямованих на самовдосконалення і самовіддачу для досягнення максимального ступеня вираженості найважливіших особливостей своєї особи, оцінює ці дії і по результатах оцінок змінює інтенсивність згаданих дій. В кращому варіанті реалізації винаходу при визначенні ступеня вираженості найбільш важливих індивідуальних особливостей своєї особи людина визначає ступінь вираженості емоційної стійкості, відповідальності, доброзичливості і прагнення до отримання нових знань. Крім того, ступінь вираженості найважливіших особливостей своєї особи людина визначає по п'ятибальній шкалі, в якій "5 балів" відповідає максимальній вираженості прояву показника. Результати дій для досягнення максимального ступеня вираженості найважливіших особливостей своєї особи людина оцінює по п'ятибальній шкалі, в якій максимальна оцінка "5" може бути отримана у разі виконання дій при мінімальному згаданому ступені вираженості тої чи іншої з чотирьох найбільш важливих індивідуальних особливостей своєї особи, визначає кожний день арифметичну суму чотирьох реальних і максимальних щоденних оцінок, потім кожний місяць арифметичну суму чотирьох реальних і максимальних оцінок за місяць, порівнює їх між собою і, якщо арифметична сума чотирьох реальних оцінок за місяць складе менше половини суми зазначених чотирьох максимальних оцінок за місяць, збільшує свої зусилля по здійсненню дій, направлених на самовдосконалення і самовіддачу. Спосіб людина здійснює протягом від 1 до 24 місяців або протягом всього життя. Спосіб реалізують таким чином. Оздоровлення здійснюється людиною самостійно як за допомогою комп'ютерних технологій, наприклад, за допомогою ПК і спеціально розробленої комп'ютерної програми, за допомогою докладної інструкції на папері, так і в ході бесіди з лікарем-психотерапевтом. Спочатку людина знайомиться з основами формування емоцій і правилами поведінки, зокрема примусової поведінки, спрямованої на самовдосконалення і самовіддачу, правилами раціонального реагування на несприятливі життєві ситуації, знайомиться з життєвими установками, орієнтованими на самовдосконалення і самовіддачу. На цій стадії людина знайомиться з механізмом формування емоцій і поведінки залежно від характеру життєвих ситуацій. Навчання правилам раціонального реагування на несприятливі життєві ситуації необхідне для того, щоб в подальшому в ході примусової поведінки людина могла запобігати проявам емоційної нестійкості. Навчання життєвим установкам, орієнтованим на самовдосконалення і самовіддачу, необхідне для того, щоб в подальшому в ході примусової поведінки людина могла підвищувати рівень відповідальності, доброзичливості, а також прагнення до отримання нових знань. Навчання завершується визначенням якості засвоєння матеріалу і вважається пройденим тільки після досягнення високого рівня якості засвоєння матеріалу. Після проходження навчання людина досліджує ступінь вираженості найважливіших особливостей своєї особи: емоційної стійкості, відповідальності, доброзичливості і прагнення до отримання нових знань. Ступінь вираженості найважливіших особливостей своєї особи людина визначає за п'ятибальною шкалою, в якій "5 балів" говорить про те, що особливість виражена сильно, "4 бали" - вище середнього рівня, "3 бали" - середній рівень, "2 бали" - нижче середнього рівня, "1 бал" - слабо. Потім з урахуванням цих досліджень людина контролює свою поведінку і протягом дня прагне (примушує себе) здійснювати дії, направлені на самовдосконалення і самовіддачу прагнучи розвинути слабо розвинені (виражені) особливості своєї особи. Ключовою складовою примусових дій, спрямованих на самовдосконалення і 2 UA 102406 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 самовіддачу є максимальна щоденна оцінка, якої може досягти людина, якщо поводитиметься так, як би вона поводилась, якби важливі особливості її особи були виражені сильно. При цьому, чим менше у людини виражена та або інша важлива особливість особи, тим більше високу оцінку вона може одержати, якщо протягом дня поводитиметься так, як би вона поводився, якби ця особливість була у неї виражена сильно. Якщо важлива особливість особи виражена слабо, то вона може одержати оцінку "5", якщо виражена нижче середнього рівня оцінку "4", якщо середнього рівня - оцінку "3", якщо вище середнього рівня - оцінку "2", якщо виражена сильно - оцінку "1". Максимальна щоденна оцінка є арифметичною сумою чотирьох оцінок, які людина може одержати, якщо протягом дня вона поводитиметься так, як вона би поводилась, якби всі чотири особливості були виражені у неї сильно. Людина повинна поводитися так, щоб одержати реальну оцінку, яка була б близькою або рівною максимальній щоденній оцінці. Якщо реальна щоденна оцінка нижче за половину максимальної щоденної оцінки людина повинна збільшити свої зусилля на виконання дій, спрямованих на самовдосконалення і самовіддачу. Другою ключовою складовою згаданих примусових дій, спрямованих на самовдосконалення і самовіддачу, є максимально можлива накопичувальна оцінка місяця, яка є добутком максимальної щоденної оцінки і кількості днів в даному місяці. Так, наприклад, якщо ступінь вираженості всіх своїх чотирьох особливостей людина визначила по "3 бали", то при правильній поведінці протягом дня він міг би поставити собі чотири оцінки "3" і максимальна щоденна оцінка, як арифметична сума чотирьох оцінок, буде рівна "12", а максимально можлива накопичувальна оцінка місяця буде рівна "360" при кількості днів в місяці, рівній 30. Задовільний результат примусових дій, спрямованих на самовдосконалення і самовіддачу, вважається досягнутим, якщо реальна накопичувальна оцінка за підсумками місяця складе не менше половини від максимально можливої накопичувальної оцінки місяця. Примусові дії, спрямовані на самовдосконалення і самовіддачу, які повинна здійснювати людина визначає інструкція. При встановленні оцінки реалізується принцип "все або нічого": якщо людина протягом дня здійснювала рекомендовані інструкцією дії, він виставляє собі реальну оцінку, рівну максимальній залежно від ступеня вираженості особливості. Якщо людина протягом дня не здійснювала ці дії або здійснювала дії протилежного характеру, він виставляє собі реальну оцінку, рівну "0". Приклад: якщо протягом дня людина не допустила жодного емоційного зриву (спалаху гніву), то за підсумками дня вона виставляє собі за емоційну стійкість реальну оцінку, рівну максимальній оцінці (при ступені вираженості в "2 бали" ця оцінка рівна "4"), якщо допустив зрив - "0". Ці дії людина здійснює від 1 до 24 місяців або протягом всього життя. Людина щодня оцінює свої примусові дії, формує реальну накопичувальну оцінку місяця, порівнює її з максимально можливою накопичувальною оцінкою місяця і, якщо реальна накопичувальна оцінка за підсумками місяця складає менше половини максимально можливої накопичувальної оцінки місяця, збільшує свої зусилля по здійсненню примусових дій, спрямованих на самовдосконалення і самовіддачу. Застосування способу показало, що вже після одного - двадцяти чотирьох місяців здійснення способу наступає поліпшення емоційного фону людини, примусові дії, спрямовані на самовдосконалення і самовіддачу, перетворюються на природну бажану і приємну потребу. Результатом реалізації способу є формування і підтримка позитивного емоційного фону людини і відповідно оздоровлення людини. Приклад Пацієнт К., 43 роки, впродовж 11 років страждав від переважаючого негативного емоційного фону: у нього постійно була висока дратівливість, поганий настрій, поганий сон, незадоволеність життям, тривога з приводу свого майбутнього, відчуття "занепаду сил". Спочатку він пройшов навчання основам формування емоцій і поведінки, зокрема примусової поведінки, спрямованої на самовдосконалення і самовіддачу, правилам раціонального реагування на несприятливі життєві ситуації і життєвим установкам, орієнтованим на самовдосконалення і самовіддачу. Потім він дослідив важливі особливості своєї особи і дійшов висновку, що емоційна стійкість у нього розвинена слабо (ступінь вираженості - "1 бал", максимальна оцінка - "5"), відповідальність розвинена на середньому рівні (ступінь вираженості - "3 бали", максимальна оцінка - "3"), доброзичливість розвинена нижче середнього рівня (ступінь вираженості - "2 бали", максимальна оцінка - "4"), прагнення до отримання нових знань розвинене вище середнього рівня (ступінь вираженості - "4 бали", максимальна оцінка - "2"). Тому перша ключова складова примусових дій, спрямованих на самовдосконалення і самовіддачу - максимальна щоденна оцінка в сумі склала "14". З урахуванням дослідження важливих особливостей своєї особи пацієнт К. сформував індивідуальний план своїх примусових дій, спрямованих на самовдосконалення і самовіддачу. Друга ключова складова вказаних примусових дій, - максимальна накопичувальна оцінка місяця - склала "420" (за умови, що тривалість місяця рівна 30 дням), "434" (за умови, що тривалість місяця рівна 31 дню) і "392" 3 UA 102406 C2 5 10 15 20 25 30 35 (за умови, що тривалість місяця рівна 28 дням). Після цих розрахунків пацієнт К. приступив до реалізації примусових дій, спрямованих на самовдосконалення і самовіддачу. Протягом першого року він досягав задовільних результатів за підсумками 4 місяців з 12 (наприклад, у лютому місяці арифметична сума реальних щоденних оцінок за місяць склала 290-74 % від максимальної накопичувальної оцінки місяця). Після закінчення першого року він оцінив свій емоційний фон за допомогою напівкількісної системи оцінок, при якій той чи інший прояв емоційного фону міг не змінитися, покращитися або зменшитися приблизно на чверть, третину, на половину, на дві третини, на три чверті, повністю. При цьому його емоційний фон став позитивнішим, ніж до початку реалізації примусових дій, спрямованих на самовдосконалення і самовіддачу: він став менш дратівливим приблизно на чверть, настрій і сон покращали приблизно на третину, відчуття задоволеності життям зросло приблизно на третину, тривоги з приводу свого майбутнього зменшилися приблизно на чверть, відчуття "занепаду сил" зменшилося приблизно на третину. Пацієнт став періодично відчувати нагальну потребу в здійсненні щоденних дій, спрямованих на самовдосконалення і самовіддачу. Протягом другого року він досягав задовільних результатів примусових дій, спрямованих на самовдосконалення і самовіддачу за підсумками 7 місяців з 12. При цьому його емоційний фон став набагато позитивнішим, ніж до початку реалізації примусових дій: він став менш дратівливим приблизно на половину, настрій покращав приблизно на половину; сон покращав приблизно на дві третини, відчуття задоволеності життям зросло приблизно на половину, тривоги з приводу свого майбутнього зменшилися приблизно на третину, відчуття "занепаду сил" зменшилося приблизно на половину. Пацієнт став часто відчувати нагальну потребу в здійсненні щоденних дій, спрямованих на самовдосконалення і самовіддачу. Протягом третього року він досягав задовільних результатів примусових дій за підсумками 10 місяців з 12. При цьому його емоційний фон в основному став позитивним порівняно з тим, який був у нього до початку реалізації примусової поведінки, спрямованої на самовдосконалення і самовіддачу: він став менш дратівливим приблизно на дві третини, настрій покращав приблизно на дві третини; сон покращав приблизно на три чверті, відчуття задоволеності життям зросло приблизно на дві третіх, тривоги з приводу свого майбутнього зменшилися приблизно на половину, відчуття "занепаду сил" зменшилося приблизно на три чверті. Пацієнт став постійно відчувати нагальну потребу в здійсненні щоденних дій, спрямованих на самовдосконалення і самовіддачу. Хоча в цьому описі представлений і охарактеризований певний приклад виконання способу, фахівці в цій галузі зможуть оцінити, що який-небудь подібний спосіб, який дозволить досягти тієї ж мети, може замінити конкретний описаний приклад. Передбачається, що така можливість застосування охоплює будь-які удосконалення або приклади згідно запропонованого винаходу. Так, при дослідженні ступеня вираженості найважливіших особливостей своєї особи людина може досліджувати і інші особливості, наприклад рівень свого здоров'я і на підставі цього здійснювати дії, спрямовані на зміцнення свого здоров'я. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 40 45 50 55 1. Спосіб оздоровлення людини шляхом створення позитивного емоційного фону людини, який включає дослідження особливостей людини, зокрема рівня емоційної нестійкості, навчання раціональному реагуванню на несприятливі життєві ситуації і незадоволення своїх потреб, застосування примусової правильної поведінки, який відрізняється тим, що спосіб здійснюється людиною самостійно за допомогою комп'ютерних технологій, інструкцій, методичних матеріалів і/або шляхом спілкування з лікарем і спочатку людина знайомиться з основами формування емоцій і поведінки відповідно до життєвих ситуацій, з життєвими установками, орієнтованими на самовдосконалення і самовіддачу, потім визначає ступінь вираженості найбільш важливих індивідуальних особливостей своєї особи, після чого з урахуванням цих визначень тривалий час примушує себе до здійснення дій, спрямованих на самовдосконалення і самовіддачу для досягнення максимального ступеня вираженості найважливіших особливостей своєї особи, оцінює ці дії і за результатами оцінок змінює інтенсивність згаданих дій. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що при визначенні ступеня вираженості найбільш важливих індивідуальних особливостей своєї особи людина визначає ступінь вираженості емоційної стійкості, відповідальності, доброзичливості і прагнення до отримання нових знань. 3. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що ступінь вираженості найважливіших особливостей своєї особи людина визначає за п'ятибальною шкалою, в якій 5 балів відповідає максимальній вираженості прояву показника. 4 UA 102406 C2 5 10 4. Спосіб за п. 3, який відрізняється тим, що результати дій для досягнення максимального ступеня вираженості найважливіших особливостей своєї особи людина оцінює за п'ятибальною шкалою, в якій максимальна оцінка 5 може бути отримана у разі виконання дій при мінімальному згаданому ступені вираженості тої чи іншої з чотирьох найбільш важливих індивідуальних особливостей своєї особи, визначає кожний день арифметичну суму чотирьох реальних і максимальних щоденних оцінок, потім кожний місяць арифметичну суму чотирьох реальних і максимальних оцінок за місяць, порівнює їх між собою і, якщо арифметична сума чотирьох реальних оцінок за місяць складе менше половини суми чотирьох максимальних оцінок за місяць, збільшує свої зусилля по здійсненню дій, спрямованих на самовдосконалення і самовіддачу. 5. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що спосіб людина здійснює протягом від 1 до 24 місяців або протягом всього життя. Комп’ютерна верстка Л. Бурлак Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5