Спосіб визначення ступеня та характеру змін мікроциркуляції у дітей з цукровим діабетом 1 типу на тлі патології лор-органів

Реферат: Спосіб визначення ступеня та характеру змін мікроциркуляції у дітей з цукровим діабетом 1 типу на тлі патології ЛОР-органів передбачає проведення загальноклінічного і отоларингологічного обстеження. Додатково за допомогою капіляроскопії нігтьового ложа та бульбарної мікроскопії оцінюють стан мікроциркуляторного русла, визначають судинні, внутрішньосудинні і позасудинні порушення. Отриманi результати порівнюють з контролем і при зміні показників визначають ступінь та характер змін мікроциркуляції у дітей з цукровим діабетом 1 типу на тлі патології ЛОР-органів. UA 103900 U (54) СПОСІБ ВИЗНАЧЕННЯ СТУПЕНЯ ТА ХАРАКТЕРУ ЗМІН МІКРОЦИРКУЛЯЦІЇ У ДІТЕЙ З ЦУКРОВИМ ДІАБЕТОМ 1 ТИПУ НА ТЛІ ПАТОЛОГІЇ ЛОР-ОРГАНІВ UA 103900 U UA 103900 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, зокрема педіатрії, і призначена для оцінки стану мікроциркуляторного русла у дітей з цукровим діабетом 1 типу на тлі патології ЛОР-органів Цукровий діабет (ЦД) - одне з найбільш поширених захворювань, займає основне місце не лише в структурі ендокринних хвороб, але і серед захворювань неінфекційної природи. Цукровий діабет є захворюванням, в основі якого лежать порушення усіх видів обміну речовин з поступовим розвитком універсальної мікроангіопатії. Розвиток патологічних змін в мікросудинній мережі, у тому числі і сітківки, у хворих з цукровим діабетом належить до найбільш важких судинних ускладнень. Небезпека полягає в тому, що діабетичні ураження судин довгий час залишаються непоміченими. До недавнього часу мікросудинні зміни у дітей і підлітків, хворих на ЦД 1-го типу, вважалися рідкістю. Проте, проведені епідеміологічні дослідження дозволили виявити ранній розвиток мікроангіопатії у дітей молодшого і середнього віку [1]. Капіляри, будучи найменшими судинами в організмі, першими реагують на патологічний процес шляхом зміни функціонального стану і морфологічної перебудови, що веде до порушень метаболізму, відповідних органів і тканин. Тому, вивчення мікроциркуляції за допомогою капіляроскопії дозволяє виявити початкові функціональні і морфологічні зміни при ряді захворювань і проконтролювати ефективність лікування [2, 3, 4]. Інтерес до вивчення морфофункціонального стану судин мікроциркуляції пояснюється ще тим, що судинне русло разом із сполучною тканиною є ключовими ланками адаптаційного механізму організму [5]. Мікроциркуляторне русло, будучи термінальним відділом серцевосудинної системи, в той же час органоспецифічне і адаптоване до тканинної організації і функції органів. У системі мікроциркуляції реалізується транспортна функція серцево-судинної системи і забезпечується транскапілярний обмін, що створює необхідний для життя тканинний гомеостаз. У зв'язку з тим, що функціональні структури мікроциркуляторного русла реагують як єдина цілісна система, що має велику пластичність і пристосовність до умов тканинного обміну функціонально-структурне вивчення якої-небудь області, доступної для дослідження, може дати уявлення про стан мікроциркуляції в цілому [6, 7]. Це стосується і методики біомікроскопії мікросудин кон'юнктиви очного яблука. Біомікроскопія бульбарної кон'юнктиви є для кліницистів "вікном в мікроциркуляцію". При цукровому діабеті дослідження капілярного кровотоку дозволяє встановити ризик розвитку діабетичної мікроангіопатії. Прогрес захворювання і незадовільний глікемічний контроль приводять до виражених порушень капілярного кровотоку [8, 9]. Функціональні порушення судин мікроциркуляторного русла супроводжується перебудовою ендотелію і як правило призводить до гіперплазії лімфоїдної тканини [10]. Згідно з літературними даними, патологія ЛОР-органів зустрічається у 59 % хворих діабетом. При цьому, хронічний тонзиліт у таких хворих за різними джерелами спостерігається в 13 %-38 % випадків. Захворювання характеризується нечіткістю фарингоскопічних проявів і робить негативний вплив на перебіг цукрового діабету, викликаючи декомпенсацію і кетоацидоз [11, 12]. До теперішнього часу є недостатньо вивченим питанням порушень мікроциркуляції у дітей і підлітків з цукровим діабетом на тлі патології ЛОР-органів. Задача, яку вирішує спосіб, що заявляється, полягає у вивченні стану мікроциркуляторного русла у дітей з цукровим діабетом 1 типу на тлі патології ЛОР-органів. Поставлена задача вирішується тим, що у відомому способі, який передбачає проведення загальноклінічного і отоларингологічного обстеження, згідно з корисною моделлю додатково за допомогою капіляроскопії нігтьового ложа та бульбарної мікроскопії оцінюють стан мікроциркуляторного русла, визначають судинні, внутрішньосудинні і позасудинні порушення, отримані результати порівнюють з контролем і при зміні показників визначають ступінь та характер змін мікроциркуляції у дітей з цукровим діабетом 1 типу на тлі патології ЛОР-органів Було обстежено 93 дітей з цукровим діабетом 1 типу, які знаходилися на лікуванні в ендокринологічному відділенні дитячої клінічної лікарні №6 міста Києва і Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" міста Києва. Серед усіх обстежених 37 (39,7 %) дівчаток і 56 (60,3 %) хлопчики. Усі пацієнти проходили загальноклінічне і отоларингологічне обстеження, на підставі якого були визначені дві групи. До першої групи (основної) увійшли 70 (75,3 %) дітей з цукровим діабетом, у яких виявлено хронічну патологію ЛОР-органів. У другу групу (контрольну) увійшли 23 (24,7 %) дитини, без патології ЛОР-органів. При отоларингологічному обстеженні оцінювали анамнестичні дані (часті ГРВІ, ангіни, синуїти, візити до ЛОР-лікаря з приводу носових кровотеч). 1 UA 103900 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 При огляді проводили риноскопію (з оцінкою слизової оболонки порожнини носа, визначали наявність ексудату, вираженість капілярів в зоні Кіссельбаха), фарингоскопію (з оцінкою слизової оболонки задньої стінки глотки, структури і розмірів мигдалин, визначали симптомів Гізе, Зака, Преображенського) і мікроотоскопію з визначенням стану барабанної перетинки. Оцінку стану мікроциркуляторного русла проводили за допомогою капіляроскопії нігтьового ложа за стандартною методикою. Визначали структуру і розташування капілярних петель і міру їх порушення. Стан мікроциркуляції бульбарної кон'юнктиви оцінювали за допомогою щілинної лампи з подальшою фотореєстрацією. Визначали судинні (зміна артеріоло-венулярного коефіцієнта, нерівномірність калібру, наявність судинних клубочків і сітчастої структури капілярів), внутрішньосудинні (наявність сладжа і уповільнення кровотоку) і поза судинні порушення (мікрогеморагії і периваскулярний набряк). Статистичну обробку даних проводили за допомогою методів описової статистики в програмі SPSS 17, 0. Достовірною різницею вважали результат при р