Офтальмохірургічний тренажер

Реферат: Офтальмохірургічний тренажер містить нерухому основу та установлений на ній стрижень, оснащений у верхній частині фіксатором кадаверного ока. Нижній кінець зазначеного стрижня кінематично зв'язаний з основою сферичним шарніром, а верхня частина цього стрижня додатково зв'язана з основою, щонайменше трьома пружними тяжами, які розташовані на рівних кутових відстанях. UA 113037 U (12) UA 113037 U UA 113037 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до конструкції офтальмохірургічних тренажерів для практичного навчання студентів, інтернів і інших стажистів методам інтраокулярної мікрохірургії на кадаверних очах. Навіть неспеціалістам зрозуміло, що око дуже чутливе до механічних ушкоджень. Тому ще до приходу в клініку офтальмохірурги повинні виробити такі навички виконання інтраокулярних маніпуляцій, які дозволять виключити травмування тканин оперованих очей з необоротними наслідками. Для цього використовують віртуальні й реальні офтальмохірургічні тренажери. Наприклад, з доповіді (Аржиматова Г.Ш., Слонимский А.Ю., Обрубов А.С., Самойленко А.И. Возможности виртуального симулятора EYESI в системе подготовки и повышения квалификации врачей-офтальмологов), яка була зроблена 14.09.2015 на Міжнародній конференції "Инновационные обучающие технологии в медицине", відомо, що у великих очних клініках використовують віртуальний офтальмохірургічний тренажер EYESI (VRmagic, Німеччина). Цей тренажер призначений для відпрацьовування навичок вітреоретинальної хірургії (у виконанні Eyesi-Vit) і катарактальної хірургії (у виконанні Eyesi-Cat). Він має сенсорний екран, дві інтерфейсні голови (або маски з макетами очей), набір інструментів для операцій, стереомікроскоп і багатофункціональну педаль управління. Отвори на тестових очах дозволяють використовувати інструменти відповідно до бажань хірурга. Комп'ютерна симуляція допомагає набути деякі хірургічні навички, не піддаючи пацієнтів ризику ускладнень. Однак при цьому в хірургів-стажистів не виникають тактильні відчуття, які характерні для реальних інтраокулярних операцій. Тому доцільно розглядати комп'ютерний тренінг лише як перший етап навчання офтальмохірургів, а на другому етапі закріплювати отримані навички на реальних офтальмохірургічних тренажерах. Доцільності такого підходу була присвячена доповідь професора, заступника директора по науці ФГУ "Всероссийский центр глазной и пластической хирургии" Р.Т. Нігматулліна (Уфа) ("Использование офтальмологического тренажера для обучения врачей-офтальмологов") на Російській науково-практичній конференції з міжнародною участю "Новые технологии микрохирургии глаза (офтальмопатология детского возраста)" 17-19 грудня 2008 р., Оренбург. Дійсно, в Уфі був створений тренажер, що має фіксатор очних яблук тварин і імітатор обличчя людини, включаючи "шкірний" покрив (див. журнал "Офтальмохирургия" № 1 за 2009 p.). Як правило, у таких тренажерах використовують кадаверні свинячі очі (див., наприклад, RU 2581664 "Способ консервации кадаверных свиных глаз для офтальмохирургического тренажёра"). Найближчий аналог запропонованого далі офтальмохірургічного тренажера розкритий в RU 146981 U. Відомий тренажер має нерухому основу (іменовану в оригіналі "подставка") і встановлений (а саме жорстко закріплений) на ній стрижень, що оснащений у верхній частині фіксатором кадаверного ока, виконаним, зокрема, у вигляді прозорої чашоподібної опори з отвором у денці для підключення до вакуумного присоска. На думку авторів відомої корисної моделі, вакуумний присосок дозволяє регулювати кривизну очного яблука й, відповідно, внутрішньоочний тиск, а прозора чашоподібна опора дає можливість при підсвічуванні знизу імітувати червоний рефлекс від очного дна. Однак кадаверне око в кожному навчальному сеансі залишається нерухомим, тоді як очі пацієнтів після краплинної анестезії, яку звичайно застосовують при амбулаторній катарактальній хірургії, можуть зберігати незначну рухливість. Мало того, оптичні осі очей деяких пацієнтів можуть відхилятися від нормального положення (наприклад, внаслідок косоокості). Офтальмохірург повинен навчитися враховувати вплив цих факторів на перебіг і наслідки інтраокулярних маніпуляцій. В основу корисної моделі поставлена задача вдосконаленням взаємозв'язку фіксатора кадаверного ока з нерухомою основою створити офтальмохірургічний тренажер, який здатний імітувати рухливість очей пацієнтів і відхилень їх оптичних осей від нормального положення під час інтраокулярної мікрохірургії. Поставлена задача вирішується тим, що в офтальмохірургічному тренажері, що має нерухому основу й установлений на ній стрижень, оснащений у верхній частині фіксатором кадаверного ока, згідно з винахідницьким задумом нижній кінець зазначеного стрижня кінематично зв'язаний з основою сферичним шарніром, а верхня частина цього стрижня додатково зв'язана з основою щонайменше трьома пружними тяжами, які розташовані на рівних кутових відстанях. 1 UA 113037 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Така конструкція дозволяє імітувати рухливість людського ока й можливі відхилення його оптичної осі від нормального положення. Це помітно полегшує вироблення практичних навичок виконання інтраокулярних маніпуляцій. Перша додаткова відмінність полягає в тому, що сферичний шарнір виконаний у вигляді самоустановлювального радіально-упорного підшипника ковзання зі сферичним вкладишем з антифрикційного композита. Це дозволяє втримувати фіксатор кадаверного ока в заданому положенні під час відсутності зовнішніх впливів. Друга додаткова відмінність полягає в тому, що тренажер має щонайменше чотири пружні тяжі, які розташовані на рівних кутових відстанях. Це дозволяє точніше імітувати відхилення оптичних осей очей від нормального положення. Короткий опис креслень Суть корисної моделі пояснюють креслення. На фіг. 1 - тренажер в аксонометричній проекції з умовно вирізаною чвертю. На фіг. 2 - фотографія підготовленого до роботи тренажера. На фіг. 3 - фотографія тренажера в робочому положенні для імітації косоокості. Детальний опис корисної моделі Офтальмохірургічний тренажер має (див. фіг. 1) нерухому основу 1 і встановлений на ній стрижень 2, оснащений у верхній частині фіксатором 3 кадаверного ока. Нижній кінець стрижня 2 кінематично зв'язаний з основою 1 сферичним шарніром 4, а верхня частина цього стрижня 2 додатково зв'язана з основою 1 щонайменше трьома пружними тяжами 5, які розташовані на рівних кутових відстанях. Нерухомість основи 2 звичайно досягається її масивністю. Доцільно, щоб сферичний шарнір 4 мав вигляд самоустановлювального радіально-упорного підшипника ковзання, обойма 6 якого закріплена в основі 1, а сферичний вкладиш 7 був виготовлений з антифрикційного композита (наприклад зі спеченого мідного порошку, просоченого фторопластом) і жорстко зв'язаний з нижнім торцем стрижня 2. У найпростішому випадку тяжі 5 можуть бути виготовлені з розтягнутих гумових кілець, які начеплені з однієї сторони на гачки 8, що закріплені на стрижні 2, а з іншої сторони на голівки не позначених особливо гвинтів, угвинчених у основу 1. Кількість тяжів 5 вибирають і їхню пружність регулюють залежно від бажаної ефективності імітації рухливості ока. Наприклад, три тонкі тяжі 5, розташовані відносно лімба ока на 4, 8 і 12 годин, здатні імітувати легкі мимовільні повороти очного яблука після краплинної анестезії, а три так само розташовані, але більш жорсткі тяжі 5, можуть надійно зафіксувати кадаверне око в полі зору стереомікроскопа. У цьому випадку будь-які помилки стажиста можна інтерпретувати як результат тремору його рук. Чотири тяжі 5, розташовані відносно лімба ока на 3, 6, 9 і 12 годин, достатні для імітації більшості відхилень оптичної осі ока від нормального положення (див. фіг. 2). При цьому напрямок відхилення задають, знімаючи один з тяжів 5 (див. фіг. 3). Зрозуміло, що кількість тяжів може бути й більш чотирьох. На фіг. 1 видно, що фіксатор 3 має чашоподібну опору 9 для кадаверного ока, яка звичайно сформована на торці стрижня 2, і різьбову обойму 10 із широким круглим вікном для маніпулювання на оці, яка нагвинчена в робочому положенні на відповідну різьбу на бічній поверхні верхньої частини стрижня 2. Описаний тренажер використовують для навчання майбутніх офтальмохірургів методам інтраокулярної мікрохірургії в такий спосіб. Кадаверне (звичайно свиняче) око 11 укладають у чашоподібну опору 9 і закріплюють у фіксаторі 3 обоймою 10, яку нагвинчують на стрижень 2 до рівня, що забезпечує певну величину внутрішньоочного тиску. Потім добором кількості й пружності тяжів 5 імітують бажану рухливість ока 11 та/або бажане відхилення його оптичної осі від нормального положення, як це показане, наприклад, на фіг. 3. На підготовлених у такий спосіб очах стажисти відпрацьовують прийоми інтраокулярної мікрохірургії. Зокрема, у рамках практикуму по катарактальній мікрохірургії повинні бути відпрацьовані до появи стійких навичок щонайменше такі етапи, як капсулорексис і факоемульсифікація. Промислова придатність Запропонований офтальмохірургічний тренажер може бути продуктомсерійного виробництва з використанням загальнодоступних матеріалів, комплектуючих виробів і 2 UA 113037 U встаткування. Його широке застосування дозволить помітно підвищити ефективність підготовки офтальмохірургів-початківців до інтраокулярної мікрохірургії. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 10 15 1. Офтальмохірургічний тренажер, що містить нерухому основу та установлений на ній стрижень, оснащений у верхній частині фіксатором кадаверного ока, який відрізняється тим, що нижній кінець зазначеного стрижня кінематично зв'язаний з основою сферичним шарніром, а верхня частина цього стрижня додатково зв'язана з основою, щонайменше трьома пружними тяжами, які розташовані на рівних кутових відстанях. 2. Офтальмохірургічний тренажер за п. 1, який відрізняється тим, що сферичний шарнір виконаний у вигляді самоустановлювального радіально-упорного підшипника ковзання зі сферичним вкладишем з антифрикційного композита. 3. Офтальмохірургічний тренажер за п. 1 або за п. 2, який відрізняється тим, що він має щонайменше чотири пружні тяжі, які розташовані на рівних кутових відстанях. 3 UA 113037 U 4 UA 113037 U Комп’ютерна верстка Т. Вахричева Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут інтелектуальної власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5