Спосіб діагностики патології лор-органів у дітей з цукровим діабетом 1 типу

Реферат: UA 105584 U UA 105584 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель, що заявляється, належить до медицини, зокрема педіатрії, і призначена для діагностики патології ЛОР-органів у дітей з цукровим діабетом 1-го типу. Нині цукровий діабет набув епідемічного характеру, будучи однією з найбільш частих причин інвалідності і смертності. На сьогодні в Україні налічується близько 1 млн. хворих цукровим діабетом, з яких 10-15 % хворіють цукровим діабетом 1-го типу, серед них 4,6 %- діти. Цукровий діабет 1 типу є захворюванням, в основі якого лежать порушення усіх видів обміну речовин з поступовим розвитком універсальної мікроангіопатії. Розвиток патологічних змін в мікросудинній мережі, у тому числі і сітківки, хворим на цукровий діабет 1 типу належить найбільш важкі судинні ускладнення [2, 3]. До недавнього часу мікросудинні зміни у дітей і підлітків, хворих на цукровий діабет 1 типу, вважалися рідкістю. Проте, проведені епідеміологічні дослідження дозволили виявити ранній розвиток мікроангіопатії у дітей молодшого і середнього віку (1) Прогрес захворювання і незадовільний глікемічний контроль приводять до виражених порушень капілярного кровотоку [3]. Мікроциркуляторне русло, будучи термінальним відділом серцево-судинної системи органоспецифічне і адаптоване до тканинної організації і функції органів. У системі мікроциркуляції реалізується транспортна функція серцево-судинної системи і забезпечується транскапілярний обмін, що створює необхідний для життя тканинний гомеостаз. У зв'язку з тим, що функціональні структури мікроциркулторного русла реагують як єдина цілісна система, що має велику пластичність і пристосовність до умов тканинного обміну, функціонально-структурне вивчення якої-небудь області, доступної для дослідження, може дати уявлення про стан мікроциркуляції в цілому [5,6,7]. Кровоносне русло носових раковин і перегородки носа людини в нормі побудоване відповідно до пошарової організації сполучнотканинних і епітеліальних структур слизової оболонки. У товщі переважно залозистого шару, більше в його поверхневих ділянках, розташовуються судини артеріолярного і прекапілярного типів. У подальшому вони формують три пов'язані капілярні мережі: поверхневу (підепітеліальну), власної пластинки і залозисту. Окрім типового формування ланок мікроциркуляторного русла, артеріальні гілки на рівні кавернозних порожнин формують артеріоловенулярні анастомози. Таким чином, в середньому, по усіх зонах носових раковин і перегородки носа виявлений наростаючий градієнт цих показників в ряду: нижня носова раковина, середня носова раковина, перегородка носа, що свідчить про істотні відмінності гемодинамічного навантаження артерій вивчених структур. Венозні структури слизової оболонки порожнини носа забезпечують зміну її об'єму за рахунок змін кровонаповнення, переважання відносних показників вен в передніх відділах носа інтерпретують з точки зору уявлень про "носовий судинний клапан". При застої крові в запалих венозних сплетеннях раковини набрякають, збільшуються в розмірах, що призводить до звуження просвіту носового клапана. На носову резистентність можуть вплинути різні зовнішні дії і патологічні процеси в слизовій порожнині носа. Класичний носовий цикл складається з двох фаз: робочої (вазоконстрикції) і фази відпочинку (вазодилатації), зміна резистентності повітряного потоку строго періодична. Проте це можливо, тільки якщо перегородка носа не має вираженої деформації і знаходиться по середній лінії. Інакше виникають умови, що призводять до порушення циклічних змін резистентності, що надалі призводить до розвитку хронічних порушень [8,9]. Функціональні порушення судин мікроциркуляторного русла супроводжуються перебудовою ендотелію і, як правило, призводять до гіперплазії лімфоїдної тканини. Згідно з літературними даними, патологія ЛОР-органів у дорослих пацієнтів зустрічається у 59 % хворих діабетом [11], проте до цього моменту залишається недостатньо вивченим питання патології ЛОР-органів у дітей і підлітків з цукровим діабетом 1 типу і характер порушень мікроцируляції у таких пацієнтів. Найбільш близьким до способу, що заявляється, вибраний як прототип, є спосіб діагностики порушень мікроциркуляції у дітей з цукровим діабетом 1-го типу (10). Задача корисної моделі, що заявляється, полягає у вивченні кореляційного зв'язку показників мікроциркуляторного русла слизової оболонки перегородки носа і бульбарної мікроскопії у дітей з цукровим діабетом 1 типу на тлі хронічної патології ЛОР-органів. Технічний результат, що досягається, полягає у підвищенні точності діагностики патології ЛОР-органів у дітей з цукровим діабетом 1-го типу Поставлена задача вирішується завдяки тому, що у відомому способі, який включає проведення клінічних і отоларингологічних обстежень, згідно з корисною моделлю, додатково оцінюють стан мікроциркуляторного русла, визначають судинні та позасудинні порушення, показники мікроскопії слизової оболонки носа, отримані результати порівнюють з контролем і при зміні показників діагностують патологію ЛОР-органів у дітей з цукровим діабетом 1-го типу 1 UA 105584 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 За період 2014 року нами було обстежено 93 дитини з цукровим діабетом 1 типу, які знаходилися на лікуванні в ендокринологічному відділенні ДКЛ №6 і Національної дитячої спеціалізованої лікарні "ОХМАТДИТ" міста Києва. Вік пацієнтів був від 5 до 17 років. Серед усіх обстежених хворих 37 (39,7 %) - дівчатка і 56 (60,3 %) - хлопчики. Усім пацієнтам було проведено загальноклінічне і отоларингологічне обстеження, на підставі якого були визначені дві групи. До першої групи (основної) увійшли 70 (75,3 %) дітей з цукровим діабетом, у яких виявлено хронічну патологію ЛОР-органів. У другу групу (контрольну) увійшли 23 (24,7 %) дитини, без патології ЛОР-органів. Згідно з розробленою схемою-опитувачем, при оторингологічному обстеженні оцінювали анамнестичні дані (часті ГРВІ, ангіни, синуїти, візити до ЛОР-лікаря з приводу носових кровотеч). При огляді усіх дітей з цукровим діабетом 1 типу проводили передню риноскопію, а при необхідності відеоендоскопію носа і носоглотки (з оцінкою стану слизової оболонки порожнини носа, визначення наявності ексудату, вираженості капілярів в зоні Кіссельбаха, девіації перегородки носа), фарингоскопію (з оцінкою стану слизової оболонки задньої стінки глотки, структури і розмірів піднебінних мигдалин, реєстрацією в анкеті-опитувачі симптомів Гізе, Зака, Преображенського) і мікроотоскопію (з визначенням стану барабанної перетинки). Оцінку стану мікроциркуляторного русла проводили за допомогою капіляроскопії нігтьового ложа за стандартною методикою. Визначали структуру і розташування капілярних петель і міру їх порушення. Стан мікроциркуляції бульбарної кон'юнктиви оцінювали за допомогою щілинної лампи з подальшою фотореєстрацією. Визначали судинні (зміна артеріоло-венулярного коефіцієнта, нерівномірність калібру, наявність судинних клубочків і сітчастої структури капілярів), внутрішньосудинні (наявність сладжа і уповільнення кровотоку) і позасудинні порушення (мікрогеморагії і периваскулярний набряк). Вивчення показників мікроскопії слизової оболонки порожнини носа проводили за методикою Молдавської і співавт.[12] у вдосконаленій нами модифікації. Оцінювали характер розгалуження судин, їх локалізацію, напрям і асиметрію розташування. Статистичну обробку даних методом описової статистики і кореляційний аналіз проводили за допомогою програми SPSS 17,0. Достовірною різницею вважали результат при р