Спосіб лікування хворих на хронічний тонзиліт у поєднанні з атопічним дерматитом

Реферат: Спосіб лікування хворих на хронічний тонзиліт у поєднанні з атопічним дерматитом використання антибактеріального препарату, підібраного відповідно до чутливості збудника інфекційного процесу, та імуноактивних препаратів. Використовують одночасно два імуноактивних препарати Ісміжен та Поліоксидоній. UA 113284 U (12) UA 113284 U UA 113284 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до медицини, а саме до отоларингології та імунології, і може бути застосована при лікуванні захворювань верхніх дихальних шляхів з супутньою патологією. Актуальність предмету корисної моделі пов'язана із широкою розповсюдженістю хронічного тонзиліту (XT) та високою вірогідністю рецидивів, приєднанням супутньої патології, в т.ч. алергічного ґенезу, недосконалістю існуючих способів лікування й медичної реабілітації хворих з супутньою (сполученою) патологією, розвитком серйозних ускладнень та хронічних захворювань [1]. Для надійної та достовірної оцінки ефективності лікування XT необхідно включати в обстеження хворих не тільки клінічні, але й імунологічні показники, оскільки перебіг XT супроводжується розвитком імунної відповіді в лімфоглотковому кільці, підвищеною продукцією факторів місцевого імунітету - лізоциму, лактоферину, дефенсинів, секреторного імуноглобуліну A (slgA), інтерферонів, прозапальних цитокінів тощо, зменшенням кількості Т- і В-лімфоцитів у лімфоїдній тканині ротоглотки, що послаблює протективні бар'єрні властивості слизової оболонки та сприяє її подальшій колонізації патогенними мікроорганізмами. При декомпенсованій формі XT, особливо при наявності токсико-алергічних явищ, спостерігається виснаження захисних механізмів та зниження не тільки місцевої, але й загальної імунологічної реактивності [2]. Дослідження ознак аутосенсибілізації при декомпенсованому XT свідчить про наявність деструктивних процесів та появу циркулюючих тканинних антигенів, розвитку гуморальної аутоімунної відповіді. Проявом цього аутоімунного процесу є підвищення рівню циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) та, особливо, аутоантитіл до тонзилярних та фарингальних антигенів. У сучасній терапевтичній практиці для лікування XT використовують комплексну терапію, що поряд з антибактеріальними засобами включає імуномодулюючі препарати різних груп і механізмів дії [3]. Проте наявність в пацієнтів з XT супутніх патологій, таких як атопічний дерматит (АД), потребує урахування імунопатологічних особливостей коморбідних щодо XT захворювань як при призначенні імуномодулюючих препаратів, так і при оцінці ефективності їх дії. Незважаючи на успіхи сучасної медицини, у економічно розвинених країнах відзначається стійка тенденція до збільшення захворюваності на АД. В Україні поширеність АД серед дорослих за даними МОЗ України досягає 200 на 100 000 тис. населення. До числа найбільш значущих імунологічних порушень при АД відносять дисбаланс Тh1- і Тh2-клітин, підвищення продукції ряду цитокінів та хемокінів, високу експресію високоафінних рецепторів до IgE на епідермальних дендритних клітинах та ін. [4]. Таким чином, існує необхідність у розробці і застосуванні адекватної імунотерапії, заснованої на сучасних даних щодо особливостей імунного статусу при коморбідному сполученні хронічного тонзиліту та атопічного дерматиту. Відомий спосіб лікування хронічного тонзиліту, при якому використовують препарат деринат, який вводять по 5 крапель в кожну ніздрю 3 рази на добу з одночасною санацією піднебінних мигдалин 5 мл 0,5 %-ного розчину діоксидину протягом 7 днів, причому таке лікування проводять не менш одного разу на шість місяців [5]. Як і в запропонованій корисній моделі, у відомому способі для лікування хронічного тонзиліту використовують імунокорегуючий препарат місцевої дії. Причиною, що перешкоджає отриманню технічного результату, є використання лише імуномодулюючого засобу місцевої дії, що недостатньо для ефективного лікування XT, поєднаного з АД, а оцінку перебігу хвороби виконують за суб'єктивними показниками хворого, зниженням еозинофіли та вмісту лейкоцитів, що недостатньо для об'єктивної оцінки ефективності лікування. У запропонованому способі пацієнтам призначають водночас місцевий препарат на основі бактеріальних лізатів та імуномодулюючий препарат системної дії, і контролюють зміни показників місцевого і системного імунітету. Відомий спосіб лікування дітей із гострими респіраторними захворюваннями, при якому дітям вводять як імунотерапевтичний засіб препарат ІРС-19 по одній інгаляції у кожний носовий хід 5 разів на день упродовж тижня, а потім по одній інгаляції у кожний носовий хід тричі на день упродовж трьох тижнів [6]. Параметрами ефективності лікування у вищеописаному способі є рівні γ- та α-інтерферонів. Як і в запропонованій корисній моделі, у відомому способі як імуноактивний терапевтичний засіб використовують препарат на основі бактеріальних лізатів. Причиною, що перешкоджає отриманню технічного результату є те, що лікування здійснюється з використанням лише препарату бактеріального лізату, що має переважно місцеву дію, без урахування механізмів імунних порушень, що виникають в організмі хворих з XT на фоні супутньої патології, тому недостатньо ефективне при XT в коморбідному сполученні з АД, отже останній характеризується (супроводжується) високим вмістом загального сироваткового IgE, підвищенням спонтанного вивільнення гістаміну базофілами і множинною сенсибілізацією до атопічних алергенів. При застосуванні запропонованого способу, використання Поліоксидонію в 1 UA 113284 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 комплексній терапії хворих XT з АД дозволяє на 15,2 % знизити рівень IgE і на 24,1 % - ЦІК у сироватці крові. Найближчим аналогом є спосіб лікування та реабілітації дітей із поєднаним алергічним та інфекційним запаленням респіраторного тракту, що включає призначення місцевих засобів антибактеріальної та імуномодулюючої дії. При цьому як антибактеріальний засіб призначають препарат біологічного походження - рідкий комбінований очищений бактеріофаг, а як імуномодулюючий засіб послідовно призначають два імунотерапевтичні препарати - Імудон та ІРС-19 [7]. Як і в запропонованій корисній моделі, у відомому способі використовують антибактеріальний препарат, підібраний відповідно чутливості збуднику захворювання, і два імуноактивних препарати, а оцінку ефективності лікування виконують за суб'єктивними показниками. Причиною, що перешкоджає отриманню технічного результату, є застосування двох препаратів місцевої дії, що стимулює переважно ланку специфічного імунітету та є недостатнім для вилікування, а оцінка перебігу хвороби за суб'єктивними показниками хворого знижує об'єктивність оцінки ефективності лікування. У запропонованому способі пацієнтам призначають водночас місцевий препарат на основі бактеріальних лізатів та імуномодулюючий препарат системної дії, що дозволяє активувати реакції як мукозального специфічного, так і системного неспецифічного імунітету. Задачею корисної моделі є створення способу лікування хворих на хронічний тонзиліт у поєднанні з атопічним дерматитом, в якому за рахунок використання антибактеріального препарату, підібраного відповідно чутливості збуднику, та двох імуноактивних препаратів місцевої та системної дії, забезпечується підвищення ефективності консервативного лікування хронічного тонзиліту на тлі атопічного дерматиту шляхом корекції стану місцевого та системного імунітету, відновлення елімінаційної функції. Поставлена задача корисної моделі вирішується тим, що в способі лікування хворих на хронічний тонзиліт у поєднанні з атопічним дерматитом, що включає використання антибактеріального препарату, підібраного відповідно до чутливості збудника інфекційного процесу, та імуноактивних препаратів, згідно з корисною моделлю, використовують одночасно два імуноактивних препарати, Ісміжен та Поліоксидоній. Згідно з корисною моделлю, Ісміжен застосовуються сублінгвально по 1 таблетці 1 раз на добу протягом 10 діб. Згідно з корисною моделлю, Поліоксидоній застосовується внутрішньом'язово по 10 мг 2 рази на добу протягом 10 діб. Для корекції імунологічних порушень у хворих на декомпенсований XT, обтяжений супутньою патологією (атопічний дерматит), і підвищення терапевтичної ефективності антибактеріальних засобів, запропоновано додатково до застосування одного з антибактеріальних препаратів згідно з протоколом № 181 надання медичної допомоги хворим з хронічним тонзилітом, затвердженого наказом МОЗ України від 24.03.2009, підібраного відповідно до чутливості збудника захворювання, у складі комплексної терапії використовувати одночасно два імунокорегуючих препарати різної дії - препарату місцевої дії Ісміжен і препарату системної дії Поліоксидоній. Відновлення колонізаційної резистентності слизової ротоглотки і мигдаликів, корекції імунологічних показників, змінених не тільки внаслідок захворювання, але й дії самих антибактеріальних препаратів, проводять із застосуванням препаратів на основі полівалентних бактеріальних лізатів,одним з яких є імуностимулюючий комплексний препарат Ісміжен [8]. Завдяки мембранним антигенам, які входять до складу препарату, Ісміжен підвищує імунну відповідь організму, активує нейтрофіли, дендритні клітини, NK-клітини і макрофаги, збільшує рівень плазмових і секреторних антитіл, а також активує клітинні та гуморальні фактори неспецифічного імунітету, в т. ч. індукує клітинний лізис та фагоцитоз внаслідок стимуляції адгезії макрофагів на бактеріальних клітинах. Крім того, дія препарату реалізується за рахунок підвищення специфічного імунітету: секреторного IgA і специфічних сироваткових IgM, IgG і IgA, а також активації ефекторних CD8+ і CD4+ Т-лімфоцитів та В-лімфоцитів [9]. Поліоксидоній дозволений в Україні для застосування як імуномодулюючий засіб при лікуванні захворювань, пов'язаних з порушеннями імунної системи. Протягом останніх років в науковій літературі накопичується все більше інформації про його застосування при різній хронічній патології, в тому числі захворювань ВДШ. Поліоксидоній являє собою високомолекулярну фізіологічно активну сполуку, яка має імуномодулюючу, антиоксидантну, детоксикуючу і мембраностабілізуючу дії. Мішенями для Поліоксидонію є клітини фагоцитарної системи і натуральні кілери. Він може стимулювати або надавати костимуляторний ефект на продукцію цими клітинами прозапальних цитокінів. При недостатності гуморального імунітету Поліоксидоній суттєво посилює антитілоутворення [10, 11]. 2 UA 113284 U 5 10 15 20 Суть запропонованої корисної моделі полягає в тому, що в способі лікування використовують один з антибактеріальних препаратів (пеніциліни, цефалоспорини) згідно з інструкцією до препарату, підібраний відповідно до чутливості збудника захворювання, та після закінчення антибактеріальної терапії одночасно застосовують два імуноактивних препарати: Ісміжен - сублінгвально по 1 таблетці 1 раз на добу протягом 10 діб, і Поліоксидоній внутрішньом'язово по 10 мг 2 рази на добу протягом 10 діб. Оцінку ефективності лікування виконують за суб'єктивними клінічними показниками хворих та за змінами показників місцевого та системного імунітету, а саме: рівня секреторного імуноглобуліну А та активності лізоциму у слині, вмісту імуноглобулінів Ε та G, циркулюючих імунних комплексів у сироватці крові. Результати проведеного авторами клініко-імунологічного обстеження показали, що у пацієнтів із коморбідним сполученням декомпенсованого хронічного тонзиліту та атопічного дерматиту під час загострення спостерігаються дисбіотичні явища в ротовій порожнині, пригнічення продукції секреторного імуноглобуліну А та зниження активності лізоциму у слині, підвищення вмісту сироваткового імуноглобуліну Ε поряд зі зниженням вмісту імуноглобуліну G. Підвищений рівень циркулюючих імунних комплексів свідчить про порушення елімінаційної функції. При проведенні терапевтичних заходів з використанням антибактеріального препарату у хворих на декомпенсований XT у сполученні з АД не спостерігалось покращення більшості досліджуваних показників місцевого (знижений рівень slgA) та системного імунітету, що вказує на стійкий характер порушень та доцільність застосування додаткових імунотерапевтичних засобів у складі комплексної терапії. Дані таблиці свідчать про доцільність сумісного застосування препаратів Ісміжен та Поліоксидоній при декомпенсованому хронічному тонзиліті, асоційованому з АД. Таблиця Показники місцевого та системного імунітету у хворих з коморбідним сполученням декомпенсованого хронічного тонзиліту та атопічного дерматиту Показники CD22, % IgA, г/л IgG, г/л sIА, мкг/мл Активність лізоциму, % IgE, МО ЦІК, од.опт.щ ΙΦΗ-γ, пг/мл (in vitro) Пацієнти з коморбідним сполученням декомпенсованого хронічного тонзиліту та атопічного дерматиту, n=21 До лікування 14 діб (БЛ) 45 діб (КТ) 1 1 1 35,4±4,6 30,2±4,6 26,4±2,8 1,43±0,12 1,42±0,12 1,7±0,08 8,9±2,4 14,8±3,2 15,2±1,2 1 147,2±16,8 176,1±15,3 197,4±31,6 26,7±2,9 30,8±3,2 35,1±2,3 1 1 1 377,1±45,3 306,8±35,4 260,2±44,8 1 1 1 0,092±0,004 0,058±0,006 0,044±0,004 42,1±9,5 38,3±4,1 30,6±2,2 Контрольна група, n=19 18,7±2,1 1,55±0,14 12,6±0,8 210,6±14,4 31,4±3,6 76,4±19,5 0,031±0,005 35,5±2,8 1 Примітки - Достовірно по відношенню до групи контролю (р