Спосіб ранньої ультразвукової діагностики синовіту колінного суглоба

Реферат: Об'єкт винаходу: спосіб ранньої ультразвукової діагностики синовіту колінного суглоба. Галузь застосування: медицина, ортопедія, радіологія. Суть винаходу: дослідження проводять у положенні пацієнта "лежачи на животі" з встановленням датчика на задньо-медіальну поверхню підколінної ямки, оцінюють стан сухожилка напівперетинчастого м'яза, та у разі виявлення потовщення діаметра сухожилка м'яза semimembranosus більше 4 мм у місці дистальної інсерції, наявності лінійних гіперехогенних ділянок у структурі м'язової порції на рівні середньої та нижньої третин стегна констатують перший етап розвитку синовіту (безексудативний), а при наявності рідини в супрапателярному завороті з розташуванням датчика по передній супрапателярній поверхні колінного суглоба діагностують другий етап розвитку синовіту (ексудативний). Технічний результат: застосування способу дозволяє забезпечити ранню діагностику синовіту (неспецифічного) за рахунок поетапного обстеження м'язів і сухожилків КС; простежити початковий момент появи рідини в порожнині суглоба, тобто виникнення синовіту; уникнути проведення травматичного інвазивного дослідження (пункції); своєчасно призначити комплексне етіологічне лікування, що підвищує його ефективність і попереджує розвиток ускладнень і переходу процесу в хронічний. UA 113139 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Винахід належить до медицини, а саме до ортопедії, травматології та променевої діагностики, і може бути використаний для діагностики ранніх стадій синовіту. Синовіт, зокрема неспецифічний, є патологією колінного суглоба (КС), що супроводжується запаленням синовіальної оболонки з утворенням у ній випоту або ексудату. У більшості випадків супроводжується порушенням опорної функції і призводить до значного дискомфорту і втрати працездатності пацієнта, а при значному пошкодженні - і до інвалідизації. При цьому, контингент хворих з даною патологією охоплює всі вікові групи від дітей до літнього віку. Відомо також, що синовіт грає провідну роль у прогресуванні деструкції суглобового хряща і розвитку остеоартрозу та іншої патології. Саме тому забезпечення ранньої діагностики синовіту впливає на ефективність подальшої терапії. Розв'язання цієї проблеми завдяки пошуку нових методів ранньої діагностики синовіту колінного суглоба залишається досить актуальним [1]. Діагноз синовіту встановлюють на підставі клінічних ознак, даних діагностичної пункції та інших досліджень. При цьому важливо не тільки підтвердити наявність синовіту, а й виявити причину його виникнення, що в ряді випадків є досить важким завданням. Крім того, представляє певні складності відсутність характерної клінічної симптоматики для діагностики синовітів колінного суглоба. Для діагностики синовіту використовують різні інвазивні та неінвазивні методи, зокрема радіологічні (КТ, МРТ, УЗД). Найчастіше виконують пункцію синовіального завороту з наступним цитологічним дослідженням. Але кожен з методів має свої переваги та недоліки. Спосіб рентгенографії суглоба є одним з найдоступніших, швидких і недорогих методів, який дозволяє в більшості випадків уточнити діагноз синовіту шляхом визначення непрямих ознак запалення синовіальної оболонки суглоба у вигляді підвищення пневматизації ділянки верхнього завороту. Він також дозволяє визначити розміри суглобової щілини і стан суглобових поверхонь [2]. Але технологія проведення рентгенографії не дозволяє досягти ефекту ранньої діагностики синовіту до появи його клінічних ознак. Відомий спосіб діагностики синовітів КС із застосуванням артроскопії [3]. Цей малоінвазивний метод використовували у хворих на остеоартроз при тривало існуючому больовому синдромі з синовітом для діагностики внутрішньосуглобових ушкоджень травматичного генезу. Однак артроскопічні методи використовуються вже при прояві клінічних ознак синовіту і не забезпечують ранньої діагностики. Крім того, метод інвазивний і може викликати побічні місцеві ефекти та післяопераційні ускладнення, що вкрай небажано для організму людини. Відомий також спосіб діагностики синовіту КС з визначенням кількості рідини в ньому при обстеженні пацієнта на магнітно-резонансному томографі (МРТ), в якому точне визначення кількості рідини в порожнині КС дозволяє підвищити точність діагностики захворювань суглобів і контролювати ефективність проведеного лікування [4]. Недоліком цього способу є отримання інформації тільки при травмах передньої хрестоподібної зв'язки і менісків, для визначення необхідності оперативного лікування, що не дозволяє здійснити ранню діагностику синовіту КС. Крім того, велика вартість обстеження та тривалість отримання інформації дуже обтяжлива для більшості хворих з вираженим больовим синдромом (через тривале перебування в положенні "лежачи на спині"). Спосіб діагностики синовіту здійснюють також шляхом вимірювання щільності теплового потоку в ділянці шкіри ураженого суглоба за допомогою термоелектричного напівпровідникового тепломіра, що дозволяє підвищити точність діагностики цього стану [5]. Але дослідження здійснюють при наявності вже таких клінічних ознак як дефігурація КС, обмеження рухів або виявлення наявності рідини у порожнині суглоба методом пункції, тобто цей спосіб не забезпечує ранньої діагностики синовіту. В останні роки перевага надається методам ультразвукового дослідження (УЗД), які мають високу інформативність, при цьому неінвазивні, нешкідливі, прості у виконанні, трактуванні результатів і мають невелику вартість. УЗД КС дозволяє побачити і визначити товщину синовіальної оболонки, обсяги синовіальної рідини, яка заповнює суглоб, стан суглобових поверхонь і навколосуглобових тканин [6]. Недоліком цього способу можна вважати те, що він дозволяє дослідити обсяги синовіальної рідини у хворих з синові том, але не забезпечує діагностику на початковому етапі його розвитку. Найближчим аналогом технічного рішення (прототипом), що заявляється, є спосіб ультразвукової діагностики синовіту шляхом визначення рідини та стану синовіальної оболонки суглоба в супрапателярному завороті, в якому при збільшенні кількості внутрішньосуглобової рідини та незначному збільшенні товщини синовіальної оболонки, констатують наявність запалення суглоба [7]. 1 UA 113139 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Але спосіб не передбачає врахування тих сонографічних показників, які дозволяють виявити ранні патологічні зміни у м'язах суглоба, що не дає змоги якісно оцінити стан КС та діагностувати синовіт у предексудаційній фазі. В основу винаходу, що заявляється, поставлено задачу створити спосіб ранньої ультразвукової діагностики синовіту, в якому оцінка стану напівперетинчастого м'яза та супрапателярного завороту надає можливість діагностувати синовіт на початковому етапі його розвитку і тим самим підвищити точність діагностики. Поставлену задачу вирішують таким чином: у відомому способі раннього ультразвукового обстеження колінного суглоба, згідно з винаходом, дослідження проводять у положенні пацієнта "лежачи на животі" з встановленням датчика на задньо-медіальну поверхню підколінної ямки, оцінюють стан сухожилкової частини напівперетинчастого м'яза, та у разі виявлення потовщення діаметра сухожилка м'яза semimembranosus більше 4 мм у місці дистальної інсерції, наявності лінійних гіперехогенних ділянок у структурі м'язової порції на рівні середньої та нижньої третин стегна констатують перший етап розвитку синовіту (безексудативний), а при наявності анехогенної ділянки рідини в супрапателярному завороті між листками синовіальної оболонки, з розташуванням датчика по передній супрапателярній поверхні колінного суглоба, – діагностують другий етап розвитку синовіту (ексудативний). Дослідження стану сухожилка м'яза semimembranosus підколінної ямки шляхом проведення УЗД у положенні пацієнта "лежачи на животі" з встановленням датчика на задньо-медіальну поверхню підколінної ямки дозволяє виявити його зміну і розвиток запального процесу сухожилка (тендиніт), що обов'язково передують синовіту, який є причиною подальшого збільшення синовіальної рідини, тобто власне неспецифічного синовіту. Введення цієї нової ознаки забезпечує отримання принципово нового результату встановлення передсиновіального стану, тобто діагностування неспецифічного синовіту на ранньому (початковому) етапі його розвитку. Подальші УЗД передньої супрапателярної поверхні колінного суглоба при наявності тендиніту і збільшенні рідини в супрапателярному завороті свідчать про другий етап розвитку неспецифічного синовіту. Патогенетичний взаємозв'язок діагностичних показників запального процесу сухожилок м'язів (тендиніту) з виникненням неспецифічного синовіту підтверджено дослідженням 325 пацієнтів. У всіх пацієнтів зі скаргами на біль у КС та обмеження рухів після проведення УЗД було виявлено тендиніт. При цьому у 169 пацієнтів з тендинітом, при повторному обстеженні через 4-5 тижнів, виявлено синовіт. У 156 пацієнтів з клінічними ознаками у вигляді дефігурації ураженого КС діагностовано синовіт, але всі мали ознаки тендиніту. Наявність запропонованих істотних ознак винаходу, сукупність яких дозволяє отримати новий технічний результат, у відомих джерелах літератури не зустрічалася, що свідчить про новизну винаходу. Спосіб пояснюється рисунками. Фіг.1 ілюструє потовщення сухожилка м'яза semimembranosus (діаметр сухожилка 0,50 см), фіг. 2 - хронічний синовіт у стадії загострення, де А - анехогенна ділянка між двома листками синовіальної оболонки (рідина), Б гіпертрофований нижній листок синовіальної оболонки. Спосіб здійснюють таким чином. Ультразвукове дослідження (УЗД) обох КС проводилося за стандартною методикою на апараті фірми "ВК Medical" (Данія) лінійним датчиком частотою 5,0 МГц. Проскановано передню, бічну і задню поверхні суглобів у поздовжній та поперечній проекціях. При УЗД КС використовували стандартні проекції і стандартні протоколи УЗД сканування. Пацієнти при обстеженні передніх і бічних відділів знаходилися в горизонтальному "положенні на животі". Оцінювали такі ультразвукові ознаки: стан підколінної ямки, стан сухожилків напівперетинчастих м'язів, наявність рідини в напівсухожилко-литковій бурсі. При скануванні в задній медіальній проекції підколінної ямки датчик розташовували поздовжньо. У цій проекції візуалізували сухожилок напівперетинчастого м'яза підвищеної ехогенності, з потовщенням сухожилка більше 4 мм та наявності лінійних гіперехогенних ділянок у структурі м'язової порції. При компресії датчиком сухожилка відзначалася локальна болісність, яка була відсутня в нормі, що свідчило про наявність запального процесу в сухожилках, тобто тендиніт (фіг. 1). Наявність тендиніту без рідини свідчить про початковий етап розвитку неспецифічного синовіту. Далі для виявлення ступеня розвитку неспецифічного синовіту на фоні ультразвукових ознак тендиніту проводили візуалізацію переднього відділу колінного суглоба (положення пацієнта на спині) в поперечній та поздовжній проекції датчика супрапателярно. При візуалізації анехогенної ділянки рідини між двома листками супрапателярної сумки діагностуємо другий етап розвитку синовіту (фіг. 2). 2 UA 113139 C2 5 10 15 Для контролю здійснювали УЗД іншого здорового колінного суглоба. Приклад конкретного виконання Пацієнт П. прийшов на УЗД 16.04.2013 р. зі скаргами на біль у КС. Було проведено УЗД у положенні пацієнта "лежачи на животі" в задній медіальній проекції підколінної ямки. Датчик розташований поздовжньо. Було візуалізовано сухожилок напівперетинчастого м'яза та встановлено підвищену ехогенність з потовщенням сухожилка до 0,50 см, а також наявність лінійних гіперехогенних ділянок у структурі м'язової порції (див. фіг. 1). При компресії датчиком сухожилка відзначалася локальна болісність. За результатами УЗД пацієнту встановлено запальний процес в сухожилках (тендиніт) з встановленням першого етапу розвитку синовіту. Пацієнта направлено на лікування. Повторно пацієнт прийшов на УЗД 13.01.2016 р. зі скаргами на біль та дефігурацію контурів КС, оскільки він був на спортивних зборах і лікування не отримував. Повторне дослідження показало наявність тендиніту, а також, при додатковій візуалізації в положенні пацієнта на спині, переднього відділу колінного суглоба в поперечній та поздовжній проекції датчика супрапателярно, була встановлена анехогенна ділянка рідини між двома листками синовіальної оболонки (див. фіг. 2), що дозволило діагностувати другий етап розвитку синовіту. За допомогою запропонованого способу ранньої ультразвукової діагностики синовіту колінного суглоба проведено обстеження 325 пацієнтів з болем у колінному суглобі і обмеженням рухів. 20 Таблиця Результати порівняння способів за винаходом та прототипом Показники УЗД у положенні пацієнта "лежачи на животі" Встановлення тендиніту Визначення наявності рідини у суглобі Діагностика початкового етапу синовіту 25 30 35 40 45 за прототипом Спосіб УЗД що заявляється Не проводять Проводять Не проводять Проводять Не проводять Встановлюють Проводять Проводять Таким чином, використання розробленого способу ранньої ультразвукової діагностики синовіту колінного суглоба, дозволяє: - забезпечити ранню діагностику синовіту (неспецифічного) за рахунок поетапного обстеження м'язів і сухожилків КС; - простежити початковий момент появи рідини в порожнині суглоба, тобто виникнення синовіту; - уникнути проведення травматичного інвазивного дослідження (пункції); - своєчасно призначити комплексне етіологічне лікування, що підвищує його ефективність і попереджує розвиток ускладнень і переходу процесу в хронічний. Джерела інформації: 1. Эхография патологии коленного сустава /С.П. Миронов, Н.А. Еськин, А.К. Орлецкий и др. //SonoAce Ultrasound. 2006. № 14, http://www.medison.ru/si/art219.htm 2. Алешкевич А.И. Особенности рентгенодиагностики воспалительных и дегенеративнодистрофических заболеваний коленного сустава //Актуальные вопросы медико-санитарной помощи населению: Материалы областной научн.-практ. конф. - Минск, 1998. - С. 28-32. 3. Меньшикова И.В. Современные подходы к диагностике и лечению остеоартроза коленного сустава: автореф. дис… д-ра мед. наук: 14.01.04, 14.01.22 /Меньшикова Ирина Вадимовна; ГОУ ВПО Московская медицинская академія им. И.М. Сеченова. - М., 2010. - 52 с. 4. Пат. 2305489 Российская Федерация, МПК А61В5/055. Способ диагностики синовита тазобедренного и коленного суставов с определением количества жидкости в них /Кузина И.P. (RU), Пикельгаупт Ж.В. (RU), Алейников Р.В. (RU); заявитель и патентообладатель Новокузнецкий государственный институт усовершенствования врачей ФАЗСР (RU). № 2006106028/14; заявл. 26.02.2006; опубл. 10.09.2007. - 21 с. 5. Пат. 42814 Україна, МПК А61В5/00. Способ діагностики післятравматичного реактивного синовіту при травмах променезап'ясткових, колінних та гомілковостопних суглобів/ Бакалюк О.Й. (UA), Катериной В.В. (UA); заявник і патентовласник Тернопільський національний економічний університет (UA). - № U200900660; заявл. 29.01.2009; опубл. 27.07.2009.- 2 с. 3 UA 113139 C2 5 6. Гумеров Р.А. Современные методы диагностики и лечения синовита коленного сустава /Р.А. Гумеров, А.А. Абзалилов //Казанский мед. журнал. - 2006. - Т. 87, приложение. - С. 30-31. 7. Ультразвуковое исследование в оценке состояния коленного сустава при деформирующем остеоартрозе /А.Ю. Васильев, И.Б. Климова, Е.А. Шляпак, В.Л. Зимин и др. //Вестн. рентгенологии и радиологии. - 2001. - № 2. - С. 38-40. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 10 15 Спосіб ранньої ультразвукової діагностики синовіту колінного суглоба шляхом проведення його візуалізації у положенні пацієнта "лежачи на спині" з визначенням наявності рідини в супрапателярному завороті суглоба, який відрізняється тим, що дослідження проводять у положенні пацієнта "лежачи на животі", з встановленням датчика на задньо-медіальну поверхню підколінної ямки, оцінюють стан сухожилкової частини напівперетинчастого м'яза та у разі виявлення потовщення діаметра сухожилка м'яза semimembranosus більше 4 мм у місці дистальної інсерції, наявності лінійних гіперехогенних ділянок у структурі м'язової порції на рівні нижньої та середньої третин стегна констатують перший етап розвитку синовіту (безексудативний), а при наявності анехогенної ділянки рідини в супрапателярному завороті, між листками синовіальної оболонки, з розташуванням датчика на передній супрапателярній поверхні колінного суглоба, - діагностують другий етап розвитку синовіту (ексудативний). 4 UA 113139 C2 Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 5