Спосіб хірургічного лікування пародонтиту наскрізною мініфеністрацією ясенних сосочків і неприкріплених ясен вестибулярного клаптя

Реферат: Винахід стосується способу хірургічного лікування пародонтиту наскрізною мініфенестрацією ясенних сосочків і неприкріплених ясен вестибулярного клаптя, що передбачає знеболення тканин, оточуючих зуби, кюретаж патологічних зубоясенних кишень, видалення краю неприкріпленого ясенного клаптя горизонтальним поздовжнім розтином, накладання захисної пов'язки, причому за допомогою ясенного перфоратора в неприкріплених яснах без ушкодження їх країв утворюють мережу наскрізних видовжених порожнистих каналів, при цьому відстань між отворами каналів приблизно дорівнює діаметру утворених каналів. UA 109041 C2 (12) UA 109041 C2 UA 109041 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Запропонований винахід належить до галузі медицини, а саме до стоматології. Одним із багатьох методів місцевого лікування пародонтиту є поверхнева або глибока склеротизація ушкоджених ясен. Поверхнева склеротизація застосовується при лікуванні легких стадій пародонтиту, а глибока - при більш важкому стані. Відомо, що локалізований осередок склерозу, який заміщує рановий дефект або фокус некрозу, позначається як рубець. Точне розмежування між уявленнями про рубцювання і склеротизацію відсутнє [1]. Під склеротизацією мають на увазі патологічний процес, що призводить до дифузного дрібноосередкованого локального ущільнення органів, судин або сполучнотканинних структур. По мірі дозрівання рубця кількість судин і клітин зменшується, а кількість колагену збільшується. На макроскопічному рівні, особливо на великій ділянці, рубцювання супроводжується стягуванням країв рани і деформацією тканин [2]. Патологоанатомічні зміни, що супроводжують склеротичний процес при рубцюванні слизової оболонки і шкіри, відносяться до стабільної форми склерозу. Тому зворотній розвиток склеротичних змін повністю не компенсується регуляторною системою тканин і інволюційні зміни уповільнюються. Пародонтит середньої і тяжкої ступені тяжкості супроводжується утворенням патологічних зубоясенних кишень різної глибини, при цьому у всіх випадках внутрішня поверхня вестибулярного клаптя завжди вкрита шаром патологічних грануляцій, які хірургічно видаляються. Тому об'єм вестибулярної стінки патологічної зубоясенної кишені (висота, товщина) необхідно враховувати при навмисному утворенні хірургічної рани і передбачити рубцево-склеротичні зміни після її загоєння. Відомо також, що рубцево-склеротичні тканини, що утворюються навколо природних отворів і порожнистих органів, сприяють не тільки стягуванню тканин, але і посилюють це явище розвитком часткової або повної їх непрохідності. В наукових дослідженнях доказано, що при прогресі запального процесу в ділянках неприкріплених і прикріплених ясен кількість капілярів збільшується в 5-6 разів. Діаметр їх значно збільшений, а потік крові в венулах уповільнений [3]. Тому стабілізація запального процесу в тканинах пародонту шляхом зменшення об'єму вестибулярної стінки патологічної зубоясенної кишені, запалення і кровотечі з ясен можлива при утворенні рубцево-склеротичних змін в них. Утворення мережі невеликих за діаметром наскрізних порожнистих каналів в цих тканинах посилює ефект стягування. Відомий спосіб сепарації окістя або фенестрації - утворення отворів в клаптях, запропонований R.E. Robinson (1961 p.), H. Corn (1962 p.), F.A. Caranza і співавтори (1966 p.), Calmi (1949 p.) [4]. Спосіб передбачає першим горизонтальним розтином видалення вільних країв ясен, відокремлення вестибулярного клаптя до перехідної складки, другим горизонтальним розтином по перехідній складці до кістки послаблення клаптя і його коронкове переміщення з утворенням фенестрального лінійного отвору; ушивання вестибулярного клаптя в ділянці шийок зубів. Відомий спосіб близький до запропонованого і прийнятий за прототип. Недоліком прототипу можна вважати травматичність втручання, пов'язану із кількістю великих по довжині розтинів, оголення кістки, переміщення клаптя і накладання швів. Утворення великого за розмірами фенестрального отвору і оголення відповідної ділянки кістки альвеолярного відростка супроводжується в післяопераційному періоді загоєнням рани вторинним натягом. В основу винаходу поставлено задачу суттєвого зменшення об'єму ясенних сосочків і неприкріплених ясен вестибулярного клаптя, зменшення травматизації ясен при втручанні. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб хірургічного лікування пародонтиту середнього ступеня тяжкості наскрізною мініфенестрацією передбачає знеболення тканин, оточуючих зуби, кюретаж патологічних зубоясенних кишень, утворення фенестрального наскрізного отвору в слизовій оболонці. Згідно з винаходом поставлена задача вирішується тим, що вестибулярний прикріплений клапоть не переміщується, а в ясенних сосочках і неприкріплених яснах без ушкодження їх країв утворюється мережа наскрізних видовжених порожнистих каналів. Також згідно з винаходом відстань між отворами порожнистих каналів приблизно дорівнює діаметру утворених каналів. Згідно з винаходом при хірургічному лікуванні пародонтиту тяжкого ступеня тяжкості горизонтальним розтином частково видаляємо край неприкріпленого вестибулярного клаптя разом з сосочками з наступним утворенням наскрізних порожнистих каналів в залишених неприкріплених яснах. Таке виконання способу з утворенням мережі наскрізних видовжених порожнистих каналів в ясенних сосочках і неприкріплених яснах дозволяє фізично зменшити об'єм тканин в ділянці 1 UA 109041 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 втручання. Утворення в післяопераційному періоді рубцево-склеротичної тканини призводить до стягування слизової оболонки сосочків і ясен. Додаткове стягування посилюється наявністю порожнистих каналів. Осередки рубцево-склеротичної тканини, які утворюються на місці порожнистих наскрізних каналів, стягуються опосередковано і додатково за рахунок рецесії неушкоджених міжканальних проміжків. Зближення рубців сприяє гуртуванню їх в одне склеротичне поле. Стягування на всіх напрямах і рецесія приводить до зменшення вестибулярної стінки патологічної зубоясенної кишені. Таким чином, сумарний ефект факторів сприяє зменшенню об'єму ясенних сосочків і неприкріплених ясен по висоті і поперечнику, зменшуючи вестибулярну стінку і відповідно глибину патологічної зубоясенної кишені. Таке виконання способу, коли не ушкоджуються краї ясенних сосочків і неприкріплених ясен, а також міжканальні проміжки дозволяє забезпечити крово-, лімфообіг тканин в ділянці втручання. Збереженість частини склеротично незмінених тканин по краю ясен і сосочків, а також в міжканальних проміжках забезпечує імуномоделюючу фізіологічну функцію зубоясенної борозни (наприклад, міграцію лейкоцитів та інше). Наявність неушкодженої тканини сприяє збереженню косметичного вигляду ясен. Таке виконання способу при хірургічному лікуванні пародонтиту тяжкого ступеня тяжкості з виконанням горизонтального розтину і часткового видалення краю неприкріплених ясен разом з сосочками дозволяє за рахунок часткової гінгівектомії радикально зменшити глибину патологічної зубоясенної кишені. Утворення мережі наскрізних порожнистих каналів в залишених неприкріплених яснах в подальшому додатково сприяють ущільненню слизової і також зменшенню вестибулярної стінки кармана. Така часткова гінгівектомія біля фронтальної групи зубів відповідає косметичним вимогам. А саме - зменшує клінічну візуалізацію довжини зубів. Таке виконання способу мініфенестрації з утворенням мережі невеликих за розміром осередків рубцювання - склеротизації сприяє загоєнню мініран первинним натяжінням без гіпертрофічних рубців. Нетравматичне утворення великої кількості невеликих рубців сприяє виникненню склеротичного поля, яке майже не піддається інволютивному розвитку. Суть винаходу пояснює креслення, де на Фіг. 1 - схематичне зображення ясенних сосочків (а), неприкріплених ясен (б), прикріплених ясен (с) вестибулярного клаптя в ділянці втручання. На Фіг. 2 - схематичне зображення утворених вхідних отворів в ділянці втручання. На Фіг. 3 - схема ділянки краю ясенних сосочків і неприкріплених ясен, що не ушкоджуються утворенням мережі наскрізних порожнистих каналів. На Фіг. 4 - позначення діаметрів отворів порожнистих каналів, (приблизно 0,5-1,0 мм). На Фіг. 5 - позначення відстані між отворами (міжканальні проміжки), утвореними в слизовій оболонці. (приблизно 0,5-1,0 мм). На Фіг. 6 - схема зменшення об'єму слизової оболонки сосочків або ясен після утворення мережі порожнистих наскрізних каналів внаслідок рубцево-склеротичних змін. Стосовно п. 2 На Фіг. 7 - схема фрагменту зубного ряду при пародонтиті середньо-тяжкого ступеня тяжкості перед мініфенестрацією слизової оболонки ясен вестибулярного клаптя (вигляд спереду і збоку). На Фіг. 8 - схема етапу часткової гінгівектомії. На Фіг. 9 - етап мініфенестрації залишених неприкріплених ясен. На Фіг. 10 - схема зменшення висоти неприкріплених ясен вестибулярного клаптя. Стрілки вказують напрям зменшення. На Фіг. 11 зображений ясенний перфоратор. Спосіб хірургічного лікування пародонтиту наскрізною мініфенестрацією ясенних сосочків і неприкріплених ясен вестибулярного клаптя виконується таким чином: при хірургічному лікуванні пародонтиту середнього ступеня тяжкості проводимо місцеве або провідникове знеболення тканин пародонта. Для утворення мережі наскрізних порожнистих каналів використовуємо ясенний перфоратор. Вводимо скобу перфоратора в проміжок між вестибулярною поверхнею зубів і внутрішньою поверхнею ясенного сосочка або неприкріплених ясен. При цьому голка опиняється попереду зовнішньої поверхні сосочка або ясен. Візуально контролюємо напрям голки і місце потрібного проколу, натискаємо на перфоратор. Скоба лицьовою поверхнею опирається на зуби і, починаючи рух назад, підпружинюється. Голка проколює ясна і, проходячи крізь напрямну та отвір в скобі, відсікає фрагмент ясен, утворюючи наскрізний порожнистий канал, що дорівнює діаметру голки. По краю ясенних сосочків і неприкріплених ясен на відстані до 1-1,5 мм отвори не утворюються і ясна залишаються неушкодженими. Мережа наскрізних порожнистих каналів в інших ділянках утворюються таким 2 UA 109041 C2 5 10 чином, щоб відстань між вхідними отворами не перевищувала 0,5-1 мм. По закінченні мініфенестрації на ранову поверхню накладаємо захисну пов'язку. При хірургічному лікуванні пародонтиту середньо-тяжкого ступеня тяжкості попередньо вимірюємо висоту вестибулярного клаптя патологічної зубоясенної кишені і відмічаємо точками необхідну лінію горизонтального розтину. Проводимо часткову гінгівектомію по лінії разом з ясенними сосочками. Зупиняємо кровотечу і в залишених неприкріплених яснах утворюємо мережу видовжених наскрізних порожнистих каналів. Джерела інформації:: 1. Общая патология человека. - Москва. - Медицина. - 1982. - С. 324-354 2. БМЭ. - Т.22. - Изд. 3-е. - Москва. - Советская энциклопедия. - 1984. - С. 408-410 3. Данилевский Н.Ф., Борисенко А.В. Заболевания пародонта. - Киев. - Здоровье. - 2000. С.334-337 4. Курякина Н.В., Кутепова Т.Ф. Заболевания пародонта. - Москва. - Медицина. - 2000. С.46-48. 15 ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 20 25 1. Спосіб хірургічного лікування пародонтиту наскрізною мініфенестрацією ясенних сосочків і неприкріплених ясен вестибулярного клаптя, що передбачає знеболення тканин, оточуючих зуби, кюретаж патологічних зубоясенних кишень, видалення краю неприкріпленого ясенного клаптя горизонтальним поздовжнім розтином, накладання захисної пов'язки, який відрізняється тим, що за допомогою ясенного перфоратора в неприкріплених яснах без ушкодження їх країв утворюють мережу наскрізних видовжених порожнистих каналів, при цьому відстань між отворами каналів приблизно дорівнює діаметру утворених каналів. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що мережу наскрізних видовжених порожнистих каналів утворюють в ясенних сосочках. 3 UA 109041 C2 4 UA 109041 C2 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5