5-(3-нітробензиліден)-2-(тіазол-2-іліміно)-4-тіазолідинон, що проявляє антиконвульсантну дію

Реферат: 5-(3-Нітробензиліден)-2-(тіазол-2-іліміно)-4-тіазолідинон: O H N S O N N S + N O що проявляє антиконвульсантну дію. , ЩО ПРОЯВЛЯЄ UA 105330 U (12) UA 105330 U UA 105330 U 5 10 15 20 25 30 35 Корисна модель стосується хіміко-фармацевтичної галузі, а саме нових індивідуальних хімічних сполук з біологічною активністю, зокрема 5-(3-нітробензиліден)-2-(тіазол-2-іліміно)-4тіазолідинону, що проявляє антиконвульсантну дію. Антиконвульсантні (протиепілептичні) засоби - це лікарські препарати різноманітного походження, які використовують для запобігання судомам, зменшення їх (за інтенсивністю і частотою), а також відповідних їм еквівалентів (втрата або порушення свідомості, поведінкові та вегетативні порушення), що спостерігаються при нападах різних форм епілепсії, які періодично виникають [1]. Механізм дії протиепілептичних засобів зводиться до пригнічення патологічної гіперактивності нервових клітин в епілептогенному осередку та сповільнення розповсюдження гіперактивності з епілептогенного осередку на інші нейрони, що запобігає генералізації збудження та виникненню нападів. Протисудомні препарати класифікують за наступними характеристиками: - за хімічною будовою - барбітурати та їх похідні, похідні гідантоїну, похідні карбоксаміду, похідні бензодіазепіну, похідні сукцинімідів, похідні жирних кислот, препарати різної хімічної будови; - за видом судом при епілепсії - засоби, що використовують під час парціальних судом (психомоторні напади); засоби, що використовуються під час генералізованих судом; - за механізмом дії - засоби, що пригнічують натрієві канали; засоби, що пригнічують кальцієві канали (Т- і L типу); засоби, що активують ГАМКергічну систему; засоби, що пригнічують глутаматергічну систему (пресинаптичної та постсинаптичної дії). За оцінками ВООЗ на сьогодні у світі налічується понад 40 мільйонів чоловік, які страждають на епілепсію. У середньому, за даними світової статистики у різних країнах захворюваність на епілепсію становить від 6 до 9 випадків на 1000 населення [2]. Зважаючи на це, потреба в високоефективних протисудомних лікарських препаратах є дуже високою. Фармакотерапія судомних станів вимагає тривалого, а часто пожиттєвого застосування антиконвульсантів, що спричиняє в організмі розвиток побічних ефектів, такі як: розлади центральної нервової системи (фенобарбітал, фенітоїн, карбамазепін, бензодіазепіни, топірамат), гематологічні розлади (вальпроати, карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал, примідон), розлади, які призводять до порушення репродуктивного здоров'я (вальпроати). Тому пошук нових хімічних сполук, які мають виразну антиконвульсантну активність на фоні низької токсичності є актуальною проблемою медичної та фармацевтичної галузі. В основу корисної моделі поставлена задача створення нової хімічної сполуки, що виявлятиме високу антиконвульсантну дію при низькій токсичності і може використовуватись як діюча речовина у складі фармацевтичних препаратів різних лікарських форм. Поставлена задача вирішується шляхом синтезу індивідуальної хімічної сполуки 5-(3нітробензиліден)-2-(тіазол-2-іліміно)-4-тіазолідинону загальної формули: O H N S O N N S + N O 40 45 50 , що проявляє антиконвульсантну дію. Синтезована сполука є жовто-коричневим кристалічним порошком, розчинним в ДМФА, малорозчинним в оцтовій кислоті, спиртах і нерозчинним в етері та воді. Для доказу складу і структури синтезованої сполуки були використані відомі фізико-хімічні методи, зокрема спектроскопія ПМР та елементний аналіз. Одержані результати свідчать про відповідність структури синтезованої сполуки заявленій. Заявлений 5-(3-нітробензиліден)-2-(тіазол-2-іліміно)-4-тіазолідинон одержаний з високим виходом у дві стадії: синтез 2-(тіазол-2-іліміно)-4-тіазолідинону та отримання на його основі в умовах реакції Кньовенагеля 5-(3-нітробензиліден)-похідного, який є цільовим продуктом. Антиконвульсантну активність заявленої сполуки 5-(3-нітробензиліден)-2-(тіазол-2-іліміно)-4тіазолідинону та препарату порівняння - сибазону вивчали відповідно до методичних рекомендацій з доклінічного вивчення лікарських засобів ДФЦ МОЗ України [3, 4] у експерименті на моделі коразол-індукованих судом. Дослід проводили на 30 білих статевозрілих нелінійних 1 UA 105330 U 5 10 мишах обох статей масою 18-25 г, котрі утримувались в стандартних умовах і були поділені на 3 групи: перша група - контрольна патологія, тваринам моделювали судомний стан шляхом одноразового внутрішньоочеревинного введення пентилентетразолу (коразолу) ("SigmaAldrich", США) в дозі 90 мг/кг; друга група отримувала внутрішньоочеревинно розчин референс препарату сибазон ("Здоров'я народу", Україна) в дозі 10 мг/кг + коразол в дозі 90 мг/кг; третій групі піддослідних тварин одноразово внутрішньоочеревинно вводили досліджувані сполуки у вигляді емульсії в твін-80 в дозі 50 мг/кг + коразол в дозі 90 мг/кг. Досліджувані сполуки та референс-препарат вводили за 30 хв до введення коразолу. Оцінку протисудомного ефекту здійснювали на основі тривалості латентного періоду розвитку судом, тривалості фази тонікоклонічних судом, характеру судом та летальності. Перебіг судомного стану оцінювали за шкалою Геральда [5]. Достовірність результатів досліджень визначали з використанням статистичного методу однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA) та точного критерію Фішера для чотирипольної таблиці. Узагальнені результати дослідження наведені в Табл. 1. Таблиця 1 Вплив 5-(3-нітробензиліден)-2-(тіазол-2-іліміно)-4-тіазолідинону та сибазону на перебіг судом, викликаних введенням коразолу у мишей (М±m, n=10) Група Коразол (контроль) Сибазон 5-(3-Нітробензиліден)2-(тіазол-2-іліміно)-4тіазолідинон Тривалість латентного періоду, хв. 4.3±0.3 8.6±0.2* 7.8±0.4* Тривалість судом, хв Летальність, абс. од., (%) Характер судом, бали 6.1±0.8 0.5±0.1* 10 (100) 0* 3.9 0.2* 0.8±0.1* 0* 0.5* Примітка. *Результат статистично вірогідний порівняно з контрольною групою (Р