Лікарський засіб з антиоксидантною дією, створений на основі листя malva sylvestris

Реферат: Винахід належить до медицини та хіміко-фармацевтичної промисловості, зокрема до одержання лікарського засобу з антиоксидантною дією, що є густим екстрактом з листя мальви лісової - Folia Malva sylvestris, зібраного у фазі до цвітіння рослини, який отримують шляхом екстрагування сировини 40 % етанолом при співвідношенні сировина:екстракт 1:10 протягом 12 год. при кімнатній температурі з подальшим упарюванням одержаного сумарного екстракту та сушінням. UA 105593 C2 (12) UA 105593 C2 UA 105593 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Винахід належить до медицини та хіміко-фармацевтичної промисловості. Зокрема, до створення, виробництва та використання лікувально-профілактичних засобів на основі лікарської рослинної сировини (ЛРС). Враховуючи той факт, що одну з центральних ланок ґенезу численних патологічних станів відіграє ініціація процесів генерації вільних радикалів з подальшою інтенсифікацією перекисного окиснення фосфоліпідів біомембран і пригніченням механізмів антиоксидантного захисту, створення лікарських засобів (ЛЗ), що мають здатність коригувати окисно-відновний гомеостаз, а також враховують особливості будови, функціонування та регуляції органів і систем, сьогодні представляється обґрунтованим та вельми перспективним. В площині даних міркувань особливий інтерес представляють препарати рослинного походження, які вигідно відрізняються від синтетичних аналогів біологічною спорідненістю до клітин організму та м'якою дією. Багаторічний досвід вивчення лікарських рослин показав, що препарати, розроблені на їх основі проявляють виражені лікувальні властивості на фоні низької токсичності, а багатовекторність складу забезпечує реалізацію широкого спектра фармакологічних ефектів рослинних препаратів. У зв'язку з цим, пошук ЛРС, що має достатню сировинну базу в Україні, залишається актуальним завданням для вітчизняної фармації. На сьогодні досить перспективною лікарською рослиною є мальва лісова (Malva sylvestris L.) - рослина з родини Мальвових (Malvaceae). Вона відома своїми відхаркувальними, ранозагоювальними, протизапальними, діуретичними, обволікаючими та ін. властивостями [14, 15, 17]. Ця рослина привертає увагу фітохіміків та фітотерапевтів як перспективне джерело для створення нових ЛЗ, що підтверджується наявністю на фармацевтичному ринку України імпортних ЛЗ, зокрема, «Бронхіаліс-плюс», до складу якого входить рідкий екстракт листя мальви лісової, «Гербіон сироп подорожника», що містить водний екстракт квіток мальви, а також «Ангінал», до складу якого входить сухий екстракт квіток мальви лісової. Попередніми дослідженнями нами встановлено, що листя мальви лісової вміщують у собі різні групи біологічно-активних речовин (БАР) полівалентної дії (таблиця 1). Існує достатня кількість Л3 з антиоксидантною дією [5-8, 10], але до причин, що перешкоджають у прототипі та аналогах одержання бажаного результату, якого досягають в заявленому засобі, слід віднести те, що більшість з них містять етиловий спирт, що заздалегідь обмежує їх використання, зокрема в педіатричній та геронтологічній практиці. Задача винаходу - експериментально дослідити та довести антиоксидантну активність густого екстракту з листя мальви лісової з метою подальшого використання як засобу з антиоксидантною дією. Поставлена задача вирішується тим, що в засобі, який пропонується використовується густий екстракт з листя мальви лісової, отриманий шляхом двократної екстракції рослинної сировини, зібраної у фазі до цвітіння рослини, 40 % етанолом при співвідношенні сировина:екстрагент 1:10 протягом 12 годин при кімнатній температурі з подальшим відгоном екстрагенту, упарюванням одержаного сумарного екстракту та сушінням. Дані параметри були визначені експериментально і забезпечують терапевтичну ефективність лікарського засобу [9]. Як референтний препарат було вибрано кверцетин виробництва ЗАТ НВЦ «Борщагівський ХФЗ» (№ реєстрації UА/0119/01/01 від 27.11.2008 до 27.11.2013). Дозу для тварин розраховували за методом Ю.П. Риболовлева і співавт. з використанням коефіцієнтів видової стійкості, виходячи з добової дози препарату для людини [11]. Досліди in vivo проводили на безпородних статевозрілих щурах обох статей масою 180-200 г відповідно до методичних рекомендацій, затверджених ДФЦ МОЗ України, а також інструктивно-методичних матеріалів в рамках норм GLP з дотриманням правил роботи з лабораторними тваринами згідно вимог «Європейської конвенції по захисту хребетних тварин, яких використовують для експериментальних та наукових цілей» [16, 19, 20]. Експериментальною моделлю було вибрано патологічний процес, що розвивається у тварин на тлі підгострого токсичного гепатиту внаслідок ушкодження паренхіми печінки при комбінованому введенні тетрахлорметану та етанолу [2]. Тварин було поділено на шість груп. Першу склали інтактні групи, другу - контрольні, яким вводили гепатотоксини протягом 4 діб за наступною схемою: 50 % олійний розчин тетрахлорметану підшкірно в дозі 0,4 мл/100 г маси; через три години - внутрішньошлунково 40 % етанол в дозі 1,3 мл/100 г маси. Тваринам 3,4,5 груп (дослідні) за 1 годину до потрапляння гепатотоксичних отрут протягом всього періоду формування підгострого ураження печінки та через 24 години з моменту закінчення моделювання патології, внутрішньошлунково протягом 3 діб вводили густий екстракт з листя мальви у дозі 5 мг/100 г, 10 мг/100 г та 20 мг/100 г 1 UA 105593 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 відповідно. Референта група тварин отримувала кверцетин у дозі 10 мг/100 г за аналогічною схемою. Стан прооксидантно-антиоксидантної рівноваги визначали через 4 доби у сироватці крові з моменту останнього введення гепатотоксинів. Інтенсивність протікання перекисного окиснення ліпідів (ПОЛ) визначали за вмістом первинних та кінцевих продуктів - дієнових кон'югатів (ДК) та ТБК - реактантів відповідно [12, 13]. Про стан антиоксидантної системи судили за активністю основних компонентів ферментативної ланки - каталази [3] та глутатіону відновленого [18]. Ступінь забезпеченості організму тварин ендогенними антиоксидантами у досліджуваних умовах експерименту аналізували за показником стану перекисної резистентності еритроцитів (ПРЕ) [4]. Результати дослідження статистично оброблені (ДФУ, стаття «Статистичний аналіз результатів хімічного експерименту» розділ 4 «Метрологічна характеристика середнього результату») [1]. Отримані результати вказують, що в модельованих умовах експерименту відмічається різка активація процесів утворення та накопичення продуктів ліпопероксидації, що проявляється у зростанні вмісту ДК та ТБК-реактантів (таблиця 2). Як видно з таблиці, в контрольній групі тварин рівень первинних продуктів ліпідпереокиснення, що мають у своїй структурі подвійні ненасичені зв'язки, різко (на 33 %) підвищується в порівнянні з інтактною серією тварин, в той час як у референтній та дослідних групах величина даного показника вірогідно нижче значень, отриманих у контрольних щурів. Звертає на себе увагу та обставина, що в крові на фоні введення референтного та дослідного препаратів рівень ДК навіть дещо нижче подібного в інтактній серії. Відносно динаміки накопичення ТБК-реактантів у експериментальних тварин також відмічається подібна динаміка: порівняно високий рівень в контрольній групі на фоні істотного зменшення значень рівня кінцевих продуктів ПОЛ в референтній та дослідних серіях, що вказує на виражену здатність досліджуваного засобу попереджати накопичення первинних та кінцевих продуктів ПОЛ. Результати щодо вивчення стану прооксидантно-антиоксидантного гомеостазу в площині рівня та активності основних компонентів антиоксидантної системи представлені в таблиці 3. Отримані експериментальні дані свідчать, що в контрольній групі тварин спостерігається достовірне зниження активності каталази (р